Утворення нових держав

Утворення нових держав, внаслідок державного перевороту: проблеми правонаступництва та визнання

Островка Д.Т.

Поява нового суб’єкта права є важливим явищем для будь-якої правової системи. Тим більше якщо таким суб’єктом виступає держава. Існуючі держави й інші суб’єкти міжнародного права не можуть ігнорувати міжнародну правосуб’єктність новоутвореної держави, але з політичних міркувань вони іноді утримуються від встановлення двосторонніх правовідносин або обумовлюють їх можливість визнанням певних вимог.

З світової історії можна побачити, що проблема визнання держав, що утворилися внаслідок державного перевороту, стоїть давно. Прикладом цьому можуть бути відомі в міжнародному праві доктрини Тобара і Естради.

Доктрина Тобара (її автором був міністр закордонних справ Еквадору Карлос Тобар) закріплена в Конвенції держав Центральної Америки від 20 грудня 1907 Відповідно до ст. 1 Конвенції уряду договірних сторін (Гватемали, Гондурасу, Коста-Ріки, Нікарагуа і Сальвадору) не визнають уряду, який може встановитися в одній з п'яти республік в результаті державного перевороту або революції, спрямованих проти визнаного уряду, поки вільно обраний уряд не реорганізує країну в конституційних формах.

Отже, на мою думку, дана доктрина була спрямована на зменшення незліченної кількості революцій в латиноамериканських країнах. А отже, встановлює норму, за якою уряд має бути обраний лише шляхом вільних виборів всіма громадянами цих країн.

Дана доктрина була прийнята в зв’язку з тим, що доля новоутворених урядів часто  залежала лише від розсуду іноземних держав, що в свою чергу давало їм можливість ухвалювати рішення на свою користь.

Тому, навіть з визначення поняття «визнання» можна бачити, що визнання – це вільний акт держави. Тобто, незалежно від того бажання держав визнати уряд легітимним – новоутворена держава буде існувати.

Щодо правонаступництва, то згідно норм міжнародного права, новоутворений уряд має право відмовитися стати правонаступником старої влади, в такому випадку всі її права та обов’язки не переходять до нього, а отже, проголошується принцип «чистої дошки».

Отже, підсумовуючи все вищесказане, я зробила висновок, що у сфері визнання держав, що утворилися внаслідок державного перевороту, існує ряд проблем. І вирішення їх має бути завданням як самих новоутворених урядів, так і суб’єктів міжнародного права.

Адже на сучасному етапі утворюються багато нових радикально настроєних держав, особливо у мусульманському світі, діяльність котрих загрожує міжнародному миру та безпеці.