Метрология

До недавнього часу засоби вимірювальної техніки обмежувалися показувальними та автоматичними приладами  для вимірювання окремих технологічних  параметрів. В останні роки у зв'язку з різним рівнем інтенсифікації і  автоматизації сучасних технологічних  процесів підхід до вимірювань суттєво  змінився. Виникла потреба у своєчасному  одержанні, опрацюванні й записах  потоків вимірювальної інформації, що зумовило виникнення інформаційно-вимірювальних  систем, здатних відтворювати на екранах  дисплея повну інформацію про  стан об'єкта, давати поради оператору, відображати значення того чи іншого параметра і прогнозувати подальшу його зміну. 

Для забезпечення науково-технічного прогресу метрологія повинна випереджати  у своєму розвитку інші галузі науки, бо для кожної з них точні вимірювання  і достовірна інформація є основоположними.

4. Міжнародні метрологічні  організації 

Розширення культурних і економічних зв'язків між  державами світу потребувало  вирішення одного із невідкладних завдань  — забезпечення міжнародної єдності  вимірювань і одноманітності мір. 

Першим кроком до вирішення  цієї проблеми стало впровадження наприкінці XVIII ст. у Франції метричної системи  мір. На думку її творців, вона мала слугувати "на всі часи, для всіх народів". 

У 1870 році в Парижі з ініціативи Петербурзької академії наук відбулося засідання, на якому  пропонувалося організувати комісію  з виготовлення прототипів міри довжини  та маси (метра і кілограма). Така комісія була організована, і в 1872 році нею було прийнято рішення про  створення платино-іридієвих еталонів метра та кілограма як основних одиниць  метричної системи. 

20 травня 1872 р. 17 держав  Європи та Америки, у тому  числі й Росія, на Міжнародній  дипломатичній конференції, присвяченій  мірі довжини метру, з метою  забезпечення міжнародної єдності  і вдосконалення метричної системи  підписали Метричну конвенцію. 

Вищим органом Міжнародної  метричної конвенції є Генеральна конференція з мір і ваги (ГКМВ), яка збирається один раз на 6 років  для обговорення наукових проблем  з метрології та прийняття необхідних заходів щодо розповсюдження та вдосконалення  метричної системи. Структурна схема  органів міжнародної метричної  конвенції наведена на рис. 1. 
 
 

Рис. 1. Органи міжнародної  метричної конвенції: 

консультативні комітети:  

ККЕ — з електрики; ККФР — фото-і радіометрії; ККТ  — з термометрії; ККВМ — з визначення метра; ККВС — з визначення секунди; ККЕІВ — еталонів іонізуючого  випромінювання; ККО — з одиниць; ККМ — з визначення маси

Одним із важливих положень Метричної конвенції є затвердження нею згоди держав на утворення  Міжнародного бюро мір і ваги (МБМВ) як наукового постійно діючого метрологічного закладу для наукової роботи та сприяння поширенню метричної системи  мір у міжнародному масштабі. 

Діяльністю МБМВ керує  Міжнародний комітет мір і  ваги (МКМВ), який щороку заслуховує і  затверджує звіт про роботу бюро, його плани та фінансування тощо. При  МКМВ працюють 8 консультативних комітетів (див. рис. 1). 

Міжнародне бюро мір  і ваги розташоване у Севрі (поблизу  Парижа). В його спеціальних приміщеннях  зберігаються міжнародні еталони метра, кілограма, електричних і світлових  одиниць, радіоактивності тощо. Бюро організовує регулярні міжнародні звіряння національних еталонів довжини, маси, електрорушійної сили, електричного опору, сили світла, світлового потоку, джерела іонізаційного випромінювання та інших зразків мір. 

У 1956 році була утворена Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ) з метою вирішення  таких завдань: 

• створення центру документації й інформації про національні  служби контролю за вимірювальними приладами  та з метою їх повірки; 

• уніфікація методів  і правил вирішення завдань законодавчої метрології; 

• переклад і випуск текстів законодавчих правил про  вимірювальні засоби та їх використання; 

• складання типових  проектів законів і регламентів  щодо вимірювальних засобів та їх використання; 

• розробка проекту  матеріальної організації типової  служби для повірки вимірювальних  приладів і контролю за ними; 

• розробка характеристик  та якості вимірювальних приладів, які використовуються у міжнародному масштабі. 

У складі Міжнародної  організації законодавчої метрології є Міжнародне бюро законодавчої метрології, розташоване у Парижі. Його роботою  керує комітет законодавчої метрології. У Міжнародній організації законодавчої метрології функціонує 66 секретаріатів-доповідачів, які розробляють як загальні питання  законодавчої метрології, так і питання  щодо окремих видів приладів (ваги, тахометри, манометри, спиртометри  та ін.). 

Нині Міжнародну Метричну конвенцію підписали 44 держави, а  метрична система мір визнана  й узаконена 129 державами.

5. Державні метрологічні  організації 

Першим науковим метрологічним  закладом у Росії була закладена  Д.І. Менделєєвим Головна палата мір і ваги у Петербурзі. її головним завданням було збереження одноманітності, вірності і взаємовідповідності  державних мір. Головна палата здійснила  велику роботу щодо організації метрологічної  служби у державі і переходу до метричної системи. Згодом на базі Головної палати мір та ваги був створений  Науково-дослідний інститут метрології імені Д.І. Менделєєва (1927 р.). У лабораторіях Інституту розробляються і зберігаються державні еталони основних одиниць  вимірювання, нові методи точних вимірювань, сучасні засоби вимірювання та ін. 

Верховна Рада України  Постановою від 12 вересня 1991 р. № 1545-12 "Про  порядок тимчасової дії на території  України окремих актів законодавства  СРСР" продовжила чинність постанов Ради Міністрів колишніх СРСР та УРСР з питань організації робіт щодо стандартизації та метрології. 

Центри стандартизації і метрології в Україні забезпечують державний метрологічний нагляд, експертизу, контроль за дотриманням  метрологічних норм і правил та єдність  вимірювання і одноманітність засобів  вимірювання в нашій державі. 

Враховуючи міжнародний  характер стандартизації, метрології та сертифікації і необхідність взаємозамінності продукції, вузлів та елементів, а також  усвідомлюючи важливість економічного та науково-технічного співробітництва  всіх держав, 13 березня 1992 р. держави  СНД підписали угоду про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації. Відповідно до цієї угоди на території України  вважаються чинними стандарти колишнього СРСР. 

Угода, укладена державами  СНД, передбачає: 

• використання і  розвиток основних положень чинних систем стандартизації і метрології; 

• визнання чинних стандартів ГОСТ як міжнародних; 

• збереження абревіатури  ГОСТу за повними міжнародними стандартами; 

• визнання існуючих державних еталонів одиниць фізичних величин як міжнародних; 

• проведення робіт  з питань сертифікації на підставі загальних організаційно-методичних положень; 

• створення міждержавної ради з проблем стандартизації, метрології та сертифікації. 

Міжнародна рада з  питань стандартизації, метрології та сертифікації координує і розробляє  рішення щодо проведення організаційних, методичних і науково-дослідних  робіт з питань стандартизації, метрології та сертифікації. До її складу входять  представники держав-учасниць, які  від імені держав наділяються  правом бути членами ради і уповноваженими представниками держав для виконання  функцій, покладених на Раду. 

Робочим органом Ради є постійно діючий технічний секретаріат, який знаходиться у Мінську. 

Вищим органом з  питань стандартизації, метрології та якості продукції є Державний  комітет України з питань стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України). 

У структурі Держстандарту  України нараховується 35 центрів  стандартизації, метрології та сертифікації, в тому числі 26 обласних (Український  науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації, Білоцерківський, Вінницький, Волинський, Дніпропетровський, Донецький, Житомирський, Закарпатський, Івано-Франківський, Кіровоградський, Кримський, Луганський, Львівський, Миколаївський, Одеський, Полтавський, Рівненський, Тернопільський, Харківський, Херсонський, Хмельницький, Черкаський, Чернігівський, Чернівецький), 9 міських (Горлівський, Дрогобицький, Кременчуцький, Криворізький, Маріупольський, Мелітопольський, Краматорський, Северопольський, Червоноградський). Крім того, до складу Держстандарту України входять  декілька науково-дослідних інститутів: Львівський ДНДІ "Система", Харківське науково-виробниче об'єднання "Метрологія", УНДІССІ; два навчальні заклади: вище училище метрології та якості у м. Одесі та український навчально-науковий центр у м. Києві (колишній ВІСМ); заводи "Еталон" (у Києві, Харкові, Донецьку, Умані, Білій Церкві); дослідні заводи "Прилад" (у Вінниці та Полтаві) і магазини стандартів (у  Києві та Харкові). 

Держстандарт України  здійснює державне управління забезпеченням  єдності вимірювань в Україні  і організовує проведення фундаментальних  досліджень в галузі метрології, створення та функціонування еталонної бази України, проведення повірок засобів вимірювальної техніки та ін. 

Рішення Держстандарту  України з питань метрології є  обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, громадянами  — суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними виробниками. 

На початку XXI століття Україна реалізує свій державний  суверенітет з метою визначення свого місця серед міжнародного товариства і забезпечення миру, стабільності, добробуту українському народу, а  також заради активної участі у світовій торгівлі та науковому співробітництві. 

Україні є що запропонувати  своїм партнерам — від космічних  технологій, продукції суднобудування до ліків і продуктів харчування. Якість вітчизняної продукції базується  більш ніж на 200-річному досвіді, вона закріплена відповідними стандартами  та сертифікатами. 

Україна готується  вступити до Світової організації торгівлі (СОТ), хоча і сьогодні багато видів  продукції з успіхом конкурують із кращими світовими зразками. Реалізація цього курсу потребує подальшого розвитку та удосконалення національної системи стандартизації, метрології та сертифікації у напрямку зближення  з міжнародними і європейськими  стандартами, угодами і підходами. Цьому сприятиме участь України  у Міжнародній організації з  питань стандартизації (ISO), Міжнародній  електротехнічній комісії (ІЕС), Міжнародній  організації законодавчої метрології (OIML) та інших міжнародних організаціях, де її представляє Держстандарт. 

Законодавчою основою  національної метрологічної системи  є Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11 лютого 1998 року N° 113/98-ВР, який визначає правові  основи забезпечення єдності вимірювань у нашій державі, регулює суспільні  відносини у сфері метрологічної  діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки  від наслідків недостовірних  результатів вимірювання. 

Технічною основою  національної метрологічної системи  є система Державних еталонів одиниць фізичних величин. Еталонна база України складається з 28 Державних  еталонів одиниць фізичних величин, а саме: маси, довжини, температури, сили світла, часу, частоти, енергії  згорання, тиску, об'єму рідини, прискорення  сили тяжіння, магнітної індукції, молярної частки компонентів у газовому середовищі тощо. 

З метою підвищення ефективності метрологічної діяльності створюється наукова, технічна та організаційно-правова  база метрології. За станом на 1998 рік  у сфері метрології діє понад 40 національних нормативних документів (ДСТУ) і понад 350 Міжнародних стандартів (ГОСТів).

6. Актуальні проблеми  метрології 

Науково-технічний  прогрес прямо пов'язаний з інтенсивним  розвитком метрології і точних вимірювань, необхідних як для розвитку природних  і точних наук, так і для створення  нових технологій та вдосконалення  засобів технічного контролю. Все  це ставить перед метрологією  низку важливих і невідкладних завдань.