Податкова система Нідерландів

Податкова система Нідерландів

  Податкова система Нідерландів має комплексну спрямованість та постійно змінюється, вона подібна до податкових систем розвинутих країн Європи.

  В Нідерландах платники податків поділяються на резидентів та нерезидентів. До резидентів належать підприємства, статут яких зареєстрований на території держави, а також усі органи управління підприємством знаходяться на території Нідерландів. Вони сплачують податок на прибуток, приріст капіталу незалежно від того, де він одержаний. Нерезиденти сплачують податок тільки на дохід, одержаний в Нідерландах. Це доходи від діяльності постійного представництва або агентства, операцій з нерухомістю, продажу акцій компаній (якщо нерезиденту належить не менш як 33% цінних паперів), від підприємницької діяльності. Оподаткування іноземних інвесторів залежить від виду інвестицій, їх структури, а також від кого вони були отримані.

  На відміну від компаній-нерезидентів, компанії-резиденти сплачують податок на капітал. Ставка податку на прибуток єдина для всіх компаній. Але прибуток, який спрямовується компанією-резидентом на виплату дивідендів, підлягає оподаткуванню.

  Не оподатковується передача акцій нідерландськими резидентами. У той же час стягується податок на прибуток, якщо останній одержаний від продажу або передачі активів відділенням та товариствам.

  Фірми-резиденти мають податкові пільги для запобігання подвійного оподаткування. Нерезиденти ж таких пільг не мають.

  Резиденти сплачують податок на консолідований прибуток фінансової групи, а нерезиденти його не сплачують.

  Таке більш привілейоване становище нерезидентів пояснюється не лише стимулюванням іноземних інвестицій, а й тим, що ці компанії оподатковуються ще й у своїх країнах.

  Оподаткуванню підлягає весь дохід фірми, незалежно від того, де він одержаний. Прибуток розраховується згідно з правилами бухгалтерського обліку. Облік залишків та матеріалів проводиться за первинною оцінкою.

  При обчисленні собівартості існує багато обмежень. Дані обмеження стосуються винагороди акціонерів, які є членами ради директорів і яким належать значний пакет акцій; 25% витрат, які мають елементи особистого доходу (представницькі витрати, витрати на продукти харчування тощо). Відсотки за кредитами відносяться на собівартість, якщо вони не використовуються на фінансування іноземних компаній, дивіденди в яких звільнюються від оподаткування. Якщо підприємство ліквідується, то всі його активи розподіляються за ринковими цінами, а кошти — між акціонерами. Одержаний прибуток оподатковується за звичайними ставками, а розподілений прибуток — податком на дивіденди.

  Кошти, одержані від реалізації основних засобів, можуть частково спрямовуватись у резерв, який потім використовується на розширення виробництва, придбання нових основних засобів. Створений резерв зменшує балансову вартість цих засобів й таким чином знижує амортизаційні відрахування. Не включаються у собівартість відрахування на благодійні цілі у розмірі до 6% прибутку.

  Від податку звільняється інвестиційний дохід, якщо інвестору належить не менш як 5% капіталу компанії або нідерландському підприємству належить 25% капіталу дочірньої компанії у державах Європейського Союзу. Якщо одна компанія частково продає іншій своє майно в обмін на акції, то таке підприємство теж звільняється від сплати податку. В деяких випадках звільняються від оподаткування доходи, одержані з іноземних джерел.

  Особливістю проведення податкової політики Нідерландів є те, що всі проблеми, які з'являються або можуть з'явитися на початку надходження іноземних інвестицій, обговорюються зацікавленими суб'єктами. Це дає змогу заздалегідь вирішити проблеми:

• оподаткування доходів дочірніх підприємств іноземних компаній;

• регулювання норми прибутку компаній з іноземною участю;

• розміру комісійних, які сплачуються компаніями і надають послуги дочірнім підприємства тощо.

  Законодавством встановлені дві основні ставки оподаткування прибутку підприємств: стандартна — 35% і підвищена — 36%. За деякими статтями доходів у Нідерландах передбаченіпільги:

• податковий кредит на податок з дивідендів;

• податковий кредит за іноземними податками на дивіденди, інші відсотки або авторські гонорари;

• амортизаційні відрахування для невеликих підприємницьких структур.

     Ставка встановлена на рівні 18% за інвестиціями. Але пільга надається, коли інвестиції не досягають визначеної суми. Пільги надаються, якщо підприємства оподатковуються за кордоном. Це стосується прибутку, одержаного від постійного представництва або агентства за кордоном, доходу від нерухомості за кордоном, відсотків за іноземними іпотечними судами.

  Кожне підприємство-резидент повинно заповнити та подати до податкового органу відповідну декларацію протягом п'яти місяців після закінчення звітного року. Потім резидент сплачує податок у декілька етапів, причому розраховується виходячи з прибутку попереднього року. Кінцевий результат визначається податковими органами протягом трьох років після закінчення звітного. Але стягувати податок можна протягом п'яти років. Якщо платник не згодний з рішенням про сплату податку, він подає клопотання до свого податкового інспектора, причому законодавством не встановлюється термін прийняття рішення. Якщо рішення податкового інспектора не задовольняє платника, то він може подавати скаргу в Апеляційний суд, Верховний Суд і т. д.

  Юридичні особи оподатковуються й іншими податками.

  Податок з виграшів, стягується з чистих надходжень гральних закладів (за ставкою 33%) або з виграшів у лотерею (за ставкою 25%).

  Податок на дивіденди утримується з усіх видів розподіленого прибутку або капіталу. Дивіденди — це різниця між покупною ціною акцій та часткою акціонера в капіталі компанії. Оподаткуванню підлягає вся сума та повний розмір сплачених дивідендів. Основна, базова ставка оподаткування становить 25%. Якщо дивіденди одержує резидент країн Європейського Союзу, то ставка знижується до 15,5% (у деяких випадках до 0%). Якщо розрахунок здійснюється з чистих сум, одержаних акціонерами, то ставка оподаткування збільшується до 33%. Може застосовуватись ставка у розмірі 15%, якщо дивіденди сплачують нідерландські компанії резидентам інших країн. Якщо іноземному резиденту належить понад 25% нідерландської компанії, то ставка може бути знижена до 5% або взагалі до 0%.

  Податок на додану вартість. На нього встановлено основну ставку 17,5%. Деякі продукти харчування, безалкогольні напої, готельні послуги, послуги пасажирського транспорту оподатковуються за зниженою ставкою — 6%. Комерційна діяльність, банківські, страхові та фінансові послуги, а також послуги освіти, охорони здоров'я взагалі звільняються від сплати зазначеного податку.

  Фізичні особи сплачують такі податки:

- прибутковий податок. Він є основним податком, який стягується з усіх видів доходів громадян.

- платники податку поділяються на три категорії:

 • самотні платники податку;

 • подружжя;

 • самотній платник податку з дітьми.

- прибутковий податок та відрахування на соціальне страхування становлять єдиний комбінований податок, який розраховується за прогресивною шкалою. Для деяких категорій громадян (наприклад, осіб, старших 65 років) встановлюються нижчі ставки.

  Одноразові виплати оподатковуються за різними ставками. Так, вихідна допомога, прибуток від реалізації або ліквідації бізнесу оподатковуються за ставкою 45%, дохід на приріст капіталу, одержаний від реалізації акцій, — 20%.

  Якщо фізична особа тимчасово працює в Нідерландах, то її дохід оподатковується за ставкою 35%.

  Податок на спадщину та дарування. Якщо спадщина дістається від резидента Нідерландів, який був ним протягом 10 років, то оподаткуванню підлягає вся вартість власності. Ставка залежить від відношення членів родини до спадщини та розміру власності. Для подружжя та дітей вона становить 5% при визначеному законодавством розмірі спадщини. Якщо вартість спадщини більша за встановлену законодавством, то ставка становить 27%. У деяких випадках вона збільшується до 68%.

2