Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва, перспективи подальшого розвитку в країні

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Факультет праці  і соціального управління

Кафедра управління персоналом та економіки праці

 

КУРСОВА РОБОТА

з предмета «Податкова система»

 

на тему: «Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва, перспективи подальшого розвитку в країні "

 

Курс V  група V – ЗФ – 0913 б

 

Науковий керівник:

к.е.н. доц.  Ільєнко Р.В.

                                                               

 

Робота подана на кафедру     Робота допущена до захисту    Робота захищена з

«_____»_________20__р.       ________Науковий керівник    оцінкою_________

                                                 «____»____________20__р.      «___»______20__р.

                                                                                            _________Голова комісії

                                                                                            __________Член комісії

Чернігів 2013

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА………………..5

1.1. Сутність загальної системи оподаткування діяльності малого підприємництва та проблеми її застосування………………………………………….5

1.2. Механізм застосування спрощеної системи оподаткування………………14

РОЗДІЛ ІІ. ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ САМОСТІЙНОСТІ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 2009 – 2011 РР………………………...22

2.1. Оцінка податкових надходжень до Чернігівського обласного бюджету у 2009 – 2011 рр…………………………………………………………………………..22

2.2. Оцінка надходжень від податків сплачених до Чернігівського районного бюджету у 2009 – 2011 роках………………………………………………………….26

2.3. Оцінка доходів бюджету міста Чернігова у 2009 – 2011 рр. під впливом податкової реформи…………………………………………………………………….30

2.4. Роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів………………………………………………………………………………...34

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ………………………………………………………………………………...44

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….50

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….51

 

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасних умовах розвитку українського суспільства особливе місце посідає розвиток та стабілізація економіки країни, через провадження інноваційної політики, боротьби з негативними чинниками, такими як тіньова економіка та інфляція, шляхом ліквідації нормативно-правових прогалин у чинному законодавстві держави задля побудови дієвої та ефективної економічної системи країни. Формування ефективної економічної системи в країні передбачає реформування як економіки в цілому так податкової системи країни зокрема. Щоб бути ефективною, податкова система має спиратися на виважене податкове навантаження на суб’єктів господарювання.

Об'єктивна необхідність стимулювання підприємницької діяльності продиктована системою перебудови економіки України, її соціальною орієнтацією. Мале підприємництво стало масовим явищем, яке впливає на всі сторони суспільного життя завдяки своїй спроможності чітко відчувати ринкову кон'юнктуру, сприймати новітні технології, швидко реагувати на зміни суспільних потреб.

Проблема реформування спрощеної системи оподаткування  є вкрай актуальною сьогодні, особливо в контексті реформування діючої податкової системи та процесів формування фінансового потенціалу території.

Проблеми, пов'язані із особливостями оподаткування суб'єктів  малого бізнесу, мали місце в наукових працях таких вітчизняних вчених, як М. Азаров, Д. Вишнівський, А. Єлисєєв, А. Крисоватий, С. Лондар, І. Луніна, А. Соколовський, С. Бондар, Н. Ущалівський, В. Шпільова. Значну увагу даному напрямку наукових досліджень приділено у роботах таких авторів, як Молдован О.О., Сташенко І.Б., Моряк Т., Буняк В., Крисоватий А.І., Оншинко С.В., Чуркіна І.Є., Карауш В.В. та інші. Зазначені науковці зробили значний внесок у вирішенні питань, пов'язаних із механізмом вдосконаленням механізму обчислення, нарахування, сплати, подання звітності зі сплати єдиного податку. Разом з тим, слід відмітити, що ряд проблем потребують подальшого дослідження. Залишаються нерозв’язаними питання щодо принципів побудови та напрямів реформування спрощеної системи оподаткування суб’єктів господарювання, і наслідків даного реформування на процес формування фінансового потенціалу території.

Постановка завдання. Актуальність зазначеної проблеми та її практична значимість обумовили постановку мети даної публікації, а також необхідність в досліджені та висвітлені можливих напрямків вдосконалення існуючої спрощеної системи оподаткування в контексті формування фінансового потенціалу території.

Малий бізнес відіграє значну роль в економіці Україні, оскільки його розвиток впливає на економічне зростання, стимулює прискорення науково  технічного прогресу, сприяє наповнення ринку товарами необхідної якості та забезпечує зайнятість вивільнених працівників.

Метою роботи є дослідження  основ механізму оподаткування  суб'єктів малого бізнесу, проаналізувавши  нормативно правові та законодавчі  акти, що регулюють систему оподаткування  суб’єктів малого підприємництва. Крім того, оцінити роль і значення системи оподаткування суб'єктів малого бізнесу в фіскальній політиці держави.

Об’єктом дослідження  є процес оподаткування доходів  фізичних осіб, що займаються підприємницькою  діяльністю.

Основними завданнями дослідження є:

• з’ясувати сутність загальної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва;
• визначити основні проблеми застосування системи оподаткування малих підприємств;
• дослідити механізм спрощеного оподаткування та перспективи його розвитку;
• визначити шляхи вдосконалення системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва.

Для даного дослідження  використовувались законодавчо-нормативні та інструктивно-методичні матеріали  міністерств та відомств України  з питань оподаткування, спеціальна наукова та фахова література з даної проблематики; праці вітчизняних науковців.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

1.1. Сутність загальної системи оподаткування діяльності малого підприємництва та проблеми її застосування

Малий бізнес – невід'ємна складова високорозвиненої ринкової економіки, атрибут сучасної моделі ринкового  господарства, яка надає економіці  гнучкості, мобілізує солідні фінансові  та виробничі ресурси, створює сприятливе середовище для конкуренції.

Мале підприємництво - це самостійна, систематична, ініціативна  господарська діяльність малих підприємств  та громадян-підприємців (фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик  з метою отримання прибутку. Мале підприємництво здійснюється створенням розгалуженої системи малих підприємств. Малі підприємства - організаційно-економічний вид підприємств, які згідно зі ст. 63 Господарського кодексу України кваліфікуються за показником чисельності зайнятих працівників та обсягу валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за звітний (фінансовий) рік .

Малими визначаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний  рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізованої продукції за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Найбільшою перевагою  малих підприємств порівняно  із середніми і великими є те, що вони мобільніші до змін в економіці, здатні швидко реагувати на вимоги ринку та оперативно освоювати випуск нових видів продукції.

Становище вітчизняного малого та середнього підприємництва є досить складним, а тому потребує якнайшвидшого вирішення існуючих проблем, які пов’язані перш за все  з недосконалою системою оподаткування, нестачею фінансово-кредитних ресурсів, адміністративними утисками та іншими негативними процесами реформування в країні. Мале підприємництво як найуразливіший сектор економіки, не отримує належної підтримки та захисту зі сторони держави. Внаслідок наявних труднощів спостерігається зниження зацікавленості підприємців працювати у прозорих умовах, що призводить до зростання частки тіньового сектору та фіскальних втрат бюджету, зниження інвестиційної активності, сповільнення інноваційного розвитку тощо.

Отже, на даний момент в Україні спостерігаються такі процеси розвитку малого підприємництва, що наведені у таблиці 1.1.

 

Таблиця 1.1.  Основні  показники розвитку малих підприємств  в Україні

Основні показники	2009	2010	2011	2012
Частка кількості малих підприємств у загальній кількості підприємств, %	102	98	95	92,5
Кількість підприємств  у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць	76	72	75	63
Частка прибутку від  звичайної діяльності до оподаткування  малих підприємств до загального обсягу прибутку, %	14,0	16,5	22,9	23,4
Частка збитків від  звичайної діяльності до оподаткування  малих підприємств до загального обсягу збитків, %	42,2	37,6	29,0	30,8
Частка підприємств, що одержали збитки, до загальної кількості  малих підприємств, %	32,8	37,3	39,9	41,4

 

З таблиці видно, що частка малих підприємств у загальній  кількості та у розрахунку на 10 тис. осіб мають тенденцію до зменшення. Якщо взяти показники 2011 та 2012 років  по кількості підприємств на 10 тис. осіб, то бачимо, що показник 2012 року зменшився на 12 %. Також можна зробити висновок, що з кожним роком показники частки прибутків та збитків оподаткування малих підприємств до загального обсягу прибутку збільшуються, але проблема в тому, що показники збитків значно більші ніж показники прибутків, що спричиняє масове банкрутство підприємств. Важливим є те, що саме в 2012 році частка підприємств від загальної кількості отримали найбільше збитків в порівняні з минулими роками.

Не дивлячись на несприятливі та досить часто змінювані умови, відбувається зростання кількості суб’єктів малого підприємництва. В структурі підприємств найбільшу частку займають малі (див. рисунок 1.1).

 

Рис. 1.1. Структура підприємств в Україні у 2012р.

 

З цього можна зробити  висновок, система оподаткування, яка  існувала в Україні до прийняття нового Податкового кодексу, створювала значне податкове навантаження на суб’єктів малого підприємництва, які сплачували єдиний податок у розмірі 6 – 10 %, а після прийняття нового Податкового кодексу податкове навантаження зменшилось, але разом з цим відбулися зміни щодо платників ПДВ. Це призвело до закриття великої кількості підприємств внаслідок розірвання контрактів між підприємствами.

Ефективність діяльності підприємств малого бізнесу залежить, в першу чергу, від прибутку, який воно може отримати від своєї діяльності. Тому стає дуже важлива проблема максимізації отриманих валових доходів при мінімізації валових витрат. У цьому випадку особливе значення належить структурі витрат, однією з частин яких є податкові платежі, які фізичні та юридичні особи повинні сплачувати до державного та місцевого бюджетів.

Однією з найпоширеніших форм стимулювання розвитку сектора  малого підприємництва в розвинутих країнах є створення для них  преференцій в оподаткуванні  шляхом введення спеціальних податкових правил (Франція) або застосування загальних правил з окремими пільгами для малих підприємств (США, Великобританія).

Підтримка малого бізнесу  через систему оподаткування  може стати одним із способів стимулювання розвитку малого підприємництва в Україні.

Система оподаткування, що існувала в Україні до прийняття Податкового кодексу, створювала значне податкове навантаження на суб’єктів малого підприємництва. Незважаючи на тривалий час, витрачений на намагання її модернізувати, вона залишалася найбільш обтяжливою серед 180 країн світу. Все це призводило до таких негативних наслідків, як спад ділової активності суб'єктів господарювання, відтік національного капіталу за кордон. Через це зменшувалися надходження у бюджет, що в свою чергу знову примушувало державу вводити нові податки та збільшувати базу існуючих податків. Таким чином, все оберталося по колу і не давало можливості суб'єктам малого підприємництва успішно розвиватися.

Виходячи з цього, необхідно  було прийняти сучасний збалансований  Податковий кодекс - документ, в якому необхідно було оптимально поєднати функції фіскальні, від яких залежить життєдіяльність держави, і стимулюючі.