Інформаційні технології в системі охорони здоров

Не менш важливе  значення має навчання середнього медичного  персоналу. В умовах функціонування ГІС істотно підвищується роль медичної сестри у веденні медичної документації.

Підсумовуючи  наведене, до пріоритетних груп інформаційних  систем можна віднести:

– системи, що забезпечують інформаційну підтримку процесів керування  службою охорони здоров'я регіону, медичним закладом;

– системи, що забезпечують інформаційний супровід профілактичних і діагностично-лікувальних процесів.

Реалізація цих  стратегічних планів можлива за умови виконання таких конкретних завдань:

– реалізація програми інформатизації системи охорони  здоров'я з урахуванням реалій і стратегії соціально-економічного розвитку країни, основних напрямів розвитку інформатизації у державі;

– формування сучасної інфраструктури інформатизації системи охорони здоров'я з модернізацією галузевої комп'ютерної мережі "Укрмеднет" на основі застосування сучасних телекомунікаційних технологій, галузевої системи баз даних, створення регіональних центрів інформатизації системи охорони здоров'я в окремих найбільш підготовлених регіонах країни;

– розроблення  підходів до формування комп'ютерної  мережі, що об'єднувала б Міністерство охорони здоров'я України з  найбільш зацікавленими в його роботі міністерствами і відомствами;

– створення  комплексу спеціалізованих за окремими галузями медицини Web-серверів, що забезпечуватимуть  інформаційну підтримку діяльності науковців, лікарів, студентів вищих  медичних навчальних закладів, а також  населення;

– створення  конкурентоспроможних засобів інформатизації діагностичного процесу, що будуть адекватними досягненням вітчизняної та світової науки;

– розроблення  сучасної інформаційно-аналітичної  системи моніторингу стану здоров'я  населення і демографічної ситуації в Україні;

– розроблення широкого спектра інформаційних госпітальних систем;

– створення  інформаційно-аналітичної системи  для аналізу стану медико-санітарної допомоги населенню держави;

– розроблення  інформаційно-аналітичної системи  забезпечення наукових досліджень у  галузі;

– створення  інформаційно-довідкових систем забезпечення навчального процесу за окремими розділами медицини;

– розроблення  інформаційно-аналітичної системи  аналізу даних Всеукраїнського  перепису населення, що сприятиме виробленню адекватної стратегії збереження здоров'я населення й оперативному вирішенню поточних питань керування системою охорони здоров'я. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список літератури

1. Базилевич  Я., Огірко І. Післядипломна медична  освіта з інформатизації та  моделювання //Укр. мед. вісті.  – 1998. – Т. 2: Матеріали VII Конгр. світової федерації укр. лікар, товариств; число 1-2 (59-60). – С. 71.

2. Березницький  Я., Гравіровська Й., Буренко А., Ковальова  В. Взаємозв'язок інформаційної  технології та ціноутворення  в клінічній медицині //Укр. мед.  вісті. – 1997. – Т. 1: Матеріали укр.-канад. конф.; число 2-3 (57-58).-С. 110.

3. Кальниш В.В., Степаненко А.В. Сучасне забезпечення  процесу державної акредитації,  стандартизації медичних технологій  з використанням автоматизованих  інформаційних систем //Вісн. соц.  гігієни та організації охорони здоров'я України. – 2000. – № 2. – С. 58-61.

4. Лехан В., Барвінко  О., Сокульський А., Максименко О.  Модель системи інформаційного  забезпечення медичної допомоги //Укр. мед. вісті. – 1998. –  Т. 2: Матеріали VII Конгр. світової федерації укр. лікар, товариств; число 1-2 (59-60). – С. 73.

5. Пономарєнко  В.М., Кальниш В.В., Майоров О.Ю.  Шляхи інформатизації медичної  галузі //Вісн. соц. гігієни та  організації охорони здоров'я  України. – 2000. – № 2. – С. 54-58.