Соціологія туризму

План

Вступ

Розділ 1 Соціологія туризму

Розділ 2 Взаємозв’язок туристичної та соціальної діяльності

Висновок 

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Туризм цілком справедливо називають "Феноменом XX століття". Його розвиток відіграє значну роль у залученні до бюджету країни валютних надходжень, демократизації суспільства, підвищенні культурного рівня людей тощо. Туризм - одна з найдавніших галузей господарства, яка попри свою багату історію бурхливо розвивається.

Соціальний портрет споживача  в туристичній індустрії вельми різноплановий. Турист в Києві - це особистість  з "різними" соціально-економічними показниками. Туризм швидше буде виступати  не як одна з форм споживання певного соціального класу, а як певний спосіб життя індивіда.

Туризм - багатостороннє явище, що поєднує економічні, соціальні, культурні  та екологічні аспекти, має невичерпний  потенціал для постійного прогресу, тісно поєднується з багатьма галузями науки, зумовлюючи провідне місце  у соціально-економічному житті  громадян. В умовах розбудови української  держави туризм може стати дієвим засобом формування ринкового механізму  господарювання, находження значних  коштів до державного бюджету, однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного  дозвілля тощо.

Туризм як специфічний  вид людської діяльності, особливий  соціальний інститут, суспільний феномен  та ноумен має багатовікову історію. Проте робота з теоретичного осмислення туризму як багатогранного суспільного  явища ще попереду.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1 Соціологія туризму

 

Соціологія туризму - наймолодша галузь соціології. її поява пов'язана  з тим місцем, яке займає у житті  людини туризм як потужний, багатокомплексний  за своєю природою тип діяльності. Це зумовлює потребу виділення окремого напрямку соціології - соціології туризму, який повинен базуватися на комплексному дослідженні туризму: як окремого виду торгівлі послугами; як сфери відпочинку; як специфічного засобу формування особистості; як механізму комунікації. Для розв'язання цього завдання за ініціативи Київського університету туризму, економіки і  права в 2002 році був утворений  Дослідницький комітет з проблем  соціології туризму Соціологічної  асоціації України.

Соціологія туризму - окрема, нова галузь соціології, яка вивчає структуру, функціонування та розвиток туризму як суспільного явища  в його зв'язку із соціальними, політичними, економічними та культурними сферами  суспільства.

Туризм як соціальний феномен  є широким, масштабним суспільним явищем, яке з'явилося у буржуазному  суспільстві у той час, коли сформувався  так званий середній клас. Умовою існування  туризму як сучасного суспільного  явища є наявність у населення  вільного часу, вільних коштів, а  також наявність у представників  різних соціальних груп сформованих  установок на мандри і пізнання світу, а також на інші форми поведінки, що реалізуються під час туристичної  діяльності. Все це з'являється лише на відповідному рівні розвитку суспільства, стану його економіки, промисловості, продуктивності праці. Таким чином, основу туризму як соціального явища становить середній клас (бідні не мають можливості для такого виду дозвілля, а багатих не так багато, щоб утворити основу для світової туристичної індустрії). З процесом зростання кількості середнього класу туризм перетворюється у самостійний соціальний інститут з усіма складовими елементами. Виходячи з цього, постала нагальна потреба широкого наукового вивчення, втому числі й засобами сучасної соціології, цього соціального інституту.

З розвитком людини з'являється  бажання більшого пізнання світу  навколо себе, розширення меж довколишнього  середовища. А тому актуалізується потреба у туристичній подорожі.

Головним мотивом, що спонукає до туристичної подорожі, є вихід  за певні будь-які межі, розширення горизонтів свого світу. Пізнання світу  за межами місця проживання, переміщення  з реального середовища у тимчасово  бажане - ось що спонукає до подорожі. Подорож-це пізнання не себе, а свого  середовища, своєї культури. Подорож-це присутність на чужих святах, карнавалах, підглядання за чужими релігійними  церемоніями, за чужим життям. Але  турист залишається самим собою, стороннім спостерігачем. Він може придбати, додати щось нове, при цьому  нічим не жертвуючи. Туристична подорож - це повернення в іграшковий хаос дитинства, побудова нового світу. Свій початок  подорож бере від міфічних та казкових мандрів, підкорення нових земель, що здійснювались заради самозахисту  та захисту свого місця проживання.

Такий вид туризму переважно  спрямований на отримання якоїсь частки знань нового середовища, про  яке нагадуватимуть сувеніри, дорожні  щоденники тощо. Але поряд з  цим у туристичній подорожі задовольняються  і потреби в русі, а також  здійснюється духовне збагачення людини.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2 Взаємозв’язок туристичної та соціальної діяльності 

 

Поняття "туристична діяльність" досить широко вживається в туризмології і, зокрема, в туризмі. В той же час нерідко поняття "туристична діяльність" використовується як синонімічне до поняття "туристична поведінка", тобто подекуди автори не вбачають суттєвої різниці між цими, дійсно близькими за змістом поняттями.

Дослідження сутності поняття "туристична діяльність" є нагальним науковим завданням соціологічного дослідження, що вимагає звернення до сутнісних ознак родового соціологічного поняття - соціальна діяльність.

Поняття "соціальна діяльність" зазвичай розглядають як сукупність соціально значимих дій, здійснюваних суб'єктом (суспільство, клас, група, особистість) в різних сферах та на різних рівнях соціальної організації суспільства, яке має визначену соціальну мету та інтереси, що використовуються для досягнення цієї мети та задоволення інтересів різними способами - економічними, соціальними, політичними, ідеологічними. Соціальна діяльність присутня тоді, коли особистість, група, клас або суспільство загалом ставить перед собою мету і активно бере участь в її реалізації.

Поняття діяльність (як і поведінка) пов'язане з поняттям соціальна активність. Як визначає відомий дослідник проблем людської діяльності М.С. Каган "Діяльністю є така форма активності живої істоти, яка покликана відтворювати умови її буття - соціальні відносини, культуру, нарешті, її саму, як біосоціальну, а не чисто біологічну істоту". Іншими словами, діяльність людини покликана створювати та вдосконалювати реальне середовище її існування - "другу природу", за переконанням М.Горького.