Навчально-виховний процес з фізичного виховання та масовий спорт у сфері вищої освіти

Фізичне виховання   -   складова    освіти    і    виховання, педагогічний,   навчально-виховний  процес,   предмет (навчальна дисципліна),  спрямований  на  оволодіння  знаннями,  уміннями   й навичками  щодо  управління  фізичним розвитком людини різновидами рухової активності,  з метою навчання і  виховання  особистості  в дусі  відповідального  ставлення  до  власного здоров'я і здоров'я оточення;

Згідно із «Державними  вимогами до навчальних програм з  фізичного виховання в системі  освіти», затвердженими наказом Міністерства освіти України від 25 травня 1998 р. N 188 «Про нормативні документи з фізичного виховання», вищі заклади освіти на підставі навчального плану та базової навчальної програми з фізичного виховання розробляють свої робочі навчальні програми з фізичного виховання. Вони конкретизують і доповнюють зміст базової фізкультурної освіти, враховуючи регіональні, етнографічні, економічні і екологічні особливості, місцеві народні традиції, географічні умови, фізкультурні і спортивні інтереси студентів, специфіку кадрового і матеріально-технічного забезпечення та вимоги стандартів вищої освіти відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик профілю підготовки фахівців певного рівня («бакалавр», «спеціаліст», «магістр»).

Навчальна програма

Навчальна програма з фізичного виховання у ВНЗ затверджена Міністерством освіти України як базова і є обов'язковою для засвоєння її змісту студентами денної форми навчання вищих закладів освіти III і IV рівнів акредитації усіх форм власності. Методологічною основою програми є чинні державні документи, що регламентують фізичне виховання як обов'язкову дисципліну. Вона розроблена на основі «Державних вимог до навчальних програм з фізичного виховання в системі освіти».

Програма ґрунтується  на:

концептуальних засадах законів України «Про фізичну культуру і спорт», «Про освіту», Цільової комплексної програми «Фізична культура — здоров'я нації».

Положенні про державні тести  і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України, Концепції фізичного виховання в системі освіти України,

Державних вимогах до навчальних програм з фізичного виховання. Державних стандартів вищої освіти та інших документах, виданих Міністерством освіти України.

Головна мета базової програми — визначити стандарт фізичного виховання, відповідний мінімальний рівень обов'язкової фізкультурної освіти для студентів, що навчаються у вищих закладах освіти і отримують кваліфікацію — «бакалавр», «спеціаліст», «магістр».

Фізичне  виховання та масовий спорт у сфері вищої освіти мають на меті забезпечити виховання в осіб,  що навчаються (далі - студенти)   у   вищих   навчальних  закладах,  потреби  самостійно оволодівати знаннями,  уміннями й  навичками  управління  фізичним розвитком   людини   засобами  фізичного  виховання  та  навчання, застосовувати  набуті   цінності   в   життєдіяльності   майбутніх фахівців.

     Завданнями фізичного виховання та  масового  спорту  у  вищих навчальних закладах є:

1. формування  в  студентської  молоді  основ теоретичних знань, практичних і методичних здібностей (умінь і навичок) з фізичного і  спортивного  виховання,  фізичної реабілітації, масового спорту як компонентів    їх    повноцінної,   гармонійної    та   безпечної життєдіяльності;
2. набрання студентською молоддю досвіду в застосуванні здобутих цінностей впродовж  життя  в  особистій,  навчальній,  професійній діяльності в побуті і в сім'ї;
3. забезпечення в студентської молоді належного  рівня  розвитку показників   їх   функціональних   та   морфологічних  можливостей організму, фізичних якостей, рухових здібностей, працездатності;
4. сприяння розвитку професійних,  світоглядних та громадянських якостей студентів;
5. підготовка та  участь  студентів  у  різноманітних спортивних заходах.

Принципи - це основні вимоги, завдяки яким процес набуває цілеспрямованого і організованого характеру. Вони визначають межі допустимих відхилень процесу, вимагають необхідність динамічної рівноваги, можливості різнобічного розвитку без ущемлення для вузької спеціалізації.

    Навчально-виховний  процес  з фізичного виховання   та масовий  спорт  у сфері вищої освіти ґрунтуються на таких основних принципах:

1. пріоритетності освітньої   спрямованості   процесу фізичного виховання  та  функціонального  фактора  в  оцінюванні   фізичного розвитку студентів;
2. багатоукладності, що передбачає створення у вищих  навчальних закладах  умов  для  широкого  вибору студентами засобів фізичного виховання  для  навчання  та  участі  в  спортивних  заходах,  які відповідали б їх запитам,  інтересам,  стану здоров'я,  фізичній і технічній підготовленості, спортивній кваліфікації; індивідуалізації та   диференціації   навчального  процесу  з фізичного виховання;
3. поєднанні державного      управління      і     студентського самоврядування.

Основні принципи

Здійснення  фізичного виховання у вищому навчальному закладі ґрунтується на:

1. загальних соціальних принципах виховної стратегії суспільства, що передбачають всебічну підготовку особистості до трудової та інших суспільне важливих видів діяльності і всемірний розвиток життєвих сил і здібностей людини як вищої цінності суспільства;
2. загальнопедагогічних принципах: особистого підходу, фундаментальності, гуманізації, демократизації педагогічного процесу;
3. загальнометодичних принципах: свідомості, активності, доступності, індивідуалізації, систематичності;
4. специфічних принципах фізичного виховання: безперевного систематичного чергування навантажень і відпочинку, поступового нарощування педагогічних впливів, адаптивного збалансування динаміки навантажень, циклічної побудови системи занять, пікової і загальноосвітньої адекватності напрямків фізичного виховання.