Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Мая 2012 в 18:06, реферат
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства проблема соціалізації особистості є надзвичайно актуальною. Входження України в новий період становлення всіх сфер соціального розвитку, коли відбувається відновлення державності, відродження багатогранного культурно-історичного досвіду та традицій національного виховання, активізувало проблему фізичного та духовного розвитку молодого покоління, становлення його як соціальної особистості. Сучасна ситуація нестабільності призвела до зміни усієї картини суспільного життя, до зміни форм соціального контролю, ролі соціальних інституцій та власне і самої соціалізації, у процесі якої індивід стає особистістю, набуваючи статусу самостійного соціального суб’єкта.
ВСТУП……………………………………………………………….………….3
1. Соціалізація особистості: сутність, агенти, механізм………….…………4
2. Основні етапи соціалізації особистості……………………………………8
3. Соціальні інститути соціалізації………..…………………………………11
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...…….13
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………
Юнацький вік (18-25 років) характеризується як усталено концептуальна соціалізація, коли виробляються стійкі властивості особистості.
3. Стадія інтеграції (з'являється бажання знайти своє місце в суспільстві, “вписатися” у суспільство). Інтеграція проходить благополучно, якщо властивості людини приймаються групою, суспільством. Якщо ж не приймаються, можливі такі виходи:
- збереження своєї несхожості і поява агресивних взаємодій (взаємовідносин) з людьми і суспільством;
- зміна себе (стати як всі);
- конформізм, зовнішнє угодовство, адаптація.
4. Трудова стадія соціалізації охоплює весь період зрілості людини, весь період її трудової діяльності, коли людина не тільки опановує соціальний досвід, але й відтворює його за рахунок активного впливу людини на середовище через свою діяльність.
5. Післятрудова стадія соціалізації розглядає похилий вік як вік, що робить істотний внесок у відтворення соціального досвіду, у процес передачі його новим поколінням [2].
Таким чином, процес соціалізації здійснюється в декілька етапів. Основними етапами соціалізації особистості є дитинство, юність, батьківство, зрілий вік, старість.
3. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
Суспільство здійснює вплив на особистість через інститути соціалізації.
Інститути соціалізації — конкретні групи, в яких людина долучається до системи норм, цінностей і соціальних зв'язків (сім'я, школа, неформальні організації, засоби масової інформації тощо).
Вони характеризуються стійкою формою організації спільної діяльності, усталеним комплексом правил, принципів, норм, що її регулюють. Водночас інститути соціалізації є різновидами особливих соціальних зв'язків, що забезпечують цілісність взаємодії особи і суспільства; заданим набором доцільно орієнтованих стандартів поведінки особи в конкретних ситуаціях [6].
Як основні інститути соціалізації, які справляють основний формуючий вплив на становлення особистості у певні життєві періоди, звичайно виокремлюють сім'ю, дошкільні дитячі заклади, школу, навчальний та трудовий колектив. Також, класифікують такі інститути соціалізації, як культура, релігія, освіта [7].
Сім'я як персональне середовище розвитку - один з найважливіших інститутів соціалізації особистості, адже воно зумовлює спосіб життя дитини, її соціальне існування, впливає на формування нових соціальних якостей, вмінь та навичок. Сім’я - найголовніший інститут соціалізації не тільки дитини, але і його батьків, близьких родичів, сусідів. У сім’ї діти засвоюють основні соціальні знання, уміння та навички, необхідні для життя у суспільстві, а дорослі демонструють приклади соціально виваженої й морально-етичної поведінки, готовності до співробітництва, злагоди, гармонії жити й працювати разом, забезпечувати свої соціальні та морально-духовні й матеріально-економічні запити. За допомогою освіти дитина пристосовується до цінностей у даному суспільстві, а дорослий навчається адаптуватись до різних змін і перемін. Він адаптується до життя у суспільстві через засвоєння правил поведінки, присвоєння досвіду міжособистісних відносин, культури мовлення. Культура як соціальний інститут, який вбирає усі створені людиною матеріальні та духовні цінності, є основним джерелом освіти, навчання й виховання.
Іншим соціальним інститутом, що має таке ж, важливе, значення для успішної соціалізації людини, як і сім'я, є освіта. Через освіту особистість також долучається до цінностей, які панують у суспільстві. Набуваючи в процесі освіти знання, вона не тільки розвивається, але й адаптується до життя в суспільстві.
Релігія як соціальний інститут являє собою складне суспільне явище, цілісну систему особливих уявлень, почуттів, установ і різних об'єднань віруючих. Вічні духовні цінності такі як любов і турбота про ближнього, чесність, терпіння, милосердя, співчуття в духовному вихованні не замінні.
Культура – це середовище, яке вирощує й формує особистість (мистецтво, музика, література) [8].
ВИСНОВКИ
Соціалізація особистості людини – це процес і результат засвоєння позитивного досвіду попередніх поколінь. Цим поняттям визначають засвоєння соціальних умінь і навичок спілкування, діяльності, різних соціальних ролей, стереотипів, установок, придатних для успішної життєдіяльності варіантів стилю поведінки.
Соціалізація охоплює усі соціальні процеси, завдяки яким індивід засвоює певні знання, норми, цінності, що дозволяють йому бути у повноправним членом суспільства. Соціалізація включає стихійні та спонтанні процесі, які впливають на формування особистості.
Процес соціалізації особистості проходить декілька стадій, а саме дитинство, шкільний вік, юність, молодість, дорослість та останній етап – старість.
Розглядаючи процес соціалізації, його необхідно також аналізувати у зв’язку з формуванням особистості в процесі взаємодії та взаємовпливу соціальних груп, колективів і особистості.
Основні інститути соціалізації – це сім’я, навчальні та трудові колективи, а також освіта, культура, мистецтво, релігія та інше.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Соціологія : підручник / ред. В. М. Піча. - 4-те вид., випр. - Львів : Новий Світ-2000, 2008. - 280 с.
2. Ліфарєва Н.В. Психологія особистості: [Навчальний посібник] / Н.В. Ліфарєва / - К.: ЦНЛ, 2003. - 240 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу -http://studentam.net.ua/
3. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія особистості і спілкування / Орбан- Лембрик, Лідія Ернестівна // К.: 2010. – 464 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу - http://ukrkniga.org.ua/
4. Примуш М.В. Загальна соціологія : [Навч. Посібник[ / М.В. Примуш. - К. : Професіонал, 2004. - 590 с [Електронний ресурс]. – Режим доступу - http://pidruchniki.ws/
5. Яремчук С. Соціологія: [Навчальний посібник]. – Чернівці: Рута, 2007. – 160 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу - http://ukrkniga.org.ua/
6. Москаленко В.В. Социализация личности: Философский аспект. - К.:Вища школа, 1986. - 224 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу - http://wikiosvita.tneu.edu.ua/
7. Соціологія: Навч. посібник / За редакцією С. О. Макеева. - К.: С69 «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. - 344 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу - http://pidruchniki.ws/
8. Сутність процесу соціалізації М. Вовк. [Електронний ресурс]. – Режим доступу - http://www.rusnauka.com/21_NIE
Информация о работе Соціалізація особистості: поняття соціалізації, механізми, інститути