Теорія сутності держави і права

     Теорія  держави й права  і соціальна психологія. Теорія держави і права, яка досліджує специфічні форми й методи впливу на поведінку людей, не може не цікавитись соціально - психологічними особливостями суспільного життя. Більше того, вивчення формування всіх видів і рівнів правосвідомості, правотворчості, змісту права, ефективності його впливу на свідомість, волю і поведінку людей неможливе без врахування досягнень соціальної психології. 

     Майже всі основні категорії держави  і права (влада, авторитет, суб’єктивні  права і обов’язки, дисципліна, законність, корупція і інші) не можуть бути по-справжньому  глибоко розкриті без виявлення  їх соціально-психологічної сторони.  

     Збагачення  державознавства й правознавства  найновішими досягненнями всіх гуманітарних наук допоможе їм розкрити природу, сутність і закономірності руху предмета, вибирати вірні гуманістично направлені пізнавальні орієнтири, більше наблизитись до потреб практики. 

     г) Теорія держави і  права в системі  юридичних наук 

     Складність, багатогранність, динамізм держави  і права приводять до того, що окремі їх сторони, аспекти вивчаються багатьма юридичними науками. А будь-яка  наука включає в себе пізнавальну діяльність людей, і чим продуктивніші результати дослідницької роботи, тим більше знань накопичує наука. 

     Систему юридичних дисциплін можна поділити на такі групи: 

     історико-теоретичні науки (теорія держави і права, історія держави і права, історія політичних і правових знань).Історико-правові науки представляють собою своєрідне відгалуження теорії держави і права. Вони також вивчають державу і право в цілому, історичний розвиток політичної й правової думки, але акцентують увагу на історичній конкретності держави і права. Теорія держави і права використовує висновки й досягнення історичних наук, історичний матеріал як опорний, базовий; 

     галузеві  науки (конституційне право, цивільне право, трудове право, адміністративне право, кримінальне, екологічне і інші).Галузеві юридичні науки складають найбільшу групу, в них проходять найсуттєвіші зміни. Так, в наші дні значно виросла роль громадянського права і відповідно науки громадянського права. Предметний, змістовний і понятійний взаємозв’язок теорії держави і права з галузевими науками не викликає сумнівів. По відношенню до них теорія держави і права виступає як узагальнююча синтезуюча наука. По-перше вона вивчає державу і право в цілому, виясняє загальні закономірності їх, виникнення, розвитку й функціонування. Предмет же будь-якої галузевої науки заданий межами визначених суспільних відносин, рамками відповідної галузі права. По-друге теорія держави і права досліджує загальні для всіх галузевих наук питання (вчення про правовідносини, правопорушення, юридичну відповідальність, й інше). По-третє, вона відіграє методологічну роль у юриспруденції. Без її висновків, наукових категорій галузеві науки обійтися не можуть; 

     прикладні науки (криміналістика, судова статистика, судова медицина й інші); особливе місце займає наука міжнародного права. Значно менше теорія держави і права взаємопов’язана з прикладними науками. Це зумовлено тим, що останні не повністю відносяться до юридичних наук, оскільки включають у свій зміст дані природних, технічних і інших наук. 
 
 
 
 
 
 

3.Висновок:

     Отже, теорія держави і права вивчає активні процеси розбудови суверенної держави, діяльність, спрямовану на створення національної системи права; дає пояснення не тільки змісту чинного законодавства, але його основних принципів, ідей, закономірностей та напрямків розвитку основоположних державно-правових явищ. 

     Теорія  держави і права досліджує  загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку й функціонування держави і права, виробляє свою систему  наукових понять, визначень і принципів, внаслідок чого є самостійною юридичною наукою в системі юридичних наук, що має для цих наук загальнотеоретичне й методологічне значення. 

     Сьогодні  українська громадськість потребує демократичної держави, в якій забезпечувалися б права і свободи, вона прагне брати участь у здійсненні влади, можливості відстоювати і пропагувати свої погляди й переконання, вимагає свободу слова й преси і т.п. Це можливе лише за умов високого рівня правової й політичної культури, розвинутого громадянського суспільства, що у свою чергу потребує існування правової держави. 

     Тому, в наш час теорія держави і  права стає більш демократичною, як у попередні роки, відкритою для сприйняття і класичного наслідування минулого і новітніх ідей. Вона приділяє все більше уваги духовним і матеріальним потребам людини, його цінностям, правовому й політичному світогляду, правам і свободам людини й громадянина. Зі сприйняттям ідей правової держави значно збагатився гуманістичний зміст сучасного вчення про державу й право. Цим самим даний предмет створює базисний фундамент для навчання та практичної діяльності майбутнього юриста. 

     Гарантом  такої позиції теорії держави  і права є в майбутньому  високостабільне суспільство з високою правовою свідомістю і правовою культурою, кожен член якого володіє знаннями основних ідей, понять та положень правової науки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури:

1. http://www.refine.org.ua/pageid-1036-4.html
2. http://ua.textreferat.com/referat-7281.html
3. http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/literatura/stati/tgp/026.php
4. http://ua.textreferat.com/referat-7281.html
5. http://uk.wikipedia.org/wiki/Теорія