Моральне регулювання юридичної діяльності

Моральне регулювання юридичної діяльності.

1. Поняття та структурна характеристика моралі.

2. Поняття етичної культури юриста.

3. Основні морально-особисті вимоги, що ставляться до юриста.

4. Кодекс професійної етики юриста.

 

1. Мораль - це система норм та принципів, які виникають з потреби узгодження інтересів індивіда з певною соціальною групою та з суспільством в цілому, що спрямовані на регулювання поведінки людей у відповідності до категорій добра і зла, честі і гідності, совісті та справедливості, і підтримується особистими переконаннями, вихованням традиціями та силою суспільної думки.

Мораль є явищем, що має національно-історичний характер. Але при цьому за всіх часів та усіх народів основою моралі є категоричний імператив:

кожна особа повинна поводитися з іншими так, як вона б хотіла, щоб інші поводилися з нею;

кожна людина завжди є метою і ніколи засобом.

Функції моралі:

регулятивна;

оціночна (аксіологічна). Аксіо з грецької перекладається як цінність;

орієнтаційно-мотивувальна - мораль дає можливість сформувати пріоритети;

інформаційна - донесення інформації про добро, зло, честь, гідність, совість, справедливість;

виховна - вплив на свідомість людей;

комунікативна - встановлення взаємозв'язків між членами суспільства.

До структури моралі включаються:

моральна свідомість - це система уявлень, поглядів, знань, щодо моральних цінностей та настанов, (схематичний або раціональний рівень), та емоцій,  настроїв щодо моральних цінностей та настанов (психологічний або почуттєвий рівень).

Моральна культура - це один з аспектів загальної культури особи, що характеризується системою моральних ціннностей, які формуються протягом життя особи і виступають як головний критерій у виборі моделі, мети, мотиву та засобу здійснення поведінки.

Моральна поведінка - це те, що сприймається іншими особами, що виявляє себе в діях або бездіяльності;

моральні відносини - це різновид суспільних відносин, що врегульовується моральними нормами.

2. Етична культура юриста - це визнання юристом його моральних прав та обов'язків, та використання їх у його професійній діяльності.

Етична культура юриста охоплює два основні аспекти:

визнання існуючих моральних норм як необхідних регуляторів поведінки;

дотримання цих норм у своїй професійній діяльності.

Етична культура юриста проявляє себе на наступних рівнях:

ставлення юриста до своєї професійної діяльності та її результатів;

відносини юриста з колегами по роботі;

відносини юриста з клієнтами.

До структури етичної культури юриста включаються:

наявність етичних почуттів, знань та потреб;

перетворення етичних почуттів, знань та потреб в моральні настанови та звички;

готовність діяти, керуючись етичними почуттями та базуючись на моральних знаннях та потребах;

моральна поведінка юриста, що є сукупністю його вчинків, що мають моральне значення, і що є об'жктивним показником моральних якостей юриста.

Основу етичної культури юриста становить таке базове правило юридичної діяльності:

робити для особи все, що не забороненоо законом та те, що юрист був би в змозі зробити для себе сам, маючи для цього знання та навички.

Основні принципи етичної культури юриста:

гуманізм;

чесність;

доброзичливість;

дотримання професійної таємниці;

скромність.

3. Всім юристам повинні бути притамані наступні професійно-особисті моральні якості:

у соціальній сфері:

намагання встановити істину;

розвинуте почуття справедливості;

гуманізм;

чесність.

У пошуково-пізнавальній сфері:

спостережливість;

уважність;

здатність всебічно аналізувати отриману інформацію;

творчий підхід до справи.

У зассвідчувальній сфері:

вміння формулювати свої думки;

розвинута усна та письмова мова.

В організаційній сфері:

дисциплінованість;

цілеспрямованість;

принциповість;

наполегливість;

організаторські здібності.

В комунікативній сфері:

емоційна врівноваженість;

чуйність;

тактовність.

Основні професійно-особисті якості юриста пов'язані із професійним юридичним боргом.

Професійний борг юриста - це сукупність нормативів правового та морального характеру, яких юрист повинен дотримуватися як в процесі виконання службових обов'язків, так і в повсякденному житті.

Професійний борг юриста охоплює наступні види:

національно-суспільний, який охоплює якості, що виявляють ставлення особи юриста до своєї батьківщини, свого народу, його культури, мови, історії розвитку;

державний, який охоплює якості, спрямовані на визнання найвищої сили права та закону;

службовиий, який охоплює якості, пов'язані з розвинутим почуттям обов'язку та особистої відповідальності за справу;

морально-персональний, морально-індивідуальнй, що охоплює основні моральні якості, якості що проявляються в екстримальних ситуаціях та якості, що характеризують культуру спілкування в робочий час та у побуті.

4. Кодекс професійної етики юриста - це система моральних настанов, які лежать в основі діяльності юриста і слугують йому методологічним орієнтиром.

Зміст кодексу професійної етики юриста складають наступні основні положення:

завжди пам'ятати і керуватися принципом найвищої влади права та закону;

гуманне ставлення до людей;

тактовність;

довіра;

співчуття;

чесність;

самовідданість;

моральна відповідальність.

Моральна відповідальність - це необхідність давати звіт у своїх справах, вчинках та ставленні до людей, що має внутрішній прояв та зовнішній прояв.

Внутрішній прояв  моральної відповідальності вирижається у категорії совісті, гідності, честі.

Совість - це внутрішнє осмислювання  свого морального боргу перед собою та перед іншими особами, що може виражатися у двох формах:

моральному задоволенні або у почутті сорому.

Гідність - це внутрішня самооцінка особистості, власних якостей, здібностей, тобто свого "я".

Честь - це громадська оцінка особистості.

Зовнішнім проявом моральної відповідальності є суспільні санкції.