Методы иследования селикатных материалов

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2011 в 00:00, контрольная работа

Описание работы

При нагріванні (або охолодженні) речовини в ній відбуваються фізико-хімічні процеси перетворення; при цьому енергія у вигляді теплоти може поглинатися або виділятися з неї. Реєстрацію зміни теплоємкості речовини, тобто ентальпії, можна здійснювати за допомогою простої термопари. Але внаслідок того, що відхилення, які з’являються на кривій температура-час, незначні, М. С. Курнаковим була запропонована диференційна термопара спеціальної конструкції, за допомогою якої зміна теплоємкості на диференційній кривій фіксується у вигляді більш глибоких піків, тобто чутливість методу різко підвищилась.

Работа содержит 1 файл

Katina.docx

— 1.30 Мб (Скачать)

  1. ТЕРМІЧНИЙ МЕТОД АНАЛІЗУ СИЛІКАТНИХ МАТЕРІАЛІВ
 

      При нагріванні (або охолодженні) речовини в ній відбуваються фізико-хімічні  процеси перетворення; при цьому  енергія у вигляді теплоти  може поглинатися або виділятися з неї. Реєстрацію зміни теплоємкості речовини, тобто ентальпії, можна здійснювати за допомогою простої термопари. Але внаслідок того, що відхилення, які з’являються на кривій температура-час, незначні, М. С. Курнаковим була запропонована диференційна термопара спеціальної конструкції, за допомогою якої зміна теплоємкості на диференційній кривій фіксується у вигляді більш глибоких піків, тобто чутливість методу різко підвищилась. Такий метод називається диференційно-термічним аналізом речовин (ДТА).

      Крім  того, при нагріванні (або охолодженні) речовини у ній відбуваються фізико-хімічні  перетворення, які у більшості  випадків супроводжуються зміною маси речовини. Метод безперервної реєстрації зміни маси речовини при її нагріванні (або охолодженні) називається  термоваговим або термогравіметричним (TG). Методом графічного диференціювання, термогравіметричної кривої (TG) одержують криву (DTG), яка дозволяє визначити початок та кінець процесу розкладання.

      При виконанні аналізу на деривотографі (рис. 1.1) речовину, що досліджують та еталонну попередньо готують (розтирають, зважують до четвертого знаку; еталонну речовину, в якості якої частіше всього використовують глинозем γ-Al2O3, прожарюють при 1550°С). Проби розташовують у корундові тигельки спеціальної конструкції з заглибленням у дні. У цьому заглибленні розташовують гарячий спай термопари (в еталонну речовину – просту термопару, досліджувану – диференціальну термопару).

      

    1-провід  токовідводу, 2-інертний термоелемент, 3-електропіч, 4-тигель для еталонної речовини, 5-опора зразка, 7-тигель, для речовини, що досліджується, 8-аналітичні терези, 9-нить термоелемента, 10-папір фотореєстраціонний, 11-барабан самописця, 12-освітлювачі, 13, 14 і 15-гальванометри, 16-постійний магніт, 17-катушка магніту, 18-плече терезів, 19-щіль ТГ, 20-освітлювальна лампа

      Рисунок 1.1 Схематична будова деривотографа

      

      Обидва  тигельки розміщують у електропечі. Крім того, тигельок з досліджуваною речовиною через фарфорову трубку прикріплений до коромисла терезів. Задаються швидкість піднімання температури - 10° за хвилину, кінцева температура – 1000 - 1500°С. Виконується нагрівання зразка до заданої температури протягом 100 хв. Запис кривих здійснюється автоматично на папір, закріплений на обертовому барабані.

      На  деривотографі (рис. 1.2) крива DTAреєструється у системі координат: ордината – різниця температур (ΔТ) між досліджуваною речовиною та термічним еталоном (інертна речовина), абсциса – час (τ).

а) нульова  лінія; б) базисна лінія

Рисунок 1.2 Геометричні елементи кривої DTA

    1. Якісний фазовий аналіз полімінеральних сумішей виконуються шляхом порівняння одержаної кривої DTAз еталонними.

    Мета:продіагностувати невідомі мінерали за дериватограмою та заповнити таблицю.

      Таблиця 1.1 - Розшифровка дериватограми

    Мінерал Формула Температурний

    інтервал  ефекту

    Т0, Т1, °С

    Тmax, °С Знак ефекту Природа ефекту
    1 2 3 4 5 6
     
     
     
     
    Кальцит
     
     
     
     
    СаСО3
    70-190 

    600-960

    110 

    890

    - 

    -

    Видалення гігроскопічної води

    Дисоціація  СаСО3→СаО+СО2↑(44%). Температура змінюється в залежності від кількісного вмісту СаСО3 у пробі, при його підвищенні температура збільшується

 

    Продовження таблиці 1.1

    1 2 3 4 5 6
     
     
     
     
     
    Каол
    ініт
     
     
     
     
     
    Al2O3∙2SiO2∙2H2O
    70-240 

    420-670 
     
     
     
     

    920-102\

    0

    120 

    580 
     
     
     
     

    990

    - 

    - 
     
     
     
     

    +

    Видалення сорбованої (гігроскопічної) води

    Дегідратація  – видалення структурної (гідроксильної) води (14%) та утворення мета каолініту  Al2O3∙2SiO2 (аморфізіцая речовини)

    Перебудова  решітки, кристалізація муліту та глинозему 3Al2O3∙2SiO2, γ-Al2O3

     
     
     
     
    Монт-

    морілоніт

     
     
     
     
    Al2O3∙4SiO2∙H2O ×

    nH2O

    100-340 
     

    560-820

    820-900 
     
     
     

    900-990

    180 
     

    700

    820 
     
     
     

    950

    - 
     

    -

    + 
     
     
     

    +

    Видалення адсорбованої та між пакетної води.

    Видалення структурної (гідроксильної) води та майже  повне руйнування решітки (часткова амортизація речовини).

    Втрата  структурної води, що залишилася.

     
    Скло
     
    Na2O∙CaO∙6SiO2
    425-720

    720-810

    810-880

    880-1000

    580

    760

    850

    950

    -

    +

    +

    -

    Розм’якшення скла

    Кристалізація

    Кристалізація

    Плавлення

    Магнезит MgCO3 430-850 640 - Дисоціація:

    MgCO3→MgO+CO2↑ (52,2%)

     
     
     
     
    Гіпс
     
     
     
     
    CaSO4∙2H2O
    80-170 
     

    170-300 

    350-420

    150 
     

    200 

    370

    - 
     

    - 

    +

    Дегідратація  до напівгідрату CaSO4∙0,5H2O

    Повне зневоднення (15,8%)

    Перебудова  решітки, перетворення у нерозчинний  ангідрит CaSO4

 

      Висновок: в ході лабораторної роботи за допомогою кривої DTAна деривотограмі з’ясував назви мінералів за їх температурними інтервалами екзо- и ендоефектів, та заповнив таблицю «Розшифровка дериватограми».

      1.2 Кількісний фазовий  аналіз полімінеральних сумішей.По кривій TG можна кількісно визначити зміну маси, що відбувається в тому чи іншому інтервалі температур; разом з кривою DTA вона дозволяє визначити вміст у відсотках окремих, компонентів складної полі мінеральної суміші.

      

      Мета:за допомогою кількісного аналізу визначити склад мінералів.

      КальцитCaCO3

  1. Визначте вологість проби кальциту (по ТG).
    5 мм ∙ 0,8 мг = 4 мг

    ; х = 0,93%

  1. Розрахувати втрату маси проби при дисоціації (по кривій TG): а) в мг  б) в %
    181 мм ∙ 0,8 мг = 144,8 мг

    ; х = 33,67%

  1. Визначити теоретичну втрату маси кальциту при дисоціації (за допомогою графіка-номограми)

    44 –  теоретично

  1. За допомогою графіка-номограми визначити %  вміст кальциту в пробі

    77%

    КаолінітAl2O3∙2SiO2∙2H2O

  1. Підрахувати теоретичну кількість конституційної води в каолініті (за хімічною реакцією)

    Al2O3∙2SiO2∙2H2O = 27 ∙ 2 + 16 ∙ 3 +28 ∙ 2 + 16 ∙ 4 + 1 ∙ 4 + 16 ∙ 2 = 54 + 48 + 56 + 64 + 4 + 32 = 258; кількість конституційної води - ; х = 13,95 %

  1. Розрахувати по кривій TG кількість конституційної води, яка виділилась з проби каоліну:   а) в мг  б) в %
    а) 20 мм ∙ 0,8 мг = 16 мг

    б) ; х = 5,16 %

  1. Зробити висновок про мінеральний склад дослідної проби.

    Так як теоретична маса видаленої води більша розрахункової 13,95% > 5,16%, то це означає що в пробі каолініту є домішки.

  1. Підрахувати початкову вологість проби в % по кривій TG

    4 мм ∙ 0,8 мг = 3,2 мг

    ; х = 1,03 %

    МонтморілонітAl2O3∙4SiO2∙H2O

  1. Поясніть роздвоєння першого ендоефекту на кривій DTA

    Роздвоєння  спостерігається в результаті того що близько температур 200 – 230 °С входять катіони Са2+ и Mg2+в міжпакетну відстань, це роздвоєння пов’язане з видаленням води з основи даних компонентів

  1. Розрахувати кількість гігроскопічної та між пакетної води в пробі монтморилоніту (по кривій TG):  а) в мг  б) в %
    а) 72 мм ∙ 0,8 мг = 57,6 мг

    б) ; х = 10,47 %

  1. Яка кількість конституційної води в монтморилоніті теоретично? Розрахувати за хімічною реакцією.

    Al2O3∙ 4SiO2∙H2O = 27 ∙ 2 + 4 ∙ 28 + 16 ∙ 8 + 1∙ 2 + 16 = 54 + 48 + 112 +128 + 2 +16 = 360; кількість конституційної води:  ; х = 5 %

  1. Розрахувати кількість конституційної (структурної) води в пробі монтморілоніту по кривій TG:  а) в мг  б) в %
    а) 35 мм ∙ 0,8 мг = 28 мг

    б) ; х = 5,09 %

    5)  Порівняйте  теоретичну кількість конституційної  води в складі монтморилоніту  і отриману в результаті розрахунку  для дослідної проби по TGю Зробіть висновок про мінеральний склад дослідної проби.

    Так як теоретична маса видаленої води приблизно  дорівнює розрахунковій 5% ≈ 5,09%, то це означає що в пробі вміщується мінімальна кількість домішок.

    1. Напишіть формули вірогідних кристалічних фаз, які утворюються при t = 950°С

    Кварц, кордієрит, енстатіт, периклаз, шпінель.

    СклоNa2O∙CaO∙6SiO2

  1. Визначте температурний інтервал розм’якшення скла.

    440°С - 725°С

  1. За геометрією піків встановити процеси, які супроводжуються  екзо- та ендонфектами при температурі вище температури розм’якшення скла.

    Після розм’якшення скла йде два піки екзоефекту – кристалізації та один пік єндоефекту – розплаву.

  1. При кристалізації 2-х фаз по відношенню площ екзоефектів провести кількісні розрахунки співвідношення кристалічних фаз:

    Кількість речовини А: gA = x мас. доля;

    Кількість речовини В: gB = (1 – х), мас. доля;

    gA/gB = К ∙ х/(1-х) = SA/SB,

    де  SA, SB – площі термоефектів, які відповідають кристалізації А та В кристалічних фаз;

    К –  константа для кожної суміші (прийняти 1);

    gA,gB – долі кристалічних фаз А та В які виділились.

    S = 6,25 мм2

    SA/SB = 743,75/193,75 = 3,839

    3,839 – 3,839х = х

    4,839х = 3,839

    х = 0,793

    А = 0,793; В = 1 – 0,8 = 0,207

    МагнезитMgCO3

  1. Розрахувати втрату маси проби при дисоціації магнезиту в % по кривій TG: а) в мг  б) в %

    а) 132 мм ∙ 2 мг = 264 мг

    б) ; х = 46,31 %

    2) Якщо  в пробі містилося би 100% магнезиту,  то чому рівнялась би маса  втрати при дисоціації, в %

    52,4 %

  1. За допомогою графіка-номограми визначте % вміст магнезиту в пробі.

    90 %

    ГіпсCaSO4∙2H2O

  1. Розрахувати теоретичний вміст структурної води в гіпсі

    CaSO4∙2H2O = 40 + 32 + 16 ∙ 4 + 1 ∙ 4 + 16 ∙ 2 = 40 + 32 + 64 + 4 + 32 = 172; кількість структурної води: ; х = 20,93 %

Информация о работе Методы иследования селикатных материалов