Система контролю даних спостереження

      МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

      ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

      “КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

      імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА” 

      Кафедра економіки та управління 
 
 
 

      з статистики

      Тема: “Система контролю даних спостереження” 
 
 
 
 
 

     Найважливіша задача статистичного спостереження полягає в забезпеченості точності та вірогідності первинної інформації, тобто відповідності реальному стану речей та об'єктивності відображення їх суті. Точність статистичного спостереження являється важливою і основною вимогою органів державної статистики. Однак, хоч як би старанно не було підготовлене статистичне спостереження, в процесі його проведення трапляються помилки, які призводять до зниження його точності.

Точністю статистичного спостереження називають ступінь відповідності значення будь-якої ознаки визначеної за допомогою статистичного спостереження її дійсному значенню. Чим ближчі значення ознак, отриманих в результаті статистичного спостереження до їх фактичних значень, тим точніше проведене спостереження. Точність статистичного спостереження визначається як відношення даних спостереження до дійсних значень досліджуваних величин, або як різниця між ними. Статистичні дані повинні бути настільки точні, наскільки це потрібно для цілей аналізу та наскільки це може бути виправданим з точки зору витрат. При цьому важливо знати не лише про наявність помилок, а й про їх діапазон та можливість оцінити величину такої помилки. Для цього вимагається обов'язкове надання відомостей, можливість повторного звернення до респондента та контроль точності.

     Помилками спостереження  називаються розходження між встановленими статистичним спостереженням і дійсними значеннями досліджуваних величин. Помилки спостереження виникають внаслідок неточностей при збиранні і реєстрації значень досліджуваних ознак. Причини помилок мають як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Об'єктивні причини пов'язані, як правило, з особливостями самого об'єкта дослідження, умовами його функціонування і розвитку, а відповідно - спостереження. Наприклад, з об'єктивних причин оцінити ступінь безробіття економічно активного населення країни станом на конкретну дату можна лише з певною точністю, оскільки не всі особи, які не мають роботи, інформують про це органи спостереження, а в окремих випадках, навпаки, неофіційно зайняті працівники можуть декларувати себе як безробітні. Суб'єктивні причини помилок пов'язані із суб'єктом, а відповідно - органами спостереження, їх ресурсним забезпеченням. Низька кваліфікація і мотивація осіб, відповідальних як за розробку методологічних питань спостереження, так і за безпосередню реєстрацію даних, може стати причиною неякісних первинних і статистичних даних.

       Недопущення і попередження помилок є одним з важливих завдань організації і проведення статистичного спостереження. Невірні статистичні дані можуть призвести до прорахунків в державному управлінні народним господарством, серйозних помилок в науковому плануванні і прогнозуванні та інших негативних наслідків. Тому в Україні встановлена сувора відповідальність посадових осіб за навмисні викривлення статистичних даних.

     В залежності від характеру, ступеня  впливу на кінцеві результати, джерел і причин виникнення неточностей  розрізняють наступні типи помилок  статистичного спостереження: а) помилки  реєстрації; б) помилки репрезентативності. Кожний з цих типів помилок ділиться на випадкові (ненавмисні) і систематичні (навмисні).

     Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильного встановлення фактів в процесі спостереження, помилкового запису  значень, або обох причин разом.

Випадковими називаються помилки реєстрації, які можуть виникати внаслідок різних випадкових причин. Наприклад, опитувана особа може обмовитись, а реєстратор недочути чи випадково переставити місцями цифри, замість віку 23 роки записати 32 і навпаки. Як правило, випадкові помилки спостереження виявляються ретельними перевірками та контролем вірогідності даних. Насамперед, здійснюють зовнішній контроль формулярів спостереження, перевіряють правильність їх оформлення, зокрема зрозумілість і повноту записів, охоплення всіх одиниць спостереження. Такі неточності діють в протилежних напрямках і при достатньо великому числі спостережень взаємно погашаються, тобто вони  не є особливо небезпечними.

     Систематичні  помилки реєстрації виникають внаслідок певних причин, діють в одному і тому ж напрямку і спричиняють серйозні викривлення загальних результатів статистичного спостереження. Прикладом таких помилок можуть бути приписки в звітах, випадки так званого окозамилювання. Наприклад, під час перепису населення опитувані особи часто округлюють свій вік, як правило, на цифрах, які закінчуються на "5" і "0". Замість 34-36 років говорять 35, замість 49-51 говорять що їм 50 років і т.п. Внаслідок цього виходить, що 35, 40, 45, 50-річних громадян значно більше, ніж 34,41,46,51-річних.Систематичні помилки реєстрації можуть бути внаслідок свідомого викривлення фактів. Це навмисні приписки або приховування у звітах фактичних даних. Систематичні помилки істотно впливають на загальний результат спостереження.

     Помилки реєстрації виникають як при суцільному, так і при несуцільному спостереженні. Точну величину помилок реєстрації визначити дуже важко, а тому за допомогою додаткових обстежень стараються знайти їх наближену оцінку. На відміну від помилок реєстрації, помилки репрезентативності властиві тільки несуцільному спостереженню.

     Помилками репрезентативності називаються відхилення значень ознак відібраної і обстеженої частини сукупності від значень ознак всієї досліджуваної сукупності. Помилки репрезентативності виникають тільки при несуцільному спостереженні. Причина їх в тому, що відібрана для обстеження сукупність одиниць не досить точно відображає загальну сукупність. Ці помилки властиві всім несуцільним спостереженням, оскільки як би старанно і правильно не проводився відбір одиниць сукупності, узагальнюючі показники відібраної частини завжди відрізнятимуться якоюсь мірою від показників усієї сукупності. Якщо, наприклад, вибірковим спостереженням встановлено, що середня урожайність озимої пшениці, 45,5 ц з 1 га, а її середня фактична - ц з 1 га, то різниця ц з 1 га (50,0- 45,5) і буде помилкою репрезентативності за умови, що помилка реєстрації дорівнює нулю.

     Випадкові помилки репрезентативності виникають внаслідок того, що відібрана випадковим, неупередженим способом частина досліджуваної сукупності недостатньо повно відтворює всю сукупність в цілому. Статистичні методи дозволяють оцінити величину випадкової помилки репрезентативності. Систематичні помилки репрезентативності виникають внаслідок порушення принципів неупередженого, випадкового відбору одиниць для обстеження. Кількісній оцінці розміри систематичної помилки репрезентативності, як правило, не піддаються.

     Щоб уникнути помилок статистичного  спостереження, зменшити розміри, виявити і виправити їх, потрібно в процесі підготовки і проведення спостереження передбачити і здійснити ряд заходів, таких як: виразно поставити завдання та мету спостереження; детально розробити програму спостереження; чітко сформулювати питання у формулярах спостереження; грамотно розробити інструкцію спостереження, в якій доступно пояснити суть питань програми спостереження і методологію вирахування досліджуваних показників; вміло вибрати дату, встановити терміни і вибрати місце спостереження; правильно підібрати і підготувати кадри. З метою отримання в процесі статистичного спостереження високоякісних матеріалів, статистичні органи здійснюють постійний контроль за ходом проведення спостереження, систематично перевіряють стан первинного обліку і звітності на підприємствах, організаціях і установах. Важливе значення для підвищення точності матеріалів спостереження має роз'яснювальна робота серед посадових осіб і населення про мету, завдання, серйозність і порядок проведення спостереження, щоб не допустити зривів спостереження чи викривлення його даних. Після закінчення спостереження матеріали, зібрані в процесі його проведення, старанно перевіряються за повнотою охоплення об'єкта спостереження, якістю заповнення формулярів і інших документів.

     Статистика  використовує два способи контролю матеріалів спостереження: а) арифметичний (лічильний); б) логічний.

Арифметичний  контроль полягає в лічильній перевірці підсумкових даних звітів або формулярів і погодженні тих показників, які взаємозв'язані між собою і можуть бути виведені одні з одних. Наприклад, в шаховій таблиці любого зведення підсумки рядків і колонок повинні співпадати, а якщо такого співпадання немає, тоді шукають помилку в рядках чи колонках, або, наприклад, розмір акціонерного капіталу товариства можна визначити, коли відомі кількість акціонерів і розмір їхнього середнього внеску. Завданням арифметичного контролю є виправлення підсумкових і окремих кількісних показників. Водночас виправлення у формуляри не слід вносити самостійно, без попереднього погодження. Відповідальний працівник органів статистики повинен спочатку, при можливості, сам провести повторне опитування або, у випадку контролю статистичної звітності, звернутися до осіб відповідальних за її достовірність

     Логічний контроль полягає в співставленні взаємозв'язаних між собою відповідей на питання формуляра статистичного спостереження і виясненні їх логічної сумісності. Якщо виявляють логічно несумісні відповіді, шляхом подальшого співставлення з відповідями на інші питання встановлюють, яка з відповідей записана невірно. Наприклад, якщо у формулярі переписного листа перепису населення записано, що опитувана особа у віці 7 років має сім'ю, вищу освіту, працює лікарем, то зрозуміло, що неправильно записаний вік. Логічний контроль здійснюють також шляхом порівняння даних статистичного спостереження з показниками плану, прогнозу або даними за аналогічні попередні періоди, чи з даними суміжних об'єктів, які зв'язані в якійсь мірі певними показниками і т.д. Результати спостереження вважаються прийнятими, якщо вони пройшли арифметичний і логічний контроль, а виявлені помилки спостереження є меншими за попередньо допустимі їх граничні значення або усунуті.

     Крім  цього, зважаючи на різні види помилок  спостереження виділяють такі види їх контролю:

1) контроль методів на окремих етапах збирання та оброблення даних з виправленням помилок (шляхом пробних обстежень та оперативного контролю);

2) дескриптивний контроль шляхом додаткового проведення вибіркових спостережень (насамперед, для контролю помилок в даних респондентів);

3) контроль змісту та результатів (порівняння з даними з інших джерел, результатами, що одержані за допомогою інших методів).

Значною мірою  якість одержаної в процесі спостереження  інформації залежить від якості попередньої підготовчої роботи, а особливо від правильності складеної програми. Одним із заходів, який дозволяє уникнути помилок спостереження та сприяє підвищенню його ефективності, є проведення пробного спостереження. Його метою є уточнення питань програми, апробація інструментарію, оцінювання ступеня готовності кадрів до проведення спостереження. До таких спостережень, зокрема, належать пробні переписи населення, пілотаж анкет тощо.

     При застосуванні комп'ютерів поряд із звичайними способами контролю і корекції відомостей стежать, щоб не було помилок при складанні програми опрацювання інформації та вихідних документів тощо. Таким чином, при комп'ютерному опрацюванні даних помилки можуть виникати на всіх стадіях технологічного процесу. Однак, як показує практика, найбільше помилок виникає при підготовці операторами вихідних даних.

     Основною  умовою успішного проведення любого статистичного дослідження на всіх його стадіях,  в тому числі і  на спостереження є висока якість зібраного матеріалу. Тільки перевірені і вірогідні матеріали статистичного спостереження можуть підлягати зведенню та їх обробці.

       Список використаної літератури:

1. Штангерт А.М. Статистика:навч. посібник. – Київ.: Центр навчальної літератури, 2005 – 232 с.
2. Тарасенко І.О.  Статистика: навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006 – 344 с.
3. Акімова О.М., Дубинська О.С. Статистика в малюнках та схемах: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007 - 168 с.
4. Матковський С.О. Статистика: Навч. посібник – Львів: «Новий Світ - 2000», 2009. – 430 с.
5. Кулинич О.І., Кулинич Р.О. Теорія статистики: Підручник. – 4-те вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2009. – 311 с.
6. Загальна теорія статистики: Підручник. – Тернопіль.: Лідер, 2004 – 386 с.