Сутність і особливості організаційної структури органа державної влади

Перший віце-прем'єр-міністр  та віце-прем'єри відповідно до розподілу  функціональних повноважень: розглядають  конкретні питання основних напрямів діяльності Кабінету Міністрів; спрямовують і координують роботу органів виконавчої влади, контролюють їх діяльність; очолюють відповідні урядові комітети; 
забезпечують підготовку матеріалів для розгляду питань на засіданнях Кабінету Міністрів; забезпечують взаємодію Кабінету Міністрів з Верховною Радою та Президентом України; беруть участь в установленому порядку в роботі органів, що утворюються Президентом України та Кабінетом Міністрів, а також у засіданні колегій Міністрів та інших центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, у роботі обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Перший віце-прем'єр-міністр виконує обов'язки прем'єр-міністра у разі його відсутності. 
Очолюваний Прем'єр-міністром Кабінет Міністрів України несе відповідальність перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді з питань, передбачених Конституцією. 
Кабінет Міністрів України керує усіма галузями народного господарства, забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність країни; здійснює внутрішню і зовнішню політику держави; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку; виконує інші функції, визначені Конституцією, законами України та актами Президента України. Зокрема, в обов'язок Уряду та інших гілок влади входить формування інфраструктури ринку і забезпечення ефективного функціонування різних посередницьких організацій, комерційних банків, фондових і товарних бірж, податкових і фінансових органів, аудиторських і консалтингових фірм та ін. На уряд покладаються обов'язки розробки тих соціальних цінностей і пріоритетів, на основі яких функціонує суспільство. 
Питання, що належать до повноважень Кабінету Міністрів, розглядаються на його засіданні, а також Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, урядовими комітетами та іншими, утворюваними Кабінетом Міністрів органами. 
Засідання Кабінету Міністрів проводиться щотижня і вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин членів Кабінету Міністрів. Порядок організації діяльності Кабінету Міністрів визначається його тимчасовим регламентом. Регламент встановлює порядок проведення засідань Кабінету Міністрів; організацію роботи органів, що утворюються Кабінетом Міністрів; порядок розроблення концептуальних засад реалізації урядової політики; підготовки, подання та розгляду проектів постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів; підготовки і подання проектів актів Президента України Кабінетом Міністрів; законодавчу діяльність Кабінету Міністрів; порядок підготовки до розгляду Кабінетом Міністрів інформації про стан виконання Конституції та Законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів і про діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади та ін. 
Акти Кабінету Міністрів, що мають нормативний характер, видаються у формі постанов.

Для забезпечення ефективної реалізації своїх повноважень, координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, розроблення проектів, актів законодавства, загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, а також для вирішення оперативних питань Кабінет Міністрів утворює постійні і тимчасові робочі органи 
: Урядові комітети, комісії, робочі групи тощо. 
За характером участі в державному управлінні і регулюванні державні органи поділяються на: а) органи галузевої (спеціальної) компетенції; б) функціональні органи. Органи державного управління галузевої компетенції здійснюють керівництво у дорученій їм галузі управління. Це насамперед Міністерство аграрної політики України, Міністерство екології та природних ресурсів, Міністерство палива та енергетики, Міністерство транспорту та ін., а також багато спеціальних відомств, відділів і управлінь державних адміністрацій. 
У системі міністерств віддзеркалюються ті функції, які виконує держава щодо суспільства. Органи управління спеціальної або міжгалузевої компетенції здійснюють керівництво з питань, що мають загальний характер для усіх або багатьох галузей. До них можна віднести Міністерство праці та соціальної політики, Міністерство освіти і науки, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони, Міністерство фінансів, Міністерство культури і мистецтв, Міністерство економіки, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство юстиції, Національний банк, Рахункову палату, Антимонополь-ний комітет, Комітет по Державних преміях України в галузі науки і техніки, Державну податкову адміністрацію та ін. 
У зв'язку з створенням в 1991 році Кабінету Міністрів України відбулися структурні зміни в управлінні народним господарством. Насамперед зменшилася кількість промислових міністерств, реорганізовано кредитно-банківську систему, замість Держплану УРСР створено Міністерство економіки України. Посилено роль соціальних, екологічних і економічних органів управління, здійснюється робота, спрямована на формування самостійних господарських структур типу державних корпорацій, концернів, холдингів, господарсВ діяльності обласної адміністрації особливе місце займають питання раціонального використання та охорони навколишнього природного середовища, земель, інших природних ресурсів, забезпечення реалізації державних гарантій у сфері праці, освіти, соціального захисту працюючих, законності, прав і свобод громадян. 
Державна адміністрація здійснює заходи, спрямовані на розвиток міжнародного співробітництва у різних сферах діяльності, сприяє зміцненню зовнішньо-економічних зв'язків підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, забезпечує виконання законодавства про військовий обов'язок посадовими особами і громадянами, підприємствами, установами та організаціями. У своїй діяльності обласна державна адміністрація не втручається в роботу органів місцевого самоврядування, забезпечує виконання рішень обласної Ради і здійснює організаційне матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності обласної Ради, її органів та депутатів. 
Голова обласної державної адміністрації призначається на свою посаду Президентом України і в межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов'язковими для виконання на відповідній території підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Голова обласної державної адміністрації затверджує структуру та штатний розклад секретаріату державної адміністрації та граничну чисельність і фонд оплати праці працівників та видатків на утримання управлінь, відділів та інших підрозділів державної адміністрації. 
В умовах переходу України до ринкової економіки особливо велика роль у здійсненні регулюючих функцій належить Управлінню економіки облдержадміністрації. На створені в областях Управління економікою покладені обов'язки щодо реалізації державної економічної політики України. З цією метою вони проводять комплексний аналіз стану економіки області, розробляють напрями соціально-економічного розвитку, готують пропозиції обласним державним адміністраціям та Міністерству економіки України, спрямовані на забезпечення збалансованого розвитку продуктивних сил і підвищення рівня життя населення. Чи не головною функцією управлінь є планування і прогнозування стратегій регіонального розвитку, розробки соціально-економічних програм, до фінансування яких передбачається залучати як регіональні, так і державні і недержавні кошти. 
Управління координує роботу підприємств і організацій в досягненні ними ефективного співробітництва, сприяє кооперуванню підприємств в розробці і створенні нових технологій, обміну науково-технічною і проектно-конструкторською документацією. Управління сприяє створенню розгалуженої ринкової інфраструктури, розвитку соціальної інфраструктури, підприємництва, малого та середнього бізнесу, залученню іноземних інвестицій в економіку регіону, надає консультаційну, інформаційну та іншу допомогу суб'єктам підприємницької діяльності. Управління з економіки готує пропозиції стосовно розробки регіональних і державних економічних програм, раціонального використання природних та вторинних ресурсів, заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. У завдання Управління з економіки входить здійснення керівництва всією економічною роботою в області, координація з цих питань роботи управлінь, відділів та інших підрозділів облдержадміністрації, управлінь економіки райдержадміністрацій. 
В Управлінні може створюватися колегія для погодженого вирішення питань, що належать до його компетенції, у складі начальника Управління (голова колегії), заступників та інших працівників облдержадміністрації. Крім того, при Управлінні можуть створюватися наукові ради і комісії, які розглядають наукові рекомендації і пропозиції про вдосконалення розвитку продуктивних сил території, поліпшення діяльності Управління та вирішення інших питань. 
У системі ієрархії державного управління важливе місце належить районним державним адміністраціям, які діють згідно з Положенням про районну, районну в містах Києві та Севастополі державну адміністрацію, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 р.

Відповідно до Положення державна адміністрація входить до складу єдиної системи органів державної виконавчої влади і підпорядковується Президентові України, Кабінету Міністрів України, а також обласній (в Києві і Севастополі міській) державній адміністрації. 
Склад управлінь, відділів та інших підрозділів державної адміністрації затверджує Президент за поданням Кабінету Міністрів України. Положенням визначаються повноваження державної адміністрації: в сфері соціально-економічного розвитку, планування та обліку; у галузі бюджету і фінансів; у галузі управління майном, приватизації, підприємництва; у галузі містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку; у галузі використання й охорони земель, інших природних ресурсів та охорони навколишнього середовища; у галузі науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, культури, фізкультури і спорту, молодіжної політики; у сфері праці та заробітної плати; у галузі забезпечення законності, прав і свобод громадян; у галузі міжнародних та зовнішньоекономічних зв'язків. 
Державна адміністрація забезпечує виконання рішень районної Ради, прийнятих у межах її компетенції, при цьому не втручається у здійснення органами місцевого самоврядування у селах (сільради), селищах та містах (міста районного значення), їх повноважень, але контролює здійснення головами та їх виконавчими комітетами делегованих їм повноважень державної виконавчої влади. 
Державна адміністрація не втручається в господарську діяльність підприємств, установ і організацій, координує свою діяльність з органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, державною контрольно-ревізійною службою та іншими контролюючими органами. Державна адміністрація утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. 
Структуру органів державного управління і загальну чисельність працівників центрального апарату управління міністерств і відомств країни, обласних і районних державних адміністрацій затверджує Кабінет Міністрів України. 
Органи виконавчої влади при реалізації своїх повноважень співпрацюють з органами місцевого самоврядування, що представлені територіальними громадами, сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами та органами самоорганізації населення. Самоврядування може розглядатися як недержавна, громадська форма організації управління без делегування функцій і повноважень на відміну від децентралізованого державного управління. Уряд не втручається в життєдіяльність місцевих колективів, які виступають не як частина держави, а як повністю автономні утворення. Лише законодавча та судова влада здійснюють контроль за їх діяльністю. 
Порядок формування, організації роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентується Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997).

       
 
).