Технічні засоби навчання

З метою формування єдиних підходів до тестувань пропонується уніфікована комп’ютерна програма, яка може використовуватись не тільки для проміжних (модулів, колоквіумів та ін.), а також для завершальних тестувань (заліків, іспитів, захистів робіт тощо). Програма має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, не вимагає високої кваліфікації користувача, і, отже, її може опанувати кожен викладач.

Процес підготовки до комп’ютеризованого контролю (тесту) передбачає формування параметрів майбутнього тесту. Це, зокрема, вибір теми тестування, кількість рівнів складності і кількість запитань у рівні, критерії оцінки по кожному рівню і тесту у цілому, методи формування варіантів (упорядкований – питання для варіантів відбираються за порядком, випадковий – питання формуються на основі випадкових чисел). Окрім цього, інтерфейс програми підготовки передбачає введення шляху для зберігання бази даних питань та параметрів тесту, а також пароля, який дозволяє уникнути несанкціонованого доступу до можливостей тестуючої програми. Після визначення параметрів їх зберігають у базі даних натисканням на клавішу “Зберегти параметри” і починають формування тестових питань.  

 

 

  

 

програмою передбачено до 12 відповідей на одне питання (кількість  відповідей на кожне питання вказується в полі “К-сть відповідей”). Можливий варіант конструйованих відповідей (вірною є відповідь, що складається з декількох відповідей). Переміщення по базі даних запитань здійснюється за допомогою натискання на навігаційні кнопки у правій верхній частині інтерфейсу:

?- на перше питання;

?- на попереднє питання;

?- на наступне питання;

?- на останнє питання;

? - додати питання;

- знищити питання;

? - редагувати зміст питання;

? - зберегти відредагований  зміст;

? - відмінити внесені при  редагуванні зміни.

Після визначення параметрів та змісту питань тест вважається підготовленим. Інтерфейс власне тестуючої програми зображено на мал. 

 

 

  

 

Візуально його можна поділити на інформаційну (назва тесту, зміст питання, варіанти відповідей, рівень складності, час до закінчення тесту, результат попередньої відповіді, інформація про програму (About…) і вибрану відповідь) та операційну (вибір відповіді, перехід до наступного питання) частини.

Після завершення тесту виводиться вікно результатів. Як видно на мал., у вікні зазначені загальна оцінка, аналіз відповідей по кожному рівню складності, витрачений час.

Вихід з програми тестування здійснюється натисканням клавіші “Закрити” із введенням відомого лише викладачеві пароля.

Перші практичні результати використання вищенаведеної програми показали її ефективність, високу стабільність роботи, швидке оволодіння правилами  підготовки тестів та безпосереднього тестування.

Комп’ютерно-лінгафонні засоби, які дозволяють комп’ютеризувати частково чи повністю процес вивчення іноземних  мов, використовуючи також і інтернет-технології.

Схематично вони можуть бути представлені як сукупність комп’ютерів, об’єднаних у локальну мережу та обладнаних засобами обробки звуку і мікрофонно-телефонними гарнітурами, як це відображено на. 

 

 

  

 

Схема найпростішої локальної  мережі лінгафонно-комп’ютерного класу

Важливим елементом таких  навчальних систем є програмне забезпечення. Умовно його можна поділити на системне програмне забезпечення (СПЗ), обслуговуюче програмне забезпечення (ОПЗ), тематичне (прикладне) програмне забезпечення (ТПЗ).

Системне програмне забезпечення призначене для забезпечення функціонування кожного робочого місця та мережі в цілому. Розгляд його виходить за рамки даного посібника. До того ж СПЗ достатньо широко висвітлено в спеціальній літературі.

Обслуговуюче програмне  забезпечення покликане забезпечити  активний контроль з боку викладача  за роботою слухачів на робочих місцях. У даному випадку “активний” означає, що викладач може не тільки дистанційно контролювати процес освоєння навчального матеріалу, а й втручатися та спрямовувати його в потрібному напрямку. Це досягається, зокрема, використанням програмних засобів РСAnyWhere виробництва фірми Symantec Corporation або відповідних апаратних засобів.

У загальному це виглядає наступним  чином. На екрані викладацького монітора відображено ряд піктограм відповідно до кількісті робочих місць слухачів

Викладач двічі натискає на ліву клавішу мишки на піктограмі відповідного робочого місця, і на викладацькому моніторі з’являється зображення монітора вибраного робочого місця. Одночасно на екран викладацького монітора можна вивести декілька зображень моніторів робочих місць. Їх кількість визначається пропускною здатністю мережі. Всі зміни на моніторах робочих місць синхронно відображаються на моніторі викладача. Таким чином здійснюється контроль за роботою слухачів. При потребі втрутитись у процес навчання на конкретному робочому місці викладач лівою клавішею мишки активізує відповідне вікно. Одразу після цього всі команди, зроблені викладачем у межах вибраного вікна, будуть передані на відповідний комп’ютер і виконані. Отже, фактично має місце віддалене візуальне керування робочим місцем слухача.

Оскільки програма РСAnyWhere не передбачає звуковий супровід то для  звукового управління роботою слухача< використовуються апаратні або програмні  засоби, наприклад NetMeeting , що входить  в стандартний набір програм операційної системи Windows 98/ Me /2000/ XP . Для цього на екрані монітор f викладача розміщено ряд піктограм також відповідно до кількості робочих місць слухачів.

Викладач двічі натискає на ліву клавішу мишки на піктограмі відповідного робочого місця, і на викладацькому моніторі з’являється вікно програми  NetMeeting з переліком абонентів, підключених до голосового зв’язку. Для прикладу, на мал.. показано екран монітора з вікном NetMeeting, в якому зареєстровані два абоненти з умовним мереженим іменем LingTeach

LIVS (комп’ютер викладача)  і Ling02 LIVS (друге робоче місце слухача). При цьому на робочому місці слухача лунає дзвінок і на екрані виводиться повідомлення про те, хто виходить на зв’язок, як це показано на мал. Можливий також виклик викладача з робочого місця слухача.

Таким чином, вищезазначені  програмні засоби забезпечують дистанційний аудіовізуальний контроль за роботою слухача на робочому місці. Слід зазначити, що ця технологія може застосовуватись не тільки для комп’ютеризованого вивчення іноземних мов, але й для будь-яких інших навчально-тестових програм. При цьому можна використовувати й інші можливості програми NetMeeting (конференції, загальну малювальну дошку, загальну письмову дошку тощо). 

 

 

 

Список використаної літератури  

 

1.      Герасимов В.П. Использование научно-технических средств преподавания юридических дисциплин. — М., Изд-во Московского университета, 1976.

2.      Проблеми підвищення рівня підготовки кадрів для органів внутрішніх справ. Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1993.

3.      Активные методы обучения и программирование: проблемы, возможности, перспективы: Межвузовский сборник научных трудов. – К., 1993.

4.      Изготовление наглядных пособий с использованием компьютерной копировальной техники. Методика их использования. – К., 1999.

5.      Семенюк Э.П. Информационный подход к познанию действительности. – К.: Наукова думка, 1988.

6.      Ожогин В.Я. Технические средства в учебном процессе. Информационные свойства и эргонометрические  особенности применения. – К.: Вища школа, 1984.

7.      Исаев В.Н., Высокович Е.В. Класс будущего. Инструменты формирования личности. // Компьютеры и программы, №7-8,  2001.

8.      Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих  закладах освіти. – К.: ВВП “Компас”, 1997.

9.      Орлов П.И., Струков В.И., Горелов Ю.П. Методические аспекты дистанционного обучения: визуализация информации. Учебно-методическое пособие. – Х.: Изд-во Университета внутренних дел, 2000.

10.  Galitz W.O. User-Interface Screen Design.- OEM Publishing Group, Wellesley, Massachusets, 1993.

11.  Dwyer F.M., Lamberski J.R. A Review of Research on the Effects of the Use of Color in the Teaching-Learning process.—Interm. Journal of Instructional Media, 10(4),1983.