Основні зміни у законодавстві про оподаткування доходів фізичних осіб, затвердженні з прийняттям Податкового Кодексу

20) сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у такі державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років;

21) вартість житла, яке передається з державної або комунальної власності у власність платника податку безоплатно або із знижкою відповідно до закону, а також сума державної підтримки на будівництво чи придбання доступного житла, яка надається платнику податку відповідно до законодавства.

Якщо платник податку з числа державних службовців та прирівняних до них осіб має право на отримання одноразової грошової компенсації витрат для створення належних житлових умов відповідно до законодавства, сума такої компенсації оподатковується як додаткове благо під час її нарахування (виплати) за її рахунок;

22) дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу;

23) вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі;

24) доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат. Ознаки таких рахунків визначаються Національним банком України;

25) сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права;

26) операції з конвертації цінних паперів у разі, якщо їх обмін здійснюється за звичайними цінами або за вартістю чистих активів у розрахунку на один цінний папір, які не призводять до відчуження інвестицій та проводяться з цінними паперами ІСІ, що перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами тощо.

3. Основні зміни у законодавстві про оподаткування доходів фізичних осіб, затвердженні з прийняттям Податкового Кодексу

Отже, можна виділити основні зміни у законодавстві про оподаткування доходів фізичних осіб, затвердженні з прийняттям ПКУ:

1. Кодексом (п.165.1.19) передбачено виключення з доходу коштів або вартості майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій у відповідності із Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення за наявності відповідних підтвердних документів. Виключенням є витрати, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

2. Згідно з пп. 164.2.18 ПК, до загального місячного оподатковуваного доходу платника включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо. Останнє існує у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування.

Отже оподаткуванню підлягає дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, а саме у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачене нормами колективного договору, або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у цьому Кодексі для оподаткування прибутку підприємств.

У даному випадку ясно, що легалізація таких доходів буде здійснюватись шляхом отримання інформації про реєстрацію прав оренди нерухомого майна з метою його подальшого оподаткування. Також, джерелом інформації для органів ДПС можуть служити дані про тимчасову реєстрації транспортних засобів на користування працівниками представництв та реєстрація правочинів доручення на управління транспортних засобом у нотаріуса. В цьому випадку необхідно переукласти або внести зміни в діючі трудові (колективні) договори.

Ефективність запровадження такого порядку у випадках надання так званих додаткових благ особам, що перебувають у родинному чи дружньому зв'язках, буде низькою, оскільки родичі не зацікавлені в легалізації особистих подарунків.

3. Кодекс не конкретизує, що саме включає в себе такий дохід як вартість харчування, безоплатно отриманого платником податку. Зокрема, чи включаються до цих доходів вартість харчових продуктів, які згідно з чинним законодавством безоплатно надаються окремим категоріям працівників зі шкідливими умовами праці.

4. Згідно з кодексом до загального місячного оподатковуваного доходу платника включається дохід, отриманий платником податку у вигляді вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими. При цьому під терміном «послуги домашнього обслуговуючого персоналу» маються на увазі послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними.

5. Пропозиція підпункту 165.1.39 ПК містить новелу, згідно з якою до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі [2].

6. Кодексом  передбачено оподатковування за ставкою 5 % на:

- процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

- процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;

- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;

- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

- дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації, від їх емітента відповідно до закону;

- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

- доходи у вигляді дивідендів.

Кодексом вводиться прогресивна шкала оподаткування.

7. Ставка податку на ДФО  визначена в розмірі 15%. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку в звітному податковому місяці, доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної в розмірі 15% та 17%, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів. Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками 15% та 17% за прогресивним методом.

8. Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

9. Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, які входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом «Оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, до витрат фізичних осіб-підприємців не може бути включено витрати понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації [2].

10. Змінено порядок оподаткування доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) (доповнено пункт 164.6 статті 164), тобто у теперішній час база оподаткування вказаних доходів визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Для порівняння раніш така норма стосувалась тільки оподаткування заробітної плати.

Формула оподаткування винагороди за цивільно-правовими договорами:

ПДФО = (сума нарахованої винагороди – єдиний внесок) х ставка податку,

Де ПДФО – податок на доходи фізичних осіб,

Ставка податку – 15% (17%) – в залежності від нарахованої суми доходу.

11. Чітко визначено у підпункті 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 про те, що сума допомоги по вагітності та пологах не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

12. Підпунктом 166.4.3 пункту 166.4 статті 166 визначено вже однозначно, що платник податку може скористатися правом на податкову знижку до кінця податкового року, наступного за звітним.

13. Пункт 167.1 статті 167 доповнено наступним: платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік відповідно до підпункту "є" пункту 176.1 статті 176 на підставах того, що загальна сума доходу за будь-який календарний місяць, яка отримана від двох або більш податкових агентів, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, та платники податку, які є підприємцями від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та ті фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, застосовують ставку податку 17% до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. При цьому розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування [4].

14. Повернута норма за аналогією з Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168).

15. Доповнення до абзацу другого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 дає законодавчу можливість платникам податку, які є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником або утримують дитину-інваліда, скористатися податковою соціальною пільгою у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови якщо граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, не перевищує добутку суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1, та відповідної кількості дітей [2].

16. Введено норму щодо обов'язку роботодавця здійснення, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунку суми доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, за ставкою 17%, у разі, якщо середньомісячний річний оподатковуваний доход перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року:

- за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;