Реферат на тему:

Зміст податкової застави

 

       Податкова застава – це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає у силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має першочергове право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами у порядку, встановленому Законом

     У зв’язку з тим, що податкова застава  – це самостійний інститут, специфічний вид податкових правовідносин, яким широко користуються в країнах з високорозвиненою економікою, виникає вона не внаслідок договору, як звичайна застава, а внаслідок боргу перед бюджетами всіх рівнів та державними цільовими фондами.

     Законом встановлено, що право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

     Право податкової застави поширюється  на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу.

     Законом впроваджено диференційний підхід до платників податків з врахуванням виконавської дисципліни ведення податкового обліку.

     Так, згідно з Порядком, право податкової застави виникає у разі:

     неподання або несвоєчасного подання платником  податків податкової декларації –  з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом для подання такої податкової декларації.

     Податкова застава - це засіб забезпечення виконання  зобов'язання підприємства по сплаті податків, зборів і платежів, а також надання  контролюючим органам звітності. Своєрідна майнова гарантія виконання підприємством передбачених норм податкового законодавства в обумовленому обсязі й у визначений термін, що не оформляється в докуменальній формі, формі договору, а прямо передбачена Законом № 2181.

     Дуже  важливо знати і директору, і бухгалтеру, коли в контролюючих органів виникає право на податкову заставу. Під контролюючими органами в нашому випадку маються на увазі органи ДПАУ. Хоча, відповідно до Закону № 2181, правом податкової застави можуть скористатися будь-які контролюючі органи, що здійснюють свої зобов'язання відповідно до даного Закону, тобто Закону № 2181.

     Право податкової застави

     Право податкової застави виникає у  разі:

     1) ненадання або несвоєчасного  надання платником податків податкової  декларації - з першого робочого дня за останнім днем терміну, установленого законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) для надання такої податкової декларації. Якщо податкову декларацію не надано до ДПАУ то працівник підрозділу, що контролює своєчасність надання податкових декларацій, у зазначений день направляє підрозділу стягнення податкової заборгованості службову записку про неподання відповідної податкової декларації. Підрозділ стягнення податкової заборгованості в день одержання зазначеної службової записки направляє платникові податків повідомлення про виникнення права податкової застави на всі активи такого платника податків на підставі абз. 2 пп. 8.2.1 Закону № 2181 за формою 1 (див. наприкінці статті) 1;

     2) несплати в граничні строки, установлені  Законом № 2181, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного терміну. День виникнення права податкової застави, передбаченої цим пунктом, визначається на підставі даних карток особистих рахунків платників податків, що ведуться контролюючими органами;

     3) несплати в граничні терміни,  установлені Законом № 2181, суми  податкового зобов'язання, визначеної  контролюючим органом, - з дня,  наступного за останнім днем  граничного строку такого погашення, визначеного в податковому повідомленні. День виникнення права податкової застави, передбаченої цим пунктом, визначається на підставі даних карток особистих рахунків платників податків, що ведуться контролюючими органами відповідно до чинного законодавства.

     Виняток: На авансові платежі, не внесені вчасно, право податкової застави не поширюється.

     Предмет податкової застави

     У Порядку № 338 зазначено, що право  податкової застави поширюється  на будь-які види активів платника податків, що знаходилися в його власності (повному господарському веденні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків придбає права власності в майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу. Але в той же час, як і в будь-якому правилі, є свої винятки. Є активи, на які не поширюється право податкової застави (див. таблицю 1) або існують певні обмеження (дивися нижче).

     Об'єктами податкової застави не можуть бути: 

     1  Рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права Майно та кошти благодійних організацій (ст. 19 Закону № 531) 

     2  Майно, що відповідно до законодавства  України може бути відчужене  заставником і на яке може  бути звернене стягнення  Приватизаційні  папери (стаття 5 Закону № 2173) 

     3  Майно, що стане власністю заставника  після виникнення права податкової  заставної, у тому числі продукція,  плоди й інший прибуток (майбутній  врожай, приплід худоби тощо)  Національні, культурні та історичні  цінності, що знаходяться в державній власності і занесені до Держреєстру національного культурного надбання; вимоги, що мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом; об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, що не підлягають приватизації, у т.ч. казенних підприємств (ст. 4 Закону № 2654) 

     Майно громадян, на яке не може бути накладене  стягнення звертання за виконавчими документами, перелік яких встановлено доповненням до Закону № 606 

     Обмеження застосування податкової застави

     Окремі  види активів платника податків, що має податковий борг, можуть бути звільнені  з-під податкової застави за запитом  платника податків, якщо ДПАУ встановлено, що звичайна вартість інших активів, які залишаються в податковій заставі, у два і більше рази перевищує суму податкового боргу, забезпеченого такою податковою заставою. При цьому враховуються суми будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, що мають пріоритет над правом податкової застави.

     У випадку, коли платник податків має  кілька видів податкових боргів, враховується їхня загальна сума. Повідомлення про  звільнення окремих видів активів  з-під податкової застави видається органом державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків у писемній формі у вигляді рішення (див. форму 2) у двох екземплярах, перший з яких видається платникові податків. Рішення реєструються в окремому журналі, екземпляри рішень ДПАУ зберігаються в справі платника податків для наступного контролю за сплатою податків.

     Пріоритет податкової застави

     Право податкової застави має пріоритет  перед:

     1) будь-якими правами інших застав, що не були зареєстровані в  держреєстрах застав рухомого чи нерухомого майна до виникнення права на таку податкову заставу;

     2) будь-якими правами інших застав, що виникли після моменту виникнення  такого права на податкову  заставу, незалежно від того, були  зареєстровані права інших застав  у держреєстрах заставного рухомого чи нерухомого майна чи ні;

     3) будь-якими правами інших застав, що виникли або були зареєстровані  в держреєстрах заставного рухомого  чи нерухомого майна в той  самий день, коли виникло право  податкової застави. 

     Захист  інтересів кредиторів підприємства

     Підприємство (платник податків), активи якого  знаходяться в податковій заставі, зобов'язане в письмовому вигляді  повідомити наступним кредиторам 2 про таку податкову заставу, характер і розмір забезпечених цією заставою зобов'язань, а також відшкодувати збитки кредиторів, що можуть виникнути у випадку неподання їм такого повідомлення.

     За  цих умов, орган державної податкової служби направляє платнику податків повідомлення за встановленою формою про виникнення права податкової застави на всі активи такого платника.

     В той же час, у випадках:

     - несплати у граничні строки, встановлені  Законом, суми податкового зобов’язання, самостійно визначеної платником  податків у податковій декларації, податкова застава виникає з  дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

     - несплати у граничні строки, встановлені  Законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом,  податкова застава виникає з  дня, наступного за останнім  днем граничного строку такого  погашення, визначеного у податковому повідомленні.

     При цьому право податкової застави  визначається на підставі даних карток особових рахунків платників податків, що ведуться контролюючими органами відповідно до чинного законодавства.

     До 1 жовтня 2004 року, згідно з вимогами статті 5 Указу 167/98, платник податків, майно якого перебувало у податковій заставі, володів ним на свій розсуд, за умови його збереження.

     З набранням чинності статті 8 Закону платник податків, активи якого перебувають  у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження своїм майном, майновими та немайновими правами, що використовується у його підприємницькій діяльності (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готовою продукцією, товарами і товарними запасами, роботами та послугами за кошти за їх звичайними цінами.

     Винятковими є операції, що згідно із Законом  підлягають обов’язковому письмовому узгодженню з податковим органом.

     Якщо  платник податків, активи якого перебувають  у податковій заставі, відчужив їх без попередньої згоди податкового органу, він додатково сплачує штраф у розмірі ста відсотків від суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави. При цьому податковим органом на підставі акта перевірки приймається рішення про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі. Рішення разом з податковим повідомленням надсилається (вручається) платнику податків.

     Законом чітко визначено, у яких випадках активи платника податків звільняються з податкової застави. Якщо статтею 7 Указу № 167/98 було встановлено, що податкова застава припиняється погашенням або списанням у встановленому порядку податкової заборгованості, що надавало надію порушникам платіжної дисципліни щодо періодичного прощення державою його податкових боргів і, у зв’язку з цим, умисного невиконання норм.

 

Адміністративний  арешт активів

     Поняття арешту активів 

     Арешт активів  платника  податків  є  виключним способом забезпечення його податкового боргу та застосовується у випадку коли внаслідок проведення оперативно-розшукових дій органами податкової міліції або митними органами є підстави для підозри посадових осіб платника податків в умисному ухиленні від сплати податків, зборів  (обов"язкових  платежів)  таким  платником податків,  і  за  такими  підставами  розпочато кримінальне провадження.

        Арешт активів полягає у забороні  вчиняти платником податку дії  щодо своїх активів, які підлягають  такому арешту. Арешт може бути  накладеним на будь-які активи  підприємства, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, на яких не може бути накладено стягнення згідно з законодавством.