Формування здорового способу життя у студентів на заняттях з фізичного виховання

 
 
 
 
 

                                        Наукова робота  

                                                       на тему: 
 
 
 
 

                       «Формування здорового способу  життя у студентів на заняттях 

                                                    з фізичного виховання» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                  
 
 

                                                      Виконала студентка

                                                      ФПЗПДП

                                                      26 групи

                                                      Лада Валерія 

                                                       Науковий керівник

                                                       Максимов Сергій Петрович  
 
 
 
 
 
 

                           

  ВСТУП 

    На  сьогоднішній день практично кожна  людина, що живе в країні хоч якого-небудь технічного прогресу, має масу справ  і обов’язків. Часто їй бракує часу навіть на свої справи. У результаті, з горою дріб’язкових технічних  проблем людина просто забуває головні істини і мети, заплутується. Забуває про своє здоров’я. Вона не спить по ночах, не ходить у походи, не бігає по ранках, їздить на машині (по вулицях з небезпечним складом повітря), не ходить пішки, їсть із книгою. А запитай у неї: “Що ж таке здоров’я?” Так нічого вона вам на це не відповість, навіть забуде про це питання. А згадає це питання тільки де-небудь у кардіо- чи онкодиспансері. Але, швидше за все, буде пізно... І почне думати про те ж саме, що було викладено вище... Але от питання: чи потрібні їй тепер всі її матеріальні цінності? Напевно, ні...

        Взагалі, здоров’я — безцінне надбання не тільки кожної людини, але і всього суспільства. При зустрічах, розставаннях із близькими і дорогими людьми ми бажаємо їм доброго і міцного здоров’я, тому що це — основна умова і застава повноцінного і щасливого життя. Здоров’я допомагає нам виконувати наші плани, успішно вирішувати основні життєві задачі, переборювати труднощі, а якщо прийдеться, то й значне перевантаження. Добре здоров’я, що розумно зберігається і зміцнюється самою людиною, забезпечує їй довге й активне життя.

    Здоровий  спосіб життя — це спосіб життя, заснований на принципах моральності, раціонально організований, активний, трудовий, який гартує і, у той же час, захищає від несприятливих впливів навколишнього середовища, що дозволяє до глибокої старості зберігати моральне, психічне і фізичне здоров’я.

    Здоровий  спосіб життя містить у собі наступні основні елементи: плідна праця, раціональний режим праці і відпочинку, викорінювання шкідливих звичок, оптимальний руховий режим, особисту гігієну, загартовування, раціональне харчування і т.п.

    Для сучасної людини систематичне заняття  фізкультурою і спортом здобуває виняткове значення. Відомо, що навіть у здорової і нестарої людини, якщо вона не тренована, веде ”сидячий” спосіб життя і не займається фізкультурою, при самих невеликих фізичних навантаженнях учащається подих, з’являється серцебиття. Навпроти, тренована людина легко справляється зі значними фізичними навантаженнями. Фізичне тренування зміцнює і розвиває кістякову мускулатуру, серцевий м’яз, судини, дихальну систему і багато інших органів, що значно полегшує роботу апарата кровообігу, благотворно впливає на нервову систему.

    Щоденна ранкова гімнастика — обов’язковий мінімум фізичного тренування. Вона повинна стати для всіх такою же звичкою, як умивання по ранках. 
 

    ЗМІСТ 

    У своїй основі фізична культура, як і кожна з видів культури, має  духовну і матеріальну форми  вираження, її духовна сторона проявляється у зростанні загального інтелекту людини, у зміні її психоемоційного стану, розумових здібностей, у надбанні науково-теоретичних знань з галузі фізичної культури та спорту, інших гуманітарних та біологічних наук (психології, педагогіки, соціальної психології, анатомії, фізіології, гігієни, біомеханіки) та їх раціональне використання в повсякденному житті.

    Матеріальна форма прояву фізичної культури - це розвиток фізичних якостей людини, зміни структурно-функціональних параметрів людського організму в цілому та його окремих систем і органів, а також вираження функціонального взаємозв'язку між ними.

    Фізичне виховання - органічна частина загального виховання і тому воно характеризується всіма загальними ознаками, що притаманні педагогічному процесу, який спрямований на вирішення певних конкретних завдань. Головним напрямком фізичного виховання є формування здорової, розумове підготовленої, соціально-активної, морально стійкої, фізично вдосконаленої і підготовленої до майбутньої професії людини.

    Отже, основними завданнями фізичного  виховання є: — підвищення функціональних можливостей організму студентів засобами фізичної культури;

    — сприяння всебічному гармонійному розвитку, відмова від шкідливих звичок, покращання розумової і фізичної працездатності;

    — формування у студентів думки  про систематичні заняття фізичними вправами з урахуванням особливостей їх майбутньої професії, фізичне самовдосконалення та здоровий спосіб життя;

    — отримання студентами необхідних знань, умінь та навиків у галузі фізичної культури з метою профілактики захворювань, відновлення здоров'я та підвищення професійної працездатності;

    — використання засобів фізичної культури в лікувально-профілактичній діяльності;

    — оволодіння методами визначення фізичного  стану та самоконтролю;

    — виховання організаторських навичків, особистої гігієни та загартовування організму;

    — уміння складати та виконувати вправи з комплексів ранкової гігієнічної  гімнастики;

    — виховання патріотичних, морально-вольових і естетичних якостей;

    — удосконалення спортивної майстерності студентів, що займаються обраними видами спорту.

    Лише  засобами фізичної культури фізичне  виховання вирішує завдання зміцнення  здоров'я, розвитку фізичних і духовних сил, підвищення фізичної і розумової  працездатності, продовження трудового  довголіття і життя людини тощо.

    Згідно  з функцією впливу фізичного виховання на людину, розрізняють дві її нерозривно пов'язані сторони: фізичну освіту і фізичне вдосконалення організму, які здійснюються за допомогою розвитку фізичних якостей.

    Фізична освіта - це вміння керувати рухами свого  тіла і окремими його частинами (голови, тулуба, рук, ніг тощо) як у просторі, так і в часі, виділення окремих рухів з поміж багатьох, порівняння їх між собою, керування ними та раціональне їх поєднання з метою найефективнішого використання в умовах життєдіяльності людини. Іншими словами, в основі фізичної освіти лежить засвоєння як теоретичних, так і практичних знань з використанням рухових умінь і навичок у різних умовах життєдіяльності.

    Фізичне вдосконалення характеризується станом здоров'я та всебічним розвитком  людини, до якого відносяться стан розвитку фізичних якостей та формування рухових умінь і навичок, загальний  рівень працездатності, морфофункціональні зміни організму і його окремих систем і органів, засвоєння спеціальної системи знань тощо. Так, наприклад, під впливом систематичних занять фізичними вправами розвивається швидкість, швидкісно-силові якості, сила, витривалість, гнучкість, спритність тощо; удосконалюється за формою, будовою і функцією тіло людини та його окремі органи і системи (збільшується маса м'язової і кісткової тканин, зростає маса легень, їх дихальний об'єм та життєва ємність, збільшуються м'язова маса та об'єм серця, викид крові з нього тощо). Діапазон можливостей при цьому великий. Однак, слід зазначити, що як розвиток фізичних якостей, так і вдосконалення форми, будови та функції організму обумовлені природними задатками людини, якими наділена вона за спадковістю. А тому вдосконалювати розвиток рухових якостей, будову тіла можна до певних показників.

    Фізичну культуру студента слід розглядати не тільки як заняття руховими вправами і процедурами загартування, поняття “фізична культура” включає ще і широкий круг розумінь, які відносяться до занять про правильний режим раціонального харчування, дотримання правил гігієни, вироблення корисних звичок. Можна сказати, що фізична культура студента – це певний принцип його відношення до свого здоров’я, до розвитку і збереженню можливостей свого організму. На основі цього принципу будується повсякденне життя учні, дякуючи фізичній культурі являється складовою частиною загальної культури.

    Такі  задачі фізичної культури покладені  в навчальній програмі. В ній ставиться  задача виховувати навички культури поведінки, а також формувати у студента поняття про те, що турбота людини про своє здоров’я, фізичному розвитку і підготовленості є не тільки його особовою справою, але і сприяє вивченню студентами теоретичних знань по фізичній культурі, фізіології і гігієні. В них зберігаються основні положення при руховому режимі, а також при особливостях занять фізичними вправами, їх значення в формуванні життєво важливих рухових навичок у студентів і підготовки їх до праці і захисту Батьківщини, про правила загартовування і необхідності дотримування гігієнічних вимог, про корисні і шкідливі для здоров’я звички.

    Принцип всебічного і гармонійного розвитку організму передбачає забезпечення планомірного й цілеспрямованого розвитку всіх його органів та систем і фізичних якостей особи.

    Правильне фізичне виховання великою мірою сприяє повноцінному психічному розвиткові людини та вдосконаленню її рухових функцій. Організм всебічно розвивається, якщо систематично зазнає дії різноманітних фізичних навантажень, зокрема фізичних вправ.

    Уроки фізичної культури є основною формою фізичного виховання студентів. Вони обов’язкові для всіх студентів (за винятком тих, хто за станом здоров’я віднесений до спеціальної медичної групи). Заняття повинні активно сприяти успішному здійсненню позавузівської роботи з фізичного виховання, формуванню в студентів інтересу і звички до занять фізичними вправами в повсякденному житті. Необхідно підвищувати вплив уроків фізкультури на вдосконалення інших форм фізичного виховання. Відомо, що навіть при якісному проведенні уроків їх безпосередній вплив на фізичний розвиток студентів недостатній. Науковими дослідженнями встановлено, що урок фізкультури забезпечує в середньому лише 11% гігієнічної норми рухової активності студента. У зв’язку з цим, необхідно збагачувати і правильно поєднувати різні форми фізичного виховання студентів і фізкультурно-оздоровчої роботи.

    Спрямованість навчальної і позавузівської роботи з фізичної культури на масове охоплення  студентів систематичними заняттями  фізичною культурою і спортом  великою мірою сприяє зміцненню здоров’я студентів, підвищенню рівня їх фізичної і розумової працездатності.

    Лише  за умови масового залучення студентів  до повсякденного виконання ранкової зарядки відпаде необхідність у  гімнастиці перед заняттями.

    Під керівництвом викладача студенти виконують ряд фізичних вправ. Особлива увага приділяється тим вправам, які допомагають запобігти негативному впливу сидячого способу життя на фізичний розвиток студента (порушенню постави і деформації будови тіла), сприяють більшому насиченню організму киснем.

    Позавузівська оздоровча робота і спортивно-масова робота в вузі. У позаурочний час  у вузі проводяться масові фізкультурно-оздоровчі  і спортивні заходи. Ними передбачається:

    а) більш глибоке засвоєння студентами програмного матеріалу, що вивчається на уроках фізкультури;

    б) виконання відстаючими студентами нормативних вимог програми з  фізкультури та з державних тестів;

    г) організація систематичних занять з різних видів спорту, за інтересами студентів;

    д) проведення масових спортивних змагань  з різних видів спорту, туризму.

    Головна мета фізкультурно-спортивної роботи полягає в тому, щоб залучити кожного  студента до самостійного, щоденного  виконання фізичних вправ на свіжому  повітрі.

    Всі форми фізкультурно-оздоровчих і  спортивних занять, які проводяться в процесі навчальної і позавузівської роботи, повинні відповідати головній вимозі – всемірно сприяти залученню кожного учня до щоденних самостійних занять фізкультурою і спортом. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВОК 

    Таким чином, із вище сказаного витікає, що формування у студентів звички займатися фізкультурою включає:

    - виховання в студентів інтересу до занять фізичними вправами;