Сучасні технології computer to plate в флексографії

Сучасні технології computer to plate в флексографії

Якість продукції  надрукованої флексографічним способом, як і в інших способах друку, прямо  залежить від якості друкарських  форм.

В основі технології виготовлення флексографічних форм лежить таке хімічне явище, як полімеризація. Його суть полягає в тому, що під впливом УФ-світла вільні мономери, що утримуються в чуттєвому шарі пластини, групуються й утворять стійкі полімери.

На сьогодняшній день існують  аналогова та цифрова технології виготовлення фотополімерних друкарських форм.

CtF - Computer-to-Film (комп’ютер  – фотоформа) - технологія виготовлення  друкарських форм, при якій дані  з комп’ютера передаються в  пристрій, якій фотографічним способом  наносить зображення на спеціальну  фотоплівку, яка в подальшому використовується для виготовлення друкарських форм традиційним методом копіювання в копіювальній рамі.

Переваги:

• «Розділеність» виводу і процесу виготовлення форм. Це дає можливість перевірити результати перед виготовленням форм і друком
• Можливість отримати реальні сертифіковані кольоропроби з тиражних плівок. Отримані проби будуть дуже близькі до реальних тиражних відбитків, у випадку якщо типографія забезпечую друк за стандартом.
• Можливість редагування вже після виводу. Якщо на плівках знайдена помилка, її легко виправити.
• Відсутність чіткої залежності місця виводу від типографії. Плівки для майбутнього видання можливо виводити практично в будь-якому місці, де надають такі послуги.
• Економічність процесу.

Недоліки:

• Багато технологічних операцій.
• Необхідність ручного монтажу.
• Довгий технологічний процес.

Аналогова технологія виготовлення друкарських  форм

1. Попереднє експонування (засвітка зворотньої сторони пластини) - це рівномірна засвітка пластини УФ-світлом через поліефірну підкладку без негативної фотоформи. Засвітка зворотної сторони пластини визначає глибину рельєфу фотополімерної форми і стабілізує адгезію між шаром фотополімеру і підкладкою. Крім того, підвищується світлочутливість пластини. При недостатньому експонуванні зворотної сторони пластини неможливо забезпечити достатню товщину основи для друкарських елементів форми. Іншим негативним результатом недостатнього експонування зворотної сторони пластини може бути різнотовщинність основи.
2. Основне експонування формує зображення рельєфу. Під час цієї операції відбувається засвітка пластини через негативну фотоформу під вакуумом, у результаті чого шляхом полімеризації формується друкарські елементи. Формування рельєфу починається від поверхні і продовжується при подальшому експонуванні конусоподібно всередину полімерного шару. Достатнім вважається час експонування, протягом якого всі елементи зображення виявляються міцно прикріпленими до основи рельєфу, утвореного в ході попереднього експонування.
3. Вимивання усуває неекспонований фотополімер до фіксованої глибини, при цьому ділянки зображення, які пройшли полімеризацію залишаються на пластині. Правильно обраний час вимивання формує чіткі і глибокі пробільні ділянки. При недостатньому вимиванні на основі пластини залишається невимитий мономер. Занадто інтенсивне вимивання призводить до набрякання пластини, а отже до необхідності більш тривалого сушіння. Наше підприємство використовує для вимивання розчин, власного виробництва, «Бриз».
4. Сушіння. Під час процесу вимивання пластина вбирає вимивний розчин, тому створений у результаті полімеризації рельєф зображення якийсь час залишається м'яким. Процес сушіння забезпечує випаровування абсорбованого вимивного розчину і повертає пластину до її первісної товщини. Під час сушіння за рахунок обдуву гарячим повітрям розчинник випаровується. Температура сушіння не повинна перевищувати 65 °С.
5. Фінішинг. Після завершення процесу сушіння, форми піддаються операції фінішингу. Фінішинг являє собою короткочасне опромінення висохшої пластини УФ-випроміненням з довжиною хвилі близько 254 нм (діапазон З). Час фінішингу залежить від кількості вимивного розчину, що залишився в матеріалі після його сушіння. Якщо фінішинг був недостатнім, то пластина залишається липкою, основа пластини буде забруднюватися. Зайвий фінішинг веде до розтріскування основи і друкарських елементів.
6. Остаточне експонування завершує процес повної полімеризації пластини і забезпечує її довговічність і високі експлуатаційні якості. Ця операція необхідна для здійснення полімеризації і поперечної зшивки всіх полімерів пластини, що не були засвічені. Для остаточного експонування, так само як для попереднього й основного, використовують УФ-випромінення діапазону А. Під час остаточного експонування форма отримує остаточну твердість і більш високу стійкість до розчинників фарб і промивних розчинів. Для завершення полімеризації остаточне експонування рекомендується проводити протягом 10-15 хв. Недостатній час остаточного експонування скорочує термін служби друкарської форми.

CtP - Computer-to-Plate (комп’ютер  – друкарська форма) - технологія виготовлення друкарських форм, при якій відбувається прямий запис лазером фотонаборного апарату інформації на формну пластину.

Переваги:

• Короткий технологічний процес. Пластини CtP виготовляються швидше, ніж традиційною технологією.
• Потенційно більш вища якість. Пластини, відекспоновані в одному пристрої повинні мати високу точність, а значить не буде проблем з приводкою. Відсутність ручного монтажу сприяє зменшенню проблем.

Недоліки:

• Дороговизна технології.
• Неможливість внести корективи.
• Складний електронний монтаж.
• Проблеми кольоропробою.

Цифрова технологія виготовлення друкарських  форм

Головна відмінність "цифрової" пластини від традиційної - наявність  спеціального маскую чого шару. Застосування маскованих фотополімерів дозволяє ліквідувати стадію виготовлення фотоформ. Етапи наступної обробки цифрових пластин принципово не відрізняються від описаних вище

У порівнянні з аналоговою технологією, computer-to-plate дозволяє відтворювати елементи зображення менших розмірів, що значно збільшує кількість градацій. Поліпшується відтворення і дрібні негативні елементи: при великому тиску не відбувається заповнення пробілів на формі фарбою. Істотною перевагою використання цифрової технології є можливість одержання друкарських елементів з гіперболічною формою бічних граней (на відміну від трапеціє подібного профілю на аналогових пластинах). Завдяки цьому стабілізується величина розтискування під час друку. Загальне зниження розтискування в півтонах при відтворенні растрових зображень досягає 10%. Застосування цифрової технології дає можливість більш якісно відтворювати складні зображення.