Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні

1. Амортизація відноситься на собівартість продукції
2. Вартість  основних фондів даної групи як правило дуже велика
3. Велика ставка призвела б до значного зростання цін

Для групи 2 ( офісне обладнання , інструменти ,транспорт , ) ставка встановлена у розмірі 25 % . Це найбільш мобільна частина основних фондів тому для неї встановлена найбільш висока ставка амортизації , яка забезпечує відшкодування вартості основних фондів на 80 – 90 % за перші 3 –4 роки їх експлуатації

Для інших видів основних фондів встановлена ставка 15 % . Але платник податку може встановити прискорені норми амортизації

1                 рік експлуатації – 15 %

2                 рік експлуатації –30 %

3                 рік експлуатації – 20 %

4                 рік експлуатації – 15 %

5                 рік експлуатації – 10 %

6                 рік експлуатації – 5 %

7                 рік експлуатації – 5%

Для прискорених норм амортизації встановлене  обмеження : її не можуть застосовувати платники податку які випускають продукцію на яку встановлені державні регульовані ціни.

Наступною істотною позитивною зміною є надання можливості платникам податку проводити щорічну індексацію вартості основних фондів на рівень інфляції за рік .

Не звертаючи на те , що процес нарахування амортизації зазнав значних змін залишилися певні недоліки . На мій погляд необхідно зробити амортизацію не видом витрат , а зменшенням податкових зобов’язань . Тобто на суму амортизаційних нарахувань зменшується сума податку на прибуток , що підлягає  перерахуванню до бюджету.

Це надало б змогу встановити високі норми амортизації для всіх основних фондів не підвищуючи при цьому ціну товару .А встановлення високих норм амортизації призвело б до прискорення відшкодування витрат на придбання основних фондів , а значить підвищило б швидкість обертання грошей на підприємстві.

Взагалі така система нарахування амортизації дозволила б зменшити вартість вітчизняних товарів , що значно підвищило б їх конкурентноздатність

2.3 Перенесення збитків на майбутні періоди  - засіб фінансового оздоровлення підприємств

Дуже важливим положенням , яке спрямоване на фінансове оздоровлення підприємств є надана платникам податку у відповідності зі Ст. 6  Закону можливість віднесення збитків поточного періоду на зменшення валового доходу майбутніх періодів на протязі п’яти податкових років . Цим самим була усунута ситуація , коли підприємство мало прострочену заборгованість минулих періодів , що значно перевищувала валові доходи звітного періоду , але податок на прибуток все одно нараховувався

2.4 Недоліки Законодавства з оподаткування прибутку підприємств

Хотілося б відзначити декілька основних недоліків які я вбачаю в сучасному законодавстві .

По-перше - це хибна трактовка моменту отримання доходу.

Відповідно до пп. 11.3.1  Закону України “ Про внесення змін до Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств”” датою отримання доходу є дата , що приходиться на податковий період , на протязі якого першою відбувається будь-яка з наступних подій .

1.       Дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку в оплату за реалізовані товари ( роботи , послуги )  , а у випадку їх реалізації  за готівку – день оприходування грошей в касі платника податку.

2.       Дата відвантаження  товарів , а для робіт ( послуг ) – дата фактичного надання платником податку цих робіт ( послуг).

Для підприємства все протікає нормально до тих пір поки оплата товарів та їх отримання чи постачання відбуваються синхронно , або по крайній мірі в один податковий період .

Тепер уявимо собі , що підприємство продало товар чи надало послугу в  податковому періоді  № 1, а отримало гроші в періоді № 2 . За Законом в періоді № 1 підприємство в податковому періоді № 1 отримало валовий дохід і повинно в цьому періоді сплатити податок на прибуток, але ж гроші будуть зараховані на розрахунковий рахунок підприємства лише в податковому періоді № 2 . Дуже добре якщо у підприємства є на момент сплати податку необхідні кошти ,     а якщо їх немає ?! У випадку прострочення платежу на суму недоїмки   буде нараховано пеню в розмірі 120 % облікової ставки Національного банка України на повну суму недоїмки за весь термін прострочення .

На мій погляд необхідно встановити момент отримання доходу дату отримання коштів за проданий товар , надані роботи  , послуги .

По-друге – це те , що зараз фактично і юридично діє два законодавчі акти , що регулюють оподаткування прибутку підприємств на Україні. Це пояснюється тим, що Законом України “ Про внесення змін до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ була затверджена лише нова редакція раніш діючого Закону . Прошу звернути увагу , що затверджена нова редакція а не відмінений раніш діючий Закон .

По-третє , не зрозуміло для чого держава ввела оподаткування доходів отриманих від операцій з державними цінними паперами . Очевидно що це призведе  до зменшення ділової активності на цьому ринку і як наслідок держава не зможе в необхідний час отримати кошти для покриття касового дифіциту.

По-четверте відміна пільг зарубіжним інвесторам , які були їм гарантовані Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ , я вважаю економічної користі державі не принесе , а от політичної шкоди завдасть .

Очевидно що законодавцям треба виправити ці недоліки щоб уникнути юридичних , економічних та політичних казусів.

Розділ 3    Податок на прибуток як засіб впливу на ділову активність підприємців

На даному етапі розвитку нашої держави склалася така ситуація , коли багато підприємств функціонують на межі банкруцтва і формування прибутку є нерегулярним  , а це , в свою  чергу , приводить до нерегулярності надходжень прибуткового податку до бюджету держави  . Отже можна зробити висновок , що в даній ситуації  фіскальна функція податку  на прибуток підприємств відходить на другорядний план  . Цю функцію взяли на себе непрямі податки   ( ПДВ та акцизний збір ) , які є найбілішими джерелами надходжень до бюджету країни .

Виходячи з вищесказаного , податку на прибуток має бути відведена роль регулятора  економічних  відносин в нашій країні . ( Схема  №  1  )

Як видно зі схеми первинне послаблення податкового тиску приводить в кінцевому випадку до зростання обсягу надходжень коштів у бюджет не тільки від податку з прибутку підприємств . Це  в свою чергу дасть можливість знизити  податковий тиск за іншими податками і перейти від кількісного підходу при стягуванні податку до якісного .

Використання податку на прибуток корпорацій як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання  чи порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово господарських рішень ( Схема 2 ) 

Дослідження нейтральності спирається на гіпотезу , що податок який справляє мінімальний вплив на прийняття рішень на мікроекономічному рівні , може не впливати негативно на  зростання макроекономічної ефективності . За цієї обставини нейтральність податку щодо прийняття мікроекономічних рішень розглядається як першооснова оподаткування .

Значний вплив на економічні процеси має нейтральність податку щодо розподілу прибутку .

Взагалі існує  два основних види прибутку :

1.       розподілюваний ( той що йде на виплат у дивідендів )

2.       нерозподілюваний ( той що залишається в розпорядженні підприємства )

Прояв принципу нейтральності щодо розподілу прибутку полягає у встановленні державою різних або однакових ставок на різні види прибутку .

Схема  № 2 Взаємозв’язок оподаткування прибутку підприємств та їх ділової

        активності

Схема 3 Нейтральність оподаткування [4]

Це залежить насамперед від макроекономічних цілей держави щодо джерел фінансування діяльності підприємств . Якщо пріоритетом є спрямування на укрупнення

підприємств то держава встановлює найнижчу ставку податку на нерозподілюваний прибуток , а прибуток , який йде на виплату дивідендів оподатковується за найвищою ставкою ; крім того держава встановлює на досить високому рівні податок на дивіденди що виплачуються власникам корпоративних прав .

Якщо ж пріоритетом є кредитне фінансування то вся сума прибутку                      ( розподілюваного і нерозподілюваного ) оподатковується за однаковою ставкою .  Дана ситуація притаманна Україні .Але особливістю є те , що законодавством стимулюється направлення дивідендів на зростання капіталу фірми . Механізм такого стимулювання наступний  : дивіденди , які  спрямовані на виплату у вигляді акцій не підлягають оподаткуванню , якщо така виплата не змінює пропорцій участі всіх акціонерів .

Це зроблено для того , щоб менеджери компанії могли переконати акціонерів , що  якщо вони вкладуть свої дивіденди в розвиток виробництва то фактично вони збільшать свої активи ( через збільшення активів компанії ) значно в більшій ступені ніж коли б вони отримали дивіденди грошами , бо коли вони отримають дивіденди грошами то повинні будуть сплатити 30 % податок на дивіденди .

Але якщо навіть акціонери будуть проти тезаврації прибутку компанія все одно не буде в програші : згідно з новим законодавством на внесену до бюджету суму податку на дивіденди зменшується сума податку на прибуток підприємства [5], тобто воно отримує додаткові оборотні кошти 

Інший аспект прояву регулюючої функції податку на прибуток підприємств розглядається у взаємозв’язку з існуючою конкуренцією між країнами світу за мобільні фактори виробництва та частину прибутку ( яка вилучається у вигляді податку ) від їх використання

Основним критерієм нейтральності податку на прибуток підприємств щодо мобільності факторів виробництва є нейтральність стосовно експорту та імпорту капіталу. В наслідок неврахування цього критерію  виникають проблеми ухилення від сплати податку на прибуток шляхом  переміщення діяльності або капіталів в тіньовий сектор або в інші країни з  меншим  рівнем оподаткування чи  більш сприятливими нормами нарахування амортизації  .

Ця проблема особливо актуальна для України , де спостерігається значний відтік капіталів та кваліфікованої робочої сили у тіньовий сектор та за кордон

На ці та інші аспекти функціонування податку на прибуток підприємств слід звернути увагу при реформуванні системи прибуткового оподаткування .

Одним з основних методів стимулювання ділової активності в країні через податок на прибуток  є встановлення пільг малим підприємствам .

Як показав світовий досвід  малі фірми це основні представники венчурного підприємництва , тобто підприємництва пов’язаного з ризиком , інноваціями , впровадженням нетрадиційних технологій , а це в свою чергу є рушійною силою економіки будь якої країни .

При чому визначення малого підприємства повинно базуватися не на кількості працюючих ( як це зроблено в нашій країні ) , а на прибутковості  фірми  .

Досвід такої класифікації  існує в США . Основна федеральна ставка податку на прибуток корпорацій складає 34 %, але вноситься він ранжовано . За перші 50 000 дол. прибутку платиться 15 % , за наступні 25 000 дол. – 25 % і лише на решту суми вступає в дію основна ставка . Майже така ж схема працює і Великобританії , але в цій країні корпорації діляться на дві групи :

1. Дрібні  ( з прибутками до 100 000 фунтів стерлінгів ) вони сплачують податок за ставкою 25 %
2. Великі ( з прибутками більше 100 000 фунтів стерлінгів ) вони сплачують податок за ставкою 33 %

До списку найдійовіших стимулів можна також віднести пільгове оподаткування  реінвестованих прибутків , пільги на науково дослідні та конструкторські роботи .

Якщо знову звернутися до досвіду США то можна виявити ще один цікавий приклад стимулювання через податкові пільги НТП та одночасне сприяння поліпшенню екологічної ситуації . Підприємства в США мають податковий кредит при сплаті податку на доходи корпорацій в розмірі 50 % вартості обладнання , що використовує енергію сонця та вітру .