Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Декабря 2012 в 13:43, реферат
Інститут Конституційного Суду був введений в законодавство України після прийняття Верховною Радою України у липні 1990 р. Декларації про державну незалежність (суверенітет) України, схваленої на референдумі 1 грудня 1991 р., та прийняття у червні 1991 р. концепції нової Конституції України. Необхідність реформування судової влади постала від часу проголошення суверенності й незалежності Української держави, початку процесу реального забезпечення прав і свобод людини і громадянина, затвердження верховенства права в суспільному житті.
• Вступ_______________________________________________________________________2
• 1. Конституційний Суд - єдиний орган конституційноїюрисдикціїУкраїни____________3
o 1.1 ІсторіястворенняКонституційного Суду України________________________3
o 1.2 Склад і порядок формуванняКонституційного Суду України______________4
o 1.3 Функції та повноваження КСУ ________________________________________7
• 2. Порядок діяльностіКонституційного Суду і процедурирозгляду ним справ _________9
o 2.1 Формизвернення до Конституційного Суду ____________________________9
o 2.2 Розгляд справ Конституційним Судом України_________________________12
• Висновок___________________________________________________________________19
• Список використаноїлітератури_______________________________________________20
Конституційний Суд на своїх засіданнях- ст. 50 ЗУ “Про КСУ”:
При здійсненні своїх повноважень на засіданнях Конституційний Суд приймає рішення. Таке рішення приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду, які брали участь у засіданні.
Крім засідань Конституційний Суд проводить і пленарні засідання. На своїх пленарних засіданнях Конституційний Суд розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені до розгляду Конституційним Судом на його пленарних засіданнях чинним законодавством. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду. [2]
Порядок проведення пленарних засідань Конституційного Суду встановлюється законами, Регламентом та іншими актами Конституційного Суду, що регламентують організацію його внутрішньої роботи.
На пленарних засіданнях Конституційний Суд - ст.51 ЗУ “Про КСУ”:
Рішення (висновок) Конституційного Суду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду.
Пленарне засідання
Засідання та пленарні засідання Конституційного Суду протоколюються. Пленарні засідання фіксуються технічними засобами. Протоколи засідання, пленарного засідання підписуються головуючим та суддями Конституційного Суду, які брали в них участь, і передаються протягом десяти днів з дня прийняття рішення (давання висновку) чи прийняття ухвали для ознайомлення суддям Конституційного Суду, які не брали в них участі. Забезпечує ведення протоколів засідань та пленарних засідань Секретаріат.
На пленарних засіданнях
Конституційний Суд приймає рішення
та висновки. Так, Конституційний Суд
за результатами розгляду справ щодо
конституційності законів та інших
правових актів Верховної Ради України,
актів Президента України, Кабінету
Міністрів України, правових актів
Верховної Ради Автономної Республіки
Крим та тлумачення Конституції і
Законів України приймає
а) найменування рішення, дату і місце прийняття, його номер;
б) персональний склад суддів Конституційного Суду, які брали участь у розгляді справи;
в) перелік учасників судового засідання;
г) зміст конституційного подання;
д) повну назву, дату прийняття, порядковий номер, за яким органом, посадовою особою прийнято правовий акт, конституційність якого розглядається;
е) положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд при прийнятті рішення;
є)мотивувальну частину рішення;
ж)резолютивну частину рішення;
з) обовязкове зазначення того, що рішення Конституційного Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.
Висновки Конституційний Суд дає у справах з питань:
а) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обовязковість;
б) додержання конституційної
процедури розслідування і
в) відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроектів про внесення змін до неї. [2]
У висновку Конституційного Суду зазначається - ст.66 ЗУ “Про КСУ”:
а) його найменування, дата і місце дачі, номер;
б) персональний склад суддів Конституційного Суду, які брали участь у розгляді справи;
в) перелік учасників судового засідання;
г) зміст конституційного подання, конституційного звернення;
д) положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд при дачі висновку;
е) мотивувальна частина висновку;
є) резолютивна частина висновку;
ж) те, що висновок Конституційного Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.
Рішення та висновки вважаються прийнятими, якщо за це на пленарному засіданні проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду. [2]
Рішення і висновки видаються державною мовою, повинні бути підписані не пізніше семи днів після прийняття чи дачі. Вони офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання і разом з окремою думкою суддів публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України і рівною мірою є обовязковими до виконання. [2]
Копії рішень і висновків надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення субєкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді.
За необхідності Конституційний Суд може визначити у своєму рішенні чи висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обовязки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Він має право зажадати від органів, на які покладається обовязок забезпечити виконання актів, письмового підтвердження виконання рішення, додержання його висновку. Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду тягнуть за собою відповідальність згідно з законами України.
У разі виявлення нових обставин по справі, що не були предметом її розгляду, але які існували на час розгляду і прийняття рішення або дачі висновку в справі, Конституційний Суд може відкрити нове провадження у справі.
Діяльність Конституційного Суду фінансується з Державного бюджету України. При складанні проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік Голова Конституційного Суду подає пропозиції до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо обсягу фінансування Конституційного Суду і проект відповідного кошторису. [16]
Організаційне, науково-експертне,
інформаційно-довідкове та інше забезпечення
діяльності Конституційного Суду здійснює
його Секретаріат на чолі з керівником.
Положення про Секретаріат, його
структура і штати
Матеріали діяльності Конституційного
Суду зберігаються в його архіві. Матеріали
справ, щодо яких Конституційний Суд
прийняв рішення або дав
Отже, Конституційний Суд як єдиний орган конституційної юрисдикції здійснює свою організаційну діяльність відповідно до чинного законодавства та організаційно-правових актів, що приймає Конституційний Суд, забезпечуючи права, свободи і обовязки людини та громадянина. Він не може виходити за межі своєї діяльності та не дублює діяльність інших органів правосуддя. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.
Конституційний Суд України розпочав свою діяльність 18 жовтня 1996 року, а своє перше Рішення прийняв 13 травня 1997 року. [17]
Станом на1 грудня 2008 року, Конституційний Суд України отримав та опрацював 2578 документві. У тому числі: конституційних подань 87, з яких Президента України - 34, Верховної Ради України - 1, Кабінету Міністрів України - 1, Народних депутатів - 40, Верховного Суду України - 1, Уповноваженого ВР України з прав людини - 4, Верховної Ради АР Крим - 3, Органів державної влади - 1, Органів місцевого самоврядування - 2. Конституційних звернень 225, з яких громадян - 193, юридичних осіб - 32. Інших звернень громадян інших осіб тощо 1091.
Прийнято Конституційним Судом України:
- рішень 26;
- висновків 2;
- ухвал 112,
з яких про відкриття конституційного провадження у справі - 10, про відмову у відкритті конституційного провадження у справі - 32, про припинення конституційного провадження у справі - 32 і інших(про форму розгляду справи, обєднання справ тощо - 38).
Прийнято колегіями суддів Конституційного Суду України ухвал - 84, про відкриття конституційного провадження у справі, про відмову у відкритті конституційного провадження у справі тощо. [17]
Най частіше Конституційний Суд України розглядає рішення у справах за конституційним зверненням громадян, а також про офіційне тлумачення статей Конституції України та інших кодексів країни. На приклад: Рішення Конституційного Суду України Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81, Конституції України та статей 243 підпунктів 21, 22, 25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата), який був вирішений 13 травня 1997 року. [14, ст. 68] Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу четвертого статті 2, частини другої статті 6, частини першої, другої статті 10 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» (справа про молодіжні організації), яка вирішувалася 13 грудня 2001року. [20] Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Галини Павлівни щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248 підпункту 2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки Дзюби Г.П. щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи), яке розглядалось 25 листопада 1997 року. [14, ст. 70]