Реформування освіти як основна тенденція її розвитку у XXI столітті

Структурне реформування освіти має ґрунтуватися на державно-регіональному підході, що означає визначення на першому етапі потрібної мережі закладів освіти і структури підготовки фахівців на регіональному рівні з наступним порівнянням цих пропозицій з відповідним потребами держави в цілому. Баланс регіональних і державних потреб має визначити мережу і структуру підготовки.
Що стосується вдосконалення мережі закладів освіти, то певною мірою для середньої та загальноосвітньої школи ця проблема вирішена. У руслі реформування освіти необхідно упорядкувати мережу професійно-технічних навчальних закладів та професійно-кваліфіковану структуру підготовки робітничих кадрів з урахуванням пропозицій регіонів. У зв’язку з цим необхідно здійснити укрупнення навчальних закладів шляхом об’єднання та спеціалізації. Здійснення цих заходів здешевить витрати держави на професійно-технічну освіту.

Вступ.
Розділ І Проблема і потенціал освітніх змін
а) освіта у світі. Європейський контекст;
б) порівняльний аналіз системи освіти у різних країнах світу.
Розділ ІІ Освіта України ХХІ століття
а) якою бути школі ХХІ сторіччя? (досвід роботи Бориса Наумова)
б) вища освіта і наука: пріоритетні сфери розвитку;
в) компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти;
г) ХХІ сторіччя: нова освітня політика: проблеми розвитку та шляхи їх подолання;
Висновки
Перелік використаної літератури