Поняття та структура мехінзму держави

 Поняття та структура механізму  держави

 Держава є складною соціальною системою, для  її ефективного функціонування, виконання  покладених на неї завдань і функцій  необхідно мати різноманітні державні організації, які у своїй сукупності утворюють механізм держави.

 Механізм  держави — це система нормативно визначених державних організацій, за посередництвом яких держава виконує покладені на неї завдання та реалізує функції.

 Механізм  держави характеризується наступними ознаками:

   цілісна ієрархічна система державних організацій, яка побудована на засадах субординації та координації, забезпечується єдиними принципами організації, єдиними завданнями і цілями їх діяльності;

   має чітку визначену структуру  з певними зв'язками між її  елементами;

   має суворо визначений порядок створення, функціонування і ліквідації кожного з елементів системи;

   наявність чітко визначених повноважень  у кожного елемента системи;

   пріоритет державних органів,  які мають державно-владні повноваження щодо державних підприємств і державних установ, які не є носіями державної влади.

 Тобто, механізм держави — це взаємодіюча, динамічна і реальна працююча система за допомогою якої функціонує держава, здійснюється управління суспільством.

 Структура механізму держави  складається з  таких елементів:

 1) державні органи — це вид державних організацій, які наділені чітко визначеними державно-владними повноваженнями та необхідними матеріально-технічними засобами для виконання конкретних завдань і функцій держави в певній сфері суспільних відносин;

 2) державні  підприємства — це вид державних організацій, які безпосередньо реалізують завдання і функції держави у сфері матеріального виробництва. Вони створюються на основі державної власності, мають самостійний баланс і статус юридичної особи, є суб'єктами підприємницької діяльності і несуть самостійну майнову відповідальність. До них слід віднести державні підприємства з виробництва товарів, надання послуг, торгівлі, громадського харчування тощо;

 3) державні  установи — це вид державних  організацій, які безпосередньо реалізують завдання і функції держави у сфері нематеріального виробництва (освіта, культура, виховання, наука, охорона здоров'я, соціальне забезпечення). Вони, як правило, не є прибутковими і функціонують за рахунок коштів державного бюджету. До них слід віднести державні дошкільні дитячі установи, школи, вищі навчальні заклади, лікарні, санаторії тощо.

   Державні підприємства і державні  установи відрізняються від державних органів низкою ознак, а саме:

• не мають державно-владних повноважень, тобто не є носіями державної влади;
• безпосередньо створюють матеріальні та духовні блага;
• мають специфічну організаційну структуру, тобто є трудовими колективами робітників та службовців на чолі з призначеним державним органом керівником, який діє на засадах єдиноначальності;
• мають чітко визначене коло повноважень, тобто адміністрація здійснює свої управлінські функції виключно у сфері своєї діяльності, у межах свого підприємства або установи і виступає від його імені, а не від імені держави;
• керуються у своїй діяльності власним статутом відповідно до чинного законодавства.

 Незважаючи  на те, що державні підприємства і державні установи відрізняються від державних  органів, їх не слід протиставляти одне одному, оскільки всі вони належать до системи державних організацій.

 Важливим і невід'ємним елементом структури державного апарату є орган держави. Саме від рівня розвитку державних органів, їх взаємодії, чіткості повноважень залежить рівень розвитку і ефективність державного апарату.

 Орган держави — це структурний елемент апарату держави, створений державою чи обраний безпосередньо народом колектив державних службовців (або один державний службовець), які наділені державно-владними повноваженнями та необхідними матеріально-технічними засобами для виконання завдань і функцій держави.

 Державні  органи можуть бути класифіковані за різними критеріями. Залежно від  способу утворення, часом функціонування тощо, розрізняють такі види органів  держави:

 1) за місцем у  системі державного  апарату:

   - первинні, що формуються безпосередньо народом як джерелом влади і мають представницький характер;

 - вторинні, що формуються первинними органами, походять від них і підзвітні їм;

 2) за способом утворення:

 - виборні, які обираються населенням чи представницькими органами;

   - призначувані, що призначаються главою держави чи вищестоящими органами;

 - успадковані, які передаються монархом у спадщину;

 3) за часом функціонування:

   - постійні, які створюються без обмеження строку дії для виконання основних завдань держави;

   - тимчасові, які створюються для вирішення невідкладних завдань, викликаних надзвичайними обставинами;

 4) за способом прийняття  рішень:

 - одноособові, в яких рішення приймаються керівником особисто, який несе за нього персональну відповідальність;

 - колегіальні, в яких рішення приймаються після обговорення шляхом голосування (простою чи кваліфікованою більшістю голосів);

 5) за територіальними  межами діяльності:

 - центральні, рішення яких поширюються на всю територію та населення держави;

 - федеральні (характерно для федеративної держави), рішення яких поширюються на її суб'єктів;

 - місцеві, рішення яких поширюються на певну адміністративно-територіальну одиницю;

 6) за змістом, напрямом  діяльності:

 - законодавчі органи, які мають представницький характер та правотворчі функції;

 - виконавчі органи, які здійснюють виконавчо-розпорядчі функції;

 - судові органи, які мають незалежний характер, підкоряються лише закону і здійснюють функції правосуддя;

   - контрольно-наглядові органи, які здійснюють контрольнонаглядові функції;

 До  системи державних органів України належать:

 1) орган  законодавчої влади — Верховна  Рада України;

 2) глава  держави — Президент України;

 3) органи  виконавчої влади, що поділяються  на:

 - вищі (Кабінет Міністрів України);

 - центральні (міністерства, державні комітети, центральні — органи виконавчої влади зі спеціальним статусом);

 - місцеві (обласні, районні, міст Києва і Севастополя державні адміністрації, голови місцевих державних адміністрацій, відділи і управління обласних і районних державних адміністрацій, адміністрація державних підприємств, установ);

 4) органи  судової влади — Конституційний  Суд України та суди загальної  юрисдикції;

 5) органи  місцевого самоврядування, до яких  входять:

 - сільська, селищна, міська рада;

 - сільський, селищний, міський голова;

 - виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

 - районні й обласні ради;

 - органи самоорганізації населення;

 6) контрольнонаглядові  органи, до яких належать:

 - Генеральна прокуратура та її органи на місцях;

 - податкові адміністрації, санітарні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції.