Соціальне підприємництво

 «Соціальне підприємництво»

  Соціальне підприємництво є відносно новим для українського суспільства явищем. Його виникнення та розвиток можуть бути обґрунтовані рядом наступних причин: впливом глобалізаційних чинників, погіршенням суспільного добробуту, поглибленням процесів соціального та майнового розшарування, підвищенням рівня безробіття тощо. Стан таких речей вимагає нагальної розробки ряду антикризових заходів, дієвих механізмів підвищення якості життя найбільш вразливих верств населення, шляхів підвищення ступеню соціальної захищеності та забезпечення широкого обсягу економічних та соціальних прав громадян. Одним із механізмів досягнення вказаної мети і є розвиток такої інноваційної соціальної технології як соціальне підприємництво.

У широкому трактуванні соціальне підприємництво розглядається як реальний механізм для вирішення соціальних проблем, у вузькому – як можливість часткового й динамічного вирішення на місцевому рівні гострих проблем найбільш уразливих прошарків населення, включення в економічну діяльність тих підприємств, які переслідують соціальну місію.

Основними ознаками соціального підприємництва є: соціальний вплив у якості цільової спрямованості на вирішення або пом’якшення існуючих соціальних проблем; застосування нових, унікальних підходів (інновацій) з метою підвищення соціального впливу; самооплатність та фінансова стійкість як здатність соціальних підприємств вирішувати соціальні проблеми за рахунок доходів, одержуваних від власної діяльності; масштабність та підприємницький підхід, який полягає у здатності соціального підприємця долати недоліки ринку, знаходити можливості, акумулювати ресурси, розробляти нові рішення, що позитивно впливають на суспільство в цілому.

Як показує зарубіжний досвід, у професійній соціальній роботі соціальне підприємництво займає визначальне місце і роль, використовуючи новаторські ідеї та ресурси для вирішення соціальних проблем, для впровадження стійких позитивних соціальних змін, для створення не споживацьких, а соціальних цінностей.

Головними напрямами діяльності соціального підприємництва в соціальній роботі є вироблення фундаментальних змін в роботі соціального сектору, орієнтація на справжні причини проблем, а не на лікування симптомів, зменшення потреб, ніж їх задоволення. В Україні соціальне підприємництво в соціальній роботі представлене діяльністю недержавних громадських організацій, які розвиваються за рахунок іноземних донорів, наприклад, США – найбільшого спонсору українського третього сектору.

Досягнення соціального ефекту соціальними підприємствами відбувається через реалізацію наступних підходів:

залучення цільової групи (вразливої категорії населення) до надання послуг та вироблення товарів, тим самим вирішуючи проблеми ресоціалізації, адаптації, терапії, працевлаштування тощо;

надання якісних послуг та товарів представникам цільової групи на пільгових умовах, тим самим задовольняючи їх потреби та покращуючи якість життя;

ведення підприємницької діяльності без будь-якого залучення цільової групи та направляючи доходи від такої діяльності на підтримку соціальної місії НПО;

застосування інноваційних підходів до вирішення проблем, що реально покращують соціальне становище широких верств населення та цільової групи в тому числі.

Яскравими прикладами соціального  підприємництва в Україні є діяльність наступних громадських організацій:

По-перше, це Львівська міська організація  «Спільнота взаємодопомоги «Оселя», яка  є неприбутковою громадською  організацією і однією з перших в  Україні почала підтримувати бездомних. «Оселя» створила спільноту взаємодопомоги, де разом живуть і працюють, ведуть спільне господарство ті, хто опинилися у скрутному становищі. Тут також організовуються навчальні майстерні, у яких можна набути професійних навиків, проводяться акції солідарності із бідними та бездомними, пропагується ідея взаємодопомоги. У майбутньому планується створити соціальне підприємство для людей, які тривалий час проживають на території спільноти та отримали професійно-виробничі навички (наприклад, ремонтувати меблі), – тому логічним було б створення майстерні з ремонту меблів, яка б діяла поза спільнотою.

По-друге, це медичний реабілітаційний центр «Здоров’я», створений у м. Новоазовську Донецької області. Даний центр представляє собою соціально орієнтований бізнес, оскільки є звичайним приватним підприємством, але разом з тим частину свого прибутку він віддає соціально незахищеним верствам населення – пацієнтам. Специфікою роботи «Здоров’я» є вирішення деяких проблем суспільства: працевлаштування безробітних, людей з обмеженими можливостями, волонтерство, реінвестиція частини прибутку у громаду та на потреби суспільних організацій. Центр також займається реабілітацією хворих після будь-якої хвороби чи кризового стану.

Таким чином, особливістю соціального підприємництва є те, що для досягнення своїх соціальних цілей, воно будує свого роду «міст» між суспільними та комерційними інтересами, який необхідний для соціального добробуту та ефективного вирішення соціальних проблем суспільства.

Ефективність соціального підприємництва в соціальній професійній роботі залежить від створення відповідних сприятливих умов для його функціонування та розвитку, а саме: встановлення податкових пільг для соціальних підприємств, зменшення непрямих податків у тих випадках, коли ринковий дохід недостатній для підтримки соціальної діяльності, надання субсидій для розвитку соціальних підприємств за допомогою зменшення податку на отримані дотації і/або споживчі витрати, реалізація сприятливих форм взаємодії з громадськими організаціями, особливо при виробництві товарів та послуг суспільного характеру, створення інституціонального середовища для соціальних підприємств через розширення адміністративної децентралізації, забезпечення підтримки новим соціальним підприємствам та місцевим організаціям третього сектору, сприяння розвитку потенціалу соціальних підприємств через створення спільних підприємств за участю місцевої влади.

За таких умов впровадження соціального  підприємництва, разом із розвитком добродійності та соціальної відповідальності бізнесу, стає одним із способів вирішення гострих проблем соціального захисту та соціального забезпечення, а також позбавлення від залежності у визначенні пріоритетів своєї діяльності.