Статистичне вивчення відсотка за кредит

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План.

 

   Вступ

1. Поняття кредиту. Завдання статистичного вивчення кредиту.
2. Категорії, класифікації статистичних показників кредита.
3. Система статистичних показників кредитної діяльності
4. Статистичне вивчення відсотка за кредит.

   Висновки

   Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

       Предметом вивчення статистики грошового обігу і кредиту єкількісна характеристика масових явищ у сфері грошового обігуі кредитних відносин.

      Грошовий обіг-це рух грошей у внутрішньому обороті в готівковій табезготівковій формах у процесі обігу товарів, надання послуг іздійснення різних платежів. Грошовий обіг охоплює рух нетільки товарів і послуг, але і позикового та фіктивного капіталу. Значначастина платіжного обороту в країнах з ринковою економікою припадає нафінансові операції, тобто на угоди з різними видами цінних паперів,позичкові операції, податкові платежі та інші фінансові операції, великачастина грошового обороту здійснюється в безготівковій формі, що пов'язано зрізким збільшенням платіжно-розрахункових операцій.

     Кредит-надання на основі зворотності та цінну фінансовихресурсів одним суб'єктом господарювання іншому.

    Грошово-кредитна регулювання-система заходів держави,спрямована на стабілізацію грошового обігу, валютної системи,поліпшення функціонування кредитної системи. Шляхом зміни грошовоїмаси кредитних ресурсів держава впливає на економіку. Конкретниймеханізм такого впливу коригується у зв'язку з коливаннямиекономічної кон'юнктури. Центральний банк при грошово-кредитномурегулювання використовує такі прийоми, як регулювання дисконтної ставки,зміна норми обов'язкових резервів банків, проведення операцій здержавними цінними паперами.

      Завданнями статистики грошового обігу та кредиту є:

  -визначення розмірів грошової маси та її структури;

  -відображення грошового обігу та оцінка факторів, що впливають назнецінення грошей;

  -характеристика кредитної політики;

  -статистичне вивчення форм кредиту;

  -вивчення позикового відсотка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття кредиту. Завдання статистичного вивчення кредиту

    

Кредит — це форма мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів підприємств, організацій і населення з метою їх цільового використання у вигляді строкових позик.

Кредитні ресурси є  матеріальними носіями економічних  відносин, які виникають між суб'єктами кредитних угод з приводу перерозподілу  вартості на основі повернення строкових  платежів, цільового використання.

До основних джерел кредитних ресурсів, що формують кредитний ринок, належать:

• установи банківської  системи;

• господарюючі суб'єкти;

• посередники фондового  ринку;

• кредитно-фінансові установи небанківського типу. Кредитні ресурси держави — це кошти, які акумулюються

Національним банком і  використовуються для надання послуг державі та комерційним банкам.

Основна мета надання позик  — забезпечити пропорційний розвиток і підвищення ефективності суспільного виробництва.

Основною формою кредиту  є банківський кредит.

Кредити надаються для  збільшення оборотних та необоротних  засобів.

В основу кредитних операцій покладено економічні відносини, що виникають між; кредитором і позичальником  з приводу одержання позичальником  позики на умовах повернення в обумовлений  термін.

Кредитні операції — це вид активних операцій комерційних банків, пов'язаних з наданням клієнтам позик.

До основних завдань статистики кредитної діяльності належать:

• організація статистичного  обліку і звітності про кредитні операції;

• розробка системи показників, що характеризують кредитні відносини, їх стан і розвиток;

• виявлення статистичних закономірностей у розвитку кредитних  відносин;

• послідовне вдосконалення  методології та методики розробки і  аналізу систем, показників з урахуванням  досягнень економічної науки  та міжнародних стандартів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Категорії, класифікації статистичних показників кредита.

 

       Кредит є способом міжгалузевого і міжрегіонального перерозподілу грошового капіталу. Мета кредитної політики – вплив економічну кон'юнктуру з допомогою кредиту. У разі ринкової економіки кредитна політика спрямована або чи кредиту, або з його обмеження. При регулюванні кредитування Центральний банк, що проводить кредитну політику, використовує такий прийом, за зміну обсягу кредитів і підвищення рівня відсоткові ставки, ринку позичкового капитала.

       При кредитних угодах полягає договір позики, чи позички. У середовищі сучасних умовах все позички оформляються як грошового кредиту, а кредитні відносини є частиною всіх грошових отношений.

       Під кредитними відносинами маються на увазі грошові відносини, пов'язані з наданням і поверненням позичок, організацією грошових розрахунків, емісією грошових знаків, кредитуванням інвестицій, використанням державний кредит, проведенням страхових операцій та т.д. Гроші виступають як платежу скрізь, де є кредит.

       Кредит охоплює рух капіталу і сталий рух різних громадських фондів. Завдяки кредиту у господарстві ефективно використовуються кошти, высвобождаемые під час підприємств, у виконання державного бюджету, і навіть заощадження окремих особистостей і ресурси банков.

До складу ресурсів на кредитування входят:

  - грошові резерви підприємств і закупівельних організацій, высвобождающиеся у процесі кругообігу капитала;

  - грошові резерви, виступають на вигляді спеціальних фондів, і навіть фонд амортизаційних відрахувань, використовувані для капиталовложения;

  - державний грошовий резерв, що з поточних грошових ресурсів бюджета;

  - фонд коштів, спеціально що виділяється у розвиток кредитних відносин (наприклад, для довгострокового кредитування капиталовложений);

  - грошові накопичення населення, аккумулируемые банками;

  - емісія грошових знаків, здійснювана внаслідок зростання обороту готівкових денег.

       При кредитних угодах слід керуватися найважливішими принципами, внаслідок чого забезпечується ще одне рух засобів і з урахуванням яких визначається порядок видачі погашення ссуд.

       Принципами кредитування є: повернення, терміновість, забезпеченість позичок, цільове використання, платність (возмездность). Відповідно до зазначеними принципами організується оперативно-бухгалтерская робота позичальників, і кредиторів. Важливими класифікаціями, застосовуваними при формуванні системи статистичних показників кредиту, є класифікації кредитних операцій із функцій кредиту та за формами кредита.

Розглядаються три функції кредита:

  1. розподіл на поворотній основі коштів (розподільна функция);

  2. створення кредитних коштів обігу євро і заміщення готівкових денег

(емісійна функция);

  3. здійснення контролю над ефективністю діяльності економічних суб'єктів (контрольна функция).

       За сучасних умов відомі такі форми кредиту: банківський, комерційний, запозичення державою, споживчий, міжбанківський, міжгосподарський, международный.

       За підсумками принципів кредитування і класифікації кредитних операцій визначаються структура і змістом статистичних показників, характеризуючих різні боки кредитних отношений.

       Банківський кредит- кредит, наданий банками в грошової форми юридичним (компаніям, підприємствам) і фізичних осіб, і навіть державі. Банківський кредит відрізняється від комерційного як об'єктами, а й суб'єктами кредитування, і навіть динамікою кредитних вкладень. Суб'єктами банківського кредиту промислові й торгові компанії, і навіть кредитно-фінансові заклади і ринок цінних паперів. Рух банківського кредиту на на відміну від комерційного кредиту не перебуває у прямої залежності від змін обсягу виробництва та товарооборота.

       Банківський кредит підрозділяється на позичку грошей немає та позичку капіталу. У першому випадку він носить короткостроковий характер, т.к. виступає як платіжного і купівельного кошти й обслуговує рух обігового капіталу, у другому – довгостроковому характері, оскільки обслуговує оборот основний капітал і відданість забезпечує потреби розширення виробництва. Позика грошей, зазвичай, забезпечена векселями, товарними документами чи цінними паперами. Позика капіталу є необеспеченной.

       Довгостроковий кредит - це кредит з терміном погашення понад п'ять років. Він надається, зазвичай, інвестиційними банками, рідше – комерційними банками. Поруч із інвестиційними фондами довгостроковий кредит видають інші спеціалізовані кредитно-фінансові інституції особі страхових компаній і пенсійних фондів, також які одержують облігаційні позики корпорацій і компаній, випущені ринок цінних паперів. Довгостроковий кредит може надавати і держави через свої кредитні установи з метою стимулювання розвитку підприємств, галузей, як у державному, і приватний сектор экономики.

       До важливим показниками вітчизняної статистики банківського кредиту относятся:

  1. загальний розмір кредитування банками галузей економіки та населення з виділенням короткострокового і довгострокового кредитования;

  2. частка короткострокових і частка довгострокових кредитів на загальній сумі кредитних вложений:

  3. прострочена заборгованість підприємств і місцевих господарських організацій по позичкам банков:

  4. відсоток за кредит і ставка рефінансування (Центрального банка).

       Загальний розмір кредитування банкам галузей економіки та населення визначається з відрахуванням погашеної суми кредиту (повернення грошових коштів) банку, тобто. як залишку позичок на певний момент времени.

       Для вивчення динаміки кредитних вкладень як використовуються індекси, що характеризують зміни номінальних обсягів кредитних вкладень, а й визначається динаміка кредитних вкладень з коригуванням на розмір інфляції. У аналітичних цілях дані про обсягах ресурсів дефлятируются на індекс-дефлятор ВВП чи індекс споживчих цен.

       Для аналізу структури кредитування слід виділити галузі й окремо населення, одержавши позички банків. Важливе значення має тут угруповання кредитів на короткострокові і долгосрочные.

Нетривалий кредит надається банками:

  - формування сезонних чи інших наднормативних запасів товарно- тих матеріальних цінностей, накопичення яких нормального процесі виробництва та реалізації продукции;

  - формування нормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, зарплатню в підприємств несезонных галузей за умов дольової участі власні кошти підприємств та банківського кредита;

   - на сезонні витрати, пов'язані з виробництвом і які заготівлею продукции;

  - на витрати на підготовці нових виробництв і освоєння нових видів продукции;

  - на розрахунки з постачальниками продукції тощо потреби, пов'язані з расчётами;

  - на тимчасове заповнення нестачі запасів матеріальних обігових коштів та др.

        Довгостроковий кредит обслуговує переважно капітальні вкладення і надається на нове будівництво і нових потужностей, впровадження нових технологій і здійснення витрат, возмещающихся протягом трьох – п'яти лет.

У першій половинки й середині 90-х  цілком рр. частка короткострокових кредитів на країн СНД у сумі кредитних  вкладень досягала 80-90 % і більше, а  частка довгострокових кредитів –  лише 10-20 % і менше. Таке співвідношення можна пояснити, насамперед, надмірним  ризиком, які виникають при вкладанні  кредитором ресурсів у інвестиційні програми за умов економічної кризи, інфляції та політичної нестабільності економіки, характерних практично  всім країн СНД на аналізованому  периоде.

       Комерційний кредит надається одним підприємством іншому у товарній формі (продаж на виплату). Інструментом комерційного кредиту є комерційний вексель, який оплачується через комерційний банк. Відсоток по комерційному кредиту нижче відсотки за банківському кредиту і у ціну товару суму векселі. Розміри комерційного кредиту обмежуються розміром резервного капіталу, яким мають промислові й торгові компанії. При комерційному кредиті об'єктом виступає товарний капітал, а при банківський кредит – позичковий капитал.