Позабалонсовий облік

Позабалансовий  облік 

Вступ

Розділ 1. Теоретико – методологічні  основи позабалансового обліку

1. Призначення позабалансового обліку……………………………4
2. Класифікація позабалансових рахунків …………………………7

Розділ 2. Позабалансовий облік

2.1. Позабалансовий  облік необоротних активі вів і запасів………….9

2.2. Позабалансовий  облік зобов’язань ………………………………..10

2.3. Позабалансовий  облік гарантій та забезпечень…………………...11

2.4. Позабалансовий  облік списаних активів…………………………..12

2.5. Позабалансовий  облік амортизаційних відрахувань……………...13

Висновки

Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

Розвиток  ринкової економіки в Україні, розширення міжнародних економічних зв'язків зумовили значні зміни в системі бухгалтерського обліку, яка є однією з найважливіших складових в управлінні процесами господарювання на рівні підприємства, держави і міжнародної діяльності. Постійно зростають вимоги до бухгалтерського обліку як до упорядкованої системи збору, нагромадження, реєстрації, узагальнення та впорядкування інформації про засоби підприємства, їх рух та причинно-наслідковий зв'язок. Потреба створення повної і чіткої інформаційної системи управління зумовлює постійний пошук у галузі формування облікових даних. Важливим є кожен її елемент та його наявні і потенційні інформаційні можливості.

Початок третього тисячоліття ознаменувався  впровадженням в Україні Програми реформування системи бухгалтерського  обліку із застосуванням міжнародних  стандартів [5]. У рамках цієї програми було прийнято Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", новий План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та відбувається невпинне удосконалення теорії та практики бухгалтерського обліку.

Новим Планом рахунків передбачено облік  на позабалансових рахунках. Позабалансовий облік призначений для спостереження, вимірювання та

реєстрації  фактів господарської діяльності підприємства, які на цей час не впливають на його майновий стан, але за якими потрібно здійснювати особливий нагляд з метою володіння повною інформацією про минулі, теперішні та можливі у майбутньому події, та для контролю за наявністю та використанням майна, яке не належить цьому підприємству, але використовує його в господарській діяльності на правах користування чи розпорядження.

Аналіз  історичних аспектів виникнення позабалансового  обліку, дослідження використання позабалансових рахунків у зарубіжних країнах та в Україні дасть змогу системно підійти до питання потреби існування позабалансового обліку і визначити напрямки та перспективи його розвитку.

     Аналізуючи  останні дослідження і публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, бачимо, що позабалансовому обліку не приділено належної уваги. Питання обліку на позабалансових рахунках розглядають лише в рамках діючого плану рахунків та інструкції про його використання. Виняток становлять праці В.Ф. Палія, Я.В. Соколова [3], М.С. Пушкаря [6] та О.М. Петрука [4]. Вказані автори вважають, що система позабалансових рахунків повинна бути організаційно закінченою, в якій господарській операції і повідомлення будуть відображатися за допомогою подвійного запису на рахунках, що сприятиме розширенню інформаційних та контрольних можливостей обліку. А.М. Кузьмінський у своїх працях звертає увагу на те, що в міру розвитку господарських зв'язків та товарно-грошових відносин застосування позабалансових рахунків поступово буде розширюватись [2].

       Зміни, які відбулися в бухгалтерському обліку в Україні з 2000 р., постійно зростаючі вимоги до облікової інформації зумовили вибір теми, завдань і змісту дослідження. Метою дослідження є оцінювання стану та визначення тенденцій і перспектив розвитку позабалансового обліку в Україні.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:

● дослідити  історичні аспекти формування поняття  позабалансового обліку;

● розглянути вітчизняний та зарубіжний досвід обліку на позабалансових рахунках;

● окреслити  напрямки і перспективи розвитку позабалансового обліку в Україні 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Призначення позабалансового обліку 

     Виникнення  поняття балансового обліку пов'язане  з видатним швейцарським бухгалтером  і науковцем Іоганом Фрідріхом Шером (1846-1924 рр.). І. Шер, на відміну від своїх попередників, вважав основою обліку не рахунки, а баланс. Вперше такий підхід він виклав у 1890 р. І.Ф. Шер вважав, що бухгалтерія починається з балансу і завершується ним, а баланс – це рівність між активом і пасивом, побудована у формі рахунків в останній день операційного періоду. В основу балансу І. Шер поклав рівняння капіталу, а сам баланс трактував як засіб для розкриття стадій кругообігу капіталу. Саме тому теорію обліку І. Шера називають балансовою. Рівняння капіталу І. Шера говорить, що величина капіталу підприємства дорівнює різниці між обсягом майна і кредиторської заборгованості підприємства, що є актуальним і у наш час.

     Виходячи  з балансової теорії І. Шера, кожен рахунок є елементом балансу, система рахунків повинна бути виведена з ідеального балансу, рівняння балансу диктує правила подвійного запису, які ґрунтуються на дзеркальному характері дебету і кредиту в активних і пасивних рахунках.

Крім  балансових рахунків, які відображають як економічні (господарські), так і юридичні операції, І. Шер використовував позабалансові рахунки, які називав "ввідними" (ті, що вводять в курс справи). На його думку, вказані рахунки носять чисто юридичний характер і призначені не для відображення величини майна, а для того, щоб зрозуміло і точно відобразити юридичну структуру майна у всіх тих випадках, коли права і зобов'язання цього підприємства є рівноцінними. Тому застосування "ввідних" рахунків становить не господарську, а юридичну вимогу до бухгалтерії. Окрім цього, І. Шер вважав, що юридично оформлені договори можна було б заносити до регістрів обліку за допомогою "ввідних" рахунків аж до балансу. Але рекомендує вести облік цих зобов'язань позабалансом, бо відображення їх у балансі ускладнювало б ведення обліку, збільшило б його трудомісткість [7, с. 141- 142]. Розвиваючи юридичне трактування балансу, І. Шер зазначає, що "до активів належать лише ті господарські блага, право власності на які перейшло до суб'єкта господарювання" [7, с. 178]. Таким чином, замість трактування цінностей, що відображаються в активі на правах володіння, вводиться їх трактування як власності. Проте, ці два тлумачення недосконалі: якщо в основі юридичної інтерпретації активу лежить право власності, то з балансу випадає майно, взяте в оренду чи прийняте на відповідальне зберігання, якщо право володіння, – то випадає вся дебіторська заборгованість.

На сьогодні, позабалансові рахунки використовуються практично у всіх країнах, вони мають різні назви (позабалансові, спеціальні, меморіальні тощо), але об'єднані тим, що перебувають за межами системи рахунків бухгалтерського обліку, призначених для відображення елементів фінансової звітності (активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів, витрат та фінансових результатів). Проте досі немає сталого переліку інформації, яка повинна відображатися на позабалансових рахунках бухгалтерського обліку. Кожна країна має власні вимоги до відображення об'єктів позабалансового обліку, які відповідають загальній економічній ситуації в країні, законодавчому регулювання питань обліку, відкритості фінансової інформації та іншим юридичним, економічним та соціальним чинникам. Певні особливості використання позабалансових рахунків різними країнами відображено в табл.

Таким чином, кожна країна має свої особливості використання позабалансових рахунків. В Україні ведення обліку на позабалансових рахунках жорстко не регламентується, проте, він є невід'ємною складовою системи бухгалтерського обліку.

Позабалансовий  облік в Україні сформувався  під впливом історичного досвіду ведення обліку на позабалансових рахунках в колишньому СРСР та сучасних вимог. У різні часові періоди на позабалансових рахунках відображалися різні об'єкти, але їх суми не включалися і не включаються до балансу підприємства ні прямо, ні у складі залишку інших рахунків.

     Позабалансові рахунки призначені для обліку наявності та руху засобів та їх джерел, які не належать даному підприємству, однак знаходяться певний час у його розпорядженні або користуванні. Операції, що відображені на позабалансових рахунках, є результатом проведених або майбутніх змін майнового стану підприємства. Характерним для цих рахунків є те, що вони не належать до загальної системи рахунків бухгалтерського обліку, за якою господарські факти відображаються методом подвійного запису. Записи на позабалансових рахунках в Україні, як і в багатьох інших країнах здійснюються простим (уніграфічним) методом, проте зберігається принцип економічної подвійності фактів господарського життя, який передбачає, що будь яке майно має своє джерело утворення та власника. 

табл. Особливості використання позабалансових рахунків різними країнами 

     Кожне підприємство в рамках діючого законодавства має можливість деталізувати окремі групи господарських засобів і обліковувати їх детальніше – відповідно до потреб господарської діяльності підприємства, завдань оперативного керівництва ним з метою розвитку і одержання прибутку. Позабалансовий облік потрібен для контролю за збереженням і використанням матеріальних цінностей, що належать підприємству на правах розпорядження та користування майном; для контролю за виконанням чи не виконанням зобов'язань; для надання повної інформація про стан об'єктів поза балансового обліку для потреб управління, для повноти оцінки платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

Але це ще далеко не всі потенційні можливості позабалансового обліку. Як стверджує С.Ф. Голов, одним із шляхів вирішення проблеми відображення нефінансових показників (просування на ринок нового продукту, потенційні можливості, досвід, зацікавленість та гнучкість працівників, лояльність клієнтів) є розширення сфери застосування позабалансових рахунків [1,с. 440]. Використання подвійного запису на позабалансових рахунках дасть змогу контролювати не тільки окремі операції, а й цілісні завершені і незавершені угоди і фінансові схеми, допоможе інвесторам, уряду і різним кредиторам приймати рішення щодо трансакції з тими чи іншими суб'єктами господарювання, оцінювати ефективність управління власним і залученим капі-

талом. Прикладом цього є успішний досвід використання подвійного запису на позабалансових рахунках в банківських установах. 

Класифікація позабалансових рахунків. 

Позабалансові рахунки неоднорідні за своїм  призначенням та економічним змістом, а тому повинні бути класифіковані, що дозволить краще зрозуміти  їх природу. 
Одна з класифікацій позабалансових рахунків належить проф. П.П. Німчинову.

За економічним  змістом він поділяє їх на дві групи: 1 група відображає засоби господарювання, їх розміщення та цільове призначення; 2 група - джерела формування засобів і цільового призначення. Проф. В.Ф. Палій і проф. Соколов класифікують позабалансові рахунки за змістом і виділяють наступні чотири групи: депозитно-майнові; операційно-контрольні; умовних прав і зобов'язань; можливих змін у складі засобів, їх джерел і результатів господарської діяльності. М.З. Вайсман у складі позабалансових рахунків визначає два їх види, що призначені для контролю за зобов'язаннями та для внутрішньогосподарського контролю (нагляду).