Статистика ціни та інфляції

1

План

Введення
1. Поняття та економічна сутність ціни та інфляції
2 Інфляція і її статистичне вивчення
3 Система показників статистики цін
4. Вивчення індексів споживчих цін
Висновок
Список літератури
 

Введення

Перехід нашої економіки на ринкові відносини різко підвищив значення грошей. Проблеми грошового господарства стають основними і в практичних заходах по реконструкції народного господарства і в теоретичних дослідженнях. Тому, незважаючи на жваве обговорення зазначених питань, на сторінках економічної преси, актуальність їх не зменшується. Висока вартість аналізу інфляційних процесів, велике число діючих чинників ускладнюють вироблення правильної грошової політики.
Як показує досвід нашої, а також інших країн, перехід на ринкові відносини супроводжується швидким зростанням цін, підсиленням дії інфляційних чинників.

Очевидно, що в умовах ринкових відносин можливості штучного стримування інфляції різко скорочуються.

Інфляція - неминучий супутник довгострокового розвитку економіки з гнучкими цінами. Підтримання рівня повної зайнятості без інфляції - мета державного регулювання ринкової економіки. Сутність і походження інфляції далеко не однаково трактуються представниками різних економічних шкіл.

Під час інфляції паперові гроші знецінюються по відношенню до трьох речей. По-перше, в період золотого стандарту інфляція виявляється у підвищенні ринкової ціни золота в паперових грошах. По-друге, аналогічний процес веде до зростання ціни товарів. По-третє, при інфляції курс національної валюти падає по відношенню до іноземних грошових одиниць, які зберегли колишню вартість або знецінилися в меншій мірі. У зв'язку з цим розрізняють тверду валюту, стійку по відношенню до власного номіналу, і падаючу валюту, яка знецінюється по відношенню до свого номіналу і до курсу ін. валют.

Для аналізу та регулювання економічних процесів, поряд зі спостереженнями за зміною цін на конкретні види благ, необхідні узагальнюючі показники динаміки рівнів цін на різні класи благ - індекси цін. Індекси цін можуть зіграти величезну роль у стабілізації та ефективному розвитку економіки. Ці індекси розрізняються за багатьма ознаками. Серед них розглядаються:  класи товарів і послуг (дефлятори національного продукту, індекси цін промислових, сільськогосподарських товарів, та ін.);  регіональні аспекти (окремо регіону або країни в цілому), що розглядають економічні операції (індекси цін виробників та торгівлі, споживаних населенням благ) та інші.
 

1. Поняття, економічна сутність ціни та інфляції

Ціна - це багатофункціональне економічне явище, ведуча ринкова категорія. Зміна ціни часто веде за собою серйозні соціальні, економічні, а також політичні наслідки.

Ціна - сума грошей, що сплачується за одиницю товару, еквівалент обміну товару на гроші. Ціни, процеси їх утворення і зміни являють собою предмет статистичного дослідження. Потрібно відзначити, що на державному рівні вивченням статистики цін займається самостійна служба, але на даний час склалися ще й альтернативні служби статистики цін.

Статистика вивчає закономірності ціноутворення і зміни цін, спираючись на сучасну економічну теорію. Як відомо, існують різні погляди на економічну природу вартості, а значить, і ціни. Теорія трудової вартості (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс) визначає сутність ціни як грошову форму вартості товару, створюваної суспільно необхідним робочим часом. Теорія граничної корисності (У. Джевонс, К. Менгер, Е. Бем-Баверк) трактує ціну як продукт суб'єктивних з боку покупця і продавця визначень вартості, де загальна вартість благ, які беруть участь у виробництві, регулюється граничною корисністю кінцевого продукту. Відомі також інші теорії вартості, що поєднують ці дві протилежні точки зору (наприклад, неокласична теорія А. Маршала, що визнає рівну роль витрат і корисності в формуванні ціни).

Таким чином, сутність ціни, її економічна природа виявляються в подвійній ролі, яку грає ціна на ринку. Вона виступає як:
1) індикатор, що відображає політику і кон'юнктуру ринку (співвідношення попиту і пропозиції, торговий і економічний ризик, кредитно-фінансову ситуацію, ступінь конкурентності на ринку і т.д.);
2) маркетинговий регулятор ринку, за допомогою якого здійснюється вплив на попит і пропозицію, структуру і місткість ринку, купівельну спроможність гривні, оборотність товарних запасів і т.д.

Ринкова ціна виконує різні функції. Ціна - це посередник при обміні товарів на гроші. Ціна - важливий показник кон'юнктури ринку, фактор рівня, структури і співвідношення попиту і пропозиції, територіального розміщення виробництва. Ціна - інструмент утворення прибутку і управління ефективністю, чинник оподаткування . Ціна - це головна складова інфляційних процесів, засіб впливу на інвестиційну політику. Ціна - могутній чинник рівня життя населення, що впливає на ринок праці, обсяг і структуру споживання, рівень реальних доходів різних соціальних груп. І, нарешті, ціна - це знаряддя конкурентної боротьби.

У процесі переходу до ринкової економіки в системі цін відбулися значні зміни. Було встановлено три типи ціни:
- гранично фіксовані прейскурантні ціни (встановлювалися верхні ліміти);
- регульовані ціни (відпускна ціна підприємства і торгова надбавка 20%);
- вільні ціни (договір між оптовою і роздрібною торгівлею з урахуванням попиту, торгова націнка не більше 20%).

Разом з таким поняттям як ціна в щільній взаємозв'язку перебуває і поняття інфляції.

Інфляція - це підвищення загального рівня цін і знецінення грошей, викликане порушенням рівноваги між грошовою масою і товарним покриттям.

Інфляція - представляє собою переповнення каналів обігу грошової маси зверх потреби товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці та зростання цін.

Види інфляції:

1. Залежно від "глибини" державного регулювання економіки, інфляція може протікати в явній або пригніченою формі. Процес інфляції в явній формі проявляється у зростанні цін, зниження курсу національної валюти і т.п.
Придушена інфляція протікає в прихованій формі і проявляється у зниженні якості продукції, зміну структури асортименту, збільшенні дефіциту в економіці, зростання черг.

2. У залежності від об'єкта дослідження розрізняють національну, регіональну та світову інфляцію. У національному та регіональному масштабах об'єктом аналізу є динаміка оптових і роздрібних цін, дефлятор ВНП в будь-якій країні, на рівні об'єднання країн, на міжнародному ринку (наприклад, ЄС).
3. У залежності від інфляційних імпульсів по відношенню до системи викликаними внутрішніми і зовнішніми чинниками, розрізняють імпортуючу та експортуючу інфляцію.
4. У залежності від темпів зростання цін: до 10% на рік - розрізняють помірну або повзучу інфляцію. При зростанні 200% на рік - відзначають галопуючу. Понад 200% - гіперінфляцію.
5. У залежності від того, наскільки успішно економіка адаптується до темпів зростання цін, інфляція підрозділяється на збалансовану і незбалансовану.

6. Залежно від здатності держави впливати на інфляційний процес вона підрозділяється на контрольовану і некеровану.
7. У залежності від факторів, що породжують і живлять інфляційний процес, виділяють інфляцію "попиту" і інфляцію "витрат".
Інфляція попиту - це вид інфляції, породжуваний надлишком сукупного попиту, за яким з певних причин не встигає виробництво.
Інший вид інфляції - інфляція витрат. У цьому випадку механізм інфляції починає розкручуватися в силу того, що зростають витрати.             Таким чином, інфляція - це результат розбалансування сукупного попиту та сукупної пропозиції в суспільстві. Будь-яке збільшення кількості грошей в обігу або швидкості їх обороту призводить до зростання сукупного попиту і навпаки.

Вже в сьогоднішній час стали розрізняти реальну і номінальну інфляцію.

У країнах з розвиненою ринковою економікою реальна інфляція розвивається паралельно з номінальною, тому фактичний рівень інфляції має дві складові - номінальну, що розвивається під впливом і як результат знецінення грошей, і реальну, яка є результатом вдосконалення продукції або ж благ і послуг.

Реальна інфляція може бути двох типів:
1-й тип сприяє зростанню її загального рівня вище номінальної. Розвиток такої позитивної інфляції свідчить про те, що в економіці є певне вдосконалення технологій і продукції.
2-м типом є негативна реальна інфляція. Вона існує, коли в економічній системі технологія і продукція погіршуються. Існує така думка, що негативна інфляція підвищує загальний її рівень. Але більшість дослідників вважає, що негативну реальну інфляцію необхідно враховувати або шляхом додавання до номінального рівня, або взагалі не приймати до уваги, так як вона акумулює себе у факторах розвитку номінальної інфляції. Зокрема, при погіршенні якості та ефективності технології та продукції збільшуються витрати ресурсів на виготовлення одиниці виробу, що призводять до розвитку інфляції витрат як одного з найбільш типових видів номінальної інфляції.

Реальна інфляція на відміну від номінальної майже завжди позитивно впливає на функціонування економічної системи, вона є індикатором її вдосконалення і стимулює технічний і технологічний розвиток виробництва. Реальна інфляція має позитивне, негативне і нульове значення. Позитивною вона буде, коли рівень зростання сукупних цін вище темпів знецінення національної валюти. Негативна реальна інфляція означає погіршення якості продукції та послуг. Існує і тоді, коли зростання сукупних цін перевищує темп знецінення грошей.

2.  Інфляція і її статистичне вивчення

При порушенні відтворювального процесу, що супроводжується знеціненням паперових грошей, безготівкових грошових коштів, падінням курсу національної валюти, ростом цін та послуг, зниженням купівельної спроможності грошей, виникає феномен інфляції. Існують монетаристський і немонетаристський підходи пояснення причин цього складного багатофакторного явища.

Згідно монетаристської концепції американського економіста І. Фішера, одна з головних умов виникнення інфляції криється в більш швидкому зростанні грошової маси у порівнянні з ростом об'єму реального продукту, внаслідок чого виникає надлишок грошей, що призводить до їх знецінення та зростання цін. І. Фішер будує свою концепцію на підставі виведеного їм рівняння обміну, відповідно до якого алгебраїчна сукупність грошової маси М, що знаходиться в обігу, і швидкості обігу грошей V врівноважує сукупність рівня цін Р і кількості реальних товарів і послуг Q:

Немонетаристський підхід (кейнсіанський) пояснює причини інфляції надлишком сукупного попиту (інфляція попиту) або зростанням витрат виробництва (інфляція витрат), що тягне за собою зростання цін і зростання заробітної плати.

Статистика досліджує всі основні види інфляції: відкриту інфляцію (паралельний процес інфляції попиту і витрат), структурну інфляцію (виникає в періоди структурних перебудов і супроводжується макроекономічною міжгалузевою незбалансованістю) і пригнічену інфляцію (виникає в умовах регульованих цін, внаслідок чого виникає товарний дефіцит і надлишок грошової маси).

Найважливішим показником у статистичному дослідженні є показник рівня інфляції, який вимірюється за допомогою системи цінових індексів, серед яких найбільший інтерес представляють індекс-дефлятор ВВП (дефлятор ВВП) і показник норми інфляції.
Дефлятор ВВП (I деф) характеризує ступінь інфляції по всій сукупності товарів і послуг, які виробляються і споживаються в даній країні. Він розраховується як відношення номінального ВВП (N ВВП) до реального ВВП (R ВВП):

де - Валовий продукт досліджуваного періоду в поточних цінах; - Валовий продукт в цінах базисного періоду.
У статистичному аналізі інфляції використовується також показник норми інфляції (І N), який визначається за формулою

де I t і I t-1 - індекси суміжних періодів.

Норма інфляції відображає відсоткову зміна рівня інфляції за даний період часу. У статистиці прийнято вважати, що якщо норма інфляції менше 10%, то має місце "повзуча" інфляція; якщо норма інфляції близько 50%, то має місце "гіперінфляція". Норма інфляції 10 - 99% характерна для країн з перехідною економікою або для країн, що розвиваються.

3. Система показників статистики цін

Характеристика інфляції тісно пов'язана з аналізом цінової політики. У ринковій економіці однією з найважливіших функцій ціни є балансуюча функція, яка полягає у встановленні балансу між виробництвом і споживанням, пропозицією і попитом.

Ціна виконує також обліково-вартісну функцію (виражає вартість витрат через результат виробництва), стимулюючу функцію (активізує ефективність виробництва), а також розподільну функцію (є показником розподілу і перерозподілу виробленої вартості, що важливо для вирішення соціальних завдань).

Метою статистичного аналізу цін є вимірювання їх рівня в межах певних товарних груп, аналіз структурних відмінностей цих рівнів, вивчення їх динаміки. Широко використовуються індивідуальні та зведені індекси цін, а також обчислюється індекс динаміки середніх цін.

Середня ціна - це середній рівень ціни окремого товару в групі однорідних товарів або сукупності якісно однорідних товарів. Вона визначається шляхом ділення вартості ( ) на загальну кількість досліджуваних одиниць ( ). Якщо дані про продаж представлені в натуральному вираженні, то для визначення середньої величини використовується формула середньої арифметичної зваженої