Поняття технічної естетики

План

1.  Кольорове оформлення житлових приміщень.

2.  Кольорове оформлення фасадів.

Список використаної літератури.

Продуктивність праці робітника залежить не лише від матеріального стимулу, застосування нових машин і меха­нізмів, передових методів праці, а й від умов праці. Під поняттям «умови праці» слід розуміти те, в якому оточенні перебуває робітник, який виконує певну роботу, що впли­ває на його настрій, як обладнано і організовано його робоче місце. Якщо людина працює в чистому, світлому приміщенні, в зручному і елегантному одязі, застосовує красивої форми, легкий, по можливості, безшумний меха­нізований інструмент, то це сприяє підвищенню її на­строю, заохочує до праці і продуктивність її підвищуєть­ся. Погані умови праці впливають на психічний стан людини, роздратовують її, іноді навіть сприяють розчаруванню у вибраній професії. У таких умовах часто знижується продуктивність праці.

Досліди, проведені на багатьох підприємствах і будовах нашої країни, показали, що при правильній організації робочого місця, освітленості його, застосуванні відповідних кольорів для фарбування приміщень, обладнання, інструментів, зменшенні виробничих шумів продуктивність праці підвищується в середньому до 30 %.

У цьому розділі  детально розглядається питання, пов'язані з впливом кольору на людину, а також з фарбуванням інтер'єру житлових і промислових будинків. Під поняттям «інтер'єр» розуміють не лише опорядження поверхонь приміщення, а й правильне розміщення в ньому обладнання, меблів, картин, квітів тощо.

Колір значно впливає на людський організм, в першу чергу на психіку людини. Так, червоний колір в початковий період перебування в його оточенні збуджує нервовий стан людини, а при довгому перебуванні — стомлює, викликає апатію. Жовто-оранжеві кольори спричинюють запаморочення. Заспокійливо діє на людину зелений колір, який знижує внутрішнє тиснення, загострює слух, сприяє кровообігу. Блакитно-синій колір знижує кров'яний тиск і регулює ритм дихання. Якщо узагальнити ці положення, то можна відзначити, що синьо-блакитні й зелені кольори сприяють працездатності, заспокоюють людину, знімають втому, а червоно-оранжеві навпаки — збуджують і стомлюють організм людини, внаслідок чого знижується працездатність.

Колір впливає і на сприйняття звуку людиною. У приміщеннях, пофарбованих у холодні зеленувато-сині кольори, звуки сприймаються з меншою силою, ніж в пофарбованих теплими яскраво-червоними кольорами. Проте довге перебування в оточенні одного кольору, навіть такого «заспокійливого», як зелений, може призвести до втоми. Це пояснюється тим, що людина звикає до нього і її стомлює одноманітність. Тому, опоряджуючи інтер'єр, слід враховувати це явище і на одноманітному фоні стін робити кольорові вставки у вигляді окремо розміщених оздоблень або фарбувати стіни в різні кольори, а при опорядженні промислових приміщень фарбувати обладнання іншими кольорами. Тоді при переведенні погляду з одного предмета на інший почуття одноманітності зникне і зорова втома зніметься. Щоб зменшити почуття одноманітності в жилому приміщенні, стіни якого пофарбовані в один колір, в ньому розміщують меблі, колір оббивки яких відрізняється від кольору стін, або меблі з різнокольоровою оббивкою.

Кольорове оформлення житлових приміщень. Колір сприяє ілюзорному уявленню про розміри того чи іншого приміщення. Якщо стіни приміщення пофарбувати у світліший ненасичений колір, то воно буде здаватись просторішим, ніж приміщення, пофарбоване темним насиченим кольором.

Усі низькі приміщення слід фарбувати у світлі пастельні кольори, а щоб пофарбована стіна додатково не зменшувала висоту таких приміщень, треба фарбувати одним кольором стелю і стіни. Просторішим і вищим буде виглядати приміщення, якщо підлогу пофарбувати у світлий колір (світло-жовтий, світло-зелений, блакитний).

Приміщення буде здаватись нижчим при горизонтальному розділенні його кольоровими смугами (фризами, панелями тощо), а при вертикальному розділенні — вищим. Тому при опорядженні жилих приміщень у малогабаритних квартирах не слід робити панелей, фризів і навіть горизонтальних фільонок.

Стелі в жилих приміщеннях слід фарбувати у білий колір. Це сприяє більшій освітленості його, оскільки світло, що потрапляє через вікна, відбиваючись від стелі, рівномірно розсівається на підлогу і все приміщення. З цією самою метою у білий колір фарбують вікна і відкоси.

Щоб вибрати колір для фарбування стін; слід враховувати призначення приміщення, його розміри, розміщення відносно сторін світу, ступінь освітленості і, нарешті, склад сім'ї і смаки її членів. Тому давати якісь певні рекомендації щодо цього немає потреби.

Проте слід пам'ятати, що фарбувати стіни різних приміщень квартири можна за принципом монохромності, тобто коли всі приміщення пофарбовані в одному кольоровому тоні (наприклад, червонувато-жовтому) і відрізняються лише відтінком, або поліхромності — коли стіни пофарбовані в різні кольори. Однотональні фарбування створюють затишок, вони більш суворі і спокійні, їх здебільшого застосовують для невисоких тісних приміщень, заставлених великою кількістю меблів і густо заселених.

Різнокольорові фарбування більш виразні, веселі, їх можна рекомендувати для просторих високих приміщень.

Однокімнатна квартира розміщена в кутовій секції на нижньому поверсі, що знижує її освітленість. Кімната освітлюється з двох вікон, які можуть бути розміщені на північний захід і північний схід, захід і північ або північ і схід. Призначена для заселення сім'єю з однією дитиною. Фарбувальним сумішам надають такий колір: для жилої кімнати — жовтий і червоний пігменти, а також сажа, для кухні — вохра золотиста і оранжевий пігмент.

Така сама квартира з північною орієнтацією, розміщена на верхніх поверхах і досить добре освітлена, може бути пофарбована різнокольоровими більш насиченими фарбами. Вона призначена для заселення людьми похилого віку або одинаками. Для фарбування жилої кімнати використані сурик залізний, яскраво-червоний і блакитний пігменти, для кухні — блакитний пігмент і палена умбра, для передпокою — вохра золотиста, оксид хрому і жовтий пігмент.

Двокімнатна квартира північної орієнтації пофарбована в одному тоні. Для фарбування кімнат використані вохра, умбра, жовтий і червоний пігменти, а для кухні — вохра золотиста і невелика кількість оксиду хрому.

Така сама квартира південної орієнтації може бути пофарбована у холодні різнокольорові тони, для приготування яких застосовані оксид хрому, вохра золотиста, блакитний і зелений пігменти.

Кольорове оформлення промислових приміщень. Стелі і верхні частини стін промислових приміщень слід фарбувати у білий колір. Це зробить приміщення більш просторим і освітленим, особливо у вечірній час. Щоб виступні або навислі балки не виділялись на фоні стелі, їх фарбують таким самим кольором, що й стелю, і тоді вони здаватимуться більш легкими. Віконні рами і фрамуги фарбують у світлі кольори.

Колір стін вибирають залежно від призначення приміщення, розміщення і кількості технологічного обладнання, освітленості, умов праці і кліматичних умов, в яких розміщено підприємство. Стіни слід фарбувати у світлі кольори. Для фарбування приміщень промислових будівель, розміщених у північних районах країни, найкраще застосовувати фарби жовтуватих або жовто-оранжевих світлих тонів, а розміщених у південних районах — світло-зелених або блакитно-зелених тонів. У центральних районах для фарбування приміщень можна використовувати всі перелічені кольори. Найбільш сприятливим кольором є зелений. Тому на підприємствах металообробної промисловості ним фарбують панелі, верстати і все технологічне обладнання. Таке фарбування дає змогу робітникові бачити оброблювану деталь на одному кольоровому фоні, а це не подразнює зір.

Коли приміщення треба зробити світлішим, стіни фарбують світло-жовтим кольором, а обладнання — кремовим. Стіни гарячих цехів фарбують холодними блакитно-зеленими або блакитними кольорами, можна й білим кольором. Таке фарбування буде створювати ілюзію прохолоди.

У цехах ткацьких і поліграфічних підприємств, де робітники у процесі роботи мають справу з різнокольоровими строкатими матеріалами або деталями, стіни фарбують у нейтральні світло-сірі кольори.

Промислове обладнання, рухомі вузли і деталі фарбують таким кольором (здебільшого кремовим), який би відрізнявся від кольору основного фарбування.

Для різних видів технологічного обладнання рекомендуються такі кольори: для всіх видів верстатів — світло-зелений; ковальсько-пресового обладнання — зеленувато-блакитний; ливарного — бежевий; мостових кранів — алюмінієвий, транспортних механізмів — кремовий тощо.

Різні сигнально-застережні написи і фарбування роблять червоним, жовтим або зеленим кольором. Червоний колір застерігає перед явною небезпекою, жовтий — означає можливу небезпеку і закликає до уваги, а зелений — це колір абсолютної безпеки. Тому, наприклад, протипожежний інвентар, розміщений у цеху, фарбують червоним кольором, а шафку з медикаментами — зеленим, кнопки пускових пристроїв — «стоп» — червоним, «пуск» — зеленим тощо.

Розроблена система пізнавального фарбування трубопроводів, по яких транспортують рідини і гази, за якою виділяють 10 груп речовин і за кожною групою закріплюють свій пізнавальний колір. Відповідно до цього трубопроводи фарбують у такі кольори: для подачі води — зелений, пари — червоний, повітря — синій, газів — жовтий, кислот — оранжевий, лугів — фіолетовий, інших рідин, що горять або не горять,— коричневий, інших речовин — сірий тощо.

Кольорове оформлення фасадів. Фасади фарбують в один, два і більше кольорів. Фасади цегляних будинків, оздоблених архітектурними деталями (карнизами, поясками, підвіконниками, сандриками тощо), фарбують здебільшого у три кольори. Для фарбування основної площі фасаду підбирають фарбувальну суміш світлих або середньонасичених тонів, а всі деталі, які виступають, фарбують білим кольором. Цоколь фарбують таким самим кольором, що й стіни, але більш насиченим. Подібне фарбування робить фасад більш виразним, монументальним. Усі архітектурні елементи, які виступають, мають чіткий вигляд на кольоровому фоні фасаду, прикрашаючи його. Якщо фасад пофарбувати в один колір, то він втратить свою привабливість.

Фасади кількох панельних та інших збірних будинків серійного проектування, особливо збудованих на масивах, слід фарбувати різними кольорами. Це поліпшує архітектурний ансамбль району і сприяє кращій орієнтації населення. Якщо стінові панелі надходять на будівельні об'єкти повністю опоряджені і всі одного тону, то кольорове рішення кількох фасадів здійснюють за рахунок різнокольорового фарбування торцевих стін, внутрішніх площин лоджій або виразного виділення швів між панелями. Торцеві стіни кожного фасаду фарбують насиченим кольором одного тону або у два тони «під шахи», коли насичений колір однієї панелі чергується з менш насиченим сусідньої. Замість кольорового фарбування торцеві стіни фасаду можна оздобити керамічними мозаїчними панно або вставками. Колір для фарбування лоджій повинен бути більш насиченим, ніж колір фасаду. Якщо фасад пофарбовано у білий або сіруватий колір, то лоджії фарбують світло-жовтим, рожевим або блакитним кольорами. Фасад стає виразнішим, якщо ящики для квітів або екрани на балконах пофарбувати в яскраві насичені кольори.

Фарбують фасад відповідно до проекту, в якому повинен бути зразок кольору фарбувальної суміші. Якщо у проекті немає рекомендацій щодо кольору фасаду, то його можна фарбувати лише після одержання дозволу (паспорта) в архітектурно-планувальному відділі. У паспорті зазначається колір фарбувальної суміші і подається його зразок.

Значно полегшують роботу маляра, пов'язану з підбиранням кольору фарбувальної суміші, спеціальні альбоми — «колірні книжки». У книжках подаються склади фарбувальних сумішей і зразки їхніх кольорів, виконані не друкарським способом, а з натуральних пігментів. Таким чином, якщо потрібно приготувати суміш за заданим зразком, його поперемінно порівнюють із кольоровими зразками у колірній книжці, поки не знайдуть зразок аналогічного кольору. Тоді за номером знаходять склад потрібної суміші. Для фарбування фасадів можна застосовувати суміші, приготовлені лише із світлостійких пігментів.

За колірною книжкою можна вибрати і колір сумішей, потрібних для фарбування внутрішніх поверхонь. Слід пам'ятати, що приготовлена за зразком суміш може за кольором трохи відрізнятись від зразка. Це залежить від якості пігментів, які використовувались для фарбування суміші.

Список використаної літератури

1. Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.— М.- Высш. шк., 1984.— 176 с.

2. Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980,— 240 с

3. Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155 с.

4. Мещанинов А. В. Отделочные роботы в монолитном домостроении — Л.: Стройиздат, 1989.— 273 с.

5. Поволоцкий Ю. А., Северинова Г. В. Индустриальное производство отделочных работ.— М.: Стройиздат, 1983.— 152-с.

6. Шепелев А М Штукатурные работы.—М.-. Высш. шк., 1983.— 143 с.