Особливості комунікації в різних типах дискусії

    Особливості комунікації в  різних типах 

    дискусії

    Мова  – це засіб спілкування та самовираження особистості. Мова - найважливіша ознака людини, засіб і матеріал формування й становлення особистості людини, її інтелекту, волі почуттів та форма буття. У процесі суспільної діяльності люди вступають у різні стосунки, обмінюються досвідом з усіх сфер життя, передають інформацію від покоління до покоління.

    Комунікативність  –  один із видів соціальної взаємодії. У підґрунті його лежить обмін  думками, почуттями, емоціями. Спілкування – це обмін ін фор-мацією (комунікація), взаємодія (інтеракція), сприй-мання людиною людини (перцепція).

    Спілкування відбувається в конкретних обстави-нах, що мають назву комунікативної або мовленнєвої ситуації. До учасників акту спілкування належать: адресант (перша особа), адресат (друга особа) і факультативно – третя особа.

    Учасники  комунікативного акту поводяться залежно  від ситуації та її складників. Обираються різні стратегія, тактика говоріння, використовуються різні мовні та позамовні засоби вираження.

    Комунікативна поведінка мовців залежить від багатьох чинників (стать, вік, індивідуально-психоло-гічні особливості), але неодмінною умовою спілку вальної взаємодії є дотримання вимог етикету в різних.

    Залежно від ситуації і від мети та змісту висловлювання, мовленнєвих уподобань людина вдається до різних мовних засобів, які добираються відповідно до сфери спілкування.

    Що  стосується мовленнєво-комунікативних умінь учнів, то вони мають здійснюватись  у процесі виконан-ня системи навчально-тренувальних вправ і творчих завдань на спеціальних та на аспектних уроках.

    Ефективним  засобом удосконалення мовного  спілкування  є система комунікативних вправ, які формують комплекс умінь  ы навичок, необхідних у продуктивній мовленнєвій діяльності. Це такі кому-нікативні вправи, як: творчий диктант, творчий пере-каз, складання висловлювань, ситуативні вправи.

    Формуванню  й удосконаленню діалогічного мовлення учнів сприяє вдале використання творчих диктантів на трансформацію монологічного тексту в діалогічний. За допомогою цих диктантів перевіряють рівень практичного опанування школярами діалогіч-ного мовлення. Може бути таке завдання:

    Перебудувати  даний монологічний текст на діалогічний відповідно до ситуації: ваш товариш запитує, а ви відповідаєте.

    Щоб записатися до бібліотеки, потрібно пред’явити учнівський квиток, заповнити формуляр. У ньому слід вказати прізвище, ім’я, по батькові, школу клас. Заповнивши картку, треба звернутися до чергового бібліотекаря, що одержати читацький квиток. Цей квиток дає змогу користуватись і бібліотекою, і читацькою залою.

    Серед творчих диктантів окрему групу  становлять диктант з продовженням, що спрямовані на розвиток уміння визначати  тему й основну думку тексту, добирати потрібні мовні засоби.

    Доповнюючи  та трансформуючи текст, учні вияв-ляють уміння реалізовувати основні текстоутворюваль-ні категорії: інформативність, змістова цілісність, зв’язність, завершеність. Може бути таке завдання:

    Подані  речення доповнити так, щоб утворилися складні. Довести, що вони є зв’язним текстом. Дібрати до нього заголовок, з’ясувати стиль, тип і жанр тексту.

    1.Рідною мовою належить вважати мову … . 2.Ук-раїнська мова повинна бути рідною для кожного, … . 3.Знати, берегти і примножувати багатства мови - … . 4.Людина, … , віддаляє себе від культурно-історичного досвіду і досягнень свого народу. Для неї вмовкає українська пісня, легенда,  перед нею зачиняє двері … . 5.Не будучи носієм цих надбань, такий «українець» …

    Вищою формою розвитку мовленнєво-комуніка-тивних умінь є складання власних висловлювань. Усні й письмові твори як продукт самостійного мислення школярів неможливі без цілого комплексу спормо-ваних практичних умінь і навичок. Так, правильно добрати, розмістити, пов’язати синтаксичні засоби мови у власному висловлюванні допомагає мовленнєва ситуація. Основним засобом підвищення ефективності розвитку мовленнєво-комунікативних умінь є застосу-вання системи ситуативних вправ на основі реальної чи уявної мовленнєвої ситуації.

    Створення ситуативних завдань передбачає вироблення таких мовленнєво-комунікативних умінь, як уміння формувати задум майбутнього твору, використовувати зібраний матеріал, планувати вислов-лювання, вміння користуватися різними стилями мовлення відповідно до задуму.

    Система комунікативних вправ дасть змогу учням оволодіти відповідними мовленнєво-комунікативними вміннями у процесі вивчення складних речень, зокрема правильно  будувати синтаксичні конструкції і зв’язні висловлювання відповідно до комунікативного завдан-ня, а також комунікативно доцільно використовувати складні речення у мовленні з урахуванням ситуації спілкування.  

    Література:

    1. Бутенко Л.В. Мовлення ділових людей: Навч. посібник для студ. нефілол. спец. 2-е вид., доп. і випр. – Алчевськ: ДГМІ, 2003. – 253 с.

    2. Мова, як засіб спілкування // Дивослово – 2004 - №8 – с.30

    3. Формування мовленнєво-комунікативних умінь на синтаксичній основі // Дивослово – 2004 - №8 – с.26

    4. Шляхи посилення комунікативної спрямова-ності публіцистичного мовлення // Дивослово – 2001 - №3 – с.41

    Стахановський педагогічний коледж

    Станко  Еліана

    студентка 22 групи

    «Початкове  навчання»