Звіт з виробничої практики в ТОВ «Чортківське АТП - 16142»

Необхідною умовою здійснення певних видів підприємницької діяльності є ліцензування, що означає необхідність одержання ліцензії у встановленому законодавством порядку. З моменту одержання ліцензії підприємцю надається право здійснювати відповідний вид діяльності, що він може реалізовувати протягом строку дії ліцензії, після закінчення якого це право припиняється.

Ліцензія - це документ, видаваний  Кабінетом Міністрів України  або уповноваженим їм органом, відповідно до якого власник ліцензії має  право займатися певним видом підприємницької діяльності[1].

Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види робіт:

• надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами;
• надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі;
• надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
• надання послуг з внутрішніх перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;
• надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;
• надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі;
• надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення[9].

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі в строк не пізніше 10 календарних днів з надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви. Якщо заявник протягом 30 календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення на видачу йому ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії, орган ліцензування, який оформив ліцензію має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною[9].

Ліцензія на провадження  певного виду господарської діяльності видається на необмежений строк. Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування може обмежити строк дії ліцензії, але цей строк не можу бути меншим, ніж 5 років. Ліцензіат не має право передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.

Перелік документів, які  потрібно подати для отримання ліцензії: відомості за підписом заявника - суб'єкта господарювання про наявність власної  або орендованої матеріально-технічної  бази для проведення технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, перевірки їх технічного стану та забезпечення проведення медичного огляду водіїв або укладення договорів про закупівлю таких послуг з поданням їх завірених копій для автомобільних перевізників, що використовують працю найманих водіїв[9].

ТОВ «Чортківське АТП – 16142» отримало Ліцензію Міністерства транспорту та зв’язку України 21.04.2010р.(додаток И) на необмежений термін. Ліцензія видана для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Деякі види діяльності вимагають  отримання торгового патенту, що засвідчує право суб'єкта підприємницької  діяльності або його відокремленого підрозділу займатися ними.

Торговий патент — державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу провадити такі види підприємницької діяльності:

• торговельна діяльність;
• діяльність з обміну готівкових валютних цінностей;
• діяльність із надання побутових послуг[1].

Підставою для придбання  торгового патенту є заявка. Вона повинна містити такі елементи:

1. найменування суб'єкта підприємницької діяльності;
2. витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності;
3. вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;
4. найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

Торговий патент видається  за плату суб'єктам підприємницької  діяльності державними податковими  органами за місцезнаходженням цих  суб'єктів або місцезнаходженням  їхніх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької  діяльності, що провадять торговельну  діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), — за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг.

Оскільки ТОВ «Чортківське АТП – 16142» утримує їдальню, то підприємству виданий торговий патент (додаток І) ДПІ у Чортківському районі. Патент дійсний з 01 серпня 2011 року по 31 липня 2016 року.

1.5 Фінансова звітність  підприємства та її аналіз

Обліковий процес завершується складанням фінансової звітності про господарську діяльність підприємства. Правові основи з питань складання фінансової звітності регламентуються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(с)БО. Норми цього Закону та Положення слід застосовувати до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Державне регулювання фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств.

Фінансова звітність —  це бухгалтерська звітність, що містить  інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період[2].

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства[2]. Користувачі фінансової звітності відображені в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Інформаційні потреби  основних користувачів фінансової звітності

Фінансова звітність ґрунтується  на таких принципах:

1. обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів  
   оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та  
   витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
2. повне висвітлення – фінансова звітність повинна містити всю  
   інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських  
   операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на  
   її основі;
3. автономність – кожне підприємство розглядається як юридична  
   особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте  
   майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у  
   фінансовій звітності підприємства;
4. послідовність – постійне (із року в рік) застосування  
   підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики  
   можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями  
   (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обгрунтована  
   та розкрита у<span class="List_0020