27. Физическая
культура в школе
28. Физическая
культура: воспитание, образование,
тренировка
29. Физическое
образование в вузах
30. Физкультура
в школе
31. Физкультура
и спорт
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
РОБОТИ
Актуальність теми. Розв'язання проблеми
збереження і розвитку людського потенціалу
нашої країни вимагає від загальноосвітньої
школи вдосконалення системи фізичного
виховання, спрямованого на утвердження
здоров'я як основної життєвої цінності
особистості. У зв'язку з цим у Законі України
"Про фізичну культуру і спорт", Цільовій
комплексній програмі "Фізичне виховання
– здоров'я нації" наголошено, що одними
з головних завдань загальноосвітніх
навчальних закладів є зміцнення здоров'я
учнівської молоді, підвищення фізичної
підготовленості як суттєвої умови підвищення
якості її життя.
Аналіз практики
роботи шкіл України показує, що вирішення
цього завдання залежить в основному
від організації і самореалізації
учнями здорового способу життя,
важливим компонентом якого є
систематичні заняття фізичними вправами.
Але залучення школярів до таких занять
стає можливим лише за умов сформованості
в них позитивного ставлення до занять
фізичною культурою. У процесі його виховання
в учнів виникають позитивні емоції, з'являється
інтерес до фізичної культури, формується
готовність до фізичного вдосконалення,
розвивається рухова активність і звичка
до занять фізичними вправами.
Однак результати вивчення стану
виховної роботи з учнями 5-7 класів
у цьому контексті вказують
на наявність протиріч між
ускладненими вимогами до школярів та
ступенем сформованості в них позитивного
ставлення до занять фізичною культурою,
яке є важливою умовою успішного виконання
цих вимог. Як свідчать статистичні дані,
стан здоров'я, фізична підготовленість,
рівень знань, умінь і навичок більшості
учнів не відповідають як загальноприйнятим
нормативам, так і їхнім здібностям і можливостям.
На уроках фізичної культури школярі проявляють
байдуже або негативне ставлення до занять
фізичною культурою. Такий стан пояснюється
насамперед різким зниженням у молодших
підлітків стійкого інтересу до занять
фізичними вправами. У цьому віці в учнів
значно зменшується спонукальна сила
природної потреби в рухах, що веде до
відповідного способу життя, погіршення
стану здоров'я і фізичної підготовленості.
У зв'язку з цим вкрай необхідною стає
організація вчителем фізичної культури
спеціальної роботи з виховання в учнів
5-7 класів позитивного ставлення до занять
фізичною культурою.
Теоретико-методологічні основи
виховання активно-позитивного ставлення
особистості до навчально-пізнавальної
діяльності розроблені в працях Б.Г.Ананьєва,
В.В.Богословського, Л.І.Божович, О.Г.Ковальова,
О.Л.Кононко, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва,
Г.О.Люблінської, В.С.Мерліна, В.М.Мясищева,
С.Л.Рубінштейна, Д.М.Узнадзе та інших.
Психолого-педагогічні основи виховання
в учнів мотивації до навчання
розглядаються у дослідженнях
М.І.Алексєєвої, О.Д.Алферова, І.Д.Беха,
П.Я.Гальперіна, Н.П.Зубалій, Б.С.Кобзаря,
М.В.Левківського, А.К.Маркової, М.В.Матюхіної,
Н.Г.Морозової, Л.С.Славіної, К.І.Чорної,
Г.І.Щукіної, В.О.Ядова та інших.
Проблеми виховання в школярів
потреби, інтересу і звички
до занять фізичною культурою
досліджувалися М.Г.Андрухом, Б.Ф.Ведмеденком,
А.М.Войлоковим, З.Джумаєвим, П.К.Дуркіним,
М.І.Жаворонковою, С.І.Жевагою, М.Д.Зубалієм,
О.В.Ільїним, М.П.Козленком, О.М.Козленком,
Л.В.Лихачовим, А.І.Міхеєвим, І.І.Петренком,
В.О.Петровим, Р.А.Пилояном, В.О.Поповим,
Б.І.Сарсенбаєвою, В.А.Соколовим, М.С.Солопчуком,
Н.М.Хоменко, Б.М.Шияном, П.І.Щербаком та
іншими.
Аналіз літератури та дисертаційних
досліджень показує, що проблема
виховання в молодших підлітків
позитивного ставлення до занять
фізичною культурою не була
предметом спеціального вивчення.
Її актуальність, недостатня теоретична
розробка, вимоги шкільної практики
й обумовили вибір теми дослідження: "Виховання
в учнів 5-7 класів позитивного ставлення
до занять фізичною культурою".
Зв'язок роботи з науковими
програмами, планами, темами. Дисертація
тісно пов'язана з Цільовою
комплексною програмою "Фізичне
виховання – здоров'я нації", входить
до тематичного плану науково-дослідних
робіт Інституту проблем виховання АПН
України на 1999-2001 роки. Вона є складовою
частиною теми „Педагогічні основи фізичного
і військово-патріотичного виховання
дітей та молоді в сучасних умовах”,
державний реєстраційний номер 0198U008173.
Об'єкт дослідження – процес
виховання в учнів 5-7 класів
позитивного ставлення до занять
фізичною культурою.
Предмет дослідження – зміст,
форми і методи виховання в
учнів 5-7 класів позитивного ставлення
до занять фізичною культурою.
Мета дослідження полягає в
теоретичному обгрунтуванні й
експериментальній перевірці ефективності
змісту, форм і методів виховання
в учнів 5-7 класів позитивного
ставлення до занять фізичною
культурою.
Гіпотезою дослідження є припущення
про те, що ефективність виховання
в учнів 5-7 класів позитивного
ставлення до занять фізичною
культурою підвищиться, якщо: виховна
робота буде побудована на
основі принципів особистісно
зорієнтованого виховання, яке передбачає
активну участь у ній кожного учня, урахування
його індивідуальності та особистісних
якостей; виховання буде здійснюватися
комплексно з урахуванням виховних можливостей
уроків фізичної культури, позакласної
роботи та самостійних занять фізичною
культурою в сім'ї; технологія виховання
у молодших підлітків позитивного ставлення
до занять фізичною культурою буде реалізовуватися
системно з урахуванням всіх його компонентів;
після оволодіння учнями певною системою
знань і умінь вони самостійно займатимуться
фізичною культурою.
Досягнення поставленої мети
й перевірка гіпотези здійснювалися
шляхом розв'язання таких завдань
дослідження:
1. З'ясувати стан
проблеми виховання у школярів
позитивного ставлення до занять
фізичною культурою в педагогічній
теорії та освітній практиці.
2. Визначити сутність і структуру
позитивного ставлення молодших
підлітків до занять фізичною
культурою.
3. Розробити критерії оцінювання
і показники сформованості позитивного
ставлення учнів 5-7 класів до занять
фізичною культурою.
4. Експериментально перевірити ефективність
змісту, форм і методів виховання
в учнів 5-7 класів позитивного
ставлення до занять фізичною
культурою.
Теоретико-методологічною основою
дослідження є Концепція фізичного
виховання в системі освіти України, теоретичні
положення педагогічної науки про значення
фізичного виховання у формуванні особистості,
психологічна теорія ставлень і особистісно
зорієнтований підхід до виховання.
У процесі експериментальної роботи
використаний комплекс методів дослідження,
який включав: аналіз і узагальнення літератури
з проблеми дослідження; вивчення навчальних
програм і нормативних документів з фізичного
виховання; педагогічні спостереження
на уроках фізичної культури і в процесі
проведення позакласних заходів; вивчення
стану роботи загальноосвітніх шкіл і
узагальнення досвіду роботи вчителів
з виховання в учнів позитивного ставлення
до занять фізичною культурою; вивчення
документів планування навчально-виховної
роботи в школі; бесіди, опитування, анкетування
вчителів, учнів і батьків; педагогічний
експеримент; методи математичної статистики
та порівняльного аналізу; методи вимірювання
обсягу й інтенсивності фізичних навантажень;
тестові обстеження рівня фізичної підготовленості
учнів експериментальних і контрольних
класів.
Експериментальна робота проводилась
у спеціалізованій школі №20 м.
Києва, Приморському регіональному
українсько-болгарському багатопрофільному
ліцеї Запорізької області та
Вигодській загальноосвітній школі
Долинського району Івано-Франківської
області в період навчання учнів з п'ятого
по сьомий клас. У кожній з цих шкіл були
визначені експериментальні і контрольні
класи. В спеціалізованій школі №20 м. Києва
експериментальним був 5-Б клас (37 учнів),
у Приморському регіональному українсько-болгарському
ліцеї – 5-А клас (30 учнів), у Вигодській
загальноосвітній школі – 5-Б клас (25 учнів).
Контрольними були відповідно 5-А (35 учнів),
5-Б (30 учнів) і 5-А класи (23 учні).
Дослідження проводилося
протягом 1999-2002 років у три етапи.
На першому етапі (1999-2000 рр.) вивчався
стан проблеми в літературі
та у практиці роботи загальноосвітніх
шкіл, розроблялися програма і
методика дослідження, проводився
констатуючий експеримент.
На другому етапі (2000-2002 рр.) проводився
формуючий експеримент, у ході якого перевірялася
ефективність змісту, форм і методів виховання
в учнів 5-7 класів позитивного ставлення
до занять фізичною культурою.
На третьому етапі (2002 р.) здійснювалися
порівняльний аналіз і обговорення результатів
експериментальної роботи та їх літературне
оформлення.
Наукова новизна дослідження
полягає у визначенні й обгрунтуванні
структурних компонентів позитивного
ставлення молодших підлітків
до занять фізичною культурою; розробці
критеріїв оцінювання і показників сформованості
позитивного ставлення до занять фізичною
культурою; встановленні рівнів розвитку
ставлення до занять фізичною культурою;
розробці технології виховання в учнів
5-7 класів компонентів позитивного ставлення
до занять фізичною культурою.
Теоретичне значення дослідження
полягає в уточненні поняття
"позитивне ставлення до занять
фізичною культурою"; розробці
діагностики визначення рівнів
сформованості ставлення молодших
підлітків до занять фізичною культурою;
виявленні характерних особливостей учнів
з різними рівнями розвитку ставлення
до занять фізичною культурою; обгрунтуванні
змісту, форм і методів виховання в учнів
5-7 класів позитивного ставлення до занять
фізичною культурою в процесі навчання,
позакласної роботи та самостійних занять
у сім'ї.
Практичне значення дослідження
полягає в розробці і впровадженні
в практику роботи загальноосвітніх
шкіл науково обгрунтованої методики
виховання в учнів 5-7 класів
позитивного ставлення до занять фізичною
культурою в процесі навчання, позакласної
роботи та самостійних занять у сім'ї;
розробці і впровадженні в практику методики
вивчення ставлення молодших підлітків
до занять фізичною культурою; удосконаленні
структури уроку та планування навчального
матеріалу з фізичної культури.
Особистий внесок здобувача полягає
у розробці структурних компонентів,
критеріїв оцінювання та показників
сформованості позитивного ставлення
молодших підлітків до занять
фізичною культурою; визначенні
рівнів розвитку в учнів 5-7 класів ставлення
до занять фізичною культурою; розробці
технології виховання в молодших підлітків
компонентів позитивного ставлення до
занять фізичною культурою; обгрунтуванні
змісту, форм і методів виховання в учнів
5-7 класів позитивного ставлення до занять
фізичною культурою.
Достовірність
результатів дослідження забезпечується
достатньою теоретико-методологічною
обгрунтованістю вихідних положень;
відповідністю застосованого комплексу
методів дослідження його меті й
завданням; дотриманням вимог щодо організації
та проведення педагогічного експерименту;
емпіричним матеріалом стосовно сформованості
в учнів експериментальних класів позитивного
ставлення до занять фізичною культурою;
кількісним і якісним аналізом та математичною
обробкою результатів дослідження.
На захист виносяться:
сутність і структурні компоненти
позитивного ставлення молодших
підлітків до занять фізичною
культурою;
методика вивчення ставлення
молодших підлітків до занять
фізичною культурою;
зміст, форми і методи виховання
в учнів 5-7 класів позитивного
ставлення до занять фізичною
культурою в процесі навчання,
позакласної роботи та самостійних
занять у сім'ї.
Апробація результатів дисертації
здійснювалася у загальноосвітніх
школах, на базі яких проводився педагогічний
експеримент. Його результати доповідалися
і обговорювалися на звітній науковій
конференції Інституту проблем виховання
АПН України "Теоретико-методичні проблеми
розвитку особистості" (м. Київ, 16-17 березня
1999 р.); науково-методичному семінарі фахівців
обласних установ освіти (м. Черкаси, 26
березня 1999 р.); науково-методичному семінарі
фахівців обласних установ освіти (м. Запоріжжя,
31 березня 1999 р.); науково-методичному семінарі
голів районних методичних об'єднань учителів
фізичної культури м. Києва "Впровадження
нової навчальної програми з фізичного
виховання в 1-11 класах" (м. Київ, 8-9 квітня
1999 р.); серпневій конференції голів районних
методичних об'єднань учителів фізичної
культури м. Києва (м. Київ, 26 серпня 1999
р.); республіканській науково-методичній
конференції "Актуальні проблеми фізичного
виховання і спорту учнівської та студентської
молоді" (м. Дніпропетровськ, 14-15 вересня
1999 р.); Всеукраїнській науково-практичній
конференції "Теоретико-методичні проблеми
виховання дітей та учнівської молоді"
(м. Київ, 13-14 жовтня 1999 р.); І-й Всеукраїнській
науково-методичній конференції "Здоров'я
та освіта: проблеми та перспективи"
(м. Донецьк, 19-20 квітня 2000 р.); Всеукраїнській
науково-практичній конференції "Морально-духовний
розвиток особистості в сучасних умовах"
(м. Київ, 17-18 жовтня 2000 р.); методологічному
семінарі "Теоретико-методичні проблеми
професійного самовизначення учнівської
молоді" (м. Київ, 16 листопада 2000 р.); Всеукраїнській
науково-практичній конференції "Гуманістично
спрямований виховний процес і становлення
особистості" (м. Київ, 17-18 жовтня 2001
р.).