Лектор: Мазуренко Валентина Петрівна. 

   Умови роботи.

   9 тем. 6 контрольних. Можливі автомати "5" і "4".

   Відвідування  семінарів обов'язкове. Лекцій –  не обов'язкове (бажане).

   На  семінари: калькулятор. 

   Література.

    1. Теорія статистики. Практикум. За ред. Єріної А.М., Пальянс З.А. – синій колір, стислий виклад теорії, приклад рішень, задачі. Рекомендується!

   2. Ковтун Н.В., Столяров В,С. Загальна теорія статистики. Курс лекцій. К.: Хвиля, 1996.

   3. Общая теория статистики. Учебник. Под общей редакцией проф. Елисеевой И.И. М.: Финансы и статистика, 1995.

   4. Общая теория статистики. Учебник. Под редакцией Ефимовой М.Р. М.: 1996.

   5. Практикум по теории статистики. Учебное пособие. (непоганий практикум). Под ред. проф. Шмойловой Р.А. М.:1998.

   6. Статистика. Збірник задач. Навчальний посібник. За ред. Головача А.В.

   7. Пасхавер И.С. Яблочник . Общая теория статистики. 1983 р.

   8. Статистика. Підручник. За ред. Головача А.В., Єріної А.М. та ін. 1993 р.

    9. Статистика. Підручник. За ред. Герасименка С.С., Головача А.В., Єриної А.М., К.:КНЕУ 1998. 

   10. Закон України "Про статистику", 1992 рік.

   11. Державна програма переходу України  на міжнародну систем обліку  і статистики. Мінстат, 1992 рік. 

 

   

   Предмет і метод статистики.

   План.

   1. Поняття статистики.

   2. Предмет статистики, його визначення.

   3. Теоретичні основи статистики як науки.

   4. Особливості статистичної методології. Метод статистики.

   5. Основні задачі статистики на сучасному етапі.

   Поняття статистики.

   Перші дані, що сьогодні називають статистичними, ми знаходимо в найдавніших письмових джерелах (облік рабів, жителів). Як наука вона вийшла з бухгалтерського обліку. 

   Слово "статистика" походить від латинського  слова status - становище, стан явищ. Спочатку займалася описовою діяльністю, наприклад описом державного устрою (інша назва – державознавство). 

   Статистика  як наука виникла в другій половині 17 століття. Термін статистика в науковий обіг ввід в 1746 році німецький вчений, професор філософії і права Генріх Авенхаль.

   В сьогоднішньому розумінні статистика – це:

   1) цифри, статистичні дані;

   2) статистична практика (діяльність статистичних установ, що збирають і обробляють статистичну інформацію);

   3) наука.

   У джерел статистичної науки стояли 2 школи: англійська (інша назва – "школа  політичних арифметик": Уільям Петті¹, Джон Граунд) і німецька (суто описова наука – державознавство – опис устрою, кількість знаті, кількість приходів, кількість населення, кількість земель).

   В Росії в 19 ст. сформувалася власна школа, до якої входили вчені РАН П.Журавський, Арсеньєв, Дружинін. Пізніше, вчені розділилися на дві групи: перша група розглядала статистику як метод (Дружинін, Кауфман), друга – як науку (Янсон, Німчинов, Фортунато).

   Вищезгадані школи розділилися також на два  крила: одні вважали, що статистика досліджує  лише суспільство (гуманітаристи), інші – що статистика може досліджувати будь-що у природі (універсалісти). Дане протиріччя проіснувало до 50-х років 20-го століття.

   4) Статистика – це також метод пізнання, інструментарій, який використовується і в природничих, і в суспільних науках для встановлення закономірностей масових процесів.

   5) Статистика – це і окрема група статистичних методів. 

• Статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних, соціально-економічних та інших явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в певних умовах місця і часу.

 

   Отже, предмет статистики – кількісна сторона масових суспільних, соціально-економічних та інших явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в певних умовах місця і часу. 

   Об'єктом  статистики є людське суспільство, явища і процеси суспільного життя. 

   Особливості статистики:

   1) статистика говорить мовою цифр, але ці цифри якісно визначені²;

   2) масовість явищ (статистика не вивчає поодинокі явища, оскільки в них не проявляються закономірності, які досліджуються статистикою); використовується математичний закон великих чисел, основним принципом якого є те, що закономірність масових явищ може проявлятися при достатньо великому числі випадків;

   3) статистика вивчає структуру явища і його динаміку;

   4) статистика вивчає явища в їх взаємозв'язку. 

   Закономірності проявляються в таких своїх різновидах:

   1) закономірності розвитку (динаміка явищ);

   2) закономірності структурних зрушень;

   3) закономірності розподілу елементів сукупності (розподіл населення за віком, за статтю);

   4) закономірності співзалежності (зв'язку між явищами).

   Категорії статистики.

• Статистична сукупність – це маса однорідних в певному відношенні елементів, мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками і підлягають певному закону розподілу.
• Статистична сукупність – це певна множина елементів, поєднана умовами існування і розвитку.

 

   Сукупність  може бути однорідною і різнорідною.

• Однорідна сукупність – якщо одна чи декілька ознак, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць.
• Різнорідна сукупність об'єднує явища різного типу.

 

   Сукупність  складають окремі елементи, які називаються  одиницями сукупності.

• Одиниця сукупності - це первинний елемент статистичної сукупності, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації і є основою обліку.

 

• Ознака – властивість окремої одиниці сукупності.

 

   Ознаки  можуть бути (за характером виявлення) якісними і кількісними.

   Якісні  ознаки (атрибутивні ознаки) виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість. Наприклад, сорт продукції, професія, сімейний статус.

   Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі, окремі значення яких називаються варіантами. 

   Кількісні варіанти за характером виразу можуть бути первинними і вторинними.

   Первинні  варіанти – характеризують одиницю сукупності в цілому: абсолютні значення, вимірені, розраховані.

   Вторинні  варіанти (похідні, розрахункові) – дані, що не можливо перевірити тому що вони взяті з певних джерел. 

   По  відношенню до об'єкту кількісні ознаки можуть бути прямими і непрямими.

   Прямі – характеризують об'єкт дослідження безпосередньо (вік осіб, кількість присутніх в аудиторії)

   Непрямі – ознаки, що не належать безпосередньо досліджуваному об'єкту (чи сукупності), а які належать іншій сукупності, що входить в дану. 

   За  характером варіації кількісні ознаки можуть бути дискретними (перервні), безперервними; а якісні – багатоваріантними, альтернативними.

   Дискретні – ознаки, виражені окремими цілими числами, без проміжних значень.

   Безперервні – ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певних чисел.

   Багатоваріантні – перш за все характеризуються рангами (шкалою рангів) від більшого до меншого (напр. дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий).

   Альтернативні – взаємовиключаючі значення: так-ні, позитивне-негативне. 

   По  відношенню до часу ознаки можуть бути інтервальні і моментні.

   Інтервальні – це ознаки, які характеризують результат процесів.

   Моментні – характеризують об'єкт в певний момент часу.

• Адитивність – підсумовувати, складати.

 

   В залежності між зв'язку між ознаками вони бувають факторними і результативними.

• Та ознака, яка впливає на іншу, називається факторною. Та ознака, яка підлягає впливу, називається результативною.

   Наприклад: від рівня кваліфікації робітника залежить його продуктивність. Тут кваліфікація робітника є факторною ознакою, а продуктивність – результативна. В свою чергу від продуктивності залежить заробітна плата. Тут продуктивність вже стала факторною ознакою, а заробітна плата – результативна. 

• Статистичні показники – це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких вони відносяться, що, де, коли, і яким чином підлягають вимірюванню.
• Статистичний показник – це кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів в умовах якісної визначеності.

 

• Статистичні дані – це сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних.

 

• Статистична закономірність – це закономірність, в якій необхідність пов'язана в кожному окремому явищі з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон.

 

• Система статистичних показників – це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв'язки, які об'єктивно існують між явищами.

   Метод статистики.

   Методологічною  основою статистики є:

   1) теорія пізнання, яка визначає наукові підходи до вивчення явищ природи і суспільства;

   2) діалектична логіка, загальнонаукові прийоми синтезу і аналізу;

   3) системний підхід;

   4) основи економічної теорії;

   5) специфічні, властиві лише статистиці, методи (статистичне групування, зведення і групування, середні, узагальнюючі і аналітичні показники, індекси, вибірковий метод, балансовий метод, регресійно-кореляційний метод і т.д.).