Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт ткацької фабрики потужністю 200-250 ткацьких

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКСПЕРТИЗИ, ТЕХНОЛОГІЇ І ДИЗАЙНУ ТЕКСТИЛЮ

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

 

з дисципліни : “Підйомно-транспортні  пристрої та засоби механізації”

на тему : “ Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт ткацької фабрики потужністю 200-250 ткацьких верстатів для виготовлення тканини по типу арт.966”

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

студент гр. 4Т                          Шуліченко Г.М. 

 

 

Керівник:          

к.т.н., доцент                                                                                      Закора О.В.

 

 

Херсон 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКСПЕРТИЗИ, ТЕХНОЛОГІЇ І ДИЗАЙНУ ТЕКСТИЛЮ

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

 

з дисципліни : “Підйомно-транспортні пристрої та засоби механізації”

на тему : “ Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт ткацької фабрики потужністю 200-250 ткацьких верстатів для виготовлення тканини по типу арт.966”

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

 

 

 

Виконав:

студент гр. 4Т                         Шуліченко Г.М. 

 

 

Керівник:          

к.т.н., доцент                                                                                      Закора О.В.

 

 

Херсон 2012

РЕФЕРАТ

 

Даний курсовий проект на тему: “ Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт ткацької фабрики потужністю 200-250 ткацьких верстатів для виготовлення тканини по типу арт.966” складається з графічної частини та пояснювальної записки.

Пояснювальна записка містить: 49 сторінок машинописного тексту формату А4, 42 формул, 1 рисунок, 17 таблиці.

Графічна частина виконана на двох листах формату А1:

• лист перший – план ткацького виробництва з урахуванням складських приміщень, транспортних магістралей і транспортуючих засобів;
• лист другий – загальний вид транспортного засобу малогабаритного акумуляторного тягача АТ – 60 з позначенням габаритних розмірів і з додержанням масштабів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП    5

1. ВИБІР ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПЛАНУ ТКАЦТВА 6

2. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ 7

3. ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ  І РОЗМІРІВ ВАНТАЖОПОТОКІВ 11

4. ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ І ПІДЙОМНО-ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПО ПЕРЕХОДАХ ТКАЦЬКОГО

ВИРОБНИЦТВА 19

5. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ СКЛАДІВ ТА ЇХ ОБЛАДНАННЯ 20

6. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ І КІЛЬКОСТІ

ПІДЛОГОВОГО ВНУТРІШНЬОФАБРИЧНОГО ТРАНСПОРТУ 27

7. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ І КІЛЬКОСТІ

ПІДВІСНИХ ВИДІВ ВНУТРІШНЬОФАБРИЧНОГО ТРАНСПОРТУ 42

8. ХАРАКТЕРИСТИКА МАЛОГАБАРИТНОГО АКУМУЛЯТОРНОГО ТЯГАЧА АТ - 60 46

9. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ  ПРИ ВИКОНАННІ ТРАНСПОРТНИХ РОБІТ 47

ВИСНОВОК 48

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ  49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Однією з головних задач текстильної промисловості є комплексна механізація і автоматизація технологічних процесів на всіх ділянках виробництва. Основним обладнанням комплексної механізації є підйомно-транспортні пристрої.

В текстильній промисловості  за останні роки проведені великі роботи по механізації транспортних, завантажувально - розвантажувальних та інших важких допоміжних робіт. На даний момент до 30-35 % робітничих основних та допоміжних професій текстильного виробництва виконуються в ручну тяжкі роботи, велика частина яких тісно пов'язана з виконанням підйомно-транспортних робіт.

Механізація і автоматизація  операцій по транспортуванню напівфабрикатів  і готової продукції на підприємствах  текстильної промисловості веде до значного зниження собівартості продукції, полегшення умов праці і підвищення культури праці, вивільнення робочої сили для використання її в сфері виробництва основної продукції. Вона дозволяє створювати напівавтоматичні і автоматичні поточні лінії на окремих ділянках в цехах ткацького виробництва. На ткацьких фабриках, де мають справу зі значними вантажами (снувальні валики, навої та ін.), механізація транспортних операцій виявляється дуже важливою.

Витрати по транспортним операціям можуть   досягти 20 – 25 % фонду заробітної     плати   основного   персоналу     фабрики. Тому   на   механізацію внутрішньо – фабричних транспортних та навантажувальних робіт необхідно приділяти велику увагу.

 

 

1. ВИБІР ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПЛАНУ ТКАЦТВА

 

Обраний технологічний  план ткацтва забезпечує випуск тканин високої якості з необхідними споживацькими властивостями при найбільш ефективному протіканні технологічних процесів. План ткацтва представляємо у вигляді схеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Технологічний  план ткацтва

2. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ

Проектування  підйомно-транспортних систем ткацького  виробництва ведуть на базі даних  про об’єм переробки ниток  фабрикою і маси ниток на пакуваннях, значення яких розраховані у курсовому проекті з дисципліни «Основи техніко-економічного проектування виробництва».

Маса основних і утокових ниток, які потрапляють на центральний склад за добу (розраховується окремо для основи і утоку), кг:

 

(2.1)

 

де   В_год – годинний об’єм виробітки тканини, м/год.;

      Т_д –  добовий фонд часу, год;

       М_нит – потреба у нитках основи і утоку на 100 м погонної довжини сурової тканини з відходами, кг.

 

 

Маса основних і утокових ниток  з врахуванням  відходів по всіх переходах ткацького виробництва, кг:

 

(2.2)

 

де  W – відсоток виходу напівфабрикатів.

 

 

Довжина тканини в рулоні L_тк.р, яка відправляється з фабрики, приймається від 1000 до 3000 м в залежності від поверхневої щільності тканини.

Маса рулона тканини, яка знята з верстата, кг:

 

	(2.3)

 

де , - маса ниток основи і утоку в 100 м погонної довжини сурової тканини без врахування відходів, кг;

     – довжина тканини в рулоні, м.

Маса розбракованого рулону тканини, яка відправляється з фабрики:

 

	(2.4)

 

де  – довжина  розбракованої тканини у рулоні, м.

Кількість рулонів не розбракованої тканини:

 

	(2.5)

 

де  – маса основних і утокових ниток, які переробляються за добу, кг;

      – маса рулону нерозбракованої тканини, кг.

Приймаємо штук рулонів не розбракованої тканини.

Кількість рулонів розбракованої  тканини:

 

	(2.6)

 

де  -  маса рулону розбракованої тканини, кг.

Приймаємо штук рулонів розбракованої тканини.

 

 

 

Таблиця 2.1

Середньодобовий об’єм переробки  пряжі

Технологічний процесс	Основа				Уток
	Маса пряжі, яка поступає, кг	Відхо- ди, %	Вихід напівфабрикату, %	Маса пряжі, яка виходить, кг	Маса пряжі, яка посту-пає, кг	Відходи, %	Вихід напівфабрика- ту, %	Маса пряжі, яка вихо-дить, кг
Зберігання (центральний  склад)	1419,581	0	100	1419,581	1171,704	0	100	1171,704
Перемотування	1419,581	0,250	99,75	1416,032	1171,704	0,332	99,668	1167,814
Снування	1416,032	0,004	99,746	1415,975	-	-	-	-
Шліхтування	1415,975	0,251	99,496	1412,342	-	-	-	-
Пробирання	141,234	0,012	99,431	141,150	-	-	-	-
Прив’язування	1271,108	0,053	99,431	1270,354	-	-	-	-
Ткацтво	1411,504	0,069	99,20	1408,437	1167,814	0,026	99,642	1167,509
Облік і розбракування	1408,437	0	100	1408,437	1167,509	0	-	1167,509

 

 

Таблиця 2.2

Маса ниток на пакуваннях ткацького виробництва 
(з врахуванням спрягомих довжин)

Система ниток	Маса, кг
	Пря-дильне паку-вання	Конічна бобина	Снува-льний валик	Ткаць- кий  навій	Тканина
					Маса 100 пог. м	Дов-жина рулону, який знятий з верстату	Маса рулону, який знятий з верстату	Довжина рулону, який відп-равля- ється з фабрики	Маса рулону, який відправляє- ться з фаб-рики
Основа	0,067	1,980	375,406	222,664	9,816
Уток	0,059	2,500	-	-	8,102	180	32,575	2000	361,94

 

3. ВИЗНАЧЕННЯ  СКЛАДУ І РОЗМІРІВ ВАНТАЖОПОТОКІВ

 

Вантажопотік – це упорядкований і систематизований рух напівфабрикату по виробничім підрозділам ткацького виробництва або між ними.

Маса пакування з врахуванням  ваги намотувальної тари, кг:

 

	(3.1)

 

де  – маса ниток на пакуванні з врахуванням спрягомої довжини, кг;

      – маса одиниці намотувальної тари, кг.

Кількість пакувань по всіх переходах  згідно технологічного плану:

 

	(3.2)