Праця як соціальне явище, її зміст та характер

Висновки

Соціологія праці —  одна із спеціальних соціологічних теорій, предметом вивчення якої є соціальні аспекти праці, тобто людський чинник,  його функціонування в процесі праці.  Однак цей підхід дуже загальний,  бо проблеми праці вивчає і багато інших наук, (наприклад, філософія, історія, політекономія, психологія, фізіологія, ергономіка і т.д.) у тому числі соціологічних. 

Об'єктом соціології праці  та управління є праця як суспільне  явище, як

процес реалізації, а водночас і відтворення здібностей, знань  та умінь особи,

як вид соціальної діяльності.

Праця - цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої створюються

матеріальні і духовні  блага. Соціологія розглядає працю  як основну форму

життєдіяльності людського  суспільства, основну умову його буття.

Процес праці - включає  в себе доцільну діяльність людини (сама праця),

предмет праці, тобто те, на що спрямована діяльність, знаряддя виробництва,

якими людина впливає на предмет праці.

Організація праці -  форми,  способи і порядок поєднання  живої і

предметної праці.

Умови праці -  сукупність соціально-економічних,  санітарно-гігієнічних

організаційних та соціально-побутових  чинників,  що впливають на

працездатність і здоров'я  працівника. Умови праці можуть бути нормальні і шкідливі. За нормальних умов праця не шкодить здоров'ю людини. Шкідливі

умови праці небезпечні для  здоров'я людини і нерідко ставлять під загрозу

саме людське життя.

Зміст праці -  узагальнена  характеристика процесу праці.  Основними

елементами змістовності праці,  якщо її розуміти як соціально-психологічну

структуру трудової діяльності,  є стимули до праці,  ставлення  до праці,

мотиви праці,  цінності і ціннісні орієнтації.

Трудовий колектив -  це добровільне соціально-політичне  і економічне

об'єднання людей для  спільних дій заради досягнення особистісно-цінних і

суспільно-корисних цілей,  які пов'язані єдністю інтересів,  оформленні

структурно і мають  органи управління, дисципліни і відповідності. Трудовий

колектив -  найважливіша характеристика суспільної праці,  його слід

розглядати як соціальну  організацію і як соціальну спільноту.

Соціологія праці вивчає багато різних проблем, передусім співвідношення соціальних і професійних груп,  джерела формування соціальних відмінностей у трудових колективах  (тобто,  чому є підприємці,  управлінці і робітники,  які ж до того можуть стати безробітними).  Нарешті,  вона вивчає специфічні соціальні інтереси соціальних груп,  необхідних для організації ефективного розвитку колективів, попередження чи вирішення конфліктів у них. Соціально-трудові відносини це відносини, які складаються на виробництві між представниками різних соціальних спільностей.  Цей тип відносин,  на відміну від відносин функціональних, пов'язаних з поділом і кооперацією праці, актуалізується як відносини рівності та нерівності між працівниками та соціальними групами (підприємцями і робітниками та ін.).

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Дворецька Г. В. Соціологія. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001

http://pulib.if.ua/part/10272

http://library.tneu.edu.ua/files/EVD/m_socio_komp.pdf