Використання хронометричних систем в спортивних змаганнях

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Января 2013 в 20:15, статья

Описание работы

В роботі представлено ретроспективу хронометричних засобів на спортивних змаганнях. Проаналізовано використання сучасних хронометричних систем в спорті: стартових систем та фотофінішу, високошвидкісних цифрових камер, сенсорних електронних колодок, прийомопередавачів інфрачервоних променів та радіо. Розглянуто вимірювання спортивного результату за трьома критеріями: 1) в одиницях СІ (секунда, метр, кілограм); 2) за кількістю отриманих очок; 3) у балах, які нараховані суддями.

Работа содержит 1 файл

СТАТЬЯ Хронометраж3.doc

— 3.65 Мб (Скачать)

Рис. 10. Підрахунок результатів у фігурному катанні [8].

 

Рис. 11. Підрахунок результатів у спортивній гімнастиці [8].

 

Сьогодні технічний  прогрес дозволив поєднати в єдиному комплексі вимірювальні, демонстраційні та телевізійні системи. Все це призвело до того, що в спорт стали входити найостанніші інформаційні технології та прийоми шоу-бізнесу. Тепер глядачі, які знаходяться на стадіонах, спортивних майданчиках і сидять біля екранів телевізорів, майже зрівняні: всі можуть бачити, що відбувається в реальному і сповільненому часі, споглядати крупний план спортивної боротьби, в тому числі з повтором найцікавіших і спірних моментів, спостерігати проходження спортсменами рубежів, контролювати проміжні та підсумкові результати, бути свідками улюбленого дійства. 

Дуже важливим є також  забезпечення рівності умов, об'єктивності і порівнянності результатів  змагань.

Тут, поряд з визначенням якості змагальних трас, полів, секторів, треків, лижні, схилів, точному вимірюванню підлягають їх фізичні розміри: довжина, ширина, відносна і абсолютна висоти. В сучасному спорті у цьому напрямку часто використовуються останні технічні досягнення.

При організації міжнародних змагань велика увага приділяється стану і параметрам спортивного інвентарю та обладнання.

Так, наприклад, усі снаряди для метань за правилами змагань повинні строго відповідати певним розмірам і вазі. У зимових видах спорту, де велике значення має ефективність ковзання, наприклад в бобслеї, є обмеження за температурою полозів, яка ретельно вимірюється безпосередньо перед стартом. Строго контролюються параметри воріт, розмітки полів і майданчиків, м'ячів і сіток, щитів, кошиків тощо. У деяких випадках ретельно перевіряється екіпірування спортсменів, наприклад у стрибках на лижах з трампліна, щоб вона не являла собою своєрідне вітрило.

Іноді необхідною процедурою є зважування спортсменів. Цього  вимагають, наприклад, правила змагань  у важкій атлетиці, де є вагові категорії, або в кінному спорті, де спортсмен  не повинен бути надто легким.

У низці спортивних дисциплін важливими є умови погоди. Так, у легкій атлетиці виконуються виміри швидкості вітру, яка може вплинути на результати бігу та стрибків; у вітрильних регатах, де в умовах безвітря змагання взагалі неможливі; при стрибках на лижах з трампліну, де бічний вітер може загрожувати життю спортсменів. Контролю підлягає температура снігу і льоду в зимових видах спорту, температура води у водних видах спорту. Якщо змагання проводяться на відкритому повітрі, то в разі опадів певної інтенсивності вони можуть бути перервані (наприклад, теніс, бадмінтон, стрибки з жердиною).

Висновки:

  1. Історія хронометражу на спортивних змаганнях починається простим секундоміром на Іграх I Олімпіади у квітні 1896 року і продовжується до наших днів високоточними часовимірювальними пристроями, з яких найбільшого поширення отримали оптикоелектронні пристрої.
  2. Вимірювання використовуються для визначення спортивного результату за трьома критеріями: 1) в одиницях СІ (секунда, метр, кілограм); 2) за кількістю отриманих очок; 3) у балах, які нараховані суддями.
  3. На сьогодні хронометраж на спортивних змаганнях забезпечується високотехнологічними системами, до складу яких входять: швидкісні цифрові камери, сенсорні електронні колодки, передавачі інфрачервоних променів і радіо, спеціальні лазерні далекоміри.

Перспективи подальших досліджень полягають в систематизації даних про використання сучасних інформаційних технологій в підготовці спортсменів.

Література

 

  1. Иванов В. Педагогические и метрологические основы теории и методики измерений в спорте / Иванов В. // Человек в мире спорта: Новые идеи, технологии, перспективы : Тез. докл. Междунар. конгр. –- М., 1998. –- Т. 1. –- С. 51–-52.
  2. http://cito-web.yspu.org/link1/metod/met93/node6.
  3. http://www.tagheuer.com/ru/.
  4. http://entertainment.howstuffworks.com/olympic-games.
  5. http://ria-stk.ru/mi/adetail.
  6. http://www.finishlynx.com/allsports/athletics/ru_RU/athletics_over.
  7. http://www.microgate.it/Home-EN.
  8. http://kronaservice.net/alge-timing/.
  9. http://ru.wikipedia.org/.
  10. Филиппов С.С., Ермилова В.В. Информационное обеспечение управления спортивным соревнованием. Журнал Ученые записки университета имени П.Ф. Лесгафта 2 (48) 2009, 02 февраля 2009 г., с. 83–87.
  11. http://dailyhouse.com/.
  12. http://mac.net.ua/news/2011/04/01/curling3d-trexmernij-kerling.
  13. http://rutracker.org/.
  14. http://www.womenstennisblog.com/category/tournaments/fed-cup/.
  15. http://www.mobygames.com/.
  16. http://www.ibf-usba-boxing.com/schedule/results.
  17. http://article.wn.com/.

Информация о работе Використання хронометричних систем в спортивних змаганнях