Правильна постава та її значення

ККБАД

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

НА  ТЕМУ:

 

ПРАВИЛЬНА ПОСТАВА ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОНАВ:

 

СТУДЕНТ

ГРУПИ СТ-11

ПІДПЕРИГОРА МИХАЙЛО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-2012

 

План

1. Вступ--------------------------------------------------------------------------------------------------------3

2. Типи постави---------------------------------------------------------------------------------------------3

Використана література ---------------------------------------------------------------------------------6

 

 

1. Вступ

 

Постава – це здатність людини без особливого напруження утримувати своє тіло, зберігаючи правильно позу в різних положеннях: сидячи, стоячи, під час ходьби, ігор, розваг тощо. Вона залежить від положення голови, плечового поясу, грудної клітки, форми хребетного стовпа, живота, таза, нижніх кінцівок і стану нервової системи.

2. Типи постави

 

 

Типи постав по Штаффелю

 

Традиційно  поставу оцінюють за станом природних  вигинів хребта по

Ф. Штаффелю (1898).

Типи  постави:

1. нормальна постава - I;
2. кругла спина - II;
3. плоска спина - III;
4. плоско-ввігнута спина - IV;
5. увігнуто-кругла спина - V.

При правильній поставі голова і тулуб знаходяться  на одній вертикальній лінії, плечі  розгорнуті, злегка опущені і обидва знаходяться на одному рівні, лопатки притиснуті, груди трошки випуклі, живіт втягнутий, згини хребта виражені нормально, ноги випрямлені в колінах і кульшових суглобах. Знаходячись в такому положенні, створюються найбільш сприятливі умови для функціонування всіх внутрішніх органів, а рухи – найбільш природні, економні та результативні.

Уявлення про правильну  поставу дає положення учня, який стає спиною до ростоміра (стінки), торкається його потилицею, лопатками, сідницями  і п’ятами, при цьому всі лінії правої і лівої сторони – симетричні.

Правильна постава не виникає  сама по собі. Її потрібно формувати, як і будь-яку іншу рухову навичку  з раннього дитинства. Особливо батькам  потрібно пам’ятати, що правильна постава  формується, головним чином, до 6-7- річного віку.

Неправильна постава шкідлива для здоров’я, працездатності. Наприклад, сутулість, впалі груди утруднюють роботу серця та легень, а це в  свою чергу викликає недостатнє постачання організму киснем, втому і дратівливість. Розслабленість, а потім і слабість м’язів живота призводить до зміщення органів черевної порожнини, застійних явищ у жовчному міхурі та кишечнику.

Порушення постави бувають  функціональними і фіксованими. Визначити їх дуже легко: учень з  функціональними порушеннями може самостійно прийняти положення правильної постави, а з фіксованими порушеннями він зробити цього не може. Якщо ж в учня спостерігаються фіксовані порушення правильної постави, йому необхідно відвідувати заняття спеціальної медичної групи.

Функціональні зрушення часто виникають внаслідок того, що ще змалечку дитину носили на одній і тій же руці, водили за одну і ту ж руку, вона користувалася меблями, які не відповідали її зросту, носила взуття «не по нозі» і т. д., все це і призвичаїло її до асиметричних положень тіла, в результаті чого м’язи одної половини тіла стали більш розтягнуті, а другої – скорочені. Пізніше, коли дитина самостійно починає рухатись (при відсутності старих стимуляторів), вона намагається прийняти вже звичне для себе положення.

Отже, постава – це рефлекс пози, для утворення якого необхідна спеціальна робота, яка б навчала приймати позу правильної постави. При цьому учні повинні знати, яке положення тіла вважається правильним, які існують відхилення від правильної постави і яке значення правильної постави. Демонструючи ту чи іншу вправу, вчитель повинен наочно переконати дітей в чому перевага правильної постави, в її естетичності і доцільності. В спортивному залі добре мати уточнення з ілюстрацією видів постави.

В шкільному віці часто зустрічаються відхилення від правильної постави, які характеризуються викривленням хребта.

При викривленні  хребта в поперековому відділі –  лордозі – збільшується кут нахилу таза, скорочуються м’язи живота, живіт  випинається вперед.

При викривленні хребта в грудному відділі – кіфозі – м’язи спини розтягнуті і ослаблені, голова нахилена вперед, плечі опущені і зведені вперед, грудна клітка ущільнена. Викривлення хребта в грудному відділі і ущільнення грудної клітки призводить до зменшення амплітуди дихальних рухів.

Сколіози розвиваються у дітей через неправильне сидіння, ношення предметів в одній руці, спання на одному боці, звичка стояти на одній нозі і все робити тільки однією рукою. Зовнішньо сколіози проявляються в нахилі плечового поясу в той або інший бік, при якому одне плече вище за друге плече.

При занедбаному  сколіозі погіршується діяльність органів, які розміщені в грудній клітці, а іноді і в черевній порожнині.

 

 

Постава з плескатою  спиною характеризується зменшенням, а іноді і згладжуванням згинів хребта в грудному і поперековому відділах. Хребет втрачає свою еластичність, рухи людини стають жорсткими і обережними, в зв’язку з тим, що швидка ходьба викликає больові відчуття. Розмір грудної клітки зменшується, що негативно впливає на функцію органів дихання.

Усі зазначені  вище дефекти в поставі виникають, як правило, у фізично слабких  дітей і у тих, які мають  негативні звички – ходити і стояти недбало, з опущеною головою; сидіти сутулячись; читати лежачи на боці; носіння  вантажу (портфель, відро з водою і ін.) в одній руці; утримання рук в кишені і т. д.

Виправлення постави  вимагає наполегливої, систематичної, кропіткої роботи як з боку вчителя, так і самого учня і його батьків, які зобов’язані постійно контролювати поставу дитини вдома.

За дотриманням  правильної постави повинні слідкувати також і вчителі інших предметів.

Постава формується в процесі росту організму  дитини у тісній взаємодії з розвитком  усіх рухових функцій. Вона залежить від гармонійної роботи м’язів, правильного положення хребта, голови, плечового поясу, таза та ніг. У формуванні постави значну роль відіграє не лише сила м’язів, але й її рівномірний розвиток, розподіл м’язової тяги і гармонійна робота усіх м’язів.

Завдання формування правильної постави повинно вирішуватися в усіх класах. Тому доцільно систематизувати вправи на поставу за віковими групами, вивчити їх на уроках і періодично виконувати вдома. Усі вправи на поставу умовно можна поділити на дві групи:

а) вправи, що сприяють формуванню правильної постави (переважна більшість гімнастичних вправ);

б) вправи, що спеціально спрямовані на формування правильної постави або усунення недоліків  постави на рівні функціональних порушень.

Дітям з функціональними  порушеннями постави потрібно більше практикуватись у виконанні вправ для різнобічної загальної фізичної підготовки, дихання та рівноваги. Значну частину цих вправ рекомендується проводити в положеннях, які б сприяли розвантаженню хребта – лежачи на спині та на животі, навкарачки.

Спеціальні вправи для формування правильної постави поділяються на три основні групи:

а) вправи у вертикальній площині;

б) вправи з утриманням предмета на голові;

в) вправи з рівноваги.

 

 

 

 

Використана література

1. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей.— Львів:     Штабар, 1997.— 207 с.
2. Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров’я, працездатність.— Львів, 1993.— 131 с.
3. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. — М.: ФиС, 1991.— 543 с.
4. Мейксон Г.Б., Шаулин Е.Б. Самостоятельные занятия учащихся по физической культуре.— М., 1986.
5. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання.— Тернопіль: Збруч, 2000.— 183 с.