Студентський проект удосконалення власного мовлення і мовленнєвої культури

Зміна інтонацій, виділення  за допомогою голосу головних думок  і допомога мові красивими жестами  допоможуть оживити доповідь.

 

3. Частіше беріть на себе роль оратора. 

Щоб не боятися публічного виступу, потрібно спробувати написати для себе невеликі виступи, відпрацювати їх перед дзеркалом і перед близькими людьми.

 

4. Спробуйте потренувати інтонації

Для цього виберіть один і той же вірш чи частину з книги, і прочитайте різними голосами - діловим, грайливим, ласкавим, суворим та ін., і ви помітите, що один і той же текст здатний спонукати до протилежних дій. Це прекрасний тренажер для оволодіння ораторським мистецтвом.

 

5. Запишіть свій голос на диктофон і проаналізуйте свою промову 

Тому що коли ми чуємо свій голос зсередини, він звучить по-іншому. Після прослуховування свого голосу на запису ви помітите помилки. Заїкання, слова-паразити, розтягнуті фрази – такі та інші недоліки легше помітити, слухаючи запис власного голосу.

 

6. І звісно регулярно тренуйте мову

Пам'ятайте, щоб досягти  успіху в розвитку своєї мови, необхідно  регулярно, щодня тренуватися. 

Якщо говорити про себе, особисто я використовую декілька порад  з цього блоку. Наприклад, досить часто записую свій голос на диктофон. Спочатку дуже соромилась свого голосу, навіть слухала, закрив вуха руками. Але згодом звикла до звучання власного голосу, і тепер вслуховуюся тільки у правильність вимови слів, а також слідкую за найгострішими своїми проблемами – швидкістю промови, та російським акцентом.

Крім того намагаюся частіше  брати участь у різних конференціях, виступах із доповіддю, або навіть беру на себе роль тамади на святкуваннях у  друзів – все для того, щоб  не боятися виступу, і частіше  розмовляти з великою кількістю  людей. Також по можливості намагаюсь  частіше дізнаватись нові слова, вирази – для цього, зізнаюсь, не шукаю слів навмисно, тому що це не цікаво для мене, але я багато читаю, тому в книгах завжди знаходжу якесь новеньке слово для свого словникового запасу.

Наступний блок корисних порад – це нюанси з етикету мовлення, а точніше правила його ведення.

Існують дуже прості правила ведення мовлення, чи етикету мовлення, такі як:

1. Доброзичливе ставлення до співрозмовника, повага. 

2. Необхідно виявляти  доречну у певній ситуації  ввічливість (враховувати стать,  вік, службовий чи суспільний  статус тощо). Потрібно знімати  надмірну категоричність. 

3. Мовцеві не рекомендується  ставити в центр уваги своє "я", нав'язувати свої думки  й оцінку подій. 

4. Необхідним для мовця  є відокремлення власного "я"  слухача у центр уваги. 

5. Мовцеві треба вміти  вибирати тему для розмови,  доречну в кожній ситуації, яка  є цікавою, зрозумілою партнерові. 

6. Мовець повинен стежити  за логікою розгортання тексту, за тим, щоб висновки не протирічили  задуму бесіди. 

7. Мовець повинен пам'ятати,  що межа смислового сприйняття  і концентрації уваги у слухача  – обмежені. 

8. Мовцеві необхідно постійно відбирати мовні засоби відповідно до вибраної тональності тексту, орієнтуючись не тільки на адресата, але й на ситуацію спілкування загалом, на офіційність або неофіційність ситуації. 

9. Мовець повинен пам'ятати,  що в усному контактному безпосередньому  спілкуванні слухач не тільки  чує, але й бачить його, отже, сприймає жести, міміку, пози, загальну  манеру триматися при розмові  й культуру поведінки. 

  Звичайно, на практиці ми забуваємо бодай про 50% цих правил. Але треба слідкувати за тим, як ми говоримо хоча б тиждень-другий, тоді красива, правильна вимова, просто залишиться як звичка, потрібно тільки завдати трохи зусиль зі свого боку.

Останній  блок це – приклади мовного етикету, як саме бажано поводити себе у деяких ситуаціях:

Щоб ваша бесіда була результативною незалежно від того, з ким ви розмовляєте, необхідно по-перше сподобатися співрозмовнику. Для цього встановлені основні правила які сприяють досягненню даної мети:

• Щиро цікавтеся іншими людьми.
• Посміхніться.
• Пам’ятайте, що ім'я людини – це найсолодкіший для неї звук на
• будь-якій мові.
• Будьте гарним слухачем. Заохочуйте інших говорити про самих себе.
• Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника.
• Вселяйте співрозмовнику свідомість його значущості і робіть це щиро.

По-друге  – уміти керувати процесом спілкування, впливаючи на людей не

ображаючи їх і не викликаючи в них почуття образи:

• Починайте з похвали і щирого визнання достоїнств співрозмовника.
• Указуйте на помилки інших не прямо, а побічно.
• Спочатку поговорите про власні помилки, а потім уже критикуйте свого
• співрозмовника.
• Задавайте співрозмовнику питання замість того, щоб йому щось наказувати.
• Давайте людям можливість врятувати свій престиж.
• Виражайте людям схвалення з приводу найменшої їхньої удачі та відзначайте
• їхній успіх. Будьте щиросерді у своїй оцінці і щирі на похвалу.
• Створюйте людям гарну репутацію, що вони будуть намагатися виправдати.
• Прибігайте до заохочення. Створюйте враження, що помилка, яку ви хочете
• бачити виправленою, легко вирішується; робіть так, щоб те, на що ви спонукуєте людей, здавалося їм неважким.
• Домагайтеся, щоб люди були раді зробити те, що ви пропонуєте.

По-третє – вибравши мету вашої бесіди, намагайтеся схилити людей до вашої

точки зору м'яко, без тиску і не нав'язуючи свою ідеологію. Якщо людина

вважає вашу точку зору – своєю, вона прагнутиме до досягнення вашої мети, як до своєї. Для цього треба знати, що:

• Єдиний спосіб одержати верх у суперечці – це ухилитися від неї;
• Виявляйте повагу до думки вашого співрозмовника. Ніколи не говоріть людині, що вона не права;
• Якщо ви не праві, визнайте це швидко і рішуче;
• З самого початку дотримуйте дружелюбний тон;
• Змусьте співрозмовника відразу ж відповісти вам «так»;
• Нехай велику частину часу говорить ваш співрозмовник;
• Щиро намагайтеся дивитися на речі з погляду вашого співрозмовника;
• Поставтеся співчутливо до думок і бажань інших;
• Кидайте виклик, зачіпайте за живе;

Можна до всього додати наступний вислів А.Д.Карнегі: «Хто хоче успішно дискутувати, повинний спробувати якнайбільше довідатися про свого співрозмовника».

Висновки

 

Культура мови – це вміння сказати необхідне слово в потрібний час, доцільно, із дотриманням правил мовного етикету, щоб не образити людину і водночас не втратити власної гідності. Мовна культура як і культура поведінки, загальна культура особистості – це та річ, над підвищенням якої ми повинні постійно працювати .

Чим вищий рівень мовної культури людини, тим вищий її творчий потенціал, професійний рівень. Це особливо виявляється на прикладі фахівців-бізнесменів, які завжди були майстерними ораторами, яскравими промовцями, чиї виступи ставали подією суспільного життя і надовго запам'ятовувалися слухачам або читачам майстерним поєднанням форми і змісту промови.

Низький рівень мовної культури навпаки є ознакою обмеженості  виявом невміння замінити власні думки і сприймати чужі. Скоріш за все людина, яка виявляє низький рівень мовної культури не здатна до творчого, нестандартного мислення, вирішення професійних та організаційних проблем, що обов'язково позначається на її успіхах у трудовій діяльності.

Тому потрібно завжди розвиватися, не зупинятися на досягнутому, спробувати все нові і нові методи удосконалення власного мовлення. У своєму проекті я висловила ті поради, і ті методи, якими користуюсь сама, або використовують мої друзі та батьки. Сподіваюсь, що хтось ще зможе взяти для себе щось корисне, та покращити, підвищити свій рівень мовленнєвого етикету.

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

1. Карнегі Д. Мистецтво  виступати публічно. – К., 2000.

2. Шмидт Р. Мистецтво  спілкування. – М., 1992 .

3. elise.com.ua

4. litopys.org.ua