Використання структурних середніх величин для аналізу соціально-економічних явищ

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………  3

1. Сутність середніх величин……………………………………… 4

2. Значення середніх величин для аналізу

 соціально-економічних явищ………………………………...... 7

ВИСНОВОК………………………………………………………...... 8

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………….. 9

 

 

 

ВСТУП

 

Важливий внесок в обґрунтування теорії середніх величин вніс великий вчений 19 ст. Адольф Кетле. Відповідно до теорії Кетле масові явища і процеси формуються під впливом двох груп причин:

• у першу групу загальних для всіх одиниць сукупності причин відносяться причини, що визначають стан загального процесу. Вони формують типовий рівень.
• друга група (індивідуальних) причин формує специфічні особливості окремих одиниць масової сукупності. Ці причини не пов'язані з природою досліджуваного явища, їх називають випадковими причинами.

Середня величина - узагальнююча характеристика досліджуваної ознаки в сукупності. Вона відображає його типовий рівень у розрахунку на одиницю сукупності в конкретних умовах місця і часу.

Наприклад, при вивченні доходів робітників концерну узагальнюючої  характеристикою служить середній дохід одного робітника. Для його визначення загальну суму коштів, спрямовану на споживання ділять на кількість  працівників концерну.

Природно, індивідуальне  значення доходу відрізняється від  середнього рівня по ряду причин (кваліфікація, стаж, кількість акцій). Середній дохід  у свою чергу характеризує те загальне, що властиво всій сукупності робітників підприємства, тобто рівень доходу маси робітників у конкретних умовах функціонування даного концерну в розглянутих  умовах.

 

1. Сутність середніх величин 

 

Середні величини (прості арифметичні, зважені арифметичні, середні хронологічні, середні геометричні, середні гармонічні, середні квадратичні) використовуються в аналізі для узагальнюючої характеристики масових однорідних показників (середня заробітна плата робітника, середня чисельність працівників, середня ціна реалізації тощо). Через середню величину характеризують загальний рівень ознаки, що аналізується, коли вона схильна до значних коливань. Обов’язковою умовою для використання способу середніх величин є якісна однорідність сукупності явищ та фактів, що вивчаються.

Під час обчислення середніх величин  необхідно враховувати, що вони поділяються  залежно від поставлених цілей  на дві групи:

• прості середні, обчислені без урахування значущості кожного елемента в загальній сукупності;
• зважені середні, в яких враховано вагу (значущість) досліджуваних елементів.

Найбільш простою є середня арифметична, яка обчислюється простим діленням суми окремих значень ознак на їхню кількість. Наприклад, на підприємстві закуплено три партії матеріалів за різними цінами: 100 кг по 15 грн, 250 кг по 18 грн і 300 кг по 21 грн. Необхідно обчислити середню ціну закуплених матеріалів.

Розрахунок простої середньої  арифметичної можна зробити за формулою:

,

де х — ціна матеріалів певної партії.

Однак така середня не дає дійсного значення ціни для загальної сукупності заготовлених матеріалів, оскільки в  ній не враховано розмірів партій матеріалів. Точніше уявлення про середню ціну дає зважена середня арифметична, яка обчислюється так:

,

де qi — обсяг партії матеріалів.

Середня гармонічна тісно пов’язана із середньою арифметичною і обчислюється як відношення суми ознак до суми добутків цих ознак на обернені значення варіант. За даними наведеного вище прикладу, середня ціна заготівельних матеріалів розраховується за допомогою середньої гармонічної в такий спосіб:

.

Використання середньої гармонічної є найбільш зручним у тому разі, коли невідомі абсолютні значення досліджуваних ознак.

Середня квадратична обчислюється добуванням квадратного кореня з частки від ділення суми квадратів окремих значень досліджуваної ознаки на їхню кількість за такими формулами:

проста середня квадратична:

;

зважена середня квадратична:

.

Середня квадратична здебільшого використовується для обчислення середнього квадратичного відхилення.

Найчастіше в економічному аналізі  використовується середня хронологічна,яка характеризує середній рівень рядів динаміки. Для однакових проміжків часу середня хронологічна обчислюється за формулою:

.

Характерним прикладом використання середньої хронологічної є обчислення середнього залишку оборотних коштів. Наприклад, на підприємстві сума оборотних коштів на 1 січня становила 20 300 грн, на 1 лютого — 15 600, на 1 березня — 24 000, на 1 квітня — 22 000 грн. Використовуючи формулу середньої хронологічної, одержуємо:

.

Середня геометрична обчислюється добуванням кореня n-го ступеня із добутку значень ознак, що аналізуються, за формулою:

.

Середня геометрична використовується для обчислення середніх темпів зростання під час аналізу динамічних рядів.

 

 

2. Значення середніх величин для аналізу соціально-економічних явищ

 

Важлива роль середніх величин в  аналізі економічних явищ і процесів пояснює підвищені вимоги до їх використання. Наукову обґрунтованість використання середніх величин забезпечують такі умови:

• обчислення середніх величин для всього кола досліджуваних явищ або принаймні для їх найбільш типової частини. Порушення цього правила спотворює характер узагальнення явища;
• забезпечення однорідності явищ, для яких обчислюються середні величини. Так, наприклад, середня собівартість знеособленої одиниці різноманітних виробів, що випускається підприємством, не має економічного змісту. Якщо однорідні явища мають внутрішні відмінності, поряд з загальною середньою доцільно вивчати деталізовані середні щодо структурних групувань. Прикладом цього є обчислення середньої заробітної плати для всього промислово-виробничого персоналу підприємства і для окремих категорій персоналу;
• правильний вибір одиниці сукупності, за якою обчислюється середня величина. При цьому треба врахувати мету такого обчислення. Так, за визначення величини випуску продукції на 1 м2 виробничої площі в знаменнику дробу може бути або вся виробнича площа підприємства, або та, що фактично використовується. Перша середня величина характеризуватиме потенційні можливості підприємства, а друга — їх реальне використання.

Урахування основних вимог до середніх величин забезпечить правильність аналітичних висновків і управлінських  рішень, ухвалених на підставі розрахунків.

 

 

ВИСНОВОК

 

В економічній практиці широко використовується широке коло показників, обчислених у вигляді  середніх величин:

• показники середньої зарплати;
• середній тривалості робочого дня;
• середнього виконання норм виробітку робітника;
• середньої врожайності сільгоспкультур і т.д.

У кожному разі середні  величини мають певний соціально-економічний  зміст, обумовлений природою об'єкта.

Наприклад, по кожній з 10 корів, закріплених за дояркою, добовий  удій кожної корови склав:

12,5; 13,0; 13,5; 14,5; 15,5; 16,0; 16,5; 17,0; 17,5 кг.

Середній удій по групі корів = (12,5 +13 +13,5 +14,5 +15,5 +16 +16,5 +17 +17,5) / 10 = 151/10 = 15,1 кг.

Середня величина характеризує всю масу одиниць досліджуваної  сукупності і виражає те загальне, що характерно для даної сукупності, не характеризує окремі одиниці.

Середні величини можуть бути як абсолютними, так і відносними. Середній удій (15,1 кг) - абсолютна середня  величина. Середній відсоток виконання  плану реалізації продукції по групі  промислових підприємств являє  собою відносну середню величину.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. http://ua-referat.com
2. http://studentbooks.com.ua
3. http://ukrref.com.ua