Методику
М. М. Єфименка вперше було представлено 1999 року в програмі
«Театр фізичного розвитку й оздоровлення».
Вона розрахована на дітей дошкільного
та молодшого шкільного віку и
спирається на об’єктивні закони розвитку
дитячого організму. У цій методиці автор
сформулював основні, принципово нові
положення системи фізичного виховання
та оздоровлення дітей перших 10 років
життя.
Крізь всю роботу червоною ниткою
проходить ідея перетворення одноманітних
занять на заняття-вистави, що дарують
дітям радість і приносять
користь їхньому фізичному, інтелектуальному
розвитку, формуванню міжособистісних
стосунків.
Система
М. М. Єфименка розкривається у 10 заповідях:
1. Дотримуйся
логіки природи (за «принципом повторно-кільцевої
побудови занять», який пропонує природну
послідовність становлення рухових навичок
дитини: від вправ у положенні лежачи на
спині, на животі, через перевертання,
повзання, рухи в позі сидячи, а потім стоячи,
до ходьби, лазіння, бігу, стрибків, потім
метань і складно координованих рухів).
2. Руховий розвиток
дошкільників повинен відбуватися за розвивальною
спіраллю.
3. Так
звані загальнорозвивальні вправи — це
випадкове, безлике «рукомахання», підбирати
підготовчу частину заняття слід відповідно
до еволюційної гімнастики.
4. Розподіл
занять на три частини повинен бути не
формальним, а фізіологічним за своєю
суттю (спочатку розминка, потім основне
навантаження і на завершення заспокійливі
вправи).
5. «Театр
фізичного виховання дошкільників»: граючи
— оздоровляти, граючи — виховувати, граючи
— розвивати, граючи — навчати.
6. Фізичне
виховання повинне заряджати дітей позитивною,
світлою енергією задоволення, не слід
гнатися за високою моторною щільністю.
7. Руховий
портрет дошкільника «малює» методика
ігрового тестування рухового
розвитку дошкільників у нормі та у разі патології, яка дуже
проста в організації, не потребує особливого
обладнання, кожний тест має ігрову основу
і високу чутливість до малопомітних відхилень,
а також комплексність дослідження.
8. Створюй
тренажери сам.
9. Здоров’я
здорових вимагає профілактики й корекції
(до яких у першу чергу слід віднести корекцію
порушень постави, плоскостопості і положень
кінцівок, регулювання м’язового тонусу,
оптимізацію рухів у суглобах, корекцію
діяльності серцево-судинної і дихальної
систем, вдосконалювання вестибулярного
апарату, покращання орієнтування у просторі,
подолання надмірної ваги тіла тощо).
10. Через
рух і гру — до виховання людини майбутнього
(фізичне виховання як основний напрям
загального розвитку дитини, що включає
у себе психічну, інтелектуальну, емоційну
та інші сфери).
Десять заповідей і
вісім золотих формул природного
рухового розвитку дітей за авторською
системою М.М.Єфименка
"Театр фізичного
виховання та оздоровлення дітей
дошкільного і молодшого шкільного
віку"
Відстоювана М.М. Єфименко
педагогічна філософія, система
роботи з дітлахами базується
на десяти педагогічних заповідях та
восьми золотих формулах рухового розвитку
дітей.
Заповідь перша - “йди за логікою природи”-
закликає покласти в основу природного
фізичного розвитку дітей, їх рухової
підготовленості не надумані принципи,
а сформовані за тисячоліття в процесі
еволюціі об’єктивні біологічні, фізіологічні,
анатомічні, біомеханічні закономірності,
які обумовлюють гармонійний
розвиток дитини.
М.М.Єфименку вдалося “підгледіти”
у великої та вічної Природи ряд
“золотих формул “
рухового розвитку дитини.
Перша золота формула, сама
значуща, може бути сформульована так:
Проводячи любу форму фізичного
виховання дітей, логічно починати
робити вправи з “лежачих” чи горизонтальних
положень/ як найбільш легких, розвантажених,
природних/ з поступовим збільшенням навантаженням
до положень прямостояння, ходіння ,лазіння,
бігу / як більш складних, навантажуючих
рухів/
Друга золота формула рухового
розвитку дитини виходить з першої
продовжуючи та уточнюючи її: у
будь-якому положенні розумно
починати вправи з самих низьких
до більш високих поз.
Третя золота формула може
бути сформульована у такому вигляді:
у будь-якому положенні розумно
починати робити вправи з “пози
ембріона “ і пози групування, “
закритої квітки” і далі з поступовим
випрямлянням, розведенням, розгинанням.
Четверта золота формула
рухового розвитку дошкільнят може бути
представлена у наступному загальному
вигляді: у будь-якому певному
положенні першими виконуються
рухи головою, потім у плечовому
поясі та руках, далі тренуються м’язи
тулуба, потім тазового пояса і
нижніх кінцівок і, нарешті , все разом
взяте у таких глобальних рухах
як ходіння, біг, лазання,
підскоки та стрибки!
П’ята золота формула
доповнює і уточнює попередню: першими
повинні виконуватись рухи у великих
суглобах, потім до них мають підключитись
середні і, незабаром, відносно дрібні,
більш віддалені від тулубу суглоби.
Така природна послідовність також
обумовлена особливостями побудови
і розвитку нервової системи людини
– нервові шляхи йдуть від
центра- до периферії.
Шоста золота формула також
цікава: чим нижче положення або
поза дитини під час виконання
рухів, тим більш природними для
нього будуть відносно повільні, пластичні,
спокійні рухи і навпаки, чим вище
положення, тим більш характерними
стають відносно швидкі, ”вибухові” рухи!
Сьома золота формула відображає
ще одну закономірність біології живих
істот: чим нижче і горизонтальніше
положення тіла людини, тим більш
природними для нього є розслаблений
режим вправ, і навпаки чим
вище положення тіла відносно опори, тим
більш напруженим має бути режим м’язової
діяльності.
Восьма золота формула
рухового розвитку дітей: для великих,
близько розташованих до тулубу м’язових
масивів (живота, спини, сідниць, плеч,
стегон) природними мають бути повільні,
спокійні рухи, у той час, як для
відносно дрібних м’язів передпліччя,
кисті, гомілки і стопи більше
підходять швидкі, “вибухові” рухи.)
Заповідь друга – “руховий розвиток дітей
має спрямовуватись за розвиваючою спіраллю”
Вся ця різноманітність
природних рухів має бути ускладнена
у вигляді дев’яти рухових
режимів:
1. “Лежачий”
2. “Повзальний”
3. “Сидячий”
4. “Стоячий”
5. “Ходьбовий”
6. “Лазальний”
7. “Біговий”
8. “Стрибковий”
Уявно така послідовність
рухового розвитку дітей нагадує
спіраль, яка з віком дитини піднімається
та розширюється з кожним колом.
Заповідь третя у новій редакції виглядає
так “про підготовчу частину заняття
або розминку”. Підготовча частина заняття
повинна змінюватись відповідно з тим
чи іншим руховим режимом. Таким чином
необхідно пам’ятати, що у підготовчій
частині заняття з фізичної культури доцільно
використовувати вправи з 2-3 попередніх
засвоюваних на цьому занятті основних
рухових режимів.
Заповідь четверта – “розподіл заняття (урока)
має відповідати фізіологічній суті”.
Загальновідомо, що під час фізичної діяльності
першою має бути фаза впрацьовування,
коли фізіологічні процеси в системах
організму починають проходити інтенсивніше.
Ця фаза впрацьовування має відбуватись
в початковій, підготовчій частині заняття.
Досягнути певного пульсу можна тільки
в природній послідовності, не з поз стоячи,
крокування та бігу, а з лежачих або горизонтальних
положень, коли серце дитини працює в самих
сприятливих умовах.
Заповідь п’ята – “театр фізичного виховання
та оздоровлення дітей (тотальний ігровий
метод)”. На мою думку, суть цієї заповіді
можна звести до наступного: “Граючись
– оздоровлювати, граючись – виховувати,
граючись – розвивати, граючись – навчати!”
Дошкільна і початкова шкільна педагогіка
не може бути неігровою!
Заповідь шоста – “фізичне виховання має
заряджати дітей позитивною, світлою енергією
радості та насолоди”. В останні роки
я дійшов думки, що тільки рівнем моторної
щільності заняття (уроку) з фізичної культури
неможливо оцінювати його ефективність,
а також майстерність педагога. Мабуть
самий важливий критерій оцінки педагогічної
діяльності, який ми чомусь недооцінюємо,
це позитивна, світла енергія задоволення,
котру діти мають відчувати від спілкування
з педагогом, між собою та з грою. Їх сяючі
очі, усміхнені обличчя, радісний щебет,
небажання виходити з зали і покидати
педагога – у цьому, мабуть, і заключено
головне зерно педагогічної майстерності.
Заповідь сьома – “засвоюй майстерність
тестування та діагностики рухового розвитку
дітей”. До найважливіших моментів запропонованої
методики слід віднести:
1. Доступність в організації
тестування, яка не потребує якогось
особливого обладнання
2. Ігрову основу кожного
тесту, яка спонукає дитину
найбільшою мірою і з радістю
проявити себе
3. Значну чутливість
тестових завдань, які дозволяють
фіксувати навіть легкі приховані
відхилення у руховому розвитку
дітей
4. Всебічність обстеження
дитини дозволяє одержати достатньо
об’єктивний “портрет рухового
розвитку дитини”
Заповідь восьма – “зроби тренажери самостійно”.
Наявні у продажу дитячі фізкультурні
тренажери настільки малочисленні та
незручні для роботи, що ми, педагоги нашого
педагогічного Центру самі взялися за
цю справу. Ми не тільки виготовляємо тренажери
для себе, але й приймаємо замовлення від
колег з інших дитячих установ, як на виготовлення
окремих тренажерів, так і на розробку
індивідуальних проектів матеріально-технічного
обладнання фізкультурного залу, ігрового
куточка, майданчика і т.п.
Заповідь дев’ята – “здоров’я здорових потребує
профілактики та корекції”. (Корекція
порушення постави, плоскостопість).
Заповідь десята – “через рух та гру до формування
людини майбутнього!”. Сформульований
М.М.Єфименко дуже важливий “принцип багатопланової
ємності заняття”, котрий передбачає
обов’язкову реалізацію педагогом у занятті
трьох умовних планів: фізичного (рухового),
інтелектуального (інформаційного), духовного
(морально-етичного).
Якщо узагальнити всю
інформацію про авторську систему
“Театр фізичного виховання та оздоровлення
дітей дошкільного і молодшого
шкільного віку”, то її можна звести
до наступного: головне у фізичному
вихованні малюків – іти за
золотими формулами природного рухового
розвитку дітей і природа організму
людини буде вдячна вам за це. Тільки
такий підхід у фізичному вихованні
дітей забезпечить чудову основу
для формування всебічно розвинутої
особистості.