Сутність та платники єдиного податку

РОЗДІЛ 1

Сутність та платники єдиного податку

 

Першими нормативними документами, що регулювали діяльність підприємств за спрощеними системами обліку, оподаткування і звітності стали Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» і Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок», що вступили в дію з 1 січня 1999 року .

Впровадження даних  законодавчих актів сприяло розвитку і оптимізації діяльності як малого бізнесу, так і сільськогосподарських  підприємств. Замість багатьох податків сплачувався 1-2, розрахунок сум до сплати мав чіткий механізм і був простим для застосування, значно зменшилась кількість звітів, які необхідно було подавати контролюючим органам.

Сплата єдиного податку відбувалась щомісячно. Юридичні особи самостійно обирали одну з двох ставок оподаткування: 6 % (при сплаті ПДВ) або 10 % (без сплати ПДВ). Відсотки нараховувались на суму коштів, яка була отримана за звітний місяць на розрахунковий рахунок підприємства або в касу

 за реалізовану продукцію власного виробництва. Фізичні особи-підприємці, що перебували на єдиному податку, сплачували лише від 20 до 200 грн щомісячно (залежно від виду діяльності) на рахунки Держказначейства, звідки сума розподілялась між місцевим бюджетом (43 %), Пенсійним фондом (42 %) і на обов’язкове соціальне страхування (15 %). Якщо підприємець використовував найману працю або участь у діяльності брали члени його сім’ї, то сума єдиного податку зростала на 50 % за кожну особу. Для юридичних осіб розподіл сум податку був дещо іншим: місцевий бюджет (23 %), державний бюджет (20 %), Пенсійний фонд (42 %) і на обов’язкове соціальне страхування (15 %).

Однак згодом ця система почала втрачати свою ефективність і доцільність. Було це зумовлено як бажанням державних органів збільшити наповнення бюджетів і інших фондів, так і бажанням суб’єктів господарювання мінімізувати свої суми податків до сплати [4,c.140] .

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих    податків і зборів, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах,  визначених главою 1 розділу ХІV Податкового Кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група   -  фізичні особи  -  підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів  з  торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових  послуг населенню і обсяг доходу яких протягом   календарного  року  не  перевищує 150 000 гривень;

2) друга група - фізичні  особи - підприємці,  які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку  та/або  населенню,  виробництво  та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах,  одночасно не  перевищує 10 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

До другої групи не належать фізичні особи-підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать  виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп;

3) третя група – фізичні особи -  підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах,  одночасно не  перевищує 20 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;

4) четверта  група – юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми,  які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

5)  п’ята  група – фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають  з  ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень;

6)  шоста  група  –  юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої  організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• середньооблікова  кількість працівників не перевищує 50 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень.

При   розрахунку   загальної   кількості  осіб,  які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не   враховуються   наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю  і  пологами  та  у відпустці по догляду за дитиною [1].

     Не можуть бути платниками єдиного податку :

- Суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні  особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації,  проведення азартних ігор;

2) обмін іноземної  валюти;

3) виробництво, експорт,  імпорт, продаж підакцизних товарів  (крім роздрібного продажу паливно-мастильних  матеріалів в ємностях до 20 літрів  та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво,  реалізацію дорогоцінних металів  і дорогоцінного каміння, у  тому числі органогенного утворення  (крім виробництва, постачання, продажу  (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію  корисних копалин, крім реалізації  корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами;

7) діяльність з управління  підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу  предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва,  предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації,  проведення гастрольних заходів;

-  Фізичні особи  - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту;

-  Фізичні особи  - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

-  Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі  товариства, страхові компанії, установи  накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

-  Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких  сукупність часток, що належать  юридичним особам, які не є  платниками єдиного податку, дорівнює  або перевищує 25 відсотків;

-  Представництва, філії,  відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

-  Фізичні та юридичні  особи - нерезиденти;

-  Суб'єкти господарювання, які на день подання заяви  про реєстрацію платником єдиного  податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 Платники єдиного  податку повинні здійснювати  розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги)  виключно в грошовій формі  (готівковій та/або безготівковій).

Платники    єдиного    податку   повинні   здійснювати  розрахунки  за  відвантажені  товари  (виконані   роботи,   надані послуги)    виключно   в   грошовій   формі   (готівковій   та/або безготівковій) [1].

Під   побутовими   послугами населенню,  які  надаються  першою  та  другою  групами  платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття  за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту  взуття;

3) виготовлення швейних  виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів  із шкіри за індивідуальним  замовленням;

5) виготовлення виробів  з хутра за індивідуальним  замовленням;

6) виготовлення спіднього  одягу за індивідуальним замовленням;

7) виготовлення текстильних  виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних  уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги  до виготовлення виробів за  індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту  одягу та побутових текстильних  виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту  трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів  та килимових виробів за індивідуальним  замовленням;

14) послуги з ремонту  та реставрації килимів та  килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних  галантерейних та дорожніх виробів  за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту  шкіряних галантерейних та дорожніх  виробів;

17) виготовлення меблів  за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту,  реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських  та столярних виробів за індивідуальним  замовленням;

20) технічне обслуговування  та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним  замовленням;

21) послуги з ремонту  радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту  електропобутової техніки та  інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту  годинників;

24) послуги з ремонту  велосипедів;

25) послуги з технічного  обслуговування і ремонту музичних  інструментів;

26) виготовлення металовиробів  за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту  інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних  виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого  користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання  фоторобіт;

32) послуги з оброблення  плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших  текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових  шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані  з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої  прислуги;

40) послуги, пов'язані  з очищенням та прибиранням  приміщень за індивідуальним  замовленням [3] .

Платники єдиного податку  звільняються від сплати:

1) податку на прибуток  підприємств; 2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи; 3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали  єдиний податок з ПДВ; 4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності; 5) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності; 6) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.