Грузія в ГУАМ

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ  І МЕНЕДЖМЕНТУ

                                                              

Кафедра міжнародної економіки

                                                                  

КПІЗ

на тему:

«ГРУЗІЯ в ГУАМ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль – 2012

План

1. Загальна характеристика ГУАМ

2. Діяльність ГУАМ

3. Торгівельне співробітництво України  з членами ГУАМ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальна характеристика ГУАМ

 

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ —  регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії,України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В  основі утворення цієї форми співробітництва  лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація була створена1997 року для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку Сполучених Штатів. У 1999 організація була перейменована у ГУУАМ завдяки вступу Республіки Узбекистан до неї, яка, однак, вийшла з організації 5 травня2005, викликавши повернення початкової назви. Штаб-квартира знаходиться у Києві на Майдані Незалежності.

Історія утворення

Заснування політико-консультативного форуму ГУАМ у складі 4 країн (України, Азербайджану, Грузії й Молдови) відбулося 10 жовтня 1997 року в Страсбурзі під час Саміту Ради Європи, під час якого було схвалено Спільне Комюніке глав України, Грузії, Азербайджану й Молдови. У цьому документі було зафіксовано рівень політичного зближення й практичного співробітництва між країнами цієї групи, спільність позицій з ключових міжнародних проблем й процесів у пострадянському просторі.

24 квітня 1999 року під  час Вашингтонського саміту президентів  країн-членів до ГУАМ приєднався  Узбекистан. Розширене таким чином об'єднання держав отримало назву ГУУАМ.

5 травня 2005 року президент  Республіки Узбекистан оголосив  про вихід з ГУУАМ, що спричинило  повернення старої назви.

Співробітництво

Спільні економічні інтереси держав ГУАМ найбільше сконцентровані навколо питань транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон.

Ефективним напрямком  економічного співтовариства є розвиток інвестиційної діяльності між державами  ГУАМ, створення спільних підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в галузі машинобудування, енергетики і транспорту.

Іншим важливим напрямком  співпраці в межах ГУАМ — є  проблеми безпеки й стабільності в регіоні. Співпраця делегацій  країн ГУАМ в рамках міжнародних організацій, в першу чергу ООН та ОБСЄ, реалізується на постійній основі, що включає регулярні консультації з метою обговорення тих чи інших питань, які виникають під час роботи та торкаються інтересів країн ГУАМ, та вироблення спільних позицій. Започатковано механізм головування національних делегацій країн ГУАМ у рамках міжнародних організацій.

Зміцнення і поглиблення  цієї форми співробітництва країн  ГУАМ допомагає більш ефективній координації індивідуальних позицій  та зусиль країн об'єднання, реалізації їхніх національних інтересів у діяльності міжнародних організацій.

Учасники об'єднання  зацікавлені у всебічному розвитку співробітництва з третіми країнами та міжнародними організаціями, які  виявляють інтерес до діяльності ГУАМ та можуть сприяти досягненню цілей та принципів, викладених у Ялтинській Хартії ГУАМ. З цією метою в рамках об'єднання за ініціативою України створюється інститут спостерігачів. До порядку денного 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН включено питання про надання ГУАМ статусу спостерігача в ГА ООН.

Структура

§ Найвищим органом об'єднання ГУАМ є щорічна зустріч глав держав країн-учасниць ГУАМ.

§ Виконавчим органом ГУАМ є Рада міністрів закордонних справ країн ГУУАМ.

§ Робочим органом ГУАМ є Комітет національних координаторів (КНК ГУУАМ), до складу якого входять координатори по одному від кожної країни-учасниці ГУАМ.

§ Виконання функцій інформаційного центру ГУАМ покладено на Інформаційний офіс ГУАМ у Києві. *Координацію співробітництва між країнами ГУАМ на галузевому рівні покладено на вісім Робочих груп — з питань енергетики, транспорту, з торговельно-економічних питань, з питань інформатики та телекомунікацій, культури, науки та освіти, туризму, боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і розповсюдженням наркотиків.

Міжнародно-правові документи, прийняті в рамках ГУУАМ:

§ Ялтинська Хартія ГУУАМ (7.06.2001 р.);

§ Конвенція держав-учасниць ГУУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань (7.06.2001 р.);

§ Положення про Раду міністрів закордонних справ країн ГУАМ;

§ Угода про створення зони вільної торгівлі між країнами-учасницями ГУАМ;

§ Тимчасове положення про Інформаційний офіс ГУАМ в Києві;

§ Рішення Глав держав-учасниць ГУАМ про статус спостерігачів у діяльності ГУАМ;

§ Угода про співробітництво між Урядами держав-учасниць ГУАМ у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і іншими небезпечними видами злочинів;

§ Документи про співробітництво в окремих галузях;

§ Бакинська декларація (планується в Баку 2007);

§ Угода про привілеї та імунітети Організації за демократію й економічний розвиток — ГУАМ (планується в Баку 2007);

§ Меморандум про співробітництво з питань ядерної та радіаційної безпеки.

Міжвідомчі органи:

§ Робоча група з торговельно-економічних питань.

§ Робоча група з питань енергетики.

§ Робоча група з питань боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Діяльність ГУАМ

 

Пріоритетною умовою діяльності ГУАМ початковою визначалося забезпечення гарантії стабільності та безпеки у цьому регіоні, створення диверсифікованої системи надходження вуглеводневих енергоносіїв до Європи (проект ІНОГЕЙТ), надійне функціонування транспортного коридору Європа – Кавказ – Центральна Азія (проект ТRАСЕСА), а також розвиток транспортної інфраструктури даного регіону, адже через територію ГУАМ пролягають основні артерії перевезення вантажів та шляхи транспортування вуглеводнів. На ГУАМ також покладається важлива роль у боротьбі з тероризмом та розповсюдженням наркотиків, організованою злочинністю, торгівлею людьми.

З часом ГУАМ розвивається в організаційному, інституційному та функціональному напрямках, завдяки чому стає можливим укладення Угоди про зону вільної торгівлі, розвиток туризму, співробітництво у сфері культури, науки, освіти та інформаційних технологій (підписано Угоду про співробітництво у галузі освіти, Протокол про співробітництво між академіями наук в галузі науки і техніки, Угоду про співробітництво у сфері охорони здоров’я). Серед міжнародних організацій у сфері світових міжнародних відносин нині є можливою співпраця країн ГУАМ у рамках організацій ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, Ради Європи. Нині вже можна з впевненістю назвати позитивні результати блоку ГУАМ в цьому напрямку діяльності. Від самого заснування ГУАМ питання боротьби з організованою злочинністю було одним із пріоритетних завдань цієї міжнародної організації. З погляду ширшого міжнародного контексту слід зауважити, що саме ця проблема викликає глибокий інтерес багатьох країн, і передусім, провідних держав світу, сприяючи підвищенню міжнародного статусу цієї регіональної організації. Зокрема, привертає увагу рамкова програма співпраці ГУАМ і США з питань торгівлі і транспортної інфраструктури, забезпечення прикордонного і транспортного контролю, боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і транспортуванням наркотиків.

Співпраця в питаннях боротьби з організованою злочинністю  та тероризмом розгортається не лише на міждержавному рівні, але й  на рівні наднаціональних інституцій. Зокрема, йдеться про Європейський комітет з питань тероризму, Офіс ОБСЄ з демократичних інституцій і прав людини і Офіс Об’єднаних Націй з питань боротьби з наркотиками і злочинністю (UNODC). На сьогодні відбулося два спільних семінари ГУАМ–UNODC.

Останній мав місце 15–16 лютого 2010 р. Під час цього  семінару відбувся широкий обмін думок з приводу імплементації універсальних правових положень, а також правових документів Ради Європи, які стосуються екстрадиції та взаємної правової допомоги в питанні боротьби з тероризмом і організованою злочинністю.

Починаючи з 2003 р., організовано Віртуальний центр, а також роботу міжнародної інформаційно-аналітичної системи, завдяки функціонуванню яких, а також співпраці правоохоронних органів у рамках ГУАМ проводилися операції у сфері боротьби з тероризмом, відмиванням грошей та корупцією, організованою злочинністю, торгівлею наркотиками. Зокрема, в 2006 р. було здійснено операції "Химера" (боротьба з торгівлею людьми і нелегальною міграцією) та "Гармонія" (вилучення наркотиків), а починаючи з 2007 р., щорічно проводяться операції"Перехват" та "Наркостоп".

У свою чергу представництво Постійного Секретаріату ТРАСЕКА повідомляє, що Європейським Союзом станом на 2008 р. вже профінансовано 76 проектів загальною  вартістю 157 млн євро, майже половина коштів була спрямована на розвиток транспортної інфраструктури коридору, решта – на гармонізацію законодавства, вдосконалення тарифної політики, інституціональне становлення [3, С.74].

Економічні відносини  на теренах ГУАМ розвиваються досить непросто. Учасники ГУАМ мають спільні  вихідні умови, однак така "подібність" спрацьовує не на користь об’єднання. По-перше, всі члени ГУАМ є країнами, де все ще триває реформування економічних систем, по-друге, партнерів по ГУАМ не можна назвати самодостатніми, жодна з країн не є впливовим інвестором для інших членів Організації ГУАМ; по-третє, товарообіг між країнами угруповання складає незначну частку зовнішньоторговельного обігу, тоді як Росія донедавна була одним з основних торговельних партнерів на теренах СНД майже для всіх учасників ГУАМ, окрім Азербайджану [4, С. 12–13].

Починаючи з 2006 р., через санітарні норми та інші обмеження з боку Російської Федерації, застосовані до товарів виробництва Грузії, Молдови та України, значно знизились показники експорту цих країн-виробників на російські ринки. З цієї причини деякі країни ГУАМ, зокрема Молдова, паралельно розвивали торговельні відносини у напрямку держав ЄС, значно збільшивши експорт сільськогосподарської сировини та товарів її переробки на ринки країн Європейського Союзу. Між Російською Федерацію та Грузією в 2008 р. відбувся військовий конфлікт, наслідки якого дають взнаки ще й до сьогодні, впливаючи на конкурентоздатність Об’єднання ГУАМ. Важливим лишається вплив на інтеграційний потенціал ГУАМ фактора залежності всіх учасників об’єднання, окрім Азербайджану, від імпорту енергетичних ресурсів, зокрема, російських.

Торговельні відносини  у форматі блоку з початку його створення до 2000 р. розгортались не на користь інтеграції членів ГУАМ: якщо зменшення товарообігу для України з країнами СНД становило 23 %, то з країнами ГУАМ – 26 %. Спад товарообігу демонструють такі дані: обсяг торгівлі України з Азербайджаном у 1996 р. становив 119,1 млн дол., у 1999 р. – 63,2 млн дол., у 2000 р. – 64,6 млн дол.; з Грузією у 1996 р. – 187,0 млн дол., у 1999 р. – 48,1 млн дол., у 2000 р. – 48,1 млн дол.; з Молдовою в 1996 р. – 310,4 млн дол., у 1999 р. – 147,6 млн дол., у 2000 р. – 211,6 млн дол. [5, С. 13].

Проте, починаючи з 2000 р., в усіх країнах-членах ГУАМ поступово  нарощуються обсяги виробництва, забезпечуючи зростання ВВП [6, С. 22]. За період 2000–2005 рр. відзначаються деякі позитивні зрушення, однак не достатньо активно розвивалась торгівля між учасниками ГУАМ, до того ж, щорічні показники експорту між країнами-членами мали тенденцію до різких коливань. Умовно стабільний рівень зростання експорту у форматі ГУАМ забезпечувався з боку України та Азербайджану, тоді як Молдова і, особливо, Грузія демонстрували як щорічні зміни обсягів експорту товарів до традиційних країн-партнерів, показники експорту між країнами-членами мали тенденцію до різких коливань. Умовно стабільний рівень зростання експорту у форматі ГУАМ забезпечувався з боку України та Азербайджану, тоді як Молдова і, особливо, Грузія демонстрували як щорічні зміни обсягів експорту товарів до традиційних країн-партнерів, так і зміну власне об’єктів зовнішньої торгівлі, тим само зумовлюючи різкі зміни обсягів експорту в межах блоку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Торгівельне співробітництво України  з членами  ГУАМ

 

Поглиблення глобалізаційних  процесів на євразійському просторі надало поштовх розвитку інтеграційного об’єднання ГУАМ. Київський самміт ГУАМ у травні 2006 р. чітко визначив статус блоку як повноцінної міжнародної організації та закріпив ініціативи країн-учасниць до поглиблення економічної взаємодії, зокрема, завершення формування зони вільної торгівлі в межах митних кордонів країн-членів.

Разом із тим, економічний потенціал  співпраці між країнами-членами  ГУАМ на сьогодні реалізується достатньо  слабко, що засвідчують наступні тенденції.

1. Товарна торгівля між країнами має слабку динаміку розвитку, яка характеризується різкими коливаннями. За останні п’ять років частка експорту країн ГУАМ, який спрямовувався на ринки інших членів об’єднання, зросла лише на 1,6 в.п. - з 2,5 % у 2000 р. до 4,1 % у 2005 р. (рис. 1).

Рис. 1 Питома вага товарного експорту на ринки країн ГУАМ, % до загального обсягу експорту країн-учасниць