Статистичне дослідження зайнятості в регіоні

            Отже, з вищеподаних даних можна зробити висновок, що відсоток безробітньго населення у 2010 році менший, порівняно з 2009 роком, а також, що відсоток безробітнього населення у Одеському регіоні менший, ніж у Сумському регіоні за 2009-10 роки.

Найвищий рівень зареєстрованого  безробіття, розрахований у відсотках  до економічно активного населення працездатного віку, у 2010р. спостерігався у Полтавській області, а найнижчий – у м.Києві та м.Севастополі (табл.3.3).

Таблиця 3.3

Зареєстроване безробіття за регіонами

	2009 р.				2010 р.
	Середньомісячна кількість безробітніх,зареєстрованих в держ.службі зайнятості, тис.осіб	у % до:			Середньомісячна кількість безробітніх,зареєстрованих в держ.службі зайнятості, тис.осіб	у % до:
		Економічного  активного населення працездатного  віку	Населення працездатного віку	Безробітних працездатного віку		Економічного  активного населення працездатного віку	Населення працездатного віку	Безробітних працездатного віку
Україна	693,1	3,4	2,5	35,4	452,1	2,2	1,6	25,3
Одеська	22,0	2,1	1,5	29,2	14,1	1,4	1,0	20,7
Сумська	25,2	5,0	3,5	40,5	17,4	3,4	2,5	29,4

             З даних таблиці можна зробити висновок, що середньомісячна кількість безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, у 2010 році менша, порівняно з 2009 роком, а також , що середньомісячна кількість безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, у Одеському регіоні менша, ніж у Сумському регіоні впродовж 2009-10 років.

 

Зростання рівня працевлаштування населення у 2010р. порівняно з 2009р., спостерігалося в усіх регіонах країни, крім м.Севастополя (табл.3.4).

Таблиця 3.4

Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за регіонами

 

	Кількість незайнятих громадян,які  перебували на обліку впродовж 2010 р.,  тис.осіб	Кількість працевлаштованих у 2010 р.		Рівень працевлаштування, %
		тис.осіб	у % до 2009 р.	2009 р.	2010 р.
Україна	1847,4	744,5	106,0	32,8	40,3
Одеська	61,7	22,3	104,9	30,3	36,2
Сумська	61,4	20,6	105,2	27,6	33,5

              Отже, з таблиці бачимо, що відсоток рівня працевлаштування у 2010 році більший,ніж у 2009 році, а також, що відсоток рівня працевлаштування у Одеському регіоні більший, ніж у Сумському регіоні впродовж 2009-10 років.

 

 

 

 

 

 

                                                      Висновок

Отже, зайнятiсть як соцiально-економiчна категорiя синтезує сукупнiсть вiдносин щодо участi людей в суспiльному виробництвi й пов’язана із забезпеченням масштабiв, умов i форм включення людей в суспiльно корисну працю, з процесами формування, розподiлу i використання трудових ресурсiв. Зайнятiсть вказує на рівень забезпечення працездатного населення робочими мiсцями в системi кооперацiї суспiльної працi, а також рiвень соцiального захисту в реалiзацiї права на працю. Враховуючи весь спектр вiдносин, якi проявляються i перетинаються в змiстi поняття «зайнятiсть», його можна визначити як сукупнiсть економiчних, правових, соцiальних, нацiональних та iнших вiдносин, пов’язаних із забезпеченням працездатного населення робочими мiсцями та їхньою участю в суспiльно кориснiй дiяльностi, що приносить їм заробiток або доход (прибуток).

В Україні домінує тип зайнятості, що відповідає технологічному способу виробництва, який ґрунтується на ручній та механізованій праці. Це переважання промисловості і сільськогосподарської трудової діяльності з широким застосуванням простої фізичної праці (близько 40% загальної чисельності працюючих). Розвинуті країни світу пройшли цей етап у 40-50 роки. Нині там існує інформативний тип зайнятості, тобто переважання у складі працюючих осіб, пов'язаних з відтворенням людини, збиранням, переробкою та наданням інформації у сфері виробництва та обігу та ін. Зростають витрати на підготовку якісної робочої сили у високотехнічних галузях промисловості.

 

 

 

                                       Список використаної літератури

 

1. Закон України „Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року N 803-XII.//В редакції Закону N 662-IV від 03.04.2003 
2. Баланда А.Л. Неформальна зайнятість як новітній фактор розвитку національного ринку праці України.- К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 1999

3. Верба Д. Пропозиції щодо вдосконалення системи характеристик зайнятості населення. Україна: аспект праці. – 2004. - №1. – С.2-28;

4. Гусаров В.М. Статистика: Учеб. пособие для вузов. М: Юнити, 2002. - 463 с. 
5. Краснов Ю. Стратегія ефективної зайнятості населення. Україна: аспект праці. – 2004. - №4. – С.3-8;

6. Мандибура В. О. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання. - К.: Парламентське видавництво, 1998. С.73 
7. Тенденції української енономіки / Українсько-Європейський консультаційний центр з питань законодавства, 2001, січень. С.12

8. Яценко В. Страхування від безробіття як чинник стабілізації зайнятості в Україні // Україна: аспекти праці. - 1998. - №3. - С. 9-14 
9. Економіка України: десять років реформ. /За ред. З.Ватаманюка. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001 
10. Україна у цифрах у 1999 р. - К., 2000. С187 
11. Офіційний сайт Держкомстату України - http://www.ukrstat.gov.ua/ 
12.Офіційний сайт Міністерства зайнятості та соціальної політики. Адреса - http://www.mlsp.gov.ua/