Системи визначення рiвня втоми людини

УКД:

 

СИСТЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ВТОМИ ЛЮДИНИ

 

Н.В. Іванова

 

У статті подано аналіз основних фаз протікання та прояву втоми. Автор обґрунтовує деякі нові психологічні шляхи, методи і способи профілактики та подолання втоми та перевтоми в працівників. Розповідає про види відпочинку, класифікує стадії втоми.

Ключові слова: втома, втомлення, перевтома, здоров’я працівника,відпочинок.

В статье представлен анализ основных фаз протекания  усталости. Автор обосновывает некоторые новые психологические пути, методы и  способы профилактики и преодоления усталости и переутомления у работников. Рассказывает о видах отдыха, классифицирует стадии   усталости. 
Ключевые слова: усталость, утомление, переутомление, здоровье  работника, отдых.

The paper presents an analysis of the major phases of flow fatigue. The author provessome new psychological ways, methods and ways to prevent and overcome   fatigue and exhaustion among employees. Describes the types of recreation, classifies fatiguе  stage. 
Key words: fatigue, exhaustion, fatigue, health worker, rest.

 

  1.Вступ

В наш час людині щоб  нормально жити потрібно багато і  важко працювати. Це приносить хорошу матеріальну обезпеченість, але погано відображається на здоров’ї людини. Один з факторів, який впливає на здоров’я працівника – це втома, а перевтома – взагалі погіршує його. Ці фактори також погіршують працездатність і якість роботи. У цій статті я хочу дослідити глибше питання – «Що таке втома?» і «Як правильно відпочивати?»

2.Стан втоми

Працездатність – здатність до трудової діяльності, яка залежить від стану здоров'я людини. Залежно від характеру роботи, яку може виконувати людина.

При трудовому процесі  може наступити такий стан, коли його працездатність знижується - настає втомлення. 

Втомлення - це стан організму, викликаний фізичною чи розумовою роботою, при якому знижується його працездатність. Відчуття втоми є одним з ознак втомлення.[4]  

Фактори втоми різноманітні і пов’язані як з трудовою, так  і позавиробничою діяльністю людини. Вирішальне значення, проте, має трудова діяльність, величина трудових навантажень і умови праці. Втома, яка розвивається під впливом трудової діяльності, характеризується як професійна, або виробнича, на відміну від загальної втоми, зумовленої життєдіяльністю людини.

Стомлення працівника і величина втоми певною мірою залежать від  таких індивідуальних особливостей людини, як фізичний розвиток, стан здоров’я, вік, інтерес до роботи і мотивація, вольові риси характеру, тип нервової системи. [1]

3. Класифікація  втоми 

Розрізняють фізичну і  розумову втому. Разом з тим розрізняють  загальну і локальну (наприклад, зорова), м’язову і психічну втому, які  є наслідком тимчасового зниження працездатності організму, окремих  його систем і органів.

При розумовій роботі втомлення з'являється після зрушень у вегетативній системі.

 

Ознаки втоми  при фізичній роботі
порушенням автоматичності руху : якщо на початку роботи людина може виконувати і побічну роботу (розмова і т.д.), те в міру втомлення ця можливість губиться і    побічні дії завдають шкоди основній роботі.	порушенням рухової координації :при стомленні робота організму  стає менш ощадливої, порушується координація  рухів, що веде до зниження продуктивності праці, росту шлюбу, нещасливих випадків.	порушенням вегетативних реакцій і вегетативного компонента рухів: рясне потовиділення, частішання пульсу і т.п. Під вегетативними компонентами розуміються процеси у внутрішніх органах, регульовані центральною нервовою системою.

 

Ступені втоми
Маловиражена	Помірна	Виражена	Сильновиражена
фаза початкових порушень реакцій, мало чим відрізняється  від вихідного функціонального  стану. Симптомами такої втоми є  помилки при виконанні точних рухів з незначними м’язовими  зусиллями в зв’язку з невідповідністю  силових дій з боку працівника. При цьому робота з помірними  і максимальними зусиллями виконується  без істотних змін.	характеризується незначним  зниженням працездатності і витривалості, загальна працездатність близька до вихідного рівня. Зрушення виявляються  в збільшенні кількості помилок  при виконанні дій, які вимагають  незначних або максимальних м’язових зусиль. При цьому перші виконуються  з надмірними зусиллями, а другі  ― з меншими порівняно з  вихідними значеннями.	характеризується відчутним  зменшенням працездатності і витривалості рухового апарату. Час реакцій збільшується, швидкість оптимальних і максимальних робочих реакцій сповільнюється, м’язова сила при виконанні максимальних зусиль зменшується. Мінімальні м’язові зусилля виконуються з надмірною силою в 2―2,5 раза, тобто мають місце чітко	супроводжується ультрапарадоксальними реакціями. Всі позитивні сигнали працівником не сприймаються, а негативні викликають позитивні реакції, що призводить до помилок, аварій тощо.

 

4.  Оцінка ступення втоми і її ознаки

Для оцінки втоми використовується величина зміни в кінці робочого дня таких показників:

ВСМЗ  - витривалість відносно стандартного м’язового зусилля;

КП  - об’єм короткотривалої пам’яті;

ПЗМР, СЗМР -  час простої і складної зорово-моторних реакцій;

ПУ  - час переключення уваги;

КЧЗМ - критична частота злиття мерехтінь

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТУПЕНЯ ВТОМИ ЗА ФІЗІОЛОГІЧНИМИ  
І ПСИХОЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

Ступінь втоми	Зміна показника в кінці  робочого дня, %
	ВСМЗ	КП	ПЗМР	СЗМР	ПУ	КЧЗМ
Маловиражена втома (І)	До 5	До 5	До 3	До 3	До 5	До 2
Помірна втома (II)	6—20	6—20	4—15	4—15	6—20	3—8
Виражена втома (III)	21—35	21—35	16—30	16—30	21—40	9—15
Сильновиражена втома     (                  (IV)	> 36	> 36	> 31	> 31	> 41	> 16

 

 

Взагалі час відновлення  нормального стану організму  працівника під час відпочинку свідчить про ступінь розвитку втоми. Якщо відновлювальний період становить  не більше 10—15 хвилин, то ступінь втоми незначний, при тривалості відновлювального періоду не менш як півгодини має місце середній рівень втоми. При вираженій і сильно вираженій втомі відновлювальні процеси затягуються до наступного робочого дня, що є ознакою накопичення втоми. [5]    

Втома як складний процес тимчасових зрушень в фізіологічному і психологічному стані працівника в результаті напруженої або тривалої роботи характеризується суб’єктивними і об’єктивними показниками.   

Суб’єктивною ознакою  втоми є відчуття стомленості, яке  переживається працівником як своєрідний психічний стан. Його компонентами є:

● відчуття знесилення, коли людина відчуває, що не в змозі належним чином продовжувати роботу. Воно може виникати і тоді, коли показники роботи тримаються на достатньо високому рівні;

● нестійкість і відволікання уваги;

● порушення в моторній сфері — рухи сповільнюються або, навпаки, стають поспішними, нескоординованими;

● погіршення пам’яті і мислення, особливо при виконанні розумової роботи;

● послаблення волі, рішучості, витримки, самоконтролю;

● сонливість.

В основі відчуття стомленості  лежить процес гальмування в працюючих  коркових центрах. Тому ігнорувати його не слід. О. О. Ухтомський зазначав, що в основі будь-якого суб’єктивного переживання або відчуття лежать об’єктивні матеріальні процеси, які відбуваються в нервових клітинах. Слід також мати на увазі, що суб’єктивні оцінки втоми залежать від мотивації, заінтересованості в роботі, рівня домагань і відповідальності, емоційного стану.

До об’єктивних критеріїв  втоми відносяться:

● показники ефективності роботи;

● зміни в різних фізіологічних системах і психічних функціях. [3]

 

Перевтома — це патологічної стан, що розвивається в людини внаслідок  хронічної фізичної чи психологічної  перенапруги, клінічну картину якого  визначають функціональні порушення  в центральній нервовій системі.

Основною відмінністю  втоми від перевтоми є зворотність  зрушень при втомі і неповна  зворотність їх при перевтомі. Втома  негативно не впливає на здоров’я і часто справляє позитивний вплив  на організм людини, в той час  як перевтома має негативний вплив.[4]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Стадії перевтоми

Стадії	Ознаки	Лікування
I стадія	відсутність чи скарг зрідка людина скаржиться на порушення сну, відсутність почуття відпочинку після сну, зниження апетиту, концентрації уваги і рідше —зниження працездатності	знизити психологічне навантаження і змінити режим дня на 2—4 тижня, а саме зменшити загальний обсяг  навантаження, виключити тривалі  й інтенсивні заняття. Основна увага  в режимі дня приділити загальній  фіз. підготовці.
II стадія.	скарги на апатію, млявість, сонливість, підвищену дратівливість, на зниження апетиту. Багато людей скаржаться на легку стомлюваність, неприємні  відчуття і болі в області серця, на уповільнене втягування в будь-яку  роботу. Прогресує розлад сну, подовжується час засипання, сон стає поверхневим, неспокійним з частими сновидіннями нерідко кошмарного характеру. Сон, як правило, не дає необхідного відпочинку і відновлення сил. Маса тіла в  людини в стані перевтоми падає. Часто має місце підвищена  пітливість.	заняття на 1—2 тижні заміняються  активним відпочинком. Потім протягом 1—2 міс проводиться поступове  включення в звичайний режим, як це описано при лікуванні I стадії перевтоми. Усе це час забороняється  порушення режиму праці і відпочинку.
III стадія	характерний розвиток неврастенії  гиперстенической чи гіпостенічної форми і різке погіршення загального стану. Перша форма є наслідком ослаблення гальмового процесу, а друга-перенапруги збуджувального процесу в корі головного мозку.	перші 15 днів приділяються на повний відпочинок і лікування, які  варто проводити в клінічних  умовах. Після цього людині призначається  активний відпочинок. Поступове включення  в звичайний режим дня проводиться  ще 2—3 міс. Усе це час забороняється  велике психологічне чи фізичне навантаження.

Лікування перевтоми буде успішним тільки в тих випадках, коли усуваються всі причини, що викликали  її, і навантаження приводиться відповідно до загального режиму життя. [4]

6. Відпочинок

Відомо, що на працездатність, продуктивність праці, на життєдіяльність загалом впливає відпочинок. Відпочинок може бути двох типів — активний і пасивний.

 

Активний відпочинок — це, наприклад, заняття спортом, туристичні поїздки, походи в ліс, подорожі, плавання в басейні тощо. Саме активний відпочинок сприяє підвищенню працездатності, поліпшенню психічного стану особистості, настрою.

 

Пасивний відпочинок — перегляд кінофільмів, слухання музики, сидячи, лежачи, читання книг тощо. Особливим, але обов'язковим, видом такого відпочинку є сон.

 

Відомо, що неспокійні ночі, неприємні сновидіння з переживанням жахів, небезпек, страху, коли життя ніби висить на волоску, а сили немає щоб дати відпір — все це негативно позначається на стані людини, а відповідно на активності її життєдіяльності.

 

На працездатність людини впливають і пори року. Наприклад, зниження працездатності спостерігається весною, особливо у працівників з нервово-емоційним перенапруженням.

 

 

7.Висновок

Таким чином, дані наукових досліджень з питання визначення стадії втоми дали змогу поглибити знання у вивченні  складного симптомокомплексу синдрому хронічної втоми, що включає фізіологічні, медичні, психофізіологічні та психологічні показники, виявити основні причини, що впливають на появу втоми та її наслідки для особистості.

 Перебіг перевтоми має негативні наслідки на стан нервової, серцево-судинної системи. Психологічні особливості вияву втоми торкаються здебільшого професійної діяльності особистості і відповідно якості виконання професійних завдань працівником.

 

 

 

Література:

1. Котелова Ю. В. / «Психологія праці» -М.:МГУ 2000р.

2. Крушельницкая Я. В. / «Фізіологія та психологія праці» -К.:КНЕУ 2000р.

3. Лукашевич Н. П., Сингаевская І. В., Бондарчук Е. І. / «Психологія праці» -К.:МАУП 1997р.

4. Аулик И.В. "Как определить состояние усталости", М.: Физкультура и спорт, 1987.

5. Волков В.Н. "Клиническая оценка утомляемости ", Челябинск, 1983. 

 

 

Іванова Наталія Володимирівна, студентка

Студентка групи РА_м-09 кафедри проектування медико-біологічної апаратури, Вінницький національний технічний університет; вул. Хмельницьке шосе 95, м. Вінниця, Україна, 21021.