Сутність та види податків

Сутність  та види податків

1. Виникнення та розвиток оподаткування

Податкова система  виникла і розвивалась разом  з державою, початковою формою оподаткування  вважають жертвоприношення. Найдавнішим  джерелом держ доходів були домени – це держ майно, землі та ліси. Іншим джерелом були регалії – певні галузі в-ва, що приймались у виключне користування казни. Види регалії: - безхазяйна (це природні явища (вітер, вода, надра), оголошувалися такими, що належать казні);  - митна ( реалізовувалася шляхом встановлення зборів за право проїзду територією) ;  - судова (це здійснення правосуддя тільки державою та стягнення судових штрафів, мита та доходів від конфіскації); - монетарна ( це право чеканити монету).

      Основи податкової справи були  викладені в 17 ст. англ..економістом Вільямом Петті  « трактат про податки і збори» , де він розглянув види податків, способи їх утримання, причини незадоволення платників. У 18 ст. Адам Сміт сформулював основні принципи оподаткування: всі громадяни мають сплачувати податки відповідно до своїх можливостей; податок має бути чітко визначений та відомий усім; податок має сплачуватись у зручний час і спосіб; система мобілізації податку має будуватися у такий спосіб, щоб мінімізувати витрати держави.

2. Поняття та ознаки податку

Податок – це форма примусового відчуження результатів діяльності суб’єктів у державну чи комунальну власність на підставі закону і виступає як обов’язковий, нецільовий, безумовний, безоплатний і безповоротний платіж.

Податкова система – це сукупність податків, які законодавчо закріплені і стягуються державою.

Ознаки  податків: завжди закріплений актом компетентного органу держ влади; індивідуальної безоплатності чи однобічного характеру встановлення податків (кошти платника ідуть на задоволення сусп.. потреб, безоплатність означає, що кошти, які сплачуються до бюджету переходять без одержання зустрічного відшкодування або задоволення для платника); нецільовий характер (надходження податку до бюджету використовується для задоволення держ потреб і при цьому не зрозуміло на які цілі витрачаються надходження); надходить до бюджету відповідного рівня ( розподіл податків по бюджетах здійснюється відповідно до бюджетної класифікації); обов’язків характер ( сплата податків є першочерговий обов’язок громадян, що закріплено на конституційному рівні); платіж у грошовій формі ( сплату податку майном в Україні не передбачено).

3. Функції податків

Функції групують у два блоки: основні та додаткові.

Основні: - фіскальна ( податки виконують своє основне призначення доходної частини бюджету для задоволення потреб сусп.); - регулююча ( регулювання в-ва та регулювання споживання непрямими податками); - контрольна (реалізується в ході оподаткування при контролі державою фінансово-господарської діяльності під-ва, одержанні доходів громадянами; за допомогою цієї функції оцінюють раціональність та збалансованість податкової системи, тобто аналіз надходження по кожному виду податку).

Додаткові:  - розподільча ( полягає у розподілі та перерозподілі одних платників податків на користь інших); - стимулююча (пов’язана із застосуванням механізму пільг, зміною об’єкта оподаткування та зменшенням оподаткованої бази); - накопичувальна (кінцева мета податку не тільки сформувати бюджет, а й створити умови для нагромадження коштів у юрид.та фіз..осіб).

4. Відмінності між податками, зборами та митом

Обовязкові платежі включають в себе: податки, збори, податкові плати ( мито, плата за торговий патент).

Податки –  це безумовні і нецільові платежі, і після їхнього надходження  до бюджету не можливо простежити використання коштів.

Збори –  це цільові платежі, які необхідні  для фінансування певних заходів  і мають чітку цільову прив’язку.

Податки надходять  до бюджетів, а збори формують цільові  та позабюджетні фонди. Встановлення, зміна та скасування податків є компетенцією органів державной влади. Збори розглядають як компетенцію виконавчих органів.Податок, мито та збір мають загальні риси: обов’язковість сплати до бюджетів та фондів; чітке надходження їх до  бюджетів та фондів, за якими вони закріплені; примусовий характер стягнення; без еквівалентний характер платежів.Розбіжності податків і зборів: - за призначенням ( 80% надходжень – податки; 20% - мито та збори); -за метою ( податки- задоволення потреб держави; збори та мита – потреби та витрати установ); - за періодичністю ( збори та мита часто мають разовий характер, а податки – щомісячно, щоквартально, щорічно).

5. Класифікація податків і зборів
1. Залежно від компетенції органу, що вводить в дію податковий платіж: - загальнодержавні ( встановлює ВР та вводяться  в дію винятково законами України та діють на всій території України);  - місцеві ( встановлює ВР, вводять в дію місцеві органи самоврядування і діють на території окремих регіонів).
2. За економічним змістом : - прямі ( платежі. Які напряму сплачуються до бюджету в залежності від розміру об’єкта оподаткування, при цьому сплата податку призводить до зменшення об’єкта оподаткування (податок на прибуток, ПДФО, податок на нерухоме майно); - непрямі ( платежі, які сплачуються платниками опосередковано через цільові механізми та сума податку не зменшує об’єкта оподаткування,а збільшує ціну товару ( ПДВ, акциз).
3. По відношенню до платника : - податки з юридичних осіб (податок на прибуток; - податки з фізичних осіб ( ПДФО) – змішані ( плата за землю, збір за першу реєстрацію транспортного засобу).
4. По відношенню до джерела сплати: - що включаються до собівартості ( плата за землю, за використання природних ресурсів); - що включається в ціну товару ( ПДВ, акцизний збір); - що сплачується з прибутку ( податок на прибуток, ПДФО).

6. Основні елементи податків

Податок вважається встановленим лише тоді, якщо визначені  платники податків  та елементи оподаткування.

Суб’єкт (платник) – це та фізична або юридична особа, яка безпосередньо сплачує податок.

Об’єкт  оподаткування – вказує на те, що саме оподатковується цим податком, має бути стабільним, піддаватися чіткому обліку, мати відношення до платника та відображати вплив платника на даний об’єкт.

Одиниця оподаткування  – це одиниця виміру об’єкта  оподаткування. Земельна ділянка при  оподаткуванні вимірюється в  га, сотих га, м².

Джерело сплати податку  - це дохід платника, з  якого він сплачує податок.

Податкова ставка – це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування ( тверді та процентні ( пропорційні, прогресивні, регресивні).