Структура та функціональні особливості дії очей

Обертати очима по кругу: вниз, управо, вгору, вліво і  у зворотному напрямі.

Вправи виконуйте сидячи, повторюючи кожне 3–4 рази з інтервалом 1–2 хвилини. Загальна тривалість занять 10 – 15 хвилин! Вправи 2 і 3 рекомендується робити не тільки з розплющеними, але і із закритими очима.

Комплекс для  стомлених очей

Виконується сидячи. Міцно зажмурити очі на 3–5 секунд, а потім відкрити їх на 3–5 секунд. Повторити 6–8 разів. Вправа укріплює м'язи вік, сприяє поліпшенню кровообігу і розслабленню м'язів очей.

Виконується сидячи. Швидкі моргання протягом 1–2 хвилин. Сприяє поліпшенню кровообігу.

Виконується стоячи. 1 – дивитися прямо перед собою 2–3 секунди; 2 – поставити палець руки на відстані 25–30 см від очей; 3 – перевести погляд на кінчик пальця і дивитися на нього 3 – 5 секунд, 4 – опустити руку. Повторити 10–12 разів. Знижує стомлення очей, полегшує зорову роботу на близькій відстані. Ті, хто користується окулярами або лінзами, виконують цю вправу, не знімаючи їх.

Виконується сидячи. 1 – закрити віки; 2 – масажувати їх круговими рухами пальця протягом 1 хвилини. Розслабляє м'язи і покращує кровообіг.

Виконується сидячи. 1 – трьома пальцями кожної руки легко нажинати на верхню повіку; 2 – через 1 – 2 секунди зняти пальці із століття. Повторити 3–4 рази. Покращує циркуляцію внутрішньоочної рідини

Гімнастика  для очей

Виконується сидячи. Швидкі моргання протягом 1 -2 хвилин.

Міцно зажмурити очі  на 3–5 секунд, потім розплющити очі  на 3–5 сек. Повторити 6–8 разів.

Закрити повіки. Масажувати їх за допомогою кругових рухів протягом хвилини.

Трьома пальцями кожної руки легко натискати на верхню повіку. Через 1–2 сек. зняти пальці з вік. Повторити 3–4 рази.

Виконується стоячи. Дивитися прямо перед собою 2–3 сек. Помістити палець руки на середній лінії особи на відстані 25–30 см. від очей. Перевести погляд на кінчик пальця і дивитися на нього 3–5 сек. Опустити руку. Повторити 10–12 разів. [2]

 

4. Організація  та проведення занять з фізичного  виховання зі студентами, хворими  на короткозорість

 

За статистикою Міністерства охорони здоров'я України в  нашій країні страждають від короткозорості 420000 дорослих і близько 250000 дітей.

Кожен рік медичні  огляди студентів першокурсників показують  постійне збільшення осіб, які страждають на міопію. Значною мірою це викликано  великим зоровим навантаженням, недостатньою руховою активністю, порушенням гігієнічних умов праці та побуту в шкільному віці. Ці чинники продовжують діяти і в продовж навчання у вузі.

В результаті досліджень встановлено, що у студентів, які хворіють на короткозорість, частіше ніж у здорових зустрічається зміни у роботі опорно-руховому апарату, порушення постави, сколіоз. Вони частіше хворіють на застуду та грип. Такі студенти мають схильність надмірно нахиляти вперед голову та тулуб при зоровій роботі, а це призводить до втоми м'язів шиї та спини. Порушення постави, в свою чергу, негативно впливає на стан внутрішніх органів і систем, особливо дихальну та серцево-судинну.

Зважаючи на це, запропонований нами комплексний систематичний  підхід, спрямований на укріплення послабленого організму молодої  людини в цілому і на зміцнення  очних м'язів, налагодження нормального  кровообігу та харчування тканин ока.

Він включає в себе:

- дотримання гігієнічних умов праці (правильне і достатнє освітлення робочого місця, правильна постава при роботі та ін.);

- правильне харчування із вживанням продуктів, які покращують зір (молочні продукти, печінка, горіхи, риба, яєчний жовток, чорниця та ін.);

- усі форми фізичного виховання;

- раціональний гігієнічно обґрунтований режим, який виключає шкідливі звички (вживання алкоголю, паління та інші).

Заняття фізичними вправами є найбільш сильним фізіологічним подразником, який стимулює нормальну життєдіяльність і забезпечує завдяки механізму фізичного тренування підвищення фізичної працездатності та захисних сил організму.

Враховуючи те, що заняття  з фізичної культури мають засновуватися  на положеннях цільової комплексної програми «Фізичне виховання – здоров'я нації», студенти за станом органу зору поділяються на такі медичні групи: основну, підготовчу і спеціальну.

Студенти, що мають слабкий  ступінь короткозорості (до 3 діоптрій), входять до основної медичної групи і можуть займатись фізичною культурою або відвідувати відділення спортивного вдосконалення.

Тому всі заходи, що застосовуються в цих відділеннях, можуть бути придатними для студентів  з цим ступенем короткозорості. Також  ці студенти виконують програмні вимоги з фізичного виховання у повному обсязі.

Задачами фізичного  виховання студентів, що страждають на короткозорість до 3 діоптрій включно (основна група), є:

• Зміцнення здоров'я.
• Підвищення рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості.
• Складання державних тестів з фізичного виховання.
• Професійно-прикладна фізична підготовка.
• Профілактика прогресування короткозорості.

Використовуються такі форми фізичного виховання: обов'язкові і факультативні заняття, фізкультурно-масові заходи, самостійні заняття, що включають ранкову гігієнічну гімнастику і заходи загартовування організму, а також спеціальні вправи для покращення стану акомодаційних м'язів.

Студенти середнього ступеню короткозорості (від 3 до 6 діоптрій) займаються фізичною культурою в  підготовчому навчальному відділенні. Тому перед ними стоять ті ж самі завдання, що й ставляться для студентів цього відділення. Однак вводяться деякі обмеження. Так, наприклад, при виборі засобів фізичного виховання, з програми треба вилучити стрибки у висоту вище 1,5 м, а також вправи, що потребують великого та тривалого фізичного навантаження.

Студенти з короткозорістю високого ступеню (6 діоптрій і більше) повинні займатися фізичним вихованням у спеціальному медичному відділенні.

Поряд з іншими задачами фізичного виховання важливою задачею цього відділення є профілактика прогресуючої короткозорості і її ускладнень, а також профілактика і корекція постави.

Застосовуються такі форми фізичного виховання: обов'язкові і факультативні заняття; самостійні заняття, що включають ранкову гігієнічну гімнастику, а також заходи по загартуванню організму; вправи із підвищення рівня загальної та силової витривалості та тренування акомодаційних м'язів. Крім того, пропонуються заняття з лікувальної фізкультури.

Для занять з фізичної культури у спеціальному медичному відділенні краще за все комплектувати групи зі студентів одного курсу (потоку). Кількість осіб в цих групах має бути не більше 12. Якщо немає можливості виділити в самостійну групу студентів із короткозорістю, їх доцільно об'єднати зі студентами, що мають патологію з боку органів дихання.

Для студентів цієї групи  небажані такі вправи, як стійка на голові, стрибки через спортивні прилади, перевертання, стрибки у воду вниз головою, довготривалі вправи зі скакалкою, а також інші вправи, під час виконання яких можливі падіння та різкі струси тіла.

Комплекс заходів з  профілактики короткозорості та її прогресування  передбачає:

• Загальне зміцнення організму.
• Активізацію функцій дихальної та серцево-судинної систем.
• Зміцнення м'язово-зв'язувального апарату.
• Покращення кровообігу в тканинах ока та зміцнення очних м'язів.

Враховуючи те, що у  людей, які страждають на короткозорість, частіше спостерігаються порушення  постави, слабкість м'язово-зв'язувального  апарату, велику увагу слід приділяти вправам для укріплення розгинальних м'язів і корегуючими вправами.

Для посилення легеневої  вентиляції, киснево-відновлювального процесу в організмі, покращення кровообігу в тканинах ока застосовуються дихальні вправи. Дихальними вправами можна нормалізувати прискорений ритм серцевих скорочень, знизити артеріальний тиск та збудженість кори головного мозку, викликати розслаблення скелетних м'язів та покращити перистальтику шлунково-кишкового тракту.

Глибоке дихання на протязі 3–5 хв., особливо якщо виконувати це на свіжому повітрі, знімає втому, нервову напругу, хвилювання, скутість. Для цього використовують дихальну гімнастику, засновану на глибокому черевному (діагфрагмальному) диханні. Заспокійливий ефект мають також дихальні вправи з подовженим видихом і скороченим вдихом. Щоб уникнути гіпервентиляції легенів, рекомендується після видиху робити паузу, що має дорівнювати половину вдиху. Для покращення дихальної функції легенів можна використовувати гімнастичні палиці, скакалки.

Слід виконувати спеціальні вправи для очей, які передбачають рухи очного яблука у всіх напрямках. Під час виконання будь-якої загальнорозвиваючої вправи доцільно разом з нею виконувати рухи очима, фіксуючи погляд на кисті або на утриманому предметі. Голова при цьому має бути нерухомою. Амплітуда руху очних яблук – максимальна, темп – середній або повільний. Слід дотримуватися дозування вправ. Починати слід з 4–5 повторів, поступово збільшуючи до 8–12. Під час проведення занять треба уважно слідкувати за пульсом. Його частота може підвищуватися до 130–140 ударів за хвилину. Ступінь нервово-м'язового напруження має бути середнім для уникнення значної перевтоми організму і зниження гостроти зору.

Фізичні вправи загальнорозвиваючого характеру, коригуючи вправи в сполученні з дихальною гімнастикою, а також вправи, що застосовують разом зі спеціальними вправами для циліарного м'яза, справляють позитивний вплив на функцію міопатичного ока, на поставу, збільшують об'єм грудної клітини, покращують функції всього організму.

На заняттях зі студентами спеціальної медичної групи можна застосовувати легку атлетику, спортивні ігри, гімнастику, плавання, лижи тощо. У плануванні таких занять треба враховувати зазначені вище обмеження.

В якості прикладу ми наведемо план-конспект занять з фізичного виховання зі студентами першого курсу медичної групи. [5]

 

5. Профілактика зорового  стомлення і розвиток зорових  здібностей

 

Герман Людвіг Гельмгольц як автор основної теорії по фізіології зору стверджував, що під впливом  сили м'язів вій хрусталик розтягується і стискається. Проекція оптичного фокуса предметів попадає на сітківку і людина бачить. Для тих, хто погано бачить, необхідно поставити лінзи перед очима і цим подати фокус зображення предметів на сітківку. Це основа консервативного офтальмологічного підходу до корекції зору. Але виявилося, що окуляри згодом необхідно заміняти на більш сильні. Причини подібного явища були вивчені американським лікарем В.Х. Бейтсом. Він установив, що око працює за принципом фотоапарата з висувним об'єктивом. Роль висувного об'єктива виконує деформуюче під впливом прямих і косих м'язів очне яблуко. Тому дно яблука або наближається, або віддаляється від хрусталика для точної проекції фокуса зображеного на ньому предмета.

На підставі цього  відкриття була створена педагогічна система відновлення зору. Система психічної корекції, самокорекції зору зайняла гідне місце.

У наш час до 80% випускників  навчальних закладів мають різні  ступені захворювання зору. І це при тому, що 95% інформації йде через  зір, і при цьому губиться до 60% енерготрат людини.

При міопії (короткозорості) косі м'язи напружені, а прямі розслаблені. Очне яблуко подовжено, розтягнуто, і тому оптичний фокус системи ока розташовується перед сітківкою. Внаслідок цього людина бачить близькі предмети і погано – вилучені.

Рекомендації: для відновлення  зору необхідно розслабити косі м'язи  ока і зміцнити (натренувати) прямі  м'язи. Зір відновиться.

Основні причини  розладів і падіння зору в дітей:

Усі діти, як і будь-які  живі істоти, народжуються далекозорими, тому що перші небезпеки повинні розпізнаватися вдалині. Тому м'язи не синхронно працюють, і тільки через місяць починає формуватися зір. У цей період повинен забезпечуватися більш щадящий режим. Шкідливі для формування правильного зору тверде сповивання і тісні одяги.

Брязкальця поблизу  дитини створюють психологічний  дискомфорт, напругу. Можливі стреси. Це веде до психологічних аномальностей  і порушення зору, надалі до ослаблення пам'яті. Особливо небезпечно підходити  до дитини позаду з окриком. М'язи  очей можуть закріпитися в спазматичному стані, і як наслідок – косоокість.

Закриті коляски, ліжечка  порушують єдину енергетичну  систему матері-дитини. Очима він  тягнеться до матері, і при слабких  очних м'язах виникає первинна (латентна) косоокість.