Особливості техногенного забруднення повітря побутовою сферою

Як правило, прибирати й ліквідувати тверді побутові відходи повинна місцева влада. Прибирання оплачується з місцевого бюджету, який в свою чергу формується з місцевих податків, тобто тип ліквідації сміття і якість прибирання визначаються бажаннями і фінансовими можливостями місцевих жителів.

Утилiзацiя (застосування з корнстю) сміття у великих містax i мicьких агломерацiях - надзвичайно важлива народногосподарська проблема.

Найбiльш широко застосовyюrься компостування, спалення i пiролiз твердих побyтових вiдxoдiв. Найбiльш простим способом знешкодження i переробки твердих побyтових вiдходiв є компостування. Це аеробний бiологiчний процес iз виділенням тепла пiд впливом термофiльних мiкроорганiзмiв. якi окиснюють органічну речовину. Із 30 т компосту, вивезеного на 1 га сiльськогосподарських угiдь, можна отримати до 0,5 т азоту, фосфору i калію, а також 1 т вапняку. Особливо ефективне компостування в тих районах, де вміст органiчних речовин у смітті значний i є потреба в добривах.

Спалення смiття набуло широкого поширення в останні, десятирiччя. Перевагою процесу є можливiсть використати сміття як енергетичну сировину . У середньому з 1 т твердих вiдходiв можна отримати 1000 кг пари i 150 кВт електроенергiї. До недолiкiв методу слiд вiднести yrворення великої кiлькостi пилу i шлаку, а також значне забруднення атмосфери [4].

Останнiми десятилiттями частка ТПВ, якi спалюють з утилiзацією матерiалiв i теплоти, неухильно зростає.

Теплоту вiд спалювання ТПВ можна використовувати для одержання:

      гарячої води чи водяної пари (утилiзaційнi котельнi),

      електроенергiї за рахунок роботи водяної пари (утилiзаційнi електричнi станції), . теплоти та електроенергi'i (утилiзauiйнi теплоелектроцентралi).

У разi використання ТПВ як палива беруть до уваги два основнi принципи: їх теплотворну здатнiсть та вплив на стан природноro середовиша продуктiв згоряння. Враховують i доступнiсть для масового використання та необхiдну активнiсть, яка забезпечуе: горiння ТПВ [2].

Завдяки вже відпрацьованій технології на деяких сміттєспалювальних заводах при ліквідації твердих відходів отримують електроенергію або пару. Залежно від потреб населеного пункту для переробки сміття використовують установки різної потужності – від 100 до 3000т за добу.

Вiдходами смiттєспалювальних заводів є: тверді вiдходи (золи та шлаки), piдкі(стiчнi води), газоподiбнi (димові гази, серед яких найнебезпечнішим складником, що утворюе:ться в значних кiлькостях, є: оксид сульфуру (IV). Нижче наведено вміст S02 у газоподiбних викидах при спалюваннi ТВП та палива, %:

      топковi мазути - 0,3-3,5

      горючi сланцi - 1,6-3,8

      буре вугiлля Пiдмосков'я - 8,0

      донецьке вугiлля - .10 4,0

      твердi побутовi вiдходи США - 0,1-0,15

      твердi побутовi вiдходи країн Європи [4].

Ocтaннім часом вченi багатьох країн виказують занепокоєння у зв'язку iз зростаючими викидами в атмосферу забруднюючих речовии сучасннми смiттєспалювалыними пiдприемствами. Причиною цьго стали відомості про те, що внаслiдок спалювання пластмаси та деяких видiв паперу утворюються нові xімічнi речовнни - дiоксини i фурани, які з викидами надходять у повiтряний басейн. Стандapтiв гpанично допустимих pівнів концентрації діоксинів у багатьох країнах немає. 3анепокояння також викликає наявність зольних домiшок на смiттєспалювальних пiдприємствах, оскільки вони мiстять важкi метали.

Спецобладнання на побудованих за радянських часів українських ССЗ не розраховане на ефективну боротьбу з забрудненнями, в тому числі і діоксинами. Загалом, діяльність вітчизняних сміттєспалювальних заводів офіційно визнана небезпечною. Крім того, дорогий природний газ та електроенергія роблять діяльність вітчизняних підприємств збитковою. Їх закриття вважається справою часу, і лише відсутність коштів на альтернативні методи поводження з відходами є причиною того, що ССЗ усе ще працюють [1].

ВИСНОВКИ

1.      Розвиток автомобільного транспорту призвів до забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями.

2.      Проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Волошин І.М. Методика дослідження проблем природокористування. - Львів: ЛДУ, 1997. - 160 с.

2. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1999. - 249.

3. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. - 238 с.

4. Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с.

5. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.: Либідь. 1995 - 368 с.

2