Цивільне право: предмет и цели

Юридичні факти - це обставини, з настанням яких норми права (закону) пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

В залежності від  того, пов'язаний юридичний факт з  волею учасника даного правовідношення  чи ні, юридич-ні факти поділяють  на юридичні дії і юридичні події.

Об'єкти цивільних правовідносин

Під об'єктом  цивільних правовідносин розуміють  матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини та процес створення  цих благ. Основним критерієм "об'єкта цивільних правовідносин" є його оборотоздатність, тобто можливість вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в  порядку правонаступництва чи спадкування  або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

З огляду на це, до об'єктів цивільних правовідносин  відносять речі, у тому числі гроші  та цінні папери, інше майно, майнові  права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформацію, а також інші матеріальні  та нематеріальні блага.

Річ як об'єкт  цивільних правовідносин — це предмет матеріального світу  в своєму природному стані або  ж такий, що створено в результаті людської діяльності, задовольняє певні  потреби суб'єктів цивільних правовідносин  і щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Важливу роль під  час вивчення такого об'єкта, як речі, відіграє його класифікація, що є орієнтиром при виявленні правового режиму тієї чи іншої речі. Речі можна класифікувати  залежно від різних ознак.

1) Залежно від  оборотоздатності:

• речі, які вилучено з цивільного обороту, тобто речі, які не можуть переходити у приватну власність фізичних та юридичних  осіб, наприклад, зброя, боєприпаси, бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси, вибухові речовини і засоби вибуху та інші речі, які визначено такими у додатку  № 1 до постанови ВР України "Про  право власності на окремі види майна";

• речі, які обмежено в цивільному обороті, тобто речі, які можуть перебувати у власності  фізичних осіб лише за умови дотримання спеціального порядку їх набуття, наприклад, вогнепальна гладкоствольна мисливська зброя, вогнепальна мисливська нарізна  зброя, газові пістолети, револьвери та інші речі, що передбачено в додатку  № 2 до постанови ВР України "Про  право власності на окремі види майна";

• речі, які перебувають  у вільному цивільному обороті, тобто  речі, які не вилучено з цивільного обороту та речі, які не обмежено в цивільному обороті.

Речі, які виключено  з обороту, не можуть бути предметом  правочинів та змінювати власників; речі, які обмежено в обороті, —  можуть перебувати в ньому лише за спеціальним дозволом публічної  влади; речі, які перебувають у  вільному обороті, можуть вільно без  спеціальних дозволів змінювати  власників.

2) Залежно від  можливості переміщення у просторі:

• нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а  також об'єкти, розташовані на земельній  ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, наприклад, будинок, садиба тощо. При  цьому режим нерухомої речі може бути поширено законом на повітряні  та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також  інші речі, права на які підлягають державній реєстрації;

• рухомі речі, до яких слід відносити речі, що можна  вільно переміщувати у просторі.

Значення цього  поділу в тому, що право власності  та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

3) За способами  індивідуалізації:

• індивідуально-визначені  речі, тобто ті, що наділені тільки їм властивими ознаками, що вирізняють їх з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи їх, наприклад, картина  К. Малєвіча "Чорний квадрат";

• родові речі, тобто ті, що визначаються родовими ознаками, властивими усім речам того самого роду, та вимірюються числом, вагою, мірою, наприклад, 2 кілограми  цукру, 3 мішки муки тощо.

Значення цього  поділу в тому, що речі, які мають  лише родові ознаки, є замінними, а  індивідуально визначенні речі —  не замінні.

4) Залежно від  можливості поділу речі:

• подільні речі, тобто ті, які можна поділити без  втрати їх цільового призначення;

• неподільні речі, тобто ті, які не можна поділити без втрати її цільового призначення, наприклад, автомобіль, будинок. Режим  неподільної речі може також поширюватись і на складні речі, тобто сукупність різнорідних речей, які утворюють  єдине ціле, що дає змогу використовувати  їх за призначенням, яке визначається сутністю з'єднання, наприклад, бібліотека, колекція тощо.

Значення цього  поділу в тому, що при розподілі  спільної сумісної власності ці речі мають різний правовий режим.

5) Залежно від  наявності залежності між речами:

• головна річ  визнається як самостійна річ, пов'язана  з іншою річчю — належністю, наприклад, скрипка як головна річ  пов'язана зі смичком;

• приналежність  покликана слугувати головній речі та пов'язана з нею спільним господарським  призначенням. Від приналежності  слід відмежовувати складову частину  речі, тобто все те, що не можна  відокремити від речі без її пошкодження  або істотного знецінення, наприклад, автомобіль і мотор.

Значення цього  поділу в тому, що приналежність  поділяє долю головної речі, якщо інше не визначено договором або законом.

6) Залежно від  тривалості використання:

• споживні речі, тобто такі, які внаслідок одноразового їх використання знищуються або припиняють існувати у первісному вигляді, наприклад, продукти харчування, сировина, напівфабрикати;

• неспоживні речі, тобто такі, які призначені для  неодноразового використання, зберігають при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу, наприклад, будівлі, технічне обладнання.

7) Залежно від  наслідків використання речі:

• продукція, тобто  все те, що отримане в результаті виробничого використання речі;

• плоди, тобто  продукти органічного розвитку тварин, наприклад приплід, та інших речей, наприклад урожай.

• доходи, тобто  економічний приріст від участі речі в цивільному обороті, наприклад, орендна плата, відсотки від вкладу в банку, доходи від акцій тощо.

Правове значення полягає в тому, що продукція, плоди  та доходи належать власникові речі, якщо інше не визначено договором або  законом.

8) Залежно від  того, чи жива річ, чи ні:

• тварини, тобто  хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби тощо) та безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та ін.) тварини в усьому їх видовому і популяційному різноманітті;

• неживі речі.

Значення такого поділу полягає в тому, що на тварин, за загальним правилом поширюється  режим речі. Однак для їх використання може бути встановлено спеціальні правила, наприклад правила поводження, або  спеціальний правовий режим —  тварини, що занесені у Червону книгу  тощо.

Окремий правовий режим поширюється на такі різновиди  речей, як гроші та цінні папери.

Гроші є загальноприйнятим  еквівалентом, можуть замінити собою  майже будь-який інший об'єкт майнових відносин, що мають майновий характер. Вони можуть виступати у трьох  формах: готівковій, безготівковій  та валюта. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною  вартістю на всій території України, є грошова одиниця України  — гривня. Виключне право на випуск готівкових грошей належить НБУ. Емісія готівки здійснюється у формі  банківських білетів (банкнот) та металевих  монет. Банкнота та монета є безумовними  зобов'язаннями НБУ та забезпечуються всіма його активами. Іноземна валюта може використовуватися в Україні  у випадках і в порядку, встановлених законом.

Цінним папером  є документ встановленої форми з  відповідними реквізитами, що посвідчує  грошове або інше майнове право  і визначає взаємовідносини між  особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання  зобов'язань згідно з умовами  його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього  документа, іншим особам. До особи, яка  набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності всі  права, які ним посвідчуються.

Виділяють такі групи цінних паперів:

• пайові цінні  папери, які засвідчують участь у  статутному капіталі, надають їх власникам  право на участь в управлінні емітентом  і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента;

• боргові цінні  папери, які засвідчують відносини  позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк  кошти відповідно до зобов'язання;

• похідні цінні  папери, механізм випуску та обігу  яких пов'язаний із правом на придбання  чи продаж протягом строку, встановленого  договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

• товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому  держателеві право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

ЦК України  не виділяє види цінних паперів, однак, аналізуючи чинне законодавство, слід зазначити, що основні з них встановлено  в Законі України "Про цінні  папери і фондову біржу". До них, зокрема, належать: акції; облігації  внутрішніх та зовнішніх державних  позик; облігації місцевих позик; облігації  підприємств; казначейські зобов'язання республіки; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі; приватизаційні папери. Форма цих та інших цінних паперів може бути як документарною, так і бездокументарною.

Права, що посвідчені цінним папером, можуть належати:

• пред'явникові цінного паперу {цінний папір на пред'явника). Для передання іншій  особі прав, посвідчених цінним папером  на пред'явника, достатньо вручення цінного паперу цій особі;

• особі, вказаній у цінному папері {іменний цінний папір). Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії);

• особі, вказаній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір). Права за ордерним цінним папером  передаються шляхом учинення на цьому  папері передавального напису (індосаменту). За передавальним написом (індосаментом), учиненим на цінному папері, до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за цінним папером (індосата), переходять усі права, посвідчені цінним папером. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, якій має бути здійснено виконання) або  ордерним (із зазначенням особи, якій або за наказом якої має бути здійснено  виконання).

Особа, що випустила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед його законним володільцем солідарно. Відмова  від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, із посиланням на те, що немає підстави зобов'язання, або  на його недійсність не допускається. Особливості обігу цінних паперів  в Україні додатково регламентуються  Законом України "Про Національну  депозитарну систему та особливості  електронного обігу цінних паперів  в Україні".

Особливим різновидом речей як об'єктів цивільних правовідносин  також є майнові комплекси, до яких належать підприємства та кондомініуми.

Підприємство  є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької  діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу  входять усі види майна, призначені для його діяльності: земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Кондомініум як комплекс нерухомого майна, включає  земельну ділянку та розташовану  на ній житлову будівлю, в якій окремі житлові будівлі перебувають  в особистій власності, а решта  частин — в дольовій власності, наприклад  товариство співвласників багатоквартирного  будинку. Особливістю цього майнового  комплексу, попри сумісну експлуатацію загальної дольової власності (ліфти, сходи, площадки, дах, підвал, електричне, сантехнічне та інше обладнання, що обслуговує будинок в цілому та прибудинкову територію) є також і неможливість для власника відчужити свою долю в цій спільній власності окремо від його особистої власності  на жиле приміщення.