Проблеми та перспективи розвитку регулюючої функції податку на прибуток підприємств
Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Мая 2012 в 12:51, научная работа
Описание работы
У роботі розглянуто особливості функціонування податку на прибуток підприємств в Україні, його роль у
доходах бюджету, вплив на економічні процеси в країні. Обґрунтовано необхідність зміни функціональної
спрямованості податку на прибуток підприємств із фіскальної на регулюючу. Висунуто пропозиції щодо
удосконалення механізму активізації інвестиційно-інноваційних процесів за допомогою податку на прибуток
підприємств.У роботі розглянуто особливості функціонування податку на прибуток підприємств в Україні, його роль у
доходах бюджету, вплив на економічні процеси в країні. Обґрунтовано необхідність зміни функціональної
спрямованості податку на прибуток підприємств із фіскальної на регулюючу. Висунуто пропозиції щодо
удосконалення механізму активізації інвестиційно-інноваційних процесів за допомогою податку на прибуток
підприємств.
Работа содержит 1 файл
Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки
142
УДК 336.226
І. Т. Грудзевич
– кандидат економічних наук, доцент,
завідувач кафедри фінансів підприємств і кредиту
Волинського національного університету
імені Лесі Українки;
А. М. Момчева
– магістр з фінансів Волинського
національного університету імені Лесі Українки
Проблеми та перспективи розвитку регулюючої
функції податку на прибуток підприємств
Роботу виконано на кафедрі фінансів підприємств
і кредиту ВНУ ім. Лесі Українки
У роботі розглянуто особливості функціонування податку на прибуток підприємств в Україні, його роль у
доходах бюджету, вплив на економічні процеси в країні. Обґрунтовано необхідність зміни функціональної
спрямованості податку на прибуток підприємств із фіскальної на регулюючу. Висунуто пропозиції щодо
удосконалення механізму активізації інвестиційно-інноваційних процесів за допомогою податку на прибуток
підприємств.
Ключові слова: податок на прибуток підприємств, доходи бюджету, регулююча функція.
Грудзевич И. Т., Момчева А. Н. Проблемы и перспективы развития регулирующей функции налога
на прибыль предприятий. В работе рассмотрены особенности функционирования налога на прибыль
предприятий в Украине, его роль в доходах бюджета, влияние на экономические процессы в стране.
Обоснованно необходимость изменения функциональной направленности налога на прибыль предприятий из
фискальной на регулирующую. Поданы предложения усовершенствования механизма активизации инвести-
ционно-инновационных процессов с помощью налога на прибыль предприятий.
Ключевые слова: налог на прибыль предприятий, доходы бюджета, регулирующая функция.
Hrudzevych I. T., Momcheva A. M. Problems and Prospects of Development of Regulative Function of
Profit Tax. The work deals with the peculiarities of functioning of profit tax in Ukraine, its role in the budget revenues
and influence on economic processes in the country. The necessity of functional orientation of profit tax change from
fiscal on regulative is proved. Suggestions concerning the improvement of the investment-innovative processes
activation mechanism with the help of the profit tax are offered.
Key words: profit tax, budget revenues, regulative function.
В умовах ринкових відносин та насамперед у перехідний до ринку період податкова система є
одним із найважливіших економічних регуляторів, основою фінансово-кредитного механізму дер-
жавного регулювання економіки. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та
підприємствами всіх форм власності прибутку як головного джерела інвестиційно-інноваційної
діяльності підприємств є податок на прибуток підприємств, що входить до складу податкової
системи України. Важливе джерело доходів бюджету і водночас активний важіль державного
регулювання соціально-економічного розвитку, інвестиційно-інноваційної активності, зовнішньо-
економічної діяльності, структурних змін у виробництві, забезпечення прискореного розвитку
пріоритетних галузей.
Актуальність дослідження. Вагомий внесок у розробку теоретичних основ оподаткування
внесли зарубіжні вчені С. Брюс, А. Лаффер, К. Макконел, Ф. Ноймарк, В. Нордхауз, А. Пігу, А. Сел-
дон, М. Уейденбаум, Г. Халлер, Й. Шумпетер та ін.
Певний доробок у питання теорії і практики функціонування податків зробили українські і
російські вчені: В. Андрущенко, Б. Болдирев, В. Вишневський, А. Даниленко, Л. Дробозіна, І. Зо-
лотько, А. Крисоватий, В. О. Парнюк, В. Опарін, А. Поддєрьогін, М. Романовський, А. В. Захарін,
І. Гусакова, М. Сичов, Є. О. Литвиненко, А. Соколовська, В. Суторміна, О. Тимченко, В. Федосов.
У той же час недостатньо розроблені основи системи оподаткування прибутку підприємств, яка
б відповідала сучасному стану економіки і слугувала орієнтиром для практики, методологічною
базою для створення відповідних законів.
© Грудзевич І. Т., Момчева А. М., 2008
РОЗДІЛ ІІІ. Фінанси. 7, 2008
143
Податок на прибуток має величезний регулюючий потенціал, але існуюча в Україні податкова
система використовує його неповну потужність, натомість акцентується увага на його фіскальному
значенні.
Відсутність реальних зрушень у цій сфері засвідчує надзвичайну складність та комплексність
цієї проблеми, труднощі узгодження реформування системи оподаткування прибутку підприємств із
поточними завданнями економічної політики, які потребують щоденного вирішення.
Вище викладене свідчить про важливість цього дослідження, його актуальність як у теоретич-
ному, так і практичному аспектах.
Мета дослідження полягає в комплексному вивченні теорії і практики функціонування податку
на прибуток підприємств, його ролі в доходах бюджету, впливі на економічні процеси та в розробці
конкретних пропозицій щодо його вдосконалення, підвищення його регулюючої і стимулюючої ролі.
Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
– уточнити економічну сутність і функції податку на прибуток підприємств;
– проаналізувати зарубіжний досвід оподаткування прибутку підприємств та визначити пози-
тиви світових здобутків у цій сфері для України;
– проаналізувати особливості механізму функціонування сучасної системи оподаткування при-
бутку підприємств в Україні;
– оцінити роль податку на прибуток підприємств у формуванні доходів бюджету;
– дослідити вплив податку на прибуток підприємств на економічні процеси в країні;
– дослідити проблеми функціонування податку на прибуток підприємств в умовах трансфор-
маційної економіки України;
– обґрунтувати необхідність зміни функціональної спрямованості податку на прибуток підпри-
ємств із фіскальної на регулюючу;
– обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення механізму активізації інвестиційно-іннова-
ційних процесів за допомогою податку на прибуток підприємств;
– розробити пропозиції щодо вдосконалення обчислення податку на прибуток підприємств і
посилення його впливу на економічні процеси в країні загалом та фінансово-господарську діяльність
підприємств зокрема.
Об’єктом дослідження є система оподаткування прибутку підприємств, її функціонування в
період трансформації економіки України.
Предметом дослідження є роль податку на прибуток підприємств у доходах бюджету та його
вплив на економічні процеси в умовах ринкової трансформації.
Податок на прибуток підприємств виконує три найважливіші функції:
1. Забезпечення фінансування державних витрат (фіскальна функція).
2. Підтримка соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між доходами окремих со-
ціальних груп із метою згладжування нерівності між ними (соціальна функція).
3. Державне регулювання економіки (регулююча функція).
Чинний в Україні податок на прибуток підприємств має значну зовнішню подібність із податком
на прибуток корпорацій зарубіжних країн. Однак принциповою відмінністю є той факт, що частка
податку на прибуток підприємств у дохідній частині бюджету в Україні складає приблизно четверту
частину всіх податкових надходжень до бюджету, тоді як у більшості зарубіжних держав його частка
становить близько 10 %.
Надходження від корпоративного прибуткового податку складають незначну частку в дохідній
частині бюджетів більшості розвинутих країн, однак цей вид податків відіграє важливу регулюючу роль.
У країнах із розвиненою ринковою економікою одним із головних регуляторів виробничо-
господарських процесів є податок на прибуток корпорацій. При цьому існує стійка тенденція до
зменшення питомої ваги цього податку в загальній сумі податкових надходжень.
Регуляторна функція податку на прибуток полягає у впливі на господарську кон’юнктуру через
маніпулювання рівнем податкових ставок, надання податкових преференцій, режими податкового
адміністрування тощо. За допомогою зазначених інструментів може забезпечуватися прискорення чи
гальмування економічного розвитку в окремих галузях, на окремих територіях чи щодо окремих
видів економічної діяльності, перерозподіл коштів між галузями та секторами економіки.
Стимулююча функція є функцією вищого порядку, яка випливає з регуляторної. Окремо
податок на прибуток як такий за своєю суттю не може мати стимулюючої функції, бо він є вилу-
Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки
144
ченням коштів в економічного суб’єкта. Стимулюючу роль може виконувати цілісна система
оподаткування прибутку. З огляду на її всезагальність, податкові преференції, які надаються, вигля-
дають як прямий перерозподіл коштів на користь суб’єктів, які цими преференціями користуються.
Відтак відповідне поєднання важелів податкового регулювання може стимулювати економічне
зростання чи необхідні структурні зрушення.
За допомогою податку на прибуток можна регулювати: вибір тієї або іншої правової форми
організації бізнесу; напрямки розподілу прибутку (накопичення або споживання); вибір методів
фінансування інвестицій (самофінансування, залучені і позичкові засоби); розподіл трудових і
матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності; розподіл і перерозподіл
ВВП; темпи економічного зростання на макрорівні.
Своєчасне наповнення дохідної частини зведеного бюджету України є базою розбудови еконо-
міки держави та гарантією соціального забезпечення населення. Важливу роль у цьому процесі від-
ведено податковим надходженням як вагомому джерелу поповнення бюджету. Податок на прибуток
підприємств є другим за обсягом податкових надходжень до бюджету.
Аналізуючи динаміку надходження податку на прибуток до бюджету протягом 2003−2007 рр.,
ми виявили тенденцію збільшення надходжень у цьому періоді (табл. 1). Незважаючи на зменшення
ставки податку на прибуток у 2004 р. з 30 до 25 %, спостерігається збільшення надходжень до
зведеного бюджету. Такий захід не призвів до зменшення надходжень до бюджету у зв’язку з тим,
що одночасно було скасовано ряд необґрунтованих пільг щодо податку на прибуток.
Таблиця 1
Динаміка ВВП та надходжень до зведеного бюджету за 2003−2007 рр.
Рік
Показник
2003
2004
2005
2006
2007
При-
ріст, %,
2004 до
2003
При-
ріст, %,
2005 до
2004
При-
ріст, %,
2006 до
2005
При-
ріст, %,
2007 до
2006
ВВП, млн
грн
264 165,0 345 113,0 424 741,0 544 153,0 70 8487,2
30,6
23,1
28,1
30,2
Доходи зве-
деного бю-
джету,
млн грн
75 285,8 90 592,9 134 030,2 171 827,0 219 939,1
20,3
47,9
28,2
28,0
Податкові
надходжен-
ня, млн грн
54 320,4 63 161,8 98 110,1 125 791,0 161 264,2
16,3
55,3
28,2
28,2
Податок на
прибуток,
млн грн
13 237,2 16 161,7 23 455,3 26 165,2 34 407,2
22,1
45,1
11,6
31,5
Отже, порівняно з тим привілейованим становищем, у якому перебували власники підприємств,
що раніше мали податкові пільги або ухилялися від сплати податків, у 2004−2007 рр. податковий
тягар на них зріс.
Отже зробимо висновок, що в цьому випадку ефект збільшення податкової бази переважає
ефект зменшення податкової ставки.
Скасування ряду податкових пільг і посилення ефективності контролю за сплатою податків
спричинили зростання рівня оподаткування тих суб’єктів підприємницької діяльності, які раніше
користувалися податковими пільгами або ухилялися від сплати податків.
У той же час не відбулося очікуваного пожвавлення господарської діяльності. На думку експер-
тів, часовий лаг із моменту змін податкової політики до початку реального зростання доходів бю-
джету становить від 0,5 до 2 років [2, 192]. А зміни в темпах економічного зростання виявляються
ще пізніше. Розрахунки, проведені по країнах ОЕСР за 35-річний період, довели, що скорочення
податкового тиску на 10 процентних пунктів приводить до зростання ВВП на 0,5−1 процентний
пункт на рік [2, 193].
РОЗДІЛ ІІІ. Фінанси. 7, 2008
145
У середньому в країнах ОЕСР при вищій ставці податку на прибуток надходження з цього по-
датку в сумі загальних надходжень значно нижчі, ніж в Україні.
За період із 2003 до 2007 р. частка податку на прибуток у доходах зведеного бюджету була у
межах 15−18 % і мала тенденцію до зниження (табл. 2). Ця цифра, як мінімум, у 2 рази перевищує
середні показники по країнах ОЕСР.
Таблиця 2
Частка податку на прибуток у ВВП, доходах зведеного бюджету
та податкових надходженнях за 2003−2007 рр.
Частка податку на
прибуток, %, у:
2003 2004 2005 2006 2007
Зміна,
%,
2004 до
2003
Зміна,
%,
2005 до
2004
Зміна,
%,
2006 до
2005
Зміна,
%,
2007 до
2006
ВВП
5,01
4,68
5,52
4,81
4,86
-0,33
0,84
−0,71
0,05
доходах зведеного
бюджету
17,58 17,84 17,50 15,23 15,64
0,26
-0,34
−2,27
0,42
податкових надходженях
24,37 25,59 23,91 20,80 21,34
1,22
−1,68
−3,11
0,54
Джерело: Розраховано за даними Міністерства фінансів України [46].
Зростання частки податку на прибуток підприємств у ВВП в умовах зростання останнього
засвідчує, що темпи збільшення податку на прибуток до бюджету випереджають темпи зростання
ВВП (рис. 1).
Частка податку на прибуток у ВВП коливається в межах 4,5−5,5. У 2004 та 2006 рр. порівняно
темп зростання податку на прибуток був нижчим, ніж темп зростання ВВП, що становило 22,09 і
30,64 %; 28,1 та 11,6 % відповідно. У 2005 р. фіскальний тиск на економіку посилився: темпи
зростання надходжень із податку на прибуток випереджали темпи зростання ВВП майже у 2 рази,
що становило 45,13 і 23,0 % відповідно. У 2007 р. ситуація врівноважилася, темпи зростання ВВП та
податку на прибуток майже однакові.
При цьому за підсумками 2005 р. темпи реального зростання ВВП (2,5 %) були одними з
найменших серед країн колишнього СРСР [3, 230]. Це достатньо скромний показник, який більше
характерний для розвинутих, а не перехідних економік.
Рис. 1. Динаміка показників зведеного бюджету та ВВП за 2003−2007 рр.
Таким чином, одним із недоліків податкової політики цього періоду є відсутність заходів, здат-
них запобігти стрибкоподібному зростанню темпів приросту податку на прибуток, яке не забезпечує
відповідне зростання економіки.
0,0
100000,0
200000,0
300000,0
400000,0
500000,0
600000,0
700000,0
800000,0
2003
2004
2005
2006
2007
Валовий внутрішній
продукт, млн грн
Доходи зведеного
бюджету, млн грн
Податкові надходження,
млн грн
Податок на прибуток,
млн грн
Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки
146
Вище наведені цифри, що засвідчують уповільнення темпів економічного зростання в Україні,
абсолютно не відповідають статистичним показникам, які характеризують доходи зведеного бю-
джету та надходження з податку на прибуток (табл. 2).
Наведена статистика є повним протиріччям щодо макроекономічних тенденцій і свідчить про те,
що регулююча функція податку на прибуток не реалізується в цих умовах, не достатньо вико-
ристовується його здатність впливати на макроекономічні процеси в країні.
Традиційно важелем податкового регулювання вважаються ставки та пільги. Якщо порівняти їх
між собою, то можна зробити висновок про те, що ставки створюють загальний стимулюючий вплив
на економіку країни, а пільги – цільовий.
Установлюючи єдину ставку податку на прибуток, держава переслідує виключно фіскальні цілі,
без вагомих елементів регулювання та стимулювання підприємницької діяльності. Диференціація
ставок податку на прибуток, залежно від виду діяльності, розміру отримуваного прибутку, рента-
бельності виробництва, забезпечить реалізацію регулюючої функції податку.
Отже, вади системи оподаткування прибутку обумовлюють стримування процесів нагрома-
дження та припливу інвестицій в основний капітал та спрямування ресурсів на непродуктивне
споживання. Це перешкоджає адекватній реакції вітчизняних виробників на зростання споживчого
попиту внаслідок зростання доходів населення, веде до уповільнення зростання ринку продукції
інвестиційного призначення та виробничого споживання.
Визначення для цілей оподаткування прибутку як різниці між скоригованими валовими дохо-
дами, валовими витратами і амортизаційними відрахуваннями стримує зростання рентабельності
виробництва, оскільки діє принцип: чим більше витрачаєш, тим менше платиш до бюджету. Одним
із головних недоліків чинного порядку оподаткування прибутку є малий відсоток дозволених витрат
на покращання основних фондів (10 відсотків на рік від їх балансової вартості) [1].
Система оподаткування прибутку підприємств не передбачає інвестиційного податкового
кредиту, а також пільг на частину прибутку, що інвестується (реінвестується) у виробництво.
Податкова система України, зокрема система оподаткування прибутку, повністю зосереджена на
фіскальній меті і не враховує інші завдання, такі як: стимулювання виробництва, інновацій, інвесту-
вання, розвиток підприємницької діяльності. Структурні диспропорції національної економіки не
лише перешкоджають належному виконанню фіскальної функції податків, але й суттєво деформують
спроби здійснення податкового регулювання економічних процесів.
Податок на прибуток підприємств тісно пов’язаний з оздоровленням фінансово-кредитних від-
носин, забезпеченням дохідної частини бюджету. Разом із тим, він не повинен зводити нанівець
зацікавленість підприємств в економічній активності, розширенні виробництва, активізації інвести-
ційно-інноваційної діяльності. Цим і визначається зміст й основні напрямки удосконалення системи
прибуткового оподатковування в Україні.
Одним із найважливіших завдань є зниження реального податкового навантаження на товарови-
робників у поєднанні з безумовним забезпеченням необхідними фінансовими ресурсами бюджету.
Ця проблема може розв’язатися шляхом визначення оптимальної ставки (шкали) податку на при-
буток.
Доречними будуть пропозиції диференціації ставки податку на прибуток залежно від рента-
бельності виробництва та галузі, у якій працює підприємство.
Такий диференційований підхід до оподаткування прибутку підприємств буде сприяти змен-
шенню збитковості продукції, розвитку низькорентабельних підприємств, оскільки значна сума
прибутку залишатиметься в їх розпорядженні і може бути спрямована на придбання та модернізацію
основних засобів. Це сприятиме зростанню власного капіталу, уникненню банкрутства, покращанню
стимулювання праці зайнятих на підприємстві.
За рахунок запровадження диференціації ставок цього податку або надання податкових пільг
можливо вплинути на процес накопичення капіталу, на стимулювання інвестиційної активності
підприємств тощо. Якщо рівень оподаткування нерозподіленого прибутку буде нижчим, ніж рівень
оподаткування розподіленого, який був виплачений у вигляді дивідендів, то власникам підприємства
доцільно спрямовувати більшу частину прибутку на інвестиції, поповнення активів або у резервні
фонди, тобто проводити політику капіталізації прибутку.
Виявлена суперечність щодо нерівномірності розподілу податкового тягаря між секторами еко-
номіки (це насамперед стосується реального сектора та сектора фінансових корпорацій). У зв’язку з
РОЗДІЛ ІІІ. Фінанси. 7, 2008
147
цим заслуговують на увагу пропозиції щодо диференціації ставки податку на прибуток підприємств,
відповідно до рентабельності виробництва та частки прибутку, яка припадає на одного працюючого.
У сучасних умовах для системи оподаткування прибутку юридичних осіб в Україні найбільш
оптимальною є регресивна шкала стягування податку, відповідно до якої зі збільшенням доходу
ставка податку зменшується. Для такого твердження існує ряд причин. По-перше, особливістю
оподаткування прибутку юридичних осіб є те, що їхній дохід використовується не цілком на
споживання, але і на розвиток діяльності. Отже, стимулюючи збільшення доходу підприємств, дер-
жава тим самим стимулює розвиток економіки країни в цілому. Перевагою досліджуваної системи є
отримання підприємствами, що швидко зростають, відчутних і негайних фінансових вигод від
підвищення ефективності господарчої діяльності. По-друге, механізмові регресивної шкали під-
приємницьких структур, що працюють неефективно або ж імітують таку роботу, висувається більш
жорсткіший фіскальний режим. По-третє, відпадає потреба частини підприємств у заниженні
прибутку з метою зменшення сплати податків.
Підвищення регулятивної та стимулюючої ефективності механізму дії податку на прибуток є
одним із найважливіших завдань. Основною ідеєю цих реформ є той факт, що якою б високою не
була фіскальна функція податків у результаті великого дефіциту бюджету, вона не повинна обме-
жувати розвиток інших своїх функцій: регулюючої і стимулюючої.
Очевидно, щоб податок на прибуток відповідав принципу соціальної справедливості та викону-
вав свою регулятивну функцію, слід встановити розмір неоподаткованого мінімуму на межі міні-
мального прожиткового мінімуму.
Для здійснення стимулюючого впливу податку на прибуток на активізацію інвестиційної діяль-
ності необхідно запровадити інвестиційні пільги прямої дії у вигляді інвестиційного кредиту, тобто
вирахування із суми податку на прибуток певної частини інвестиційних витрат підприємства.
Для посилення регулюючого впливу податку на прибуток на економіку країни з ціллю стиму-
лювання розширеного виробництва та модернізації доцільно інвестиційну податкову пільгу дифе-
ренціювати залежно від виду обладнання та терміну його експлуатації. Механізм надання пільги
повинен стимулювати інвестиції в обладнання високої вартості з довгостроковим терміном експлуа-
тації.
Висновки
Податок на прибуток підприємств є одним із найбільш активних важелів державного регу-
лювання соціально-економічного розвитку, інвестиційної активності, зовнішньоекономічної діяль-
ності, структурних змін у виробництві, забезпечення прискореного розвитку пріоритетних галузей.
Однак існуюча в Україні податкова система використовує його не на повну потужність, бо застосо-
вуються не всі інструменти регулювання. Тому, удосконалюючи податкову систему України, основ-
ну увагу необхідно сконцентрувати на зміні функціональної спрямованості податку на прибуток
підприємств із фіскальної на регулюючу.
Проте зниження податкових ставок містить у собі загрозу скорочення бюджетних надходжень,
що може призвести до порушення виконання державою покладених на неї функцій, зокрема у
соціальній сфері. Реформа системи оподаткування прибутку підприємств має вирішувати зазначену
суперечність, забезпечити раціональний баланс між фіскальною та регуляторною функціями податку
на прибуток підприємств в Україні, підпорядкованість податкової політики стратегічним завданням
довгострокового економічного зростання та якісної структурної перебудови національної економіки,
лібералізацію при підвищенні чіткості і ясності податкового законодавства, ліквідацію численної і
суперечливої нормативної бази, складних і невизначених податкових процедур, забезпечення
прямого механізму стимулювання інвестиційно-інноваційної активності.
Література
1. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” // www.rada.gov.ua
2. Кушнір О. М. Трансформація податкової системи – пріоритетний напрям економічних реформ // Наук.
зап. Сер. “Економіка”: Зб. наук. пр.– 2005.− С. 190−195.
3. Онишко С. В., Швабій К. І. Податкова політика України в умовах модернізації економіки // Наук. зап.
Сер. “Економіка”: Зб. наук. пр.– 2005.− С. 230−236.
Статтю подано до редколегії
06.10.2008 р.
Информация о работе Проблеми та перспективи розвитку регулюючої функції податку на прибуток підприємств