Принципи побудови системи оподаткування

     Аналіз  системи оподаткування в Україні, її становлення й розвитку дає  змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків. По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено. 

3. Принципи побудови системи оподаткування 

стимулювання  науково-технічного прогресу, технологічного оновлення

виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника  на світовий ринок

високотехнологічної продукції; 

стимулювання  підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної

активності - введення пільг щодо оподаткування  прибутку (доходу),

спрямованого на розвиток виробництва; 

обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів

(обов'язкових  платежів), визначених на підставі  достовірних даних про

об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення

відповідальності  платників податків за порушення податкового

законодавства; 

рівнозначність  і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб

здійснюються  у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення

сплати  рівних податків і зборів (обов'язкових  платежів) на рівні

прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів)

- на  більші доходи; 

рівність, недопущення будь-якихпроявівподаткової  дискримінації -

забезпечення  однакового підходу до суб'єктів  господарювання (юридичних і

фізичних  осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо

сплати  податків і зборів (обов'язкових  платежів); 

соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки

малозабезпечених  верств населення шляхом запровадження  економічно

обгрунтованого  неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та

застосування  диференційованого і прогресивного  оподаткування громадян,

які отримують  високі та надвисокі доходи; 

стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових

платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного

року; 

економічна  обгрунтованість - встановлення податків і зборів

(обов'язкових  платежів) на підставі показників  розвитку національної

економіки та фінансових можливостей з урахуванням  необхідності

досягнення  збалансованості витрат бюджету з його доходами; 

рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів

(обов'язкових  платежів) виходячи з необхідності  забезпечення своєчасного

надходження коштів до бюджету для фінансування витрат; 

компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових

платежів), а також пільг їх платникам  здійснюються відповідно до

законодавства про оподаткування виключно Верховною  Радою України,

Верховною Радою Автономної Республіки Крим і  сільськими, селищними,

міськими  радами; 

єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових

законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору

(обов'язкового  платежу), об'єкта оподаткування,  джерела сплати податку і

збору (обов'язкового платежу), податкового  періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку,

підстав для надання податкових пільг; 

доступність - забезпечення дохідливості норм податкового  законодавства

для платників  податків і зборів (обов'язкових  платежів). 

 

      Висновок 

     Поєднання в єдиній системі оподаткування  різноманітних за об'єктами

оподаткування й методами обчислення податків дозволяє державі

реалізувати на практиці основні функції податків: фіскальну, регулюючу,

розподільчу, стимулюючу, контрольну. 

     Фіскальна функція - є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією

податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини

бюджету, доходів держави для задоволення  потреб суспільства. Основна

ознака  цієї функції - її стабільність, що дозволяє формувати надходження

податків  до бюджету на постійній, стабільній засаді. 

     Регулююча функція виявляється в наданні  пільг з оподаткування окремим галузям та виробникам, враховуючи їх перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше. 

     Розподільча функція - своєрідне відображення фіскальної функції -

наповнити скарбницю держави, щоб потім  розподілити одержані кошти. Ця

функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через

непрямі податки створюються умови для  перерозподілу коштів одних

платників іншим (акцизи). 

     Стимулююча  функція створює орієнтири для  розвитку або згортання

виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція  може бути пов'язана

із застосуванням  пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням бази

оподаткування. 

     Контрольна  функція забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю,

повнотою  сплати податків платниками в Україні. 

     Кожний  вид податків має свої специфічні риси та функціональне

призначення і посідає окреме місце в податковій системі. Роль того чи

іншого  податку характеризується його приналежністю до певної групи у

відповідності з існуючою класифікацією податків. 

     Класифікація  податків проводиться за кількома ознаками: заформою оподаткування, за економічним  змістом об'єкта оподаткування, залежно від рівня державних структур, які їх установлюють. 
   Список використаної літератури: 

1. Закон  України "Про підприємства  в Україні" від 27 березня  1991 р.

2. Закон  України "Про господарські  товариства" від 19 вересня 1991 р.

     3. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1992 р.

     4. Закон України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р.

     5. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р.

     6. Закон України від 22 лютого 2000 р. "Про внесення змін до Закону України "Про підприємництво".

     7. Постанова Кабінету Міністрів України та НБУ від 19.04.94 р. № 279 "Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств та організацій та джерела їх покриття".

     8. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств" // Зібрання постанов Уряду України. - 2005. - № 5.

     9. Типове положення по плануванню обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості. Затверджено постановою КМУ 26.04.06 p., №473.

     10. Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Затверджено постановою КМУ 23.04.06 р. № 452.

     11. Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції будівельно-монтажних робіт. Затверджено постановою КМУ 9.02.05 р. №186.

     12. Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Затверджено постановою КМУ 20.06.03 р. № 830.