Статистика населення

На початку  ХХ століття Херсонщина була типовим аграрним районом, а промисловість була представлена переважно переробкою сільськогосподарської сировини, дрібним суднобудуванням і виробництвом нескладного сільськогосподарського інвентарю.

 
Наслідки громадянської війни для сільськогосподарської Херсонщини були вкрай важкими. Селянські господарства були розграбовані, в 1921-22-х роках посівні площі тут становили 35% довоєнних, а поголів'я худоби зменшилося на 65%.

 
У 1922 р. в місто приїхали голова Всеросійського ЦВК М. І. Калінін і голова ВУЦВК Г. І. Петровський. Вони побували в дитячих будинках, робочих кварталах, виступили на загальноміському мітингу і зборах партійного активу. Посланці В. І. Леніна вжили заходів з надання продовольчої допомоги населенню міста. 

Громадянська війна, іноземна військова інтервенція завдали великої шкоди як місту, так і його господарству. Багато підприємств зруйновано, стояли на консервації або працювали не на повну потужність. Припинили роботу такі великі підприємства міста як завод сільськогосподарських машин Гуревича, верф Вадона, доки на Карантинному острові. Якщо в 1914 р. в Херсоні діяло 113 підприємств, то влітку 1920 р. - 83, в основному дрібні. Багато робітників йшли з міста в села або займалися кустарним промислом.

Відродження господарства міста було ускладнено, а фактично зірвано, започаткованим голодом. Перша світова війна, громадянська війна ослабили сільське господарство. Положення ускладнилося засухою 1921-1922 років, яка вразила Україну на 6,5 млн. десятин (40,6%) всіх посівів республіки. Але основною причиною голоду була політика більшовиків щодо селянства. Продрозверстка не давала селянам вільно розпоряджатися результатами своєї праці, не стимулювала розвиток сільського господарства. Посівні площі в Херсонському повіті склали 35% довоєнних, різко скоротилося поголів'я худоби. Невдоволення політикою Радянської влади виявлялося в селянських виступах, що тривали до 1925 р.

З 1923 р. починається відродження міста і відновлення його економіки, яке закінчилося в 1925 р. У 1923 р. народжуваність перевищила смертність. 

 У березні 1923 року Херсон став центром Херсонського округу. До червня 1925 року, до ліквідації губерній він входив до складу Одеської губернії. 

Усього за двадцять років Радянської влади в минулому адміністративно чиновницький, торгово-ремісничий місто перетворилося на великий центр суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, консервної промисловості, розвинутої соціалістичної культури. За ці роки були збудовані електромашинобудівний завод, кондитерська фабрика, консервний завод, хлопкоперерабативающій завод, закінчено будівництво елеватора - одного з найбільших в країні в той час. 
 

Аграрні перетворення в 1928-1930 роках, коли створювалися колективні господарства, в Херсонському краї, як і у всій країні, відбувалися в умовах грубого порушення законності, насильства і свавілля. 

У роки перших п'ятирічок в Херсоні виросли корпуси заводу ім. В. В. Куйбишева (1930 р.), де ремонтувалися і будувалися риболовецькі сейнери. У 1939 р. на судобетонверфі вперше у світовій практиці були спущені на воду два залізобетонних дока великої вантажопідйомності. Вступила в дію перша черга нафтопереробного заводу ім. Серго Орджонікідзе.