Об’єкт та предмет соціології

Об’єкт  та предмет соціології.

   Зміст відповіді. 

1. Соціальна реальність  як система  взаємодії  різних соціальних утворень.

2. Визначення поняття « соціологія».

3. Об´єкт  соціології.

4. Предмет  соціології.

5. Історичний  та структурний погляди представників різних соціологічних шкіл та напрямків.

6. Використані  джерела.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                                                 2

     1.Результати соціологічних опитувань, рейтинг політичних діячів, повідом-

лення соціальних служб і незалежних соціологічних центрів ― ці та інші сфери застосування терміна «соціологія» дають нам первинне уявлення про науку соціологія, яка вивчає реальне життя суспільства (соціальний світ, соціальну реальність, що оточує нас). Ці поняття можна дослідити, побачити, зрозуміти, вивчити.

     При цьому соціальна реальність створюється в процесі соціальних взає

модій суб’єктів (людей), є результатом їхньої свідомості і життєдіяльності у визначеному обмеженому територіальному часовому (історичному ) просто

рах.

Вона може фіксуватися у поведінці людей, в характері їхніх ціннісних орієн-

таціях, у формах організації життя і в рольовій поведінці.

      Оскільки рівні взаємодії можуть бути різноманітними , то будуть розріз-

нятися і рівні соціальної реальності соціального життя людей.

 Таким  чином, можемо говорити про соціальний світ людини, групи, суспіль-

ства, світового співтовариства тощо.

                            Це наочно можна показати у вигляді схеми 

 

                1 – індивід

                2 - соціальна група

                3 – соціальний інститут

                4 – людство 

      2. Термін « соціологія» походить від лат. слова ”societas” ( суспільство) та грецького « logos» ( слово, вчення ). Впровадив його до наукового вжитку у 30 –х роках XIX ст. французький філософ, соціолог Огюст Конт ( 1798 – 1857), який ототожнював соціологію з суспільствознавством, що охоплює всі галузі знань про суспільство. Філософія О. Конта, будучи одним із провідних напря- 

                                                                                                                                                 3

мів тогочасного суспільствознавства, отримала назву «позитивізм».

 Позитивізм - філософська течія, представники якої  єдиним джерелом знан-

ня вважали емпіричні ( засновані на чуттєвому досвіді) дані, заперечували  пізнавальну цінність теоретичного мислення, філософських знань.

 Сформувався  він на противагу соціально – філософському теоретизуванню.

 Головне  для позитивізму ― відмова від абстрактних тлумачень суспільства, створення позитивної ( ґрунтованої на досвіді людини) соціальної теорії , такої ж доказової та загальнозначущої , як і природничі теорії. « Позитивна філософія» О. Конта зводилась до простого нагромадження висновків окре-

мих наук. Цей принцип він поширював і на соціологію, роль якої вбачав у спостереженні, описі й систематизації фактів, процесів суспільного буття.

 Філософське  їх осмислення заперечував як « схоластику» й « метафізику».

 Точка  зору О. Конта на соціологію панувала до кінця XIX ст На початку XX ст.  у наукових дослідженнях суспільства, поряд з економічним, демографічним,  правовим та іншими аспектами, став виокремлюватися й соціальний. Відпо-

відно предмет соціології обмежувався вивченням соціальних аспектів суспі-льного буття.

Першим застосував «вузьке» трактування соціології як науки Еміль Дюр-

ктейм (1858 - 1917) ― французький соціолог і філософ, який створив так звану  французьку соціологічну школу. Завдяки йому соціологія зосередилася  на вивченні соціальних процесів і соціальних явищ суспільного життя, тобто  оформилась як галузь знань, що межує з іншими суспільними науками ― іс-

торією , філософією, політекономією тощо. Розбіжності у поглядах на соці-

ологію існують і донині, свідченням чого є май-же 100 її визначень. Невщу-

хають дискусії і щодо предмета соціології. Попередні трактування підкрес-

лювали об’єктивний характер соціологічної дійсності, соціальної структури суспільства , культивували ідею закономірностей, акцентували увагу роз-

межуванні відображеного й відображаючого ,об’єктивного і суб’єктивного чинників, до яких відносили надбудову в тому числі і ідеологію.

Єдиною фахового визначення соціології не існує. Часто визначається дефі-

ніція Макса Вебера, який покладав акцент на соціальну дію.

«Соціологією називається така наука, яка розуміє соціальну дію проблемно і через це причинно пояснює її хід та результати.» ( Макс Вебер, « Економіка та суспільство», 1920).

     Наприкінці XX ст. стала домінувати активістська соціологія, яка в трак-

туванні предмета науки на перше місце висунула активний чинник у соціальних відносинах суб’єкт дії, виділила поняття « соціальна спільнота»

                                                                                                                                                 4

як основоположну категорію соціалістичного аналізу. У її руслі окреслилися різні підходи до визначення предмета соціології. Одні автори стверджують, що соціологія ― наука про соціальні відносини; інші, пропонуючи істотні уточ

-нення до трактуванн поняття «соціальні відносини», вважають, що соціолог-

гія повинна не тільки сконцентровувати зусилля на аналізі суб’єктів істо-

ричної дії, а й бути інструментом самопізнання суспільства і людини. Побутує думка, що при з’ясуванні предмета соціології необхідно брати до уваги філо-

софську орієнтаці науки, прогрес наукових знань, рівень соціологічної думку, культурно - історичні традиції, постійно змінювані потреби суспільства.  

     3. Як будь – яка наука, соціологія неможлива без об’єкта і предмета свого вивчення.

Об’єктом науки є вибраний, вмотивовано обмежений елемент реальності, який вирізняється у навколишньому середовищі.

Інакше кажучи, ― це елемент навколишньої дійсності, на який спрямований дослідницький пошук. Природа, тваринний і рослинний світ, людина,  сус-

пільство, культура ― все це об’єкти відразу багатьох наук. Так, тваринний мо-

же бути об’єктом вивчення біології, зоології, зоопсихології, палеонтології то-

що. Людина, суспільство, культура, етнос та інші об’єкти вивчаються не тільки соціологією , але й такими науковими дисциплінами, як історія , психологія , етнографія, культурологія та ін.

Об’єктом соціології є певна соціальна реальність, яка не залежить від дос-

лідника. Для соціології немає соціально відведеної сфери соціальних явиш ( як культура чи психологія), вона не вивчає які – небудь специфічні, характерні  тільки для конкретної сфери суспільного життя явища.

Таким чином, об’єктом соціології виступає соціальна реальність , тобто життя суспільства, яке оточує нас.

            Подана схема наочно показує, сутність об єкту соціологіі  

  

 

                                                                                                                                                 5

                                       ― соціальні організації

                                       ― соціальні відносини

                                       ― соціальні спільноти

                                       ― соціальні факти

                                       ― соціальні процеси

                                       ― соціальні інститути

                                       ― соціальні суб’єкти

У кожному конкретному випадку об’єктом дослідження соціології виступає проблемна ситуація, сфокусована на конкретному соціальному явищі, про-

цесі, сфері соціального життя.

 Скажімо,  як об’єкт соціологічного дослідження  можуть бути виборці певного округу, колектив певної організації, сім’я чи потенційні покупці певного то-

вару, чи взаємини між політичними партіями тощо.  

     4. У той час кожна наука відрізняється від іншої науки своїм предметом. Предметом кожної науки є логічна взаємопов’язана і несуперечлива система фундаментальних понять, які описують ту частину об’єктивної реальності, на яку націлені методи вивчення цієї науки.

Наприклад, фізики, описуючи матеріальний світ, використовують поняття електричного поля, гравітації, енергії, сили тощо; хіміки ― послуговуються  такими поняттями, як: розчин, кислота, луг, валентність та багатьма іншими. Ці поняття описують відповідний предмет ― фізики, хімії.

Предмет дослідження  формулює дослідник, тобто він ( предмет) повністю залежить від самого знання і є його частиною. Визначаючи предмет дос-

лідження, ми абстрактно виділяємо певні сторони об’єкта і намагаємося вивчити їх , враховуючи або не враховуючи вплив інших, не виділених нами сторін. Кожному об’єкту дослідження може відповідати декілька предметів дослідження. Наприклад, людина як об’єкт існуючої незалежно від нас дійс-

ності може зацікавити анатома з точки зору своєї будови: система кровообігу,  скелет, м’язи тощо; лікаря - як організм, складна система, яку належить лікувати, підтримувати в рівновазі її фізичний та психічний стани; психолог, письменник, філософ можуть зацікавитись ще іншими аспектами життя і діяльності людини.

 Предмет  соціології ― це сукупність основних теоретичних понять, за допо-

могою яких вчені описують реальні факти, пояснюють і практично вирішують соціальні проблеми.

 Серед  основних понять соціології  можна виділити такі, як: статус, роль, со-

                                                                                                                                                 6

ціальна структура, соціальна група, соціальна взаємодія, соціалізація та ін.

                            Предмет соціологіі  подано у вигляді таблиці.