Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2011 в 00:00, контрольная работа
При нагріванні (або охолодженні) речовини в ній відбуваються фізико-хімічні процеси перетворення; при цьому енергія у вигляді теплоти може поглинатися або виділятися з неї. Реєстрацію зміни теплоємкості речовини, тобто ентальпії, можна здійснювати за допомогою простої термопари. Але внаслідок того, що відхилення, які з’являються на кривій температура-час, незначні, М. С. Курнаковим була запропонована диференційна термопара спеціальної конструкції, за допомогою якої зміна теплоємкості на диференційній кривій фіксується у вигляді більш глибоких піків, тобто чутливість методу різко підвищилась.
При нагріванні (або охолодженні) речовини в ній відбуваються фізико-хімічні процеси перетворення; при цьому енергія у вигляді теплоти може поглинатися або виділятися з неї. Реєстрацію зміни теплоємкості речовини, тобто ентальпії, можна здійснювати за допомогою простої термопари. Але внаслідок того, що відхилення, які з’являються на кривій температура-час, незначні, М. С. Курнаковим була запропонована диференційна термопара спеціальної конструкції, за допомогою якої зміна теплоємкості на диференційній кривій фіксується у вигляді більш глибоких піків, тобто чутливість методу різко підвищилась. Такий метод називається диференційно-термічним аналізом речовин (ДТА).
Крім того, при нагріванні (або охолодженні) речовини у ній відбуваються фізико-хімічні перетворення, які у більшості випадків супроводжуються зміною маси речовини. Метод безперервної реєстрації зміни маси речовини при її нагріванні (або охолодженні) називається термоваговим або термогравіметричним (TG). Методом графічного диференціювання, термогравіметричної кривої (TG) одержують криву (DTG), яка дозволяє визначити початок та кінець процесу розкладання.
При виконанні аналізу на деривотографі (рис. 1.1) речовину, що досліджують та еталонну попередньо готують (розтирають, зважують до четвертого знаку; еталонну речовину, в якості якої частіше всього використовують глинозем γ-Al2O3, прожарюють при 1550°С). Проби розташовують у корундові тигельки спеціальної конструкції з заглибленням у дні. У цьому заглибленні розташовують гарячий спай термопари (в еталонну речовину – просту термопару, досліджувану – диференціальну термопару).
1-провід токовідводу, 2-інертний термоелемент, 3-електропіч, 4-тигель для еталонної речовини, 5-опора зразка, 7-тигель, для речовини, що досліджується, 8-аналітичні терези, 9-нить термоелемента, 10-папір фотореєстраціонний, 11-барабан самописця, 12-освітлювачі, 13, 14 і 15-гальванометри, 16-постійний магніт, 17-катушка магніту, 18-плече терезів, 19-щіль ТГ, 20-освітлювальна лампа
Рисунок 1.1 Схематична будова деривотографа
Обидва тигельки розміщують у електропечі. Крім того, тигельок з досліджуваною речовиною через фарфорову трубку прикріплений до коромисла терезів. Задаються швидкість піднімання температури - 10° за хвилину, кінцева температура – 1000 - 1500°С. Виконується нагрівання зразка до заданої температури протягом 100 хв. Запис кривих здійснюється автоматично на папір, закріплений на обертовому барабані.
На деривотографі (рис. 1.2) крива DTAреєструється у системі координат: ордината – різниця температур (ΔТ) між досліджуваною речовиною та термічним еталоном (інертна речовина), абсциса – час (τ).
а) нульова лінія; б) базисна лінія
Рисунок 1.2 Геометричні елементи кривої DTA
Мета:продіагностувати невідомі мінерали за дериватограмою та заповнити таблицю.
Таблиця 1.1 - Розшифровка дериватограми
Мінерал | Формула | Температурний
інтервал ефекту Т0, Т1, °С |
Тmax, °С | Знак ефекту | Природа ефекту |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Кальцит |
СаСО3 |
70-190 600-960 |
110 890 |
- - |
Видалення гігроскопічної
води
Дисоціація СаСО3→СаО+СО2↑(44%). Температура змінюється в залежності від кількісного вмісту СаСО3 у пробі, при його підвищенні температура збільшується |
Продовження таблиці 1.1
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Каол |
Al2O3∙2SiO2∙2H2O |
70-240 420-670 920-102\ 0 |
120 580 990 |
- - + |
Видалення сорбованої
(гігроскопічної) води
Дегідратація – видалення структурної (гідроксильної) води (14%) та утворення мета каолініту Al2O3∙2SiO2 (аморфізіцая речовини) Перебудова решітки, кристалізація муліту та глинозему 3Al2O3∙2SiO2, γ-Al2O3 |
Монт- морілоніт |
Al2O3∙4SiO2∙H2O × nH2O |
100-340 560-820 820-900 900-990 |
180 700 820 950 |
- - + + |
Видалення адсорбованої
та між пакетної води.
Видалення структурної (гідроксильної) води та майже повне руйнування решітки (часткова амортизація речовини). Втрата структурної води, що залишилася. |
Скло |
Na2O∙CaO∙6SiO2 |
425-720
720-810 810-880 880-1000 |
580
760 850 950 |
-
+ + - |
Розм’якшення
скла
Кристалізація Кристалізація Плавлення |
Магнезит | MgCO3 | 430-850 | 640 | - | Дисоціація:
MgCO3→MgO+CO2↑ (52,2%) |
Гіпс |
CaSO4∙2H2O |
80-170 170-300 350-420 |
150 200 370 |
- - + |
Дегідратація
до напівгідрату CaSO4∙0,5H2O
Повне зневоднення (15,8%) Перебудова решітки, перетворення у нерозчинний ангідрит CaSO4 |
Висновок: в ході лабораторної роботи за допомогою кривої DTAна деривотограмі з’ясував назви мінералів за їх температурними інтервалами екзо- и ендоефектів, та заповнив таблицю «Розшифровка дериватограми».
1.2 Кількісний фазовий аналіз полімінеральних сумішей.По кривій TG можна кількісно визначити зміну маси, що відбувається в тому чи іншому інтервалі температур; разом з кривою DTA вона дозволяє визначити вміст у відсотках окремих, компонентів складної полі мінеральної суміші.
Мета:за допомогою кількісного аналізу визначити склад мінералів.
КальцитCaCO3
5
мм ∙ 0,8 мг = 4 мг
; х = 0,93% |
181 мм
∙ 0,8 мг = 144,8 мг
; х = 33,67% |
44 – теоретично
77%
КаолінітAl2O3∙2SiO2∙2H2O
Al2O3∙2SiO2∙2H2O = 27 ∙ 2 + 16 ∙ 3 +28 ∙ 2 + 16 ∙ 4 + 1 ∙ 4 + 16 ∙ 2 = 54 + 48 + 56 + 64 + 4 + 32 = 258; кількість конституційної води - ; х = 13,95 %
а) 20 мм
∙ 0,8 мг = 16 мг
б) ; х = 5,16 % |
Так як теоретична маса видаленої води більша розрахункової 13,95% > 5,16%, то це означає що в пробі каолініту є домішки.
4 мм ∙ 0,8 мг = 3,2 мг
; х = 1,03 %
МонтморілонітAl2O3∙4SiO2∙H2O
Роздвоєння спостерігається в результаті того що близько температур 200 – 230 °С входять катіони Са2+ и Mg2+в міжпакетну відстань, це роздвоєння пов’язане з видаленням води з основи даних компонентів
а) 72 мм
∙ 0,8 мг = 57,6 мг
б) ; х = 10,47 % |
Al2O3∙ 4SiO2∙H2O = 27 ∙ 2 + 4 ∙ 28 + 16 ∙ 8 + 1∙ 2 + 16 = 54 + 48 + 112 +128 + 2 +16 = 360; кількість конституційної води: ; х = 5 %
а) 35 мм
∙ 0,8 мг = 28 мг
б) ; х = 5,09 % 5) Порівняйте
теоретичну кількість Так як теоретична маса видаленої води приблизно дорівнює розрахунковій 5% ≈ 5,09%, то це означає що в пробі вміщується мінімальна кількість домішок.
Кварц, кордієрит, енстатіт, периклаз, шпінель. |
СклоNa2O∙CaO∙6SiO2
440°С - 725°С
Після розм’якшення скла йде два піки екзоефекту – кристалізації та один пік єндоефекту – розплаву.
Кількість речовини А: gA = x мас. доля;
Кількість речовини В: gB = (1 – х), мас. доля;
gA/gB = К ∙ х/(1-х) = SA/SB,
де SA, SB – площі термоефектів, які відповідають кристалізації А та В кристалічних фаз;
К – константа для кожної суміші (прийняти 1);
gA,gB – долі кристалічних фаз А та В які виділились.
S□ = 6,25 мм2
SA/SB = 743,75/193,75 = 3,839
3,839 – 3,839х = х
4,839х = 3,839
х = 0,793
А = 0,793; В = 1 – 0,8 = 0,207
МагнезитMgCO3
а) 132 мм ∙ 2 мг = 264 мг
б) ; х = 46,31 %
2) Якщо в пробі містилося би 100% магнезиту, то чому рівнялась би маса втрати при дисоціації, в %
52,4 %
90 %
ГіпсCaSO4∙2H2O
CaSO4∙2H2O = 40 + 32 + 16 ∙ 4 + 1 ∙ 4 + 16 ∙ 2 = 40 + 32 + 64 + 4 + 32 = 172; кількість структурної води: ; х = 20,93 %
Информация о работе Методы иследования селикатных материалов